Пресс-служба Украинской Православной Церкви 27.06.2003

27.06.2003. КИ╥В. Стопа святого апостола Андр╕я Первозванного прибула до Ки╓ва

Сьогодн╕ до Ки╓ва прибула одна з найб╕льших святинь Православно╖ Церкви - чесна стопа святого апостола Андр╕я Первозванного. В аеропорту Борисп╕ль приземлився л╕так, що доставив мощ╕ ╕з Криму.
Мощ╕ апостола Андр╕я Первозванного у ки╖вському аеропорту "Борисп╕ль" зустр╕чав керуючий справами Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви ╓пископ Переяслав-Хмельницький Митрофан, а також представники державно╖ влади Укра╖ни. Святиню супроводжують насельники Свято-Пантеле╕мон╕вського монастиря Свято╖ Гори Афон, де святиня перебува╓ протягом стол╕ть.
О 18 годин╕ мощ╕ апостола Андр╕я прибули до Успенського собору Ки╓во-Печерсько╖ Лаври. Молебень перед святинею у сп╕влуж╕нн╕ Митрополита Ташентскього та Середньоаз╕атського Володимира, арх╕╓ре╖в УПЦ та Ки╖вського духовенства в╕дправив Предстоятель Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви Блаженн╕ший Митрополит Ки╖вський ╕ вс╕╓╖ Укра╖ни Володимир.

Дал╕ хрестним ходом стопа апостола Андр╕я Первозванного була перенесена до Хрестовоздвиженського храму Лаври, що на Ближн╕х печерах. Тут святиня буде доступна для поклон╕ння в╕руючим протягом двох д╕б.
28 червня з 20 по 21 годину святиня перебуватиме у Свято-Андр╕╖вському храм╕ на Печерську.

У нед╕лю 29 червня п╕сля Божественно╖ Л╕тург╕╖ на площ╕ перед Хрестовоздвиженським храмом Лаври мощ╕ апостола Андр╕я вирушать до аеропорту, щоб повернутися до м╕сця свого пост╕йного перебування — Свято-Пантеле╕мон╕вського монастиря Свято╖ Гори Афон.

Рибалка Андр╕й був першим, кого покликав сл╕дувати за собою Господь наш ╤сус Христос, тому апостола Андр╕я ╕ називають Першозваним.
Саме Андр╕й разом ╕з майбутн╕м апостолом ╕ ╓вангел╕стом ╤оанном Богословом слухав у пустел╕ пропов╕дь ╤оанна Хрестителя, а пот╕м прив╕в до Христа свого р╕дного старшого брата – майбутнього первоверховного апостола Петра.
П╕сля сходження Святого Духа на апостол╕в святий Андр╕й пропов╕дував на Сход╕, тому вважа╓ться покровителем Сх╕дно╖ Православно╖ Церкви.
Зг╕дно з╕ Святим Переданням, в╕н зд╕йснив апостольську подорож в╕д С╕р╕╖, через Кавказ ╕ П╕вн╕чний берег Чорного моря до Ки╖вських г╕р, як╕ в╕н благословив та поставив тут хрест. Пот╕м апостол п╕днявся Дн╕пром, д╕йшов до поселень слов’ян у район╕ майбутнього Новгорода, зв╕дки через земл╕ варяг╕в досяг Риму, п╕сля чого знов повернувся у Фрак╕ю.
Апостол Андр╕й заснував християнську Церкву у невеликому селищ╕ В╕зант╕, що стало згодом могутн╕м Константинополем, столицею В╕зант╕йсько╖ ╕мпер╕╖.
Святого було роз╕п’ято на хрест╕ у вигляд╕ букви "Х", тому цей хрест назива╓ться Андр╕╓вським.

27.06.2003. КИ╥В. Синодальна ком╕с╕я по канон╕зац╕╖ вважа╓ за необх╕дне створити електронну базу даних про репресованих в Укра╖н╕ п╕д час ате╖стичних гон╕нь та святих Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви

Використання сучасних технолог╕й при опрацюванн╕ ╕нформац╕╖ про репресоване духовенство, чернецтво та в╕руючих Укра╖ни може сутт╓во посприяти п╕двищенню якост╕ роботи по вивченню матер╕ал╕в, як╕ надходять до ком╕с╕╖. Тому ╖╖ члени вир╕шили звернутися до Священного Синоду УПЦ за благословенням на створення електронно╖ бази даних про репресованих п╕д час ате╖стичних гон╕нь та святих Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви, канон╕зованих останн╕ми роками.

27.06.2003. КИ╥В. Синодальна ком╕с╕я по канон╕зац╕╖ вважа╓ за можливе загальноцерковне вшанування спов╕дника в╕ри ХХ стол╕ття ╓пископа Проскур╕вського Валер╕ана (Рудича)

Як св╕дчать з╕бран╕ Хмельницькою ╓парх╕╓ю матер╕али ╓пископа Валер╕ана, який н╕с св╕й послух у Кам’янець-Под╕льськ╕й ╓парх╕╖ вперше було заарештовано у 1922 роц╕. П╕сля чергового арешту у 1925 роц╕ його було вислано до Казахстана, а у 1937 роц╕ за р╕шенням "тр╕йки" НКВС Архангельсько╖ област╕ "за контреволюц╕йну д╕яльн╕сть" ╓пископа Валер╕ана було розстр╕ляно. Реаб╕л╕товано його було у в╕дпов╕дност╕ до Закону Укра╖ни "Про реаб╕л╕тац╕ю жертв пол╕тичних репрес╕й на Укра╖н╕" у 1999 роц╕, а у видан╕й прокуратурою дов╕дц╕ значиться, що "справа не м╕стить н╕яких св╕дчень про будь-як╕ злочини".
Опис життя ╓пископа Валер╕ана>>>

27.06.2003. КИЕВ. Комиссия по канонизации УПЦ считает возможным общецерковное прославление исповедника веры ХХ века архимандрита Варсонофия (Юрченко)

Материалы о жизни исповедника, свидетельства о чудесах и народном почитании архимандрита Варсонофия на комиссии представил представитель Херсонской епархии протоиерей Василий Пасенко: “Свидетельства об архимандрите Варсонофии имеются в изданной в 50-х годах в Джорданвиле (США) книге Польского “Новые мученики Росийские”. В ней описывается мученическая кончина исповедника. Однака на самом деле судьба этого известнейшего и в России и на Украине пастыря того времени сложилась по другому. От смерти его, как он потом рассказывал, спас сам Христос. Когда его почти бездыханное тело было брошено в холодный сарай вместе с мертвыми, его посетил Господь и практически воскресил исповедника. Его жизненный путь это сплошное исповедничество за веру. Он был гоним, пребывал в различных концентрационных лагерях. А закончил он свой путь архимандритом в Херсонской епархии, был известен как великий молитвенник, к которому приходило множество людей и получали необходимое утешение как при жизни, так и после смерти. О чем есть много свидетельств”.
Подробно разобрав все представленные материалы Синодальная комиссия по канонизации святых рекомендовала просить Священный Синод УПЦ причислить к лику святых архимандрита Варсонофия (Юрченко) как преподобного исповедника Херсонского.
Подробное жизнеописание архимандрита Варсонофия (Юрченко)>>>

27.06.2003. КИ╥В. За св╕дченням вчених ╕сторик╕в гетьман Петро Сагайдачний був посл╕довним борцем за Православ’я проти ун╕╖

Такий висновок п╕сля вивчення ╕сторичних джерел зробив професор Кафедри ╕стор╕ограф╕╖, джерелознавства та археолог╕╖ Харк╕вського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. Н. Караз╕на заслужений прац╕вник культури Укра╖ни Серг╕й Куделко. На його думку: "Сагайдачний (Конашевич, Конашевич-Сагайдачний) Петро Кононович (бл. 1570-х - 1622) видатний д╕яч Укра╖ни, гетьман Запорозького козацтва у найважч╕ часи для православ’я п╕сля Берестейсько╖ церковно╖ ун╕╖ 1596 р., коли православна ╕╓рарх╕я перестала ╕снувати. П.К. Сагайдачний добре розум╕в значення церкви ╕ в╕ри. Сво╖ми р╕шучими ╕, водночас, глибоко продуманими д╕ями в╕н намагався виправити становище. Використавши перебування у Ки╓в╕ ╓русалимського патр╕арха Феофана, сприяв висвяченню православних ╓пископ╕в ╕ ки╖вського митрополита (Й. Борецького), тим самим була урятована православна церква в Укра╖н╕.
Наполегливо домагався в╕д польського короля Сиг╕змунда III зр╕вняння прав православних ╕ представник╕в ╕нших конфес╕й, л╕кв╕дац╕╖ ун╕╖. Вс╕ляко п╕дтримував нац╕онально-культурне в╕дродження. Його ╕м’я пов’язане значною м╕рою ╕з заснуванням Ки╖всько╖ братсько╖ школи (згодом - Ки╓во-Могилянська академ╕я). Збудував Богоявленську (Благов╕щенську) церкву Ки╖вського братського монастиря. До к╕нця сво╖х дн╕в займався благод╕йн╕стю. Збудував козацьку церкву св. Васил╕я у садиб╕ Ки╖вського Флор╕вського монастиря. Усе сво╓ майно запов╕в Ки╖вськ╕й, Луцьк╕й ╕ Льв╕вськ╕й братським школам.
Був одним з найб╕льш осв╕чених людей свого часу, видатний полководець ╕ дипломат, в╕н залишив про себе в╕чну вдячн╕сть нашого народу. Похований у Ки╓в╕ на Подол╕, могила була загублена.
╤м’я П.К. Сагайдачного як посл╕довного борця за православ’я, за визволення з-п╕д ╕ноземного гн╕ту н╕коли не забуде наш народ".

27.06.2003. КИ╥В. Нав╕ть ╕сторики вважають, що питання можливо╖ канон╕зац╕╖ отамана ╤вана С╕рка потребу╓ додаткового вивчення

Про це говориться у висновках, як╕ для Синодально╖ ком╕с╕╖ УПЦ по канон╕зац╕╖ п╕дготував професор Кафедри ╕стор╕ограф╕╖, джерелознавства та археолог╕╖ Харк╕вського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. Н. Караз╕на заслужений прац╕вник культури Укра╖ни Серг╕й Куделко: “С╕рко ╤ван Дмитрович (бл. 1610-1680) видатний в╕йськовий ╕ пол╕тичний д╕яч, кошовий отаман Запорозько╖ С╕ч╕. Походив з укра╖нсько╖ православно╖ шляхти. В╕д╕грав велику роль у пол╕тичному житт╕ Укра╖ни 60-70-х рр. XVII ст. Як видатний полководець особливо уславив сво╓ ╕м’я у боротьб╕ з кримськими та нагайськими татарами (пров╕в понад 60 бо╖в ╕ ус╕ виграв). Боровся за в╕льност╕ козацьк╕. У пол╕тичному житт╕ не одноразово м╕няв свою ор╕╓нтац╕ю. Ще за його життя ╕ п╕сля смерт╕ про нього було складено багато ╕сторичних п╕сень, легенд, переказ╕в. Залишив про себе пам’ять як людина, що вт╕лювала у себе найкращ╕ козацьк╕ якост╕. Похований поблизу села Капул╕вка, тепер Н╕копольського району Дн╕пропетровсько╖ област╕.
Церковними справами спец╕ально не займався, але його д╕яльн╕сть сприяла усуненню мусульмансько╖ небезпеки для нашого народу.
Питання канон╕зац╕╖ ╤.Д. С╕рка потребу╓ додаткового вивчення”.
П╕сля короткого обм╕ну думками Ком╕с╕я по канон╕зац╕╖ святих вир╕шили не розглядати пропозиц╕ю про канон╕зац╕ю ╤вана С╕рка, яка над╕йшла в╕д Ки╖вського молод╕жного козацького братства "Козацька воля".

27.06.2003. КИ╥В. Арх╕╓пископ Софрон╕й: “Гетьман Петро Сагайдачний дуже багато зробив для Православно╖ Церкви в Укра╖н╕”

Заступник голови Синодально╖ ком╕с╕╖ по канон╕зац╕╖ святих УПЦ арх╕╓пископ Черкаський ╕ Кан╕вський Софрон╕й перед початком роботи висловив сво╓ ставлення до питань, як╕ будуть розглядатися: “Ком╕с╕я по канон╕зац╕╖ святих цього року збира╓ться вже вдруге. Багато з╕бралося матер╕алу наданого ╓парх╕ями. Перед ус╕м це новомученики та спов╕дники ХХ стол╕ття.
Але сьогодн╕ найб╕льше приверта╓ увагу питання розгляду життя та д╕яльност╕ гетьмана Петра Сагайдачного та отамана ╤вана С╕рка. Я весь цей матер╕ал особисто проглянув, опрацював, продивився те, що ╓ в ╤нтернет╕. Але все буде залежати в╕д ком╕с╕╖, буде допов╕дь. Цим питанням займалися представники Харк╕всько╖ ╓парх╕╖. До реч╕ С╕рко з Слобожанщини, а Сагайдачний народився на Льв╕вщин╕.
Я гадаю, що по в╕дношенню до Сагайдачного особливих питань не буде. В╕н може бути возведений у ранг святих, канон╕зований, так само як Дани╖л Московський, або Олександр Невський, тому що в╕н дуже багато зробив для Православно╖ Церкви в Укра╖н╕. За його проханням ╢русалимським Патр╕архом Феофаном було в╕дновлено православну ╕╓рарх╕ю в Укра╖н╕, в╕н боронив Православ’я в╕д ун╕╖. Що стосу╓ться ╤вана С╕рка, то з ним ситуац╕я значно складн╕ша, ╓ питання ╕ ком╕с╕я ╖х буде розглядати.
Треба зазначити, що наша робота подготовча та досл╕дницька, р╕шення про канон╕зац╕ю прийма╓ Священний Синод Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви”.
Допов╕дь арх╕╓пископа Софрон╕я п╕д час роботи ком╕с╕╖>>>

27.06.2003. КИЕВ. В день памяти священномученика Владимира торжественная Божественная Литургия была совершена у мощей первого новомеченика нашей Церкви

27 июня – день памяти обретения мощей священномученика Владимира, Митрополита Киевского и Галицкого.
В этот день Предстоятель Украинской Православной Церкви Блаженнейший Митрополит Владимир отслужил Божественную Литургию в Трапезном храме Киево-Печерской Лавры. Ему сослужили наместник Лавры епископ Вышгородский Павел и епископ Переяслав-Хмельницкий Митрофан, а также братия монастыря и академическое духовенство. По окончании Литургии мощи были перенесены крестным ходом на Дальние пещеры, где перед ними был отслужен молебен.
В этот день 11 лет назад, в трудные для Украинского Православия времена, была явлена милость Божия – обретены нетленные мощи священномученика Владимира, Митрополита Киевского и Галицкого, расстрелянного большевиками в 1918 году у стен Лавры. Он стал первым расстрелянным иерархом из многих тысяч новомучеников и исповедников нашей земли, пострадавших от рук безбожной власти. Ныне мощи святителя пребывают в Дальних пещерах Киево-Печерской Лавры.