Місто Рахів розташоване у найбільш високогірній частині Українських Карпат. На півночі височать Привододільні (Внутрішні) Горгани, на заході – Свидовець, на північному сході – Чорногора (гірські частини Полонинського хребта), на півдні – Рахівські гори.
За 40 км від Рахова, у Чорногірському масиві, знаходиться найвища вершина Українських Карпат та України загалом – гора Говерла ( 2061 м над рівнем моря). Поряд височать ще шість вершин-двотисячників – Бребенескул, Петрос, Піп Іван Чорногірський (Чорна гора), Ребра, Гутин-Томнатик та Менчул.
Рельєф високогір'я позначений слідами давнього зледеніння з характерними льодовиковими формами – карами та троговими долинами.
Клімат у Рахові помірно континентальний. Період із температурою понад плюс 10°С загалом становить 147 днів. За даними метеостанції "Рахів" (430 м над рівнем моря), середня температура січня дорівнює мінус 4,8°С, липня – плюс 18,0°С, середньорічна – плюс 7,4°С.
Середньорічна сума опадів складає 1212 мм , з яких максимум припадає на червень-липень. Тут переважають вітри західного і південно-західного напрямку. Із збільшенням висоти над рівнем моря температура повітря знижується, а кількість опадів зростає.
Гори, що оточують Рахів, характеризуються великою різноманітністю фауни і флори. Тут найвиразніша в Українських Карпатах висотна поясність: передгірні дубові ліси, гірські широколистяні (букові), змішані (буково-ялицево-смерекові) та хвойні (смерекові) ліси, субальпійський та альпійський пояси (криволісся та високогірні луки-полонини).
Панівним типом рослинності є ліси. Основні лісоутворюючі породи – смерека, ялиця, бук, дуб, граб, ясен, клен. Ростуть також береза, вільха, тополя та ін. Чисті бучини мають обмежене поширення і приурочені до південних схилів та більш плодючих буроземних грунтів. Дубові деревостани представлені лише на нижніх гіпсометричних рівнях. Вздовж гірських потоків вузьку смугу утворюють угруповання з вільхи сірої.
В ширшому висотному діапазоні зустрічаються мішані листяно-хвойні ліси, складені буком, ялицею та смерекою. Цей вид лісів сягає висоти 1200 м . Вище поширені чисті смеречники, що утворюють верхню межу лісу, яка тут проходить на висоті 1500- 1600 м . Через приполонинні випаси вона в багатьох місцях істотно знижена, іноді на 300-400 м . У субальпійському поясі поширене криволісся з сосни гірської, вільхи зеленої та ялівцю сибірського. Характерними тут є рідкісні угруповання з домінуванням рододендрону Кочі та
низькорослих високогірних верб.
Рослинність представлена рядом рідкісних видів. У лісовому поясі зустрічаються підсніжник, чемерник червонуватий, лілія лісова, зозулині сльози серцелисті та ряд інших, а в субальпійському та альпійському поясах – аконіт низький, анемона нарцисоцвіта, тирличі весняний, жовтий та крапчастий, сон білий, родіола рожева тощо. В окремих місцях зберігся легендарний едельвейс – білотка альпійська.
Центральним ядром фауни на території Рахівщини хребетних є види тайгового та альпійського комплексів. У високогір'ї, на висоті понад 1700 м зустрічаються тритон альпійський, снігова нориця та альпійська тинівка, занесені до Червоної книги України.
Тут поширений рідкісний полонинський тетерук – особлива гірська раса виду. Характерними для мішаних та хвойних лісів є трипалий дятел, жовтоголовий корольок, біловолий дрізд, чорний дятел, довгохвоста сова, звичайний шишкар, карпатський підвид глухаря, рись, карпатський підвид ведмедя тощо.
Тут відмічено татранську норицю, ареал якої, як донедавна вважалося, не виходив за межі Високих Татр. Із земноводних зустрічаються тритон карпатський, жаба трав'яна та кумка гірська, з плазунів – гадюка, мідянка, ящірки прудка та живородна. Мешканці широколистяних лісів представлені чорним дроздом, середнім, білоспинним та сивим дятлами, мухоловкою-білошийкою,
костогризом, голубом-синяком, ліщиновим вовчком, кабаном, саламандрою.
З хижих ссавців водяться лисиця і куниця лісова, зрідка зустрічаються лісовий кіт та борсук. Добре почувається у лісовому поясі олень благородний, козуля, лісова куниця, канюк, повзик-види, які поширені у всіх Карпатах. З рідкісних тварин, занесених до Червоної книги України, відмічені кутора мала, горностай, видра, норка європейська, пугач,
чорний лелека тощо.
У найтепліших місцях зустрічається лісовий полоз, велика неотруйна змія, занесена до Міжнародної червоної книги. Верхів'я Тиси та її притоків населяють мінога угорська (представник круглоротих), форель, харіус, бабець-головач та інші види риб. Сюди на нерест заходить "червонокнижний" лосось дунайський.
Основними лікувально-оздоровчими властивостями природних ресурсів району є велика кількість мінеральних вод, що приймаються і як питна вода, й як лікувальні ванни. Основні бальнеологічні ресурси складають вуглекислі мінеральні води різних типів 9-ти основних родовищ мінеральних вод: Рахівське, Кобилецько-Полянське, Гірсько-Тисянське, Попитник, Говерлянське, Білинське, Богданське, Косівське, Кваснівецьке, в їх числі визначено 149 водопроявів (38 свердловин та 104 джерела). Рахівщина
володіє значними запасами мінеральної води.
Вуглекислі води, в основному представлені мінеральні води двох груп:
гідрокарбонатно-хлоридні натрієві, в газовому складі переважає велика кількість вуглекислоти з домішками сірководню, характерним також є аномально високий вміст миш'яку, брому, амонію, практично всі миш'яковисті води є і залізистими;
вуглекислі маломінералізовані гідрокарбонатні натрієво- кальцієві, магнієві мінеральні води (нарзани), більша частина з яких - залізисті.
Не менш важливим оздоровчим фактором, який позитивно впливає на організм людини - це природа і екологічне чисте довкілля Рахівського району; поступове фізичне навантаження, яке людина отримує в туристичних прогулянках, походах.
Також важливими є морально-естетичні і психологічні фактори, які позитивно впливають на організм при візуальному контакті людини з природою, з неповторними гірськими пейзажами. Майже всі рекреаційні зони, урочища, долини, скелі, озера, полонини, мінеральні джерела віднесені до природо-охоронних об'єктів і підлягають охороні.
Понад 20 % території району займає Карпатський біосферний заповідник, який відноситься до найкращих природних резервів планети. М'який клімат з контрастно визначеними порами року, цілющі мінеральні джерела, неповторна краса карпатської природи - все це дає підставу перетворити Рахівщину в туристично-рекреаційну, курортну зону.
--------------------------------------------------------------------------------------------------- Раховский район расположен в восточной части Закарпатья. Граничит: на севера с Надвирнянским и Верховинским районами Ивано-Франковской области; на западе с Тячевским районом Закарпатской области. На юге по границе района проходит государственная граница Украины с Румынией.
Территория – 1,9 тыс. кв. км.(15% территории области). Район имеет 32 населенных пункта (1 город, 3 поселка городского типа и 28 сел).
В прекрасной долине среди гор ниже, где сливаются Белая и Чорная Тисы расположен город Рахов. Название от слов "считать", или же "земля хозяина Раха". Рахов – самый высокогорный город Украины, его высота 820 м. над уровнем моря.
Через территорию района проходит железнодорожная линия Рахов-Ивано-Франковск, автомагистраль Ужгород-Рахов-Ясиня. Шоссейной магистралью через Яблуницкий перевал район связан с Ивано-Франковском, Черновцами и другими городами Украины.
Большинство территории края занимают горы, а самая высокай точка Раховщини – вершина Говерла,что поднимается на 2061 м. над уровнем моря.
Значительную роль в формировании рельефа играют речки Тиса и Шопурка.На территории района находятся горные озера: Апшинець, Маричейка, Бребенескул, Брескул, Ворожеска, Герашаска, Драгобратское Озерцо, Нижнее, Верхнее, Малая Гропа. Именно на Раховщине самые высокие горные вершины Украины: Говерла (2061 м.), Бребенескул (2035 м.), Поп-Иван (2022 м.), Петрос (2020 м.), Гутин-Томнатик (2017 м.), Ребра (2007 м.), а также перевал Яблуницкий, или Татарский (931м.), между горными вершинами – котловины:
Ясшанская, Богданская.
Известным объектом туризма является гора Близница (горнолыжный комплекс «Драгобрат»).
На Раховщине расположен Чорногорский массив "Говерла" Карпатского заповедника, а также несколько уникальных заказников: Кедринский (охраняется кедровая сосна, смерековые пралеса), Апшинецкий, Белый Поток (охраняется яворовые, ясеневые, ильмовые бучины).
На Раховщине берет начало одна с самых больших приток Дуная - река Тиса. Она является также самой большой рекой Закарпатской области.
На территории района обнаружено 82 минеральных источника (более распространены холодные углекислые воды). Источники очень вкусной воды находятся в Квасах, Рахове, Косивской Поляне.
Географический центр континентальной Европы находится именно здесь на территории Раховского района возле с.Деловое (48 градусов 30 минут северной широты - 23 градуса 23 минуты восточной долготы) расположен на правом берегу р.Тиса. Стелла и геодезический знак символизируют географический центр Европы. На знаке написано на латинском языке: «...Постоянное, точное, вечное место», установлено австро-венгерскими специалистами в 1887 году.
Уникальными памятниками гуцульской архитектуры на территории района являются деревянные церкви: Вознесенская(Струкова) церковь(пгт. Ясиня), Петропавловска(Плитоватск� �я) церковь, Успенская церковь(с.Деловое), церкви в Среднем Водяном.
Раховщина известна изделиями народного искусства, среди которых, в частности, резьба по дереву. Талантливые художники изготовляют неповторимые сувениры, которые коллекционируют не только в Украине, но и далеко за ее пределами.
Еще одна оригинальная вещь Раховщини – самый большой музыкальный инструмент в Украине, а именно гуцульская деревьяная трумбита, которая имеет длину 4 м.
Неповторимая природа, горные вершины, ледниковые озера, волшебные леса, горные долины, минеральные воды, вкусная гуцульская кухня, каждый год привлекают на Раховщину тысячи туристов, которые неизменно остаются удовлетвореными отдыхом.