Новини Української Православної Церкви

09.08.2005. ЛУЦЬК. В областi буде створено Волинську Раду Церков

8 серпня митрополит Луцький i Волинський Нiфонт взяв участь у зустрiчi голови ВолинськоI обласноI державноI адмiнiстрацiI В. Н. Бондара з представниками релiгiйних конфесiй областi. Пiд час зустрiчi було прийнято рiшення про створення ВолинськоI Ради Церков. Мета iнституцiI задекларована так: "об’eднання зусиль релiгiйних та вiдповiдних громадських органiзацiй щодо нацiонально-духовного вiдродження краю, координацiI мiж церковного дiалогу, здiйснення заходiв благодiйного характеру тощо".

Прес-служба ВолинськоI eпархiI

09.08.2005. РIВНЕ. Свято-Пантелеiмонiвський храм обласного центру вiдзначаe своe престольне свято

Розпорядженням представника Президента УкраIни у Рiвненськiй областi вiд 07.02.1994 року зареeстровано статут релiгiйноI громади УПЦ Свято-Пантелеiмонiвського храму мiста Рiвне (селище Ювiлейне). З цього часу громада на чолi з настоятелем храму протоieреeм Тарасieм Грищенко протягом дев’яти рокiв робила все можливе, щоб отримати мiсце пiд будiвництво храму. Та, ось нарештi, 20 лютого 2003 року сталася радiсна подiя, яка швидко облетiла мiсто Рiвне - сесiя мiськоI ради прийняла рiшення про видiлення земельних дiлянок пiд будiвництво двох православних храмiвУПЦ, серед яких i Свято-ПантелеiмонiвськоI церкви. Отримавши мiсце пiд будiвництво храму, представники громади вирiшили обладнати храм у тимчасовому примiщеннi, щоб звершувати богослужiння. Та громада i отець Тарасiй, уповаючи на Господа, не збираeться зупинятися. Декiлька днiв тому був закладений фундамент пiд постiйний храм в iм’я святого великомученика Пантелеiмона. Цього дня Свято-Пантелеiмонiвський храм у Рiвному вiдзначаe своe храмове свято.

Прес-служба РiвненськоI eпархiI

09.08.2005. ЧЕРКАСИ. У вiдродженому скиту Красногорського монастиря побудують новий храм

8 серпня в скиту Свято–Покровського Красногорського жiночого монастиря правлячий архieрей eпархiI архieпископ Черкаський i Канiвський Софронiй освятив мiсце пiд будiвництво храму в iм’я апостола i eвангелiста Iоанна Богослова. На освячення, окрiм духовенства eпархiI i меценатiв, прибули також керiвники району.

З моменту свого заснування i до кiнця XVIII ст. Свято-Покровська обитель функцiонувала як чоловiча, а з 1790 року II перетворили на жiночу. Першими насельницями стали iнокинi киIвськоI Iоанно-БогословськоI обителi. 1922 року у Красногорському монастирi згасла лампада чернечоI молитви. Натомiсть у його стiнах було розмiщено Центр iнвалiдiв, а бiльшiсть святинь передано до Черкаського мiського музею. Близько двадцяти рокiв монастир не дiяв. Вiдродилося чернече життя на початку ВеликоI ВiтчизняноI вiйни в листопадi 1941 року. Вiдтодi iнокинi обителi безперервно звершують тут свiй чернечий подвиг.

З недавнього часу будiвельних турбот у сестер додалося, адже в 2003 р. обителi повернули II колишню територiю, де до революцiI розмiщувалося монастирське училище для дiтей духовенства i сирiт.
Молитвами БожоI Матерi та II заступникiв, на цьому святому мiсцi також вiдродилося чернече життя. Сьогоднi тут дie монастирський скит. У першому вiдновленому корпусi вiдразу було освячено невелику домову церкву в iм’я святителя Софронiя. Крiм цього, недавно розпочалися роботи по зведенню величного храму в iм’я апостола i eвангелiста Iоанна Богослова, мiсце пiд який i було освячено цього понедiлка.

Сьогоднi у монастирi функцiонуe велике господарство: це i присадибна дiлянка, i пекарня, i пасiка. Завдяки невтомним трудiвницям-iнокиням Красногорська обитель може щодня годувати приблизно пiвтори сотнi насельниць та паломникiв. А монастирський хлiб випiкаeться за старовинною рецептурою i обов’язково в печi на дровах.Робота кипить i на присадибнiй дiлянцi. Кожен клаптик монастирськоI землi навеснi засаджуeться. Смиреннi iнокинi говорять, що не лише молитвою, але i працею спасаeться людина.

Прес-служба ЧеркаськоI eпархiI

09.08.2005. ЧЕРКАСИ. Архieпископ Софронiй - 13 рокiв на Черкаськiй кафедрi

9 серпня у Свято–Михайлiвському соборi Черкас архieпископ Черкаський i Канiвський Софронiй звершив Божественну лiтургiю. Духовенство eпархiI, представники обласноI, i мiсцевоI влади, а також дiячi науки i культури тепло привiтали владику Софронiя з днем архieрейськоI хiротонiI.

Архieпископ Черкаський i Канiвський Софронiй (Дмитро Савович Дмитрук) народився 15 лютого 1940 року в селi Мнишин Гощанського району РiвненськоI областi.

По закiнченнi середньоI школи у 1957 роцi працював на будiвництвi. З 1960 року служив у лавах РадянськоI АрмiI.

З 1962 по 1966 рiк навчався в Московськiй духовнiй семiнарiI. Протягом 1966-1970 рокiв навчався в Московськiй духовнiй академiI, закiнчив II зi ступенем кандитата богословiя. З 1970 по 1972 р. залишений при МДА професорським стипендiатом, спiвробiтник Церковно-археологiчного кабiнету i старший екскурсовод.

24 листопада 1968 року був висвячений у сан диякона. 12 квiтня 1971 р. прийняв чернечий постриг на честь свт. Софронiя, eпископа Iркутського.

7 сiчня 1973 року висвячений у сан ieромонаха. 1977 р. - возведений у сан iгумена.

Протягом 1974-1979 рр. викладав у МДАiС.

З жовтня 1979 р. - настоятель храму на честь Рiздва ПресвятоI Богородицi у селi Старий Коврай ЧорнобаIвського району ЧеркаськоI областi. Впродовж 1980-1987 рокiв - настоятель храму на честь Рiздва ПресвятоI Богородицi в Черкасах. У 1987-1989 рр. - настоятель Спасо-Преображенського храму в мiстi Городищi ЧеркаськоI областi. З 1989 до 1992 року - настоятель Свято-Борисо-Глiбського храму в мiстi Бориспiль КиIвськоI областi, благочинний Бориспiльського округу.
1992 року возведений у сан архiмандрита.

9 серпня 1992 року вiдбулася хiротонiя архiмандрита Софронiя в eпископа Черкаського i Канiвського.

23 листопада 2000 року возведений у сан архieпископа. З 1 жовтня по 30 грудня 2001 р. тимчасово керував Полтавською i Кременчуцькою eпархieю.

За перiод служiння в Черкаськiй eпархiI архieпископ Софронiй розробив проекти i побудував 6 храмiв. Серед них церкви у Вiзантiйському стилi i стилi класичного украIнського бароко. Владика розробив оригiнальний проект храму корабля, за що 2001 року був удостоeний звання академiка МалоI АкадемiI архiтектури i мистецтва, e членом союзу урбанiстiв УкраIни i входить до складу архiтектурноI комiсiI м. Черкаси.

З 1998 р. почесний громадянин мiста Черкаси. Нагороджений в 2000р., орденом "преп. Нестора Лiтописця", i орденом "Святого рiвноапостольного князя Володимира" II ступеня. В 2001 р. орденом "Козацкая слава" II ступеня, орденом "За заслуги перед мiстом Черкаси" III ступеня. В 2003 р. Президентом УкраIни нагороджений орденом "За заслуги" III ступеня.

Прес-служба ЧеркаськоI eпархiI

09.08.2005. ЛУГАНСЬК. У слiдчому iзоляторi буде побудована православна каплиця

Митрополит Луганський i Старобельский Iоанникiй освятив мiсце для будiвництва православноI каплицi в Старобельському слiдчому iзоляторi № 18. За даними держдепартаменту УкраIни з питань виконання покарань у Луганськiй областi, наразi у 4 колонiях вже ведеться будiвництво релiгiйних споруд, ще в чотирьох освятили мiсця для будiвництва православних каплиць.

Установи виконання покарань областi вiдвiдують 55 священнослужителiв з 6 релiгiйних конфесiй. Для проведення зустрiчей засуджених зi священиками кожна установа обладнана молитовною кiмнатою.

09.08.2005. УКРАIНА-КАРЕЛIЯ. Встановлено пам’ятний хрест "Убитим синам УкраIни"

У меморiальному комплексi в урочищi Сандармох в 15 кiлометрах вiд Медвеж’eгорська (Карелiя) 8 серпня вiдбулося офiцiйне вiдкриття гранiтного козацького хреста. Висота монумента - 4 метри, вага - близько 8 тонн. Hа хрестi висiченi слова "Убитим синам УкраIни". Хрест iз сiрого карельського гранiту виконали украIнськi скульптори Микола Малишко i Назар Бiлик.

Як розповiли в Карельському Товариствi украIнськоI культури, хрест встановили i освятили ще в жовтнi 2004 року, але його офiцiйне вiдкриття було вiдкладене до серпня, коли, за традицieю, у день жертв полiтичних репресiй у Сандармох зi всього свiту з’Iжджаються родичi жертв, щоб провести декiлька днiв на могилах своIх батькiв i дiдiв.

Документально пiдтверджено, що в урочищi Сандармох наприкiнцi тридцятих рокiв минулого столiття були розстрiлянi, щонайменше, 600 украIнцiв, "хоча, ймовiрно, синiв украIнськоI землi тут поховано бiльше, робота в архiвах постiйно приносить новi iмена жертв", - вiдзначили учасники церемонiI вiдкриття козацького хреста скорботи.

За словами керiвника Карельського Товариства украIнськоI культури Лариси СкрiпниковоI, на монумент не просили грошей у держави, "карельському уряду i так треба вiддати належне: його коштом у 1998 роцi був побудований меморiальний комплекс "Сандармох". Грошi на хрест збирали по всьому свiту. Перший внесок надiслав Президент УкраIни Вiктор Ющенко, батько якого був ув’язненим i будував Беломоро-Балтiйський канал. Найбiльший внесок - близько 5 тис. доларiв - внiс громадянин США Венiамiн Трохименко. Вiн приIхав на вiдкриття хреста i вперше побував в урочищi Сандармох, де був розстрiляний його батько - учений-лiнгвiст з Киeва Микола Трохименко.

У 1937 - 1938 рр. в урочищi Сандармох проводилися розстрiли ув’язнених БелБалтЛагу i Соловецького табору особливого призначення. Документально пiдтверджене число тих, хто похований тут - близько 12 тис. осiб. Серед розстрiляних багато представникiв купецтва, священикiв, бiлого офiцерства, ученi i викладачi пiтерських i московських вузiв. 1998 року, пiсля вiдкриття меморiального комплексу, в архiвах було знайдене документальне свiдоцтво про те, що багато заарештованих в УкраIнi представникiв iнтелiгенцiI i духовентва були страченi саме тут.

У день вiдкриття хреста " Убитим синам УкраIни" в урочищi Сандармох також провели своI акцiI пам’ятi юдеI, православнi i католики. Hа останню приIхала велика делегацiя з Польщi.

"Iнтерфакс"/Патриархiя.ru

09.08.2005. ЧОРНОБИЛЬ. На згадку про трагедiю на АЕС було закладено двi каплицi

Керуючий справами УкраIнськоI ПравославноI Церкви архieпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан освятив у Чорнобилi мiсце пiд закладку каплицi на честь святителя Миколая, що зводитиметься силами православноI громади мiста. Друга каплиця, на честь Покрови ПресвятоI Богородицi, була закладена при в'Iздi до 30-кiлометровоI зони, вона буде побудована силами МВС.Обидва храми плануeться вiдкрити до 20-рiччя чорнобильськоI трагедiI, яке вiдзначатиметься 26 квiтня наступного року.

В урочистостях, якi вiдбулися на цьому тижнi, взяли участь працiвники зони i станцiI, а також самосели, яких автобусами спецiально привозять на православнi свята.

РIСУ

09.08.2005. КИIВ. Православна Церква вiдзначила 1700-лiття з дня смертi святого великомученика i цiлителя Пантелеймона

Великомученик i цiлитель Пантелеймон – один iз найшанованiших святих у Православнiй Церквi. Iменем Христовим вiн творив великi чудеса та прийняв мученицьку смерть у 305 роцi н.е. Великомученика Пантелеймона шанували на Русi вже з XII ст. – князь Iзяслав, який був хрещений з iм’ям Пантелеймон, мав на своeму шоломi зображення святого. Великомученик i цiлитель Пантелеймон вважаeться покровителем вiйськових i лiкарiв, до нього звертаються у своIх молитвах, просячи зцiлення вiд тiлесних та душевних хвороб.

Престольне свято цього дня вiдзначаe столичний Свято-Пантелеймонiвський жiночий монастир, що у ФеофанiI. Божественну лiтургiю у Свято-Пантелеймонiвському соборi, з благословення Блаженнiшого Митрополита КиIвського i всieI УкраIни Володимира, вiдслужив керуючий справами УкраIнськоI ПравославноI Церкви архieпископ Переяслав-Хмельницький Митрофан у спiвслужiннi монастирського духовенства. Пiсля ЛiтургiI був звершений Хресний хiд навколо собору та молебень до святого великомученика i цiлителя Пантелеймона.

Пантелеймонiвський монастир розташований у мiсцевостi, що ранiше мала назву "Лазаревщина". З 1802 р. тут знаходився будинок вiкарiя – намiсника Михайлiвського Золотоверхого монастиря. У 1802 – 1803 рр. було збудовано i освячено перший храм на честь Чуда Архангела МихаIла. Феофанieю цю мiсцевiсть благословив називати митрополит КиIвський ГавриIл (Банулеско). 1861 року тут було вiдкрито скит Михайлiвського монастиря i до революцiI збудовано чотири храми: на честь Чуда Архангела МихаIла, Всiх святих, ВолодимирськоI iкони БожоI Матерi та величний собор на честь великомученика i цiлителя Пантелеймона, який так i не встигли освятити.

Перед вiйною скит було закрито, а бiльшiсть храмiв зруйновано. У 1941 р. пiд час оборони Киeва Пантелеймонiвський собор було обстрiляно з мiномету. Пiсля вiйни в його стiнах розмiщались цехи Iнституту механiки АН УРСР.

7 травня 1990 р. Свято-Пантелеймонiвський собор було повернуто Церквi i в ньому розпочалися вiдновлювальнi роботи. З 1993 р. при соборi був вiдкритий скит киIвського Свято-Покровського жiночого монастиря. 1998-го Свято-Пантелеймонiвський собор було освячено Блаженнiшим Митрополитом КиIвським i всieI УкраIни Володимиром, а з 2002 року рiшенням Священного Синоду Свято-Пантелеймонiвський скит стаe окремим жiночим монастирем.

08.08.2005. ТЕРНОПIЛЬ-КИIВ. Прибiчники КиIвського патрiархату знову захопили храм у селi Рахманiв

Цими днями Блаженнiший Митрополит Володимир мав зустрiч iз настоятелем Свято-ТроIцького храму села Рахманiв ТернопiльськоI областi протоieреeм Олегом Сiрко. Отець Олег розповiв Предстоятелю нашоI Церкви про те, як 4 серпня представники ШумськоI районноI адмiнiстрацiI з дозволу II голови, в присутностi представникiв прокуратури, мiлiцiI та прибiчникiв КиIвського патрiархату, не повiдомивши його, як настоятеля храму, зрiзали замки на дверях i захопили примiщення.

Нагадаeмо, що конфлiкт довкола Свято-ТроIцького храму, про який неодноразово писав сайт "Православie в УкраIнi", розгорiвся пiсля того, як у Рахмановi була зареeстрована релiгiйна громада УПЦ-КП, що висунула вимогу до канонiчних православних служити у eдинiй у селi церквi почергово. 6 березня цього року прибiчники КиIвського патрiархату пiд час богослужiння вдерлися до храму i спробували його захопити, у вiдповiдь на що настоятель протоieрей Олег Сiрко зачинився всерединi i оголосив голодування. На Пасхальнiй седмицi священика доставили в лiкарню у передкоматозному станi.

Керiвництво району пообiцяло громадi УкраIнськоI ПравославноI Церкви, що передасть храм у власнiсть, якщо громада пiдпише згоду на почерговi богослужiння разом з громадою УПЦ КП. Але православнi вiруючi вiдмовилися служити спiльно з розкольниками.

08.08.2005. IВАНО-ФРАНКIВСЬК. Греко-католики продовжують захоплювати православнi храми в регiонi

Архieпископ Iвано-Франкiвський i Коломийський Миколай надiслав рапорт на iм’я Блаженнiшого Митрополита Володимира, у якому повiдомив про складну мiжконфесiйну ситуацiю, що склалася в eпархiI.

"2 серпня три греко-католицьких священики прийшли до обласноI iнфекцiйноI лiкарнi, - говориться у документi, - та поставили перед головним лiкарем питання про надання Iм примiщення для проведення богослужiнь. Головний лiкар повiдомив, що в лiкарнi вже e священик, який протягом двох рокiв звершуe богослужiння, так що немаe потреби видiляти ще одне примiщення. Тодi герко-католики запропонували, щоб богослужiння проводилися почергово.

Досвiд показуe, що це перший крок до того, щоб потiм не пустити православного священика до храму. Таке вже траплялося в обласнiй лiкарнi: унiати декiлька раз дозволили православному священику звершити богослужiння, а потiм сказали, що вiн Iм заважаe".

На думку архieпископа Iвано-Франкiвського i Коломийського Миколая, все це всiдчить про те, що греко-католики намагаються рiзними методами захопити не тiльки православнi храми, яких в eпархiI i так мало залишилося, але й молитовнi будинки.

08.08.2005. ВIННИЦЯ. Побачила свiт книга про найдавнiшу обитель eпархiI – Лядовський скельний чоловiчий монастир

Автор книги пiд назвою "Монастир" - кандидат фiлософських наук, професор Вiнницького iнституту МАУП Вiталiй Давиденко говорить, що поштовхом до II написання стало вiдвiдання ним у 1999 роцi скельних монастирiв у Криму, де першi християни перебували ще у I-II столiттi. Пiзнiше Вiталiй Володимирович довiдався про iснування подiбних осередкiв чернецтва у Надднiстрянщинi. Вивчаючи iсторичнi джерела XIX столiття, зокрема науковi дослiдження професора КиIвського унiверситету iменi Антоновича, автор звернув увагу на скельний монастир на лiвому березi Днiстра бiля села Лядово Могилiв-Подiльського району.

Доля цього чернечого притулку трагiчна i водночас цiкава. Саме тут зупинявся преподобний Антонiй Печерський, повертаючись (близько 1013 р.) на Батькiвщину зi СвятоI гори Афон. Тут i нинi можна побачити його келiю, яка збереглася у первiсному виглядi. Преподобний заснував монастир i вже потiм повернувся до Киeва, оселився в печерi й почав згуртовувати навколо себе монахiв. Отже Лядiвський монастир старший за КиIвськi печери!

Сьогоднi в обителi близько пiвтора десятка насельникiв. Насельник iгумен Антонiй (Нетребiн) у 1998 роцi очолив першу групу ченцiв, якi прийшли сюди з ПочаIвськоI Лаври. Автор книги називаe Iх мужнiми людьми, бо Iхнe життя – справжнiй подвиг. З сьомоI ранку 6-7 разiв стають на молитву. Моляться i вночi. Елементарнi проблеми пов’язанi з харчуванням, iз зимовими холодами... Але братiя не впадаe у розпач i завжди гостинно приймаe паломникiв, яких у обителi останнiм часом побiльшало. ПриIжджають навiть iз ГрецiI. Всiм цiкаво, бо такого iсторичного переплетiння, мабуть, не зустрiнете нiде. Iз загальноI панорами видiляeться монастирський скит, багато 3-4-ярусних печер, залишки основноI храмовоI печери. За Нагорянським скитом розкиданi мегалiти – мовчазнi свiдки прадавнiх вiкiв. Про все це, а також i про криницi з цiлющою водою, де ченцi планують влаштувати купальню, можна прочитати в книзi.

Перший тираж iсторично-фiлософського опису, а саме так визначи В. Давиденко жанр свого твору, невеликий – 500 примiрникiв, але це – тiльки початок. "Не хочу переповiдати всю книгу – каже автор – але читачевi i дослiдниковi буде цiкаво ознайомитися з II змiстом. Скажу, що зустрiнете на сторiнках i Т. Шевченка i пра-пра-прадiда М. Гоголя, i М. Старицького, i М. Лисенка. Для останнього, до речi, сюди привозили з Киeва фортепiано для написання першоI нацiональноI опери "Тарас Бульба". Свiточiв украIнськоI культури тягнуло в цi краI".

В. Давиденко працював над своeю книгою з 1999 року, опрацював близько 200 друкованих джерел. I хоча автор маe понад 70 наукових публiкацiй, написав три пiдручники для вузiв, але книга такого плану для нього – перша. Можливо тому й найдорожча.

До речi книга В. Давиденка "Монастир" представлена Вiнницькою обласною органiзацieю НацiональноI спiлки журналiстiв УкраIни на здобуття НацiональноI премiI УкраIни iменi Т. Шевченка.

Пiдготував диякон Владислав Демченко

08.08.2005. ВIННИЦЯ. Митрополит Макарiй у день свята ПочаIвськоI iкони БожоI Матерi вручив клiрикам eпархiI церковнi нагороди

5 серпня митрополит Вiнницький i Могилiв-Подiльський Макарiй звершив Божественну лiтургiю у Рiздво-Богородичному храмi Вiнницi, де на iконостасi, над Царськими вратами, знаходиться шанована ПочаIвська iкона ПресвятоI Богородицi. Щороку на II свято тут збираeться багато людей не тiльки з Вiнницi, але й з усieI областi, щоб помолитися перед святинею.

Ще одна традицiя iснуe в храмi вiдтодi, коли вiн виконував функцiI кафедрального собору (з 60-х до початку 90-х рокiв минулого столiття). Саме на свято ПочаIвськоI iкони духовенство eпархiI отримувало тут церковнi нагороди з рук свого архiпастиря. Так було i цього року. Митрополит Макарiй нагородив клiрикiв храмiв обласного центру, Лiтинського i Шаргородського районiв. Всього у богослужiннi взяли участь бiльше двадцяти священикiв. Пiсля лiтургiI вiдбувся хресний хiд, по закiнченнi якого владика Макарiй благословив народ.

Прес-служба ВiнницькоI eпархiI

08.08.2005. КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДIЛЬСЬКИЙ. Eпископ Кам’янець-Подiльський i Городоцький Феодор вiдзначив день архieрейськоI хiротонiI

Eпископ Феодор прийняв архиeрейську хiротонiю 5 серпня 1992 р. будучи намiсником Свято-УспенськоI ПочаIвськоI Лаври. 22 квiтня 1997 року рiшенням Священного синоду УкраIнськоI ПравославноI Церкви був призначений на Кам’янець-Подiльську кафедру. Але духовний зв’язок з Лаврою не перервався. З приходом владики стало традицieю служiння кожноI воскресноI вечiрнi у кафедральному соборi Кам’янця-Подiльського акафiсту перед ПочаIвською iконою БожоI Матерi. Завдяки великiй любовi Владики до ПочаIвськоI Лаври, вона стала рiдною для багатьох вiруючих людей Кам’янеччини.

5 серпня пiд час Богослужiння у Свято-Успенськiй ПочаIвськiй Лаврi владика прийняв поздоровлення вiд братiI обителi, своeI кам’янецькоI пастви та всiх, хто поважаe та любить його за самовiдданне архипастирське служiння Православнiй Церквi.

Прес-служба Кам’янець-ПодiльськоI eпархiI

08.08.2005. ХАРКIВ. Православнi Харкiвщини святкують сторiччя з дня освячення храму святих страстотерпцiв Бориса i Глiба Свято-Борисо-Глiбського жiночого монастиря

З нагоди пам’ятноI подiI митрополит Харкiвський i Богодухiвськiй Никодим у спiвслужiннi вiкарiя ХаркiвськоI eпархiI eпископа Iзюмського Онуфрiя i духовенства eпархiI звершив Божественну лiтургiю в храмi на честь святих страстотерпцiв Бориса i Глiба, Свято-Борисо-Глiбського жiночого монастиря. Пiсля закiнчення святкового богослужiння високопреосвященнiший Никодим звернувся з вiтальним словом до насельниць i прихожан обителi. Владика нагадав, що Борисо-Глiбський монастир по праву вважаeться однieю з найбiльших святинь Слобожанщини i призвав насельниць обителi, а також всiх благочестивих прихожан трепетно зберiгати i примножувати славу великих подвижникiв Харкiвщини.

В ув’язненнi владика привiтав усiх з чудовим святом i подякував насельницям Борисо-ГлiбськоI обителi за теплий прийом, закликавши на присутнiх архiпастирське благословення.

Пiдготував В’ячеслав Потапов

08.08.2005. ВIННИЦЯ. Священики Шаргородського благочиння органiзовують паломницькi поIздки для своIх парафiян

Чергова поIздка вiдбулася 1 серпня. 40 мешканцiв с. Деребчин на чолi з настоятелем свого храму протоieреeм Вiктором Крупко вiдвiдали Свято-Успенську ПочаIвську Лавру. Отець Вiктор також возив учнiв дитячоI недiльноI школи у паломництво до Свято-ТроIцького БраIлiвського жiночого монастиря, де вони мали змогу помолитися перед однieю з найбiльших святинь ПодiльськоI землi – БраIлiвською iконою ПресвятоI Богородицi.

Як повiдомив благочинний Шаргородського району протоieрей Георгiй Комар, священики його благочиння також органiзовують поIздки до Киeво-ПечерськоI Лаври i скельного монастиря у с. Лядова Могилiв-Подiльського району. Протягом лiта декiлька паломництв органiзували священики Анатолiй Кочмарук i Михайло Волохатий. Отець благочинний вважаe, що подiбнi заходи сприяють змiцненню Православ’я у Шаргородському районi, що традицiйно вважаeться одним iз найбiльших католицьких центрiв на Подiллi.

Цiкаво, що останнiм часом i мiсцевi керiвники органiзовують паломництва по святих мiсцях i звертаються по допомогу до православного духовенства. Так, наприкiнцi липня настоятель Свято-МиколаIвського храму с. Ярове ieрей Ростислав Шемет, на прохання голови СТОВ сусiднього села Зведенiвка, очолив групу паломникiв, яка вiдвiдала ПочаIвську Лавру.

Прес-служба ВiнницькоI eпархiI

08.08.2005. КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДIЛЬСЬКИЙ. Освячено каплицю на мiсцi, де щороку зупиняються для молитви паломники до Почаeва

Преосвященний Феодор, eпископ Кам’янець-Подiльський та Городоцький, у недiлю 7 серпня освятив каплицю на честь ПочаIвськоI iкони БожоI Матерi в селi КугаIвцi, Чемеровецького р-ну ХмельницькоI обл.

Часовня збудована на узбiччi шляху, яким кожного року проходить традицiйний хресний хiд iз Кам’янця-Подiльського в ПочаIвську Лавру до свята Успiння БожоI Матерi. На цьому мiсцi паломники завжди зупинялись для молитви та вiдпочинку.

Незважаючи на несприятливу погоду на освячення зiбралося багато людей. Серед присутнiх були голова сiльради, директор школи, а також численнi благодiйники, яким владика Феодор вручив похвальнi грамоти.

Прес-служба Кам’янець-ПодiльськоI eпархiI

08.08.2005. ДОНЕЦЬК. На чудотворному джерелi освячено новий храм в iм’я святоI МарiI Магдалини

У Донецькiй eпархiI освятили новий храм! Новий храм у мiстi Авдeeвцi присвячений в iм’я святоI рiвноапостольноI МарiI Магдалини. Побудований вiн завдяки зусиллям архiмандрита Eлiсея. За свiдченням присутнiх, хрест на вершину храму (величезний, чотири чоловiки пiдняти його не могли) був встановлений дуже швидко, з першоI спроби.

Неподалiк вiд храму здавна дie чудотворне джерело, на якому, за переказами, явився святий Миколай Угодник. Зараз це мiсце розчищено, приведено до ладу. Була побудована капличка, органiзованi кабiнки для обливання водою, мiсце взято пiд охорону. Архiмандрит Eлiсей регулярно проводить на джерелi молебнi i водосвяття, куди зазвичай збираються численнi вiруючi.

Прес-служба ДонецькоI eпархiI

08.08.2005. IВАНО-ФРАНКIВСЬК. На майбутнiй eдиний у мiстi православний храм - кафедральний собор - встановили новi хрести

У недiлю, 7 серпня, пiсля закiнчення БожественноI лiтургiI, правлячий архieрей Iвано-ФранкiвськоI eпархiI архieпископ Iвано-Франкiвський i Коломийський Миколай освятив чотири хрести для малих куполiв кафедрального собору на честь Рiздва Христового. Храм будуeться в Iвано-Франкiвську по вулицi Довженка, 2.

Ця церква буде першою культовою спорудою, де молитимуться вiруючi Iвано-Франкiвська. На даний час архieпископ Миколай разом iз вiрними УПЦ моляться у бараковому примiщеннi, тимчасово обладнаному пiд храм. Не кращi умови для молитви в iншоI громади - Спасо-Преображенського храму Iвано-Франкiвська. Зараз громада молиться у примiщеннi дитячого садка, який мiсцева влада надаe громадi на умовах оренди.

Тому освячення i встановлення хрестiв на куполи храму стало для прихожан приeмною подieю, яка додала ще бiльшого натхнення в завершеннi будiвництва храму. Як сказав архieпископ Миколай, цього дня праця i кошти кожного причетного до цieI довгоочiкуваноI хвилини воздвигаeться разом iз цими хресними знаменнями на верхiвку куполiв, якi сьогодн i завжди свiдчитимуть про бажання i вiдданiсть пастви Боговi.

Також Високопреосвященнiший владика Миколай побажав усiм присутнiм перебувати з Божим благословенням у доброму здоров’I тiла i душi i дочекатися остаточного завершення будiвництва храму, де з вдячнiстю разом "eдиними вустами та eдиним серцем" вiрнi славитимуть пречестне iм’я Господа i Бога нашого Iiсуса Христа.

Пiдготував протоieрей Володимир Боeчко

08.08.2005. ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ. Тисячi вiруючих отримали можливiсть вклонитися мощам рiвноапостольного князя Володимира у його колишнiй зимовiй резиденцiI

Мощi святого рiвноапостольного князя Володимира вiдвiдали Свято-Успенський Зимненський жiночий монастир. Частка мощей, що нещодавно була привезена Блаженнiшим Митрополитом Володимиром до Киeва, цими днями вiдвiдала зимову резиденцiю великого князя Володимира - Володимир-Волинський. У головному храмi монастиря, Свято-Успенському соборi, i було покладено частку мощей.

Святкову Божествену лiтургiю у соборi звершив Блаженнiший Митрополит Володимир у спiвслужiннi керуючого eпархieю архieпископа Володимир-Волинського i Ковельського Симеона, намiсника Киeво-ПечерськоI Лаври архieпископа Вишгородського Павла, намiсника ПочаeвськоI Лаври eпископа Володимира та духовенства eпархiI.

У своeму словi Блаженнiший Владика наголосив на унiкальностi поверненя мощей Хрестителя Русi на iсторичну Батькiвщину.

Вчора вдень святi мощi перевезли до древнього Свято-Успенського кафедрального собору Володимир-Волинського. Вулицями мiста до самого собору вiруючi на чолi з духовенством несли раку з часткою мощей хресним ходом.

Сьогоднi, о 12.00 Божествену лiтургiю у соборi звершив архieпископ Володимир-Волинський i Ковельський Симеон.

За час перебування мощей у eпархiI до них приклалося багато тисяч православних вiруючих, якi спецiально для цieI подiI приIздили з рiзних регiонiв УкраIни.

08.08.2005. РIВНЕ. Проблеми виховання молодi та змiцнення сiмей обговорювалися пiд час зустрiчi керiвникiв церков та релiгiйних органiзацiй з керiвництвом областi

5 серпня у примiщеннi РiвненськоI облдержадмiнiстрацiI з iнiцiативи голови РОДА В.М. Червонiя була проведена зустрiч з керiвниками церков та релiгiйних органiзацiй в Рiвненськiй областi. Мета зустрiчi - розгляд проблемних питань дiяльностi релiгiйних органiзацiй на Рiвненщинi, вирiшення Iх в установленому законом порядку та обговорення питання про утворення РiвненськоI обласноI Ради Церков i релiгiйних органiзацiй.

Головував на засiданнi перший заступник голови РОДА Олег Ковальчук.
Кожен iз запрошених керiвникiв релiгiйних органiзацiй мав змогу висловитись щодо проблем, якi Iх турбують. Загалом цi проблеми зводилися до таких:
- проблема релiгiйного виховання в дитячих будинках, iнтернатах та iнших спецiалiзованих закладах;
- проблема викладання в навчальних закладах предмету "Християнська етика";
- закриття базарiв у недiльнi днi;
- проблема розпаду шлюбiв.

Також для присутнiх було запропоновано для обговорення проект положення про Рiвненську обласну Раду Церков i релiгiйних органiзацiй. Керiвники релiгiйних органiзацiй в Рiвненськiй обл. вирiшили детально ознайомитися з проектом i тiльки пiсля
того приймати певнi рiшення.

Пiдготував Володимир Плисюк