Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay

Новини науки i технiки

Рассылка закрыта

При закрытии подписчики были переданы в рассылку "Удивительное рядом" на которую и рекомендуем вам подписаться.

Вы можете найти рассылки сходной тематики в Каталоге рассылок.

  Июль 2007   →
 1
 2
 3
 4
 5
 6
 7
 8
 9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Автор
Владимир

Статистика

235 подписчиков
0 за неделю
←   Все выпуски   →

Новини науки та в╕дкриття ╕стор╕╖


Новини науки та в╕дкриття ╕стор╕╖

Гайя: Земля диха╓...

Леонардо В╕нт╕нь╖. Велика Епоха, Аргентина

Ян Брейгель Старший (1568-1625). «Широкий пейзаж ╕з людьми на л╕сист╕й стежц╕».
Зображення: Art Renewal Center

Можливо, висл╕в «╕ до чого ж мудрою ╓ природа» — один ╕з найпопулярн╕ших на планет╕. Наск╕льки в╕рною ╓ ця фраза? Можливо, б╕льш н╕ж ми соб╕ уявля╓мо.

Якщо ми розглянемо ряд г╕потез сучасно╖ науки, у яких проводиться л╕н╕я, що з'╓дну╓ в╕дчутне з божественним, то Гайя-г╕потеза для любител╕в доказових речей — одна з найприйнятн╕ших. ╤ це саме тому, що г╕потеза про «живу природу» збирала в╕дчутн╕ докази на свою п╕дтримку протягом майже чотирьох десятк╕в рок╕в, ╕ поступово завоювала серця вчених ╕з р╕зних галузей науки.

Про що ж говорить Гайя? Якщо ми в╕зьмемо до уваги те, що кисень — це елемент, необх╕дний для ╕снування практично вс╕х живих орган╕зм╕в — в╕д бактер╕й, ссавц╕в, риб ╕ людини до вс╕х, кого ми т╕льки можемо соб╕ уявити, ╕ те, що вм╕ст цього газу в атмосфер╕ Земл╕ протягом стол╕ть залиша╓ться на р╕вн╕ 21%, то прийдемо до простого висновку, що ╕сну╓ частина живих орган╕зм╕в (рослини), що пост╕йно вид╕ля╓ цей газ. Якби вищесказане не було в╕рним, то кисень, маючи високу х╕м╕чну активн╕сть, з'╓днавшись ╕з зал╕зом, та ╕ншими х╕м╕чними елементами на Земл╕, вже давно б повн╕стю припинив зустр╕чатися у природ╕ у в╕льному вигляд╕.

Це один ╕з факт╕в, що схилили х╕м╕ка Джеймса Лавлока до того, щоб у рамках наукових дн╕в, що проходили у Пр╕нстон╕ (США) у 1969 роц╕, висловити ╕дею про те, що Земля здатна добре функц╕онувати як г╕гантський живий орган╕зм, орган╕зовуючи вс╕ форми життя й неживу матер╕ю (якщо у даному випадку тут ╓ якась р╕зниця) з метою створення середовища, можливого для п╕дтримки самого життя.

Зв╕сно, тод╕ Лавлок не дуже серйозно був сприйнятий сво╖ми колегами, незважаючи на те що в╕н мав у сво╓му послужному списку таке досягнення, як створення прилад╕в, що були використан╕ при досл╕дженн╕ Марсу косм╕чним апаратом «В╕к╕нг».

╤нший, б╕льш ╜рунтовний п╕дх╕д цього вченого стосувався незм╕нност╕ концентрац╕╖ сол╕ у морськ╕й вод╕, що ╓ оптимальною для життя у цьому середовищ╕. Як в╕домо, р╕чкова вода пост╕йно приносить в океан м╕неральн╕ сол╕, що трапляються на ╖╖ шляху, а коли морська вода випарову╓ться, утворюючи хмари, ц╕ сол╕ залишаються. Якщо м╕ркувати лог╕чно, то виходить, що концентрац╕я морсько╖ сол╕ повинна була би згодом рости. Але цього не в╕дбува╓ться. Концентрац╕я солей залишалася незм╕нною протягом в╕к╕в, на думку прихильник╕в Гай╖, завдяки схильност╕ цього «колосу» [Земл╕] збер╕гати внутр╕шню р╕вновагу, явищу, в╕домому в науц╕ (хоча воно застосову╓ться ╕ до кл╕тинних орган╕зм╕в) як «гомеостаз». Пояснення цього незвичайного явища може полягати в утворенн╕ скупчень сол╕: щоразу у певний час, коли бухта ╕зольована, ╕ вода в н╕й випарову╓ться, залиша╓ться одна с╕ль. Пот╕м ця частина земл╕ вкрива╓ться пилом ╕ глиною, зрештою перетворюючись у скелю, яка не п╕дда╓ться впливов╕ води, що не дозволя╓ можлив╕й майбутн╕й р╕чц╕ винести с╕ль, що залишилася. Чи може цей механ╕зм регулювати концентрац╕ю сол╕ випадково так, що вона виявля╓ться неотруйною для риб та ╕нших морських орган╕зм╕в? На думку прихильник╕в г╕потези, тако╖ випадковост╕ не ╕сну╓, — усе це контролю╓ Гайя.

╤нше прим╕тне явище — стаб╕льн╕сть кл╕мату, що збер╕га╓ться на Земл╕ з певного моменту п╕сля ╖╖ утворення. Науков╕ досл╕дження демонструють, що температура на Земл╕ (╕деальна для життя) залежить в╕д к╕лькост╕ сонячно╖ рад╕ац╕╖, що з раннього пер╕оду ╕снування Земл╕ виросла у 5 раз╕в. Як же в такому випадку температура може залишатися такою стаб╕льною? Вважа╓ться, що у перв╕сн╕ часи к╕льк╕сть вуглекислого газу, сполуки, схильно╖ до втримання тепла, була такою, що дозволяла Земл╕ не перетворитися на заморожену кулю. Коли ╕нтенсивн╕сть сонячного св╕тла почала зростати, рослини вже узялися за свою неквапливу роботу з╕ скорочення к╕лькост╕ д╕оксиду вуглецю, ╕ водночас здатн╕сть атмосфери втримувати знижену к╕льк╕сть тепла була такою, що розб╕жн╕сть у температурах протягом стол╕ть була дуже малою.

Б╕льш св╕жим доказом на п╕дтримку ╕снування Гай╖ ╓ в╕дкриття, зроблене на морських узбережжях вченими з Гонконзького ун╕верситету. П╕д кер╕вництвом Тю Ляо (Jiu Liao) команда досл╕дник╕в вивчала, як припливи й в╕дливи змушували прибережну землю «дихати», утворюючи з нею вза╓мообм╕н пов╕трям ╕ вологою шляхом тиску води на землю. Цю циркуляц╕ю пов╕тря у б╕льш яскраво виражених випадках можна пом╕тити у вигляд╕ пухирц╕в, що виступають ╕з прибережного ╜рунту. На думку деяких фах╕вц╕в, це може бути ще одним проявом, що п╕дтверджу╓ г╕потезу про живу Землю, ╕ також може зазнавати негативного впливу внасл╕док твердост╕ бетону прибережних м╕ст.

Але припливи й в╕дливи породжують ще б╕льш ц╕каве у Гай╖ явище, оск╕льки вони н╕бито впливають на ритм╕чну зм╕ну океан╕чного дна, викликаючи рух, схожий на подих, але з украй малою частотою. Можливо, було б очевидним оч╕кувати такого пов╕льного дихання при таких величезних розм╕рах.

Однак справа цим не зак╕нчуються: сучасн╕ науков╕ дан╕ з обсерватор╕╖ в Мауна-Лоа (Гавай╖) демонструють, що концентрац╕╖ вуг╕льного анг╕дриду (вуглекислий газ) з 1955 по 1995 р. зм╕нювалися у форм╕ ритм╕чних п╕дйому та зниження, як╕ деяк╕ ╕нтерпретують як очевидне вдихання й вид╕лення Землею, що в╕дбуваються ╕з часом.

Умови для життя за тисяч╕ рок╕в збереглися у такому вигляд╕, що випадков╕сть зда╓ться менш об╜рунтованою в╕дпов╕ддю. Але, на жаль, на цьому начебто досягнення Гайя-г╕потези вичерпуються, нав╕ть для ╖╖ найпалк╕ших прихильник╕в. Вважати, що Земля ╓ живою ╕стотою, — це ╕дея, що окреслю╓ться як така, що одержала б╕льше скептик╕в, н╕ж прихильник╕в. Проте, останн╕й удар шпагою у ц╕й дуел╕, схоже, нанесли посл╕довники Лавлока: у березн╕ 2006 року британський космолог Джон Д. Барроу здобув нагороду в 1,5 м╕льйона долар╕в разом ╕з прем╕╓ю Темплтона-2006 за досл╕дження зв'язку м╕ж життям ╕ законами ф╕зики.

Барроу, будучи професором ун╕верситету й автором 17 книг, а також понад 400 наукових праць, зробив у сво╖й допов╕д╕ висновок, що життя, як нам в╕домо, було б неможливим, якби певн╕ природн╕ константи (як числа, що позначають в╕дношення м╕ж фундаментальними силами та масою елементарних частинок) мали занадто р╕зн╕ значення. Це наводить на думку про те, що Всесв╕т добре «в╕дшл╕фований» для життя.

Ядро Марса зараз ма╓ бути р╕дким

Матер╕ал п╕дготував Шам╕ль Гар╓╓в. Велика Епоха

Планета Марс.
Фото: ESA 2007 MPS via Getty Images

Охолодження центрально╖ частини Марса в╕дбува╓ться незвичайним чином, причому сама вона залиша╓ться р╕дкою. Так╕ висновки були зроблен╕ вченими досл╕дницько╖ групи п╕д кер╕вництвом геох╕м╕ка Ендрю Стюарта (Andrew Stewart) з╕ Швейцарського федерального технолог╕чного ╕нституту в Цюр╕ху (Eidgenossische Technische Hochschule Zurich — ETHZ), у ход╕ проведеного ними лабораторного експерименту.

Це виклика╓ великий подив, тому що ядро Земл╕, навпаки, у центр╕ тверде, хоча сполуки марс╕анського й земного ядер майже ╕дентичн╕.

В╕дкриття вченими було зроблене за допомогою модел╕. При цьому була використана справжня "матер╕альна" апаратура. В╕домо, що команд╕ швейцарських учених на чол╕ з Ендрю Стюартом ╕з Федерального технолог╕чного ╕нституту в Цюр╕ху вдалося в╕дтворити тиск ╕ температуру, що, як уважа╓ться, може спостер╕гатися в район╕ ядра планети. Пристр╕й назива╓ться "ковадло високого тиску", ╕ дозволя╓ досягти тиску в 40 г╕гапаскал╕в, якому й була п╕ддана високотемпературна сум╕ш зал╕за, н╕келю й с╕рки (под╕бна до справжньо╖ марс╕ансько╖), пом╕щена в алмазну камеру.

Виявилося, що ядро Марса ма╓ бути зараз р╕дким, ╕, в м╕ру свого охолодження воно ставатиме твердим за одн╕╓ю ╕з двох "стратег╕й".

Перша верс╕я припуска╓ тужав╕ння ядра, починаючи ╕з зовн╕шнього шару. У результат╕ чого почнеться сво╓р╕дний кристал╕чний сн╕г усередин╕ ядра, коли будуть формуватися н╕келево-зал╕зн╕ кристали. У такий спос╕б поступово сформу╓ться г╕гантська металева "грудка".

За ╕ншою верс╕╓ю, кристал╕зац╕я повинна в╕дбуватися, починаючи ╕з внутр╕шньо╖ частини. Причому складатиметься вона ╕з сульф╕д╕в, а не з метал╕в. "Обидва вар╕анти зовс╕м не схож╕ на те, що в╕дбува╓ться у випадку Земл╕, — сказав Стюарт. — А який ╕з них буде мати м╕сце, залежить в╕д концентрац╕╖ с╕рки".

Досл╕дникам удалося встановити, що при температур╕ в район╕ марс╕анського ядра (приблизно 1500 градус╕в за Кельв╕ном), ця сум╕ш повинна перебувати в р╕дкому стан╕. Однак, вона може трохи затверд╕ти на зовн╕шн╕й частин╕ ядра, якщо вм╕ст с╕рки в цьому рег╕он╕ не перевищить 10,6%. Це поясню╓, чому Марс втратив магн╕тне поле, у той час, як у Земл╕ воно ╕сну╓ донин╕. Уважа╓ться, що в Земл╕ воно виника╓ через затверд╕ння внутр╕шньо╖ частини ядра. Воно, завдяки тертю об зовн╕шню частину, що склада╓ться з розплавленого зал╕за, працю╓ за принципом динамо-машини.

Результати лабораторного експерименту дозволяють припускати, що магн╕тне поле Марса, що перестало ╕снувати м╕льярди рок╕в тому, може через якийсь час в╕дновитися. Учений не виключа╓, що процес затверд╕ння марс╕анських надр уже почався. За оц╕нками, в╕н повинен зайняти м╕льярди рок╕в.

Але все-таки з р╕дким ядром Марс повинен мати сильне магн╕тне поле, якого в нього нема╓. ╤ якщо модель Стюарта виявиться коректною, то фах╕вцям в област╕ планетарно╖ геолог╕╖ доведеться докласти чимало зусиль, щоб дов╕датися, у результат╕ чого Марс його втратив.

Якщо в Марса нема╓ твердо╖ внутр╕шньо╖ частини ядра, то його магн╕тне поле повинне було п╕дтримуватися ╕ншим джерелом. ╤мов╕рно, ця частина ядра планети була наст╕льки гарячою, що ╖╖ енерг╕╖ було досить для початку таких процес╕в. Учен╕ також уважають, що можливе в╕дновлення магн╕тного поля Марса. Це може в╕дбутися через кристал╕зац╕ю зал╕за в зовн╕шн╕й частин╕ ядра. Досл╕дники також не заперечують, що под╕бн╕ процеси можуть бути причиною виникнення древнього магн╕тного поля планети.

╤нш╕ статт╕

У Кита╖ виявлен╕ найстародавн╕ш╕ дерев'ян╕ статуетки

Нещодавно група китайських археолог╕в, що працю╓ в м╕ст╕ Ханьчень пров╕нц╕╖ Шааньс╕, розкопала стародавню гробницю династ╕╖ Чжоу (1046-221 до н. е.) ╕ виявила велику к╕льк╕сть дорогоц╕нних ╕сторичних рел╕кв╕й. Доклан╕ше...

Морськ╕й екосистем╕ внасл╕док глобального потепл╕ння загрожу╓ небезпека

Одн╕й ╕з перших важливих ланок у заплутаному ланцюз╕ тваринно╖ ╖ж╕ загрожу╓ небезпека. Причина: надм╕рна д╕яльн╕сть людини. Доклан╕ше...

╤тал╕йський досл╕дник знайшов Святий Грааль

╤тал╕йський археолог Альфредо Барбагалло стверджу╓, що Святий Грааль — легендарна рел╕кв╕я, яку людство шука╓ напротяз╕ багатьох стол╕ть, н╕коли не залишала меж╕ Риму. П╕сля двох рок╕в досл╕джень археолог знайшов склеп, в якому, ймов╕рно, спочива╓ келих, пов╕домляють м╕сцев╕ ЗМ╤. Доклан╕ше...

Cтворено пол╕мер, що "самозаживля╓ться"

Створений новий пол╕мер, здатний до самов╕дновлення пошкоджених д╕лянок поверхн╕. Доклан╕ше...

В Рос╕╖ винайшли порошок в╕д раку

Рос╕йськ╕ вчен╕ на основ╕ зал╕за та н╕келю створили новий препарат, який перемага╓ рак. Це ун╕кальний нанопорошок, аналог╕в якому нема╓ в св╕т╕. Доклан╕ше...

Електрика передаватиметься без провод╕в

Американськ╕ вчен╕ з Массачусетського технолог╕чного ╕нституту (MTI) усп╕шно випробували систему п╕д назвою Witricity, що дозволя╓ передавати електрику без сполучних кабел╕в. Доклан╕ше...

П╕дписатися на ╕нш╕ розсилки цього сайту можна за адресою:
http://www.epochtimes.com.ua/subscribe/.

Зауваження та пропозиц╕╖ надсилайте на адресу: vva@epochtimes.com.ua.

Джерело ╕нформац╕╖: http://www.epochtimes.com.ua.

Вдалого дня!
В избранное