Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay

Новини науки i технiки

  Все выпуски  

Новини науки та в╕дкриття ╕стор╕╖


Новини науки та в╕дкриття ╕стор╕╖

Рослини попереджують одне одного про хижак╕в

Дев╕д Скаумбард╕с. Велика Епоха, Австрал╕я

Досл╕дники встановили ключову х╕м╕чну речовину, якою рослини позначають, а п╕зн╕ше вп╕знають траво╖дного хижака. Фото: Photos.com
Досл╕дники встановили ключову х╕м╕чну речовину, якою рослини позначають, а п╕зн╕ше вп╕знають траво╖дного хижака. Фото: Photos.com

Досл╕дники кажуть, що рослини мають здатн╕сть захищатися в╕д траво╖дних комах, незважаючи на те, що вони нерухом╕.

В╕дчувши небезпеку, рослини часто застосовують захисну тактику, таку як вироблення токсин╕в або вид╕лення х╕м╕чних речовин, що швидко випаровуються та приваблюють природних ворог╕в шк╕дника.

У журнал╕ Plant Physiology («Ф╕з╕олог╕я рослин») за червень 2007 року досл╕дники пов╕домляють, що в рослинах було виявлено с╕мейство пептидних ел╕ситор╕в (peptide elicitoros), або захисн╕ сигнали рослини, як╕ допомагають рослин╕ в╕дпов╕сти на напад комахи.

Захисний механ╕зм працю╓ таким чином: б╕лки, що м╕стяться у рослин╕, всмоктуються нападаючими комахами. У м╕ру того, як комахи переварюють б╕лки, т╕ перетворюються в пептид ел╕ситор, що да╓ змогу ╕ншим рослинам п╕знати хижака. Виявляючи ел╕с╕тор, який переносить комаха, рослина, сво╓ю чергою, запуска╓ свою захисну х╕м╕чну реакц╕ю.

Учен╕ вже давно знали про те, що деяк╕ рослини мають здатн╕сть розр╕зняти р╕зних хижих комах, однак цю захисну повед╕нку виявилося важко описати на молекулярному р╕вн╕. Щоб охарактеризувати потенц╕йн╕ вза╓мод╕╖ м╕ж, за п╕драхунками вчених, принаймн╕ чотирма м╕льйонами комах ╕ 230 тисячами вид╕в кв╕тучих рослин, були використан╕ к╕лька моделей. Ускладнило ситуац╕ю й те, що в деяких рослин захисн╕ сигнали наст╕льки мал╕, що ╖х нелегко виявити або вир╕знити.

Доктор Ер╕к Шмелц ╕з Центра медично╖, с╕льськогосподарсько╖ й ветеринарно╖ ентомолог╕╖ М╕н╕стерства с╕льського господарства США очолив досл╕дницьку групу, що протягом трьох рок╕в працювала над анал╕зом б╕ох╕м╕чно╖ реакц╕╖ рослин в╕гни (коров'ячого гороху, Vigna unguiculata) на траво╖дну гусеницю — трав'яна совка, розповсюдженого шк╕дника урожаю. П╕д час досл╕дження серед ╕нших експеримент╕в була проанал╕зована б╕ох╕м╕чна д╕яльн╕сть б╕льше 10 тисяч листк╕в шляхом перев╕рки рослини на виробництво ф╕тогормон╕в п╕сля д╕╖ на нього посл╕довно фракц╕оновано╖ внутр╕шньо╖ секрец╕╖ комахи.

До цього вчен╕ ╕дентиф╕кували й вид╕лили ам╕нокислоту, яку назвали ╕нцептином, що в╕д╕гра╓ пров╕дну роль у попередженн╕ рослин в╕гни, як╕ зазнають нападу гусениць. ╤нцептин ╓ складовою житт╓во важливого ферменту в рослинах. Гусениця, харчуючись в╕гною, поглина╓ й розщеплю╓ цей важливий фермент, ╕з якого вид╕ля╓ться ╕нцептин, ╕ речовина згодом ста╓ частиною внутр╕шньо╖ секрец╕╖ гусениц╕. Коли гусениця наступного разу ╖сть в╕гну, незначна к╕льк╕сть ╕нцептину контакту╓ з надкушеним листком, що ста╓ попередженням для ╕нших рослин про вироблення «сплеску» ф╕тогормон╕в як захисна реакц╕я.

Доктор Шмелц ╕ його команда, п╕дтвердили роль ╕нцептину як дом╕нуючого пептиду в захист╕ в╕гни проти гусен╕. Кр╕м того, досл╕дники ╕дентиф╕кували два зв'язаних, але менш розповсюджених фрагменти пептиду, як╕ викликають так╕ захисн╕ реакц╕╖ у в╕гни й ╕нших рослинах без видимого ефекту. На додаток до визначення структури ╕нцептину досл╕дження також показали, що пов'язан╕ з ╕нцептином пептиди викликають пост╕йн╕, посл╕довн╕ ступенев╕ зб╕льшення ф╕тогормону у в╕гни.

╫рунтуючись на отриманих результатах, зараз д-р Шмелц спод╕ва╓ться залучити до роботи доктора наук, щоб допомогти команд╕ очистити б╕ох╕м╕чно й ╕дентиф╕кувати рецептор ╕нцептину в рослинах с╕мейства бобових.

╤нш╕ статт╕





В Англ╕╖ знайдено старо╓гипетськ╕ записи

Майже дв╕ сотн╕ старо╓гипетських господарських запис╕в, зроблених на остраконах — глиняному череп'╖, — було виявлено в Англ╕╖ у старовинному ма╓тку К╕нгстон Лейс╕ у графств╕ Дорсет. Доклан╕ше...

Поява метал╕в з╕ здатн╕стю "запам'ятовування"

Можете уявити др╕т, який м╕г би в╕дтворювати свою перв╕сну форму п╕сля того, як його п╕ддали деформац╕╖ будь-якого типу? ╤нженерам Ун╕верситету ╤лл╕нойс (США) вдалося створити нове покол╕ння метал╕в, що волод╕ють здатн╕стю "запам'ятовування". Доклан╕ше...

Дивне т╕ло: чи можете ви сп'ян╕ти т╕льки силою нав╕ювання?

Тема про силу нав╕ювання вже не одне стор╕ччя продовжу╓ хвилювати розуми людей. Час в╕д часу з'являються пов╕домлення про випадки сп'ян╕ння, викликан╕ нав╕юванням, а не вживанням алкоголю. Доклан╕ше...

Подорож 50-ти м╕льйон╕в тонн пилу

Екватор╕альний л╕с Амазон╕╖ зобов'язаний сво╓ю могутньою продуктивн╕стю... тоннам пилу, котрий щодня зд╕йсню╓ тривалу подорож через Атлантику. Зв╕дки ж в╕н летить? Звичайно, з Африки. У вузьк╕й долин╕ Боделе на п╕вноч╕ Чад — частин╕ Сахари, утворю╓ться велика к╕льк╕сть пилу. Доклан╕ше...

Раптове зникнення медоносних бдж╕л

Ситуац╕я, яка проявилася ш╕сть рок╕в тому, раптово загострилася з жовтня 2006 р. Ш╕сть рок╕в тому було заф╕ксовано ст╕йке зникнення значно╖ к╕лькост╕ природних запильник╕в: комах, птах╕в ╕ кажан╕в, за допомогою яких кв╕ти перетворюються у фрукти. Доклан╕ше...

К╕пу: частина культури прим╕тивних людей чи складна форма писемност╕?

Поряд з велично-гранд╕озною арх╕тектурою, надзвичайними ╕ химерними декоративними орнаментами ╕мпер╕╖ ╕нк╕в сто╖ть ╕ ╖х загадкова писемн╕сть, зас╕б передач╕ ╕нформац╕╖. Чесно кажучи, цю систему ╕ писемн╕стю назвати складно. Доклан╕ше...

П╕дписатися на ╕нш╕ розсилки цього сайту можна за адресою:
http://www.epochtimes.com.ua/subscribe/.

Зауваження та пропозиц╕╖ надсилайте на адресу: vva@epochtimes.com.ua.

Джерело ╕нформац╕╖: http://www.epochtimes.com.ua.

Вдалого дня!


В избранное