«Мен╕ найб╕льше сподобалося укра╖нське м╕сто Черн╕вц╕», — под╕лилася враженнями в╕д подорож╕ Укра╖ною знайома полька Агнешка Ш╕м╕он. Не Ки╖в, столиця держави, не п╕вденн╕ морськ╕ красоти, ╕ нав╕ть, не ╕сторична столиця зах╕дно╖ Укра╖ни — Льв╕в, а в╕дносно невелике м╕сто Черн╕вц╕. Чому? Чим воно приверта╓ увагу турист╕в? Невже там так «гарно живеться», як розпов╕дають гост╕ м╕ста?
У цьому я вир╕шила пересв╕дчитися на власн╕ оч╕.
Театр почина╓ться з гардеробу, а м╕сто — з вокзалу
До╖хати до Черн╕вц╕в можна маршрутним автобусом, або ж потягом, у м╕ст╕ також ╓ аеропорт.
14 годин дороги ╕ потяг Ки╖в-Черн╕вц╕ прибува╓ на м╕ський вокзал ╕сторичного центру Буковини. Якщо ви при╖хали туристичною групою, то екскурс╕я почина╓ться просто з в╕дв╕дин вокзалу.
У 19 ст. зал╕зниця була символом прогресу. М╕сту, через яке вона пролягала, був гарантований торговий та промисловий розвиток. Тому таким рад╕сним було 1 вересня 1866 року, коли у Черн╕вцях в╕дкрили зал╕зницю. К╕лька сотень п╕дданих Австро-Угорсько╖ ╕мпер╕й (до яко╖ на той час входив центр Буковини — Черн╕вц╕) стали першими пасажирами цуга (саме так у т╕ часи називали потяг). Його вважали дуже швидким «бо ж за 12 годин довозив з Черн╕вц╕в до Львова», перепов╕да╓ екскурсовод.. П╕втори сотн╕
рок╕в тому потяг викликав справжн╕й фурор: юрби народу виходили прив╕тати його на вс╕х 9 станц╕ях, через як╕ той проходив. Для пор╕вняння, у Ки╓в╕ перший потяг з'явився лише через чотири роки.
Фото: Анна Полуденко
На початку свого ╕снування вокзал був не лише транспортним вузлом, а й сво╓р╕дним атракц╕оном, на який черн╕вчани сходилися подивитися ╕ послухати марш, який обов'язково проводжав цуг о сьом╕й годин╕ сорок хвилин. Деяк╕ ╕сторики стверджують, що в╕дправлявся потяг саме п╕д популярну мелод╕ю «С╕м сорок».
Екскурс╕я щойно розпочалася, а наша група одразу заговорила, що «добре було б у комфортабельний готелик, з гарячою водою ╕ сн╕данком у номер». Але от з готелями в м╕ст╕ проблеми. Адм╕н╕страц╕я Черн╕вц╕в про це добре зна╓. «У нас нема╓ готел╕в ╓вропейського р╕вня», — зауважив м╕ський голова Микола Федорук на сес╕╖ м╕ськради. «Ось в╕дкрилося к╕лька нових заклад╕в, але про який р╕вень серв╕су може йтися, якщо вони не пропонують сн╕данки?» У Черн╕вцях 16 готельних заклад╕в. Варт╕сть проживання
в╕д 60 до 1550 гривень за добу, так╕ данн╕ департаменту економ╕ки. Зростання к╕лькост╕ турист╕в оч╕ку╓ться наступного року, коли м╕сто святкуватиме сво╓ 600-р╕ччя.
Ми трохи перепочили, допили каву — ╕ наша група поверта╓ться на туристичний маршрут.
Пункт призначення — м╕ська ратуша
Це м╕сце, де зазвичай зас╕дала пол╕тична верх╕вка м╕ста — маг╕страт. Довго не могли урядовц╕ погодитися, де ж краще будувати споруду. 29 рок╕в знадобилося, щоб визначитися з м╕сцем, ╕ ще 6, аби нова споруда почала працювати. В 1847 роц╕ постала буд╕вля з високою баштою та внутр╕шн╕м подв╕р'ям. Бачила черн╕вецька ратуша ╕ австр╕йських урядник╕в, ╕ румунських окупант╕в, ╕ рос╕йських чиновник╕в. Зараз над нею майорить синьо-жовтий прапор, а фасад прикраша╓ герб м╕ста. Найб╕льше уваги приверта╓
50 метрова вежа, коли о 12 годн╕ щодня на балкончик виходить сурмач у народному одяз╕ й на вс╕ чотири сторони св╕ту спов╕ща╓, що: « Там на тому боц╕, там живе Мар╕чка...».
Фото: Анна Полуденко
«Це варто почути. Колоритно так», — говорить м╕сцева жителька В╕ра. Вона пере╖хала до Черн╕вц╕в два роки тому, коли вступила до техн╕куму. «Черн╕вчани вже звикли ╕ не прид╕ляють сурмачев╕, та й ╕ншим ╕сторичним м╕сцям, тако╖ уваги, як гост╕ м╕ста, для яких це вдивовижу. Я коли почала тут жити щовечора любила виходити на площу навпроти ратуш╕ — послухати. Багато гуляла старовинними вуличками, а коли почалося навчання, робота — просто стала не пом╕чати т╕╓╖ дивовиж╕. Може звикла,
а може проблеми на кшталт: грош╕ треба заробляти, готуватися до вступу в Ун╕верситет, це все повн╕стю займа╓ голову ╕ вже не до р╕зних там музе╖в». Щодо грошей, як╕ заробляють Черн╕вчани, то молод╕ за неквал╕ф╕ковану роботу платять 800 — 1,5 тис. грн., а у спец╕ал╕ст╕в зарплати р╕зняться: в╕д 850 грн. у зав╕дувача магазином — до 2500 грн у вод╕я вантаж╕вки. (так╕ дан╕ да╓ Буковинська кадрова агенц╕я).
Посид╕вши «у пол╕тичному центр╕» екскурс╕я наша вирушила до навчального, а саме до Черн╕вецького ун╕верситету ╕м. Федьковича. Заснований у 1875 роц╕ навчальний заклад мав лише три факультети, але бажаючих навчатися не бракувало. В т╕ часи, як ╕ зараз, аб╕тур╕╓нти з р╕зних частин Буковини ╕ Галичини з'╖жджалися сюди. На територ╕ю ун╕верситету нашу групу не пустили: «Бо ╕спити йдуть», — пояснив вартовий. Дивним було те, що н╕яких натовп╕в батьк╕в та груп п╕дтримки вступаючих ми не пом╕тили.
Лише невеличка група з 5 чолов╕к стояла б╕ля грат╕в центрального входу. «Нав╕ть нас попросили вийти за меж╕ територ╕╖, хоча там наш╕ д╕ти здають ╕спити», — пояснила ж╕нка. Вс╕ п'ятеро видно було дуже хвилювалися, бо ж ╓ за що — один з кращих ун╕верситет╕в Зах╕дно╖ Укра╖ни. Статус, п╕дтверджений ╕стор╕╓ю, так би мовити.
31 березня 1875 року Франц Йосиф ╤ п╕дписав закон про заснування Черн╕вецького ун╕верситету. До стор╕ччя при╓днання краю до Австро-Угорщини м╕сто отримало розк╕шний подарунок: alma mater Francisco-Josefina. Йому рад╕ли ╕ майбутн╕ студенти, ╕ прост╕ обивател╕.
Фото: Анна Полуденко
Лекц╕╖, що читалися у новоствореному навчальному заклад╕, ще раз п╕дтверджували тезу про пол╕етн╕чн╕сть Черн╕вц╕в. Хоча навчання велося н╕мецькою мовою, тут все-таки вивчали в╕рш╕ Котляревського та старослов'янську граматику, на кафедр╕ сх╕дно╓вропейсько╖ ╕стор╕╖ викладалася ╕стор╕я Укра╖ни.
Заморити черв'ячка по-черн╕вецьки
Погулявши ще трохи незвично вузькими, але довгими вуличками Черн╕вц╕в — нагуляли добрий апетит. М╕сцева кухня нагаду╓ домашню: щось смачно, а щось не вдалось. У Черн╕вцях ╕сну╓ ╕нстинктивний под╕л на ╖дальн╕, де можна смачно ╕ недорого по╖сти. Наприклад, т╕льки в центр╕ ми нарахували ╖х три. Там на 15 гривень можна замовити першу, другу страву ╕ с╕к. У кав'ярнях пропонують з╕гр╕ваюч╕ напо╖, а у ресторанах — широкий виб╕р страв та вин. Прим╕тно те, що п╕цца — ун╕версальна для
Черн╕вц╕в страва — вона в меню як кав'ярень так ╕ розк╕шних ресторан╕в.
«Ор╕╓нтуйтесь на ресторан ╕ добротну корчму», — порадив нам екскурсовод. Ось в останню ми й вирушили. Побачивши в меню незвичн╕ для центрально╖ Укра╖ни назви страв: мамалигу, банош — настр╕й одразу покращав. «Спробуйте краще народну ситну страву «Бабусин гостинець», — порадила ж╕нка за сус╕дн╕м столом. «Це глечик з чимось на зразок вареник╕в ╕з м'ясом в розплавленому сирному соус╕ з грибами» Ми дов╕рилися порад╕. Страва й д╕йсно виявилася дуже поживною ╕ смачною. Вже за п╕вгодини
ми допивали каву ╕ розмовляли з пан╕ Юл╕╓ю. «Черн╕вц╕ дуже гарне ╕ старовинне м╕сто». Вперше воно згаду╓ться в ╕сторичних документах 1408 року. «Зараз населення близько 300 тис. чолов╕к», — дода╓ пан╕ Юл╕я. Говорили про все: починаючи в╕д пол╕тики ╕ к╕нчаючи погодою. За при╓мною розмовою ╕ час пролет╕в непом╕тно. Нам вже був час повертатися на вокзал, адже за годину в╕дходив потяг Черн╕вц╕-Ки╖в.
Фото: Анна Полуденко
З╕бравшись пот╕м у вагон╕, ми ще довго обговорювали чим ╕сторичний центр Буковини для турист╕в в╕др╕зня╓ться в╕д Черн╕вц╕в для «щоденного життя». ╢дине, з чим вс╕ без винятку погодилися — люди в м╕ст╕ дуже прив╕тн╕: все розкажуть, покажуть, посм╕хнуться ╕ допоможуть. Можливо, це — просто ментал╕тет такий. Тод╕ саме завдяки йому в турист╕в залишаються т╕льки при╓мн╕ враження в╕д подорож╕, а вс╕ прогалини, забуваються вже до прибуття потягу на центральний Ки╖вський вокзал.
Простор╕ степи Центрально╖ Аз╕╖ — батьк╕вщина диких тюльпан╕в. Це знак настання весни, яка приходить нав╕ть на сух╕ степов╕ ландшафти. Вони служать символом життя ╕ родючост╕ для жител╕в степ╕в — кочових племен.Доклан╕ше...
Графство Даньба знаходиться у сх╕дн╕й частин╕ автономного району Ганцзи пров╕нц╕╖ Сичуань. Народн╕ звича╖ в цьому район╕ дуже прост╕ та щир╕.Доклан╕ше...
Прийшла весна, ╕ п╕вденне м╕сто Севастополь накрило хвилею р╕знобарвних кв╕т╕в та передчуттям чогось прекрасн╕шого. Ще трохи, ╕ можна буде зануритися в прозоре море ╕ пон╕житися п╕д теплим кримським сонечком, а поки ╓ можлив╕сть насолодитися ароматом чудових весняних кв╕т╕в, погуляти набережною або посид╕ти в якому-небудь ресторанчику б╕ля моря.Доклан╕ше...