Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay

Новини Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви

Подписаться Бесплатная «Серебряная» новостная рассылка . Подписчиков 498 RSS
←   Ноябрь 2005   →
 1
 2
 3
 4
 5
 6
 7
 8
 9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
25.11.2005
02:40:43
22:57:07
26
27
28
29
30


За последние 60 дней ни разу не выходила


Сайт рассылки: http://www.orthodox.org.ua
Открыта: 30-01-2002
Адрес автора: religion.orthodoxua-owner@subscribe.ru

Автор
протоиерей Георгий Коваленко

Статистика

498 подписчиков
0 за неделю
←   Все выпуски   →

Новини Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви


Информационный Канал Subscribe.Ru

НОВИНИ УКРАIНСЬКОI ПРАВОСЛАВНОI ЦЕРКВИ

26.11.2005. КИIВ. Блаженнiший Митрополит Володимир звернувся до громадян УкраIни в день пам 'ятi жертв голодоморiв ХХ столiття

У всiх храмах та монастирях УкраIнськоI ПравославноI Церкви вшанували пам'ять жертв геноциду украIнського народу. Згiдно благословiння Предстоятеля, Блаженiшого Володимира, Митрополита КиIвського i всieI УкраIни, було звершено заупокiйнi Богослужiння, пiд час яких Церква пiднесла молитву за всiх невинно померлих голодною смертю. З нагоди дня вшанування жертв голодоморiв в УкраIнi до нацiI звернувся Предстоятель УПЦ, Блаженнiший Митрополит Володимир: "Шановнi спiввiтчизники, дорогi брати i сестри!
У XX сторiччi украIнський народ пережив одну з найстрашнiших трагедiй у своIй iсторiI - голодомор. УкраIна, яка завжди годувала хлiбом весь свiт, зазнала три пошестi масового голоду: у 1921 - 1923, 1932 - 1933 i 1946 - 1947 рр. Голодомори призвели до значних жертв, принесли багато горя. У кожного з них були об'eктивнi й суб'eктивнi витоки, причини i наслiдки.

Катастрофiчну продовольчу кризу, в якiй опинилася УкраIна на початку 1920-х рокiв, викликала насильницька полiтика "воeнного комунiзму". Штучний голод в УкраIнi 1932 - 1933 рр. було сплановано бiльшовиками з метою прискорення примусовоI колективiзацiI, лiквiдацiI "куркульства" як класу, знищення "ворожих елементiв". Зубожiння 1946 - 1947 рр. стало наслiдком перекладання тягаря розрухи, що спiткала економiку СРСР у перiод ВеликоI ВiтчизняноI вiйни, на населення.

Але iснуe спiльний фактор, який об'eднуe цi три соцiальнi катаклiзми, як i решту репресивних акцiй тоталiтарного радянського режиму. Це кардинальна революцiя свiтогляду - вiдречення вiд Боголюдини Христа i християнськоI моралi та обрання новоI вiри - в людинобога, в антихриста. Адепти цieI вiри зажадали побудувати рай на землi, домогтися свiтлого майбуття для людства. Але майбуття без Бога. Iхнe свiтло насправдi було темрявою. Iхнiй свiтогляд базувався на засадах вiчноI пiтьми, бо тiльки Бог e джерелом свiтла. Iхня iдеологiя замiсть блага несла зло, бо тiльки Бог e Творцем усякого блага. Де без Бога будують рай, там з'являeться пекло. Замiсть обiцяного райського життя ошуканий радянською iдеологieю народ прийняв пекельнi муки.

Iсторiя нашоI Батькiвщини знала багато важких часiв. Стихiйнi лиха, вiйни, соцiально-полiтичнi заворушення та iншi негаразди спричинялися до рiзних кризових явищ, серед яких були "винищення, голод i меч" (Iс. 51, 19). Але в 1930-тi роки УкраIна вперше пережила штучний голод - масове вбивство мiльйонiв своIх громадян, цинiчне, цiлеспрямоване, безжальне. Лише в богоненависницькому i людиноненависницькому середовищi мiг статися подiбний злочин. На щедрому украIнському чорноземi вмирали у страшних муках мiльйони людей. Цей геноцид був намаганням знищити саму душу народу, привести II до повного духовного рабства. Вiн став знаряддям диявольськоI помсти за неспроможнiсть викоренити зi свiдомостi нашого мудрого, сповненого високих чеснот народу синiвську пам'ять про Бога, любов до Бога, вiрнiсть i вiру в Бога. Цю вiру можна було знищити лише через фiзичну лiквiдацiю II носiя. Тому богоборча влада, створивши духовний голод, прирекла нацiю i на голод фiзичний.

У людей вiдiбрали хлiб, як перед цим намагалися вiдiбрати насущний хлiб духовностi. Родюча нива тодi, як i завжди, дала достатньо хлiба сумлiнним трударям. Але весь зрошений потом селянства хлiб було вилучено. Забирали все, чим можна було пiдтримувати життя, - до останньоI зернини. Тих, хто збирав колоски на полях, розстрiлювали. Агонiя голоду була воiстину пекельною. Мерцiв не встигали ховати. Багатьох закопували у спiльнi "могильники" ще живими. Особливо страждали дiти. Молох бiльшовизму поглинав цi невиннi жертви з диявольською бездушнiстю.

Не могло бути й мови про християнське поховання жертв голодомору. Церкви руйнували, перетворювали на клуби та склади, священикiв вiдправляли до таборiв, розстрiлювали. Один з органiзаторiв цього злочину, секретар ЦК КП(б)У П. Постишев, той самий, що уславився руйнуванням багатьох киIвських храмiв, говорив у сiчнi 1934 р.: "УкраIнський голодомор 1933 р. був роком знищення украIнськоI контрреволюцiI", Тодi Постишев ще не знав, що йому судилося стати не лише катом, але й жертвою революцiI. Бо диявол страчуe i своIх слуг - спочатку душевно, а потiм i тiлесно. Це його головна мета - затьмарення в людинi образу Божого i вiчна II загибель.
УкраIна втратила тодi мiльйони своIх дiтей. Усi вони зазнали тяжких мук i жахливоI смертi. А тi, хто вижив, назавжди запам'ятали, що таке "рай на землi", коли вiн без Бога. Сiмдесят рокiв минуло вiдтодi. Час лiкуe душевнi рани, але цю рану в серцi УкраIни загоIти неможливо. Вона завжди буде невгамовним болем нагадувати про час, коли над УкраIною, над iншими народами колишньоI радянськоI спiльноти панував диявол.

Вiд голодомору постраждала i наша сiм'я. Пам'ятаю, як часто мама з гiркими сльозами згадувала 1932 - 1933 рр. Тодi народився один з моIх братiв. Немовля теж стало об'eктом жорстокостi. На якiсь старовиннi срiбнi ложки мама вимiняла склянку пшона. Це було eдине, чим вона сподiвалася прогодувати дитину впродовж кiлькох днiв. Остання можливiсть врятувати II вiд голодноI смертi. Та ось до хати вдерлися з обшуком три червоноармiйцi. Нiчого не знайшовши, крiм злиднiв, вони схопили немовля за ногу, викинули його з колиски i забрали пшоно, яке мама сховала пiд дитиною. Цей вчинок не назвеш людським.

Менi довелося пережити голодомор 1946 - 1947 рр. Сутнiсть цieI трагедiI пройшла через усе моe eство. Люди вмирали вiд голоду, намагалися вiдшукати хоч якийсь бур'ян, вживали те, чого взагалi не можна Iсти. I водночас представники районноI та сiльськоI рад ходили ночами по хатах, як злодiI, вимагаючи сплати так званоI державноI позики. Знесиленим вiд нестаткiв селянам вони демонстрували плакати з зображенням помпезних палацiв, на побудову яких КраIна Рад органiзувала позику. Тим, хто вiдмовлявся вiддавати останнi копiйки, погрожували судовою розправою, гнобили Iх рiзними утисками.

На той час iснував цiлий ряд поборiв. Податками обкладалися кожне фруктове дерево, кожен плодовий кущ. Той, хто мав корову, повинен був здавати молоко у колгосп. Податок на яйця був бiльшим, нiж кури могли знести. Домашнe господарство стало для людей нестерпним тягарем. Розбiйництво i обкрадання народу набули спрямованого репресивного характеру.

У нашому домi на горищi чудом збереглося трохи сушеноI картоплi, яку пiд час окупацiI 1943 року здавали нiмцям. Вона була гiркою i чорною, як земля. Ми розбивали II на дрiбнi шматочки, мололи на жорнах i варили баланду. Жити з того Iдла було неможливо, але i вмерти воно не давало.

Здавалося, лихо повинно було б озлобити людей, але вони зберегли найкращi моральнi риси. Народ не втратив своeI гiдностi. Голодомори, гонiння на вiру, репресiI не затьмарили в ньому образу Божого. Про це свiдчить значне релiгiйне пiднесення, яке спостерiгалося серед населення у воeннi та пiслявоeннi роки. Можливо, такою була цiна прозрiння. Вiра у цiнностi комунiстичноI iдеологiI тодi кардинально похитнулася.

УкраIнська Православна Церква у глибокiй скорботi молитовне згадуe жертв голодоморiв та iнших репресiй радянського тоталiтаризму. Постраждалих - десятки мiльйонiв: розстрiляних, закатованих у в'язницях, страчених через рiзнi душевнi й фiзичнi тортури, загиблих вiд мук голоду. ТакоI кiлькостi жертв не було навiть на вiйнi. Воiстину, режим вiв кровопролитну вiйну з власним народом.

Церква суворо засуджуe чинники, якi призвели до цieI трагедiI. Виправдання Iм немаe. Сама iсторiя винесла вирок. Нiякi репресiI не змогли врятувати державно-полiтичну систему, яка за базис обрала грiх та богоборство, знехтувала грунтовнi моральнi принципи людства - вiру, надiю i любов, "Горе тим, хто задумуe беззаконня" (Мих. 2, 1). Справа таких - "справа злочинна" (Пс, 100,3). "Iх кiнець - загибель" (Фил. 3,19).

Церква застерiгаe вiд глибоко хибноI та антигуманноI iдеологiI, що зробила можливою подiбну трагедiю, i закликаe до покаяння тих, хто ще не прозрiв i не зрiкся богоборства в усiх його формах.

Церква закликаe до вiдмови вiд екстремiзму, нетерпимостi, помсти, братоненависництва, роздiлення на своIх i чужих. У Бога чужих немаe. Настав нарештi час духовного eднання народу УкраIни, повернення до споконвiчних духовних цiнностей. Iсторiя виразно показала, до чого призводить зречення вiд християнських засад. Лише свята вiра, тверда надiя та всеперемагаюча любов допоможуть побудувати гiдне майбутнe та застережуть вiд помилок минулого.

Церква розкриваe iстину вiчного життя тих, хто прийняв мученицьку кончину пiд час голодомору. Як любляча Мати, свята УкраIнська Православна Церква молиться за Iх упокоeння в оселях праведних i оголошуe Iм вiчну пам'ять.
Душi Iх во благiх водворяться. I пам'ять Iх - в род i род".


УВАГА! При використаннi матерiалiв бажано посилатися на "Православie в Украiнi",
а в мережi iнтернет давати гiперпосилання на офiцiйний серевер УПЦ "Православie в Украiнi" www.orthodox.org.ua

Сервер "Православie в Украiнi"
www.orthodox.org.ua
E-mail: news@orthodox.org.ua

Subscribe.Ru
Поддержка подписчиков
Другие рассылки этой тематики
Другие рассылки этого автора 		Подписан адрес:
Код этой рассылки: religion.orthodoxua
Архив рассылки 		Отписаться
Вспомнить пароль
В избранное