Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay

Отдых в Закарпатье

Рассылка закрыта

При закрытии подписчики были переданы в рассылку "100 Путевок. Прямые санаторно-курортные предложения" на которую и рекомендуем вам подписаться.

Вы можете найти рассылки сходной тематики в Каталоге рассылок.

←   Март 2009   →
 1
 2
 3
 4
 5
 6
 7
 8
 9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Автор
Владислав

Статистика

290 подписчиков
0 за неделю
←   Все выпуски   →

Отдых в Закарпатье (Великоберезнянский район)


Закарпатский Форум 'Уж Форум'
Українська Русский English
Фотоальбом Погода
Здравствуйте уважаемые читатели!

Великоберезнянський район знаходиться у північно-західній частині області, за 40 кілометрів від обласного центру і займає площу у 810 квадратних кілометрів (6,2% території області). Межує з Перечинським і Воловецьким районами Закарпатської та Турківським Львівської областей України. Західна межа є кордон з двома зарубіжними державами - Словаччиною та Польщею (з 1 травня 2004 року з Європейським Союзом).

Майже увесь район – мальовнича гірська місцевість, лісові масиви якої помережані долинами навколо річок та потоків. Найвища точка над рівнем моря (1463 м) знаходиться на полонині Рівній. Трохи нижчими є полонина Гостра та гори Мала Равка, Кремінець. Ці та інші вершини є складовими гірських масивів Українських Карпат.

Селище міського типу Великий Березний та найбільші села розташовані у долинах по обох берегах ріки Уж, яка бере свій початок у крайньому населеному пункті району (області теж, бо межує з Львівською областю) – селі Ужок.

Місцевість району багата передусім на лісові (в тому числі і цінних порід) ресурси, мінеральні джерела, різні корисні копалини. Проте промислова розробка здійснюється лише деревини.

Кількість населення за підсумками перепису складає 28,2 тис. чол.., у тому числі 6,5 тис. проживають у районному центрі. У національному складі велику перевагу становлять українці – 93 відсотки. Компактно проживають також словаки – біля 1 відсотка та роми – 3 відсотки загальної кількості жителів району. Окрім того, проживають на Великоберезнянщині росіяни, угорці, євреї, молдавани та представники інших національностей.

Район відомий серед прихильників гірськолижного спорту і туризму. Протягом зимового сезону тут діють 14 гірськолижних підйомників (найбільше в області).
На протязі зимового сезону в об’єктах туристично-рекреаційного призначення відпочиває біля 4000 відпочиваючих.

На території району знаходиться Ужанський національний природний парк, який входить до складу єдиного в Європі міжнародного біосферного заповідника "Східні Карпати".

На території Ужанського НПП функціонують більше 10 туристичних маршрутів різного ступеня складності, активно розвивається сільський туризм.

На території району 10 архітектурних пам’яток, з яких 8 – церкви, 2 – дзвіниці (ХVІІ-ХVІІІ ст).

Основними видами промислового виробництва на території району є: виробництво деревини та виробів з неї та легка промисловість.

На території району розміщені значні мінерально-сировинні ресурси: запаси пісковику (Домашинське родовище), глини (М.Березнянське), суглинок (Лютянське, М.Березнянське). Розвідані родовище мінеральних вод аналогу Арзні – в с. Сіль та Кострино, Чорноголова, аналог "Есентуки-17" – смт. В.Березний, аналог Келечинської – с. Ужок та Костева Пастіль

До складу району входять селище міського типу Великий Березний та 31 сільські населені пункти, з них мають статус гірських – 24, що становить 75%. На території району 1 селищна і 19 сільських рад.

Район має давню історію. Перші письмові згадки про район (Великий Березний) датуються 1409 роком. Такими ж давніми є Люта, Волосянка, Ставне, Стужиця, М.Березний, Чорноголова.

---------------------------------------------------------------------------------------------------

Великоберезнянский район (укр. Великоберезнянський район) расположен в северно-восточной части Закарпатья. Граничит с такими районами области: Перечинским и Воловецким, а также с Турковским районом Львовской области. На севере тянется граница Украины с Польшей, а на западе – с Словакией. Через территорию района проходит железнодорожная и шоссейная дороги Чоп-Ужгород-Львов.

Территория края – 0,8 тыс. кв. км. Район имеет 32 населенных пунктов (1 поселок городского типа и 31 село). Районный центр Великий Березный расположен на правом берегу р. Уж, возле подножия горных хребтов.

Территория района была заселена в 1 тыс. н. э., про что свидетельствует найденный здесь клад бронзовых изделий эпохи раннего железа(11-10 ст. до н. э.) и могильник 8-7 ст. до н. э.
Впервые Великий Березный упоминается в документах 1427 г. как сельское поселение.

В 1947 г. создан Великоберезнянский район.

Большинство территории района занимают горы. Самая высокая точка края – вершина Лаутанская Голица, что поднимается на 1374 м. над уровнем моря. Важную роль в формировании рельефа играют речки Уж и Лютянка.

Рельеф района – горный, лежит в рамках Украинских Карпат(Верховенский Вододельный и Полонинский хребты).

В Великом Березном есть интересный парк-дендрарий, где ростут редкие для условий Закарпатья Веймутовая сосна, платан, бундук, гинкго и д.

Через Водороздельный хребет к району ведут важные транспортные перевалы: Ужоцкий, Семеневский, Пшеленч Бескид. Возле с. Княгиня находятся уникальные мраморные пещеры.
На территории современного Великоберезнянского района, около с. Княгиня, находится уникальное место, где в начале 20 ст. упал метеорит.

Про княгинский метеорит неоднократно писали ведущие европейские газеты, его части зберегаются в многих музеях мира, к этой местности снаряжались научные экспедиции.
В Великоберезнянском районе построено самый длинный железнодорожный туннель в Украине Щербин-Сянки, что имеет 908 м.

Интересный факт, что после присоединения Закарпатья на правах автономии к Чехословацкой Республике художниками Йосипом Бокшаем и Адальбертом Эрдели в с. Жорнава было основано художественную школу, известную, как закарпатский Барбизон.

В районе немало архитектурных памятников. Самую большую ценность имеют деревянные церкви и храмы Николаивский в с. Гусный (1655г.), Николаивский в с. Вышка (1700г.), Покровский в с. Кострина (1761 г.), Предтеченский в с. Сухой (1769г.), Василивский в с. Соль (1777г.), Николаиский в с. Чорноголова (1794г.) и д. Все они есть образцами бойковской школы деревянной монументальной архитектуры, украшены резьбой и орнаментами. Отдельно памятниками архитектуры объявлено колокольни Ужоцкого, Михайловского, Гуснянского, Николаивского и Чорноголовского Николаивского храмов.

На территории района создан региональный ландшафтнный парк «Стужица» (1995г.).

Интересное: Пейзажи


* При подготовке материала были использованы следующие источники: carpathia.gov.ua, karpatinfo.net.ua, wikipedia.org
Всем желаю удачи и до скорых встреч в следующих выпусках!
С Уважением Владислав.
  © UZHFORUM.COM, 2009. All rights reserved. По всем вопросам обращайтесь info@uzhforum.com
В избранное