ДЕВ’ЯТИЙ ЧЛЕН СИМВОЛА В╤РИ

„В ╓дину, святу, соборну й апостольську Церкву”.

╤сус Христос заснову╓ Свою Церкву

На протяз╕ трьох рок╕в збирав ╤сус Христос довкола себе в╕рних ╕ навчав ╖х. З пом╕ж них вибрав в╕н дванадцять Апостол╕в.
Ще перед Сво╖ми терп╕ннями спитав ╤сус Христос Апостол╕в: «За кого мають люди Сина Чолов╕чого?» Апостоли давали р╕зн╕ в╕дпов╕д╕. «А на вашу думку, - хто Я?» - звернувся Христос до Апостол╕в. Тод╕ Симон Петро в╕дпов╕в: «Ти – Христос, Син Бога живого». Спаситель промовив до Петра: «Щасливий ти, Симоне, сину Йонин, бо не т╕ло ╕ кров це тоб╕ в╕дкрили, а Отець М╕й
небесний. Тож ╕ Я тоб╕ заявляю, що ти – Петро (скеля), ╕ що Я на ц╕й скел╕ збудую Мою Церкву й що пекельн╕ ворота ╖╖ не подолають. Я дам тоб╕ ключ╕ Небесного Царства, ╕ що ти на земл╕ зв’яжеш, те буде зв’язане на неб╕; ╕ те, що ти на земл╕ розв’яжеш, те буде розв’язане й на неб╕” (Матей 16, 13-19).
Цими словами об╕цяв ╤сус Христос, що засну╓ Свою Церкву, та що в т╕й Церкв╕ дасть Петров╕ найвищу владу.

╤сус Христос да╓ Апостольському Зборов╕ з Апостолом Петром на чол╕ верховну владу в Церкв╕

По Сво╓му воскресенн╕ з’явився ╤сус Христос Апостолам на гор╕ в Галиле╖. Побачивши ╤суса, Апостоли поклонилися Йому. А ╤сус Христос приступив до них ╕ промовив: «Дана Мен╕ всяка влада на неб╕ й на земл╕. ╤д╕ть, отже, ╕ навчайте вс╕ народи: хрестячи ╖х в ╕м’я Отця ╕ Сина ╕ Святого Духа; навчаючи ╖х берегти все, що Я вам запов╕дав. ╤ це Я з вами по вс╕ дн╕
аж до к╕нця в╕ку» (Матей 28, 18-20).
Окремо звернувся ╤сус Христос до Апостола Петра ╕ спитав його: «Симоне Йонин! Чи любиш ти Мене б╕льш, н╕ж оц╕?» «Так, Господи, - в╕дпов╕в Петро, - Ти зна╓ш, що люблю Тебе». «Паси Мо╖ ягнята!» - промовив ╤сус.
╤ знову, вдруге каже до нього: «Симоне Йонин! Чи любиш Мене?» «Так, Господи, - в╕дпов╕да╓ Петро, - Ти зна╓ш, що люблю Тебе». А на це ╤сус: «Паси в╕вц╕ Мо╖!» ╤ втрет╓ зверта╓ться ╤сус до Петра з таким самим запитом: «Симоне Йонин! Чи любиш ти Мене?» ╤ засмутився Петро, що аж трич╕ ╤сус запитав його чи в╕н любить ╤суса, ╕ знову в╕дпов╕в: «Господи,
Ти все зна╓ш, Ти зна╓ш, що люблю Тебе!» «Паси в╕вц╕ Мо╖!» - сказав до нього Христос (╤ван 21, 15-17).
З цих д╕янь ╕ сл╕в Христа ╓ наявним, що Христос зд╕йснив п╕сля Свого воскресення об╕тницю, дану колись Апостолов╕ Петров╕, заснувати Церкву. Найвищу владу у Церкв╕ – учительську, священичу й пастирську – передав ╤сус Христос, Основник Церкви, Апостольському Зборов╕, з Апостолом Петром на чол╕. Його Христос вир╕знив з-пом╕ж ╕нших Апостол╕в ще й тим, що не т╕льки об╕цяв на ньому, неначе
на скел╕, збудувати Церкву, але й доручив пасти ц╕ле стадо, ягнята ╕ в╕вц╕. Тобто передав Петров╕ окремо пастирську владу, або першенство у влад╕ над в╕рними ╕ пастирями.
Словами: «╤ це Я з вами по вс╕ дн╕ аж до к╕нця в╕ку» ╤сус Христос об’явив, що Його Церква, це В╕н сам, це Його Т╕ло, де В╕н залишиться невидимим Головою. А також цими словами вказав ╤сус Христос на те, що найвища влада у Церкв╕ перейде з Апостол╕в на ╖х наступник╕в, тобто на ╢пископський Зб╕р, з наступником Апостола Петра у провод╕. ╤ так буде до к╕нця св╕ту.

Що це таке Христова Церква?

Христова Церква, коли брати п╕д увагу ╖╖ внутр╕шню природу ╕ ╖╖ п╕сланництво, - це М╕стичне (Та╖нственне) Т╕ло Господа нашого ╤суса Христа.

Що розум╕╓мо п╕д тим окресленням «М╕стичне (Та╖нственне) Т╕ло Господа нашого ╤суса Христа»?

П╕д цим окресленням розум╕╓мо вс╕х в╕рних, з╕ сво╖ми пастирями, що творять живий духовний орган╕зм, з'╓днаний в╕рою в Христа, любов'ю Бога ╕ ближнього, та над╕╓ю на воскресення ╕ в╕чне життя, освячений благодаттю Святого Духа у свят╕й Тайн╕ Хрещення. В цьому орган╕зм╕ в╕рн╕ ╓ членами, Христос невидимим Головою, а Дух Святий душею (Всел. Собор, II. Ватик.: Про Церкву, Розд╕л
I «Та╖нство»).

Як ще ╕накше можна окреслювати Христову Церкву?

Христова Церква, якщо мати на уваз╕ ╖╖ видиме, на вз╕р ╕нших земських установ, ╕снування ╕ д╕яння тут, на земл╕, аж до к╕нця в╕ку, - це Божий люд (Всел. Собор, II. Ватик.: Про Церкву, Розд╕л IV «Миряни»).

Що розум╕╓мо п╕д окресленням «Божий люд»?

«Божий люд», це видимий та ╕╓рарх╕чно за служ╕ннями й обов'язками та завданнями упорядкований зб╕р людей, що ╓ покликан╕ Богом Отцем, в╕дкуплен╕ Христом – Богочолов╕ком й помазан╕ (осв'ячен╕) Духом Святим. Вони ╕спов╕дують об'явлену Христом в╕ру, як учасники Христового життя ╕ м╕с╕╖, яким Христос дав теж частину Свого священичого уряду, служать поширенню й закр╕пленню Царства
Божого – Христово╖ Церкви тут, на земл╕, признають встановлен╕ Христом свят╕ Тайни ╕ збер╕гають ╓дн╕сть в мир╕ й любов╕ у встановлен╕й Христом ╕╓рарх╕чн╕й побудов╕ Церкви п╕д начальним кер╕вництвом ╢пископського Збору, з наступником Апостола Петра, Римським Архи╓ре╓м, на чол╕. Так миряни, виступаючи всюди як свят╕ поклонники, освячують св╕т Богов╕ (Всел.
Собор, II. Ватик.: Про Церкву, Розд╕л IV «Миряни»).

Хто ╓ головою Церкви?

Головою Церкви ╓ сам ╤сус Христос, Богочолов╕к; В╕н заснував Церкву ╕ продовжу╓ в н╕й, як у М╕стичному (Та╖нственному) Т╕л╕, сво╓ ╕снування аж до к╕нця св╕ту.

Хто ╓ членами Церкви?

Членами Церкви ╓ вс╕ люди, як╕ через святу Тайну Хрещення одержали освячуючу ласку (благодать).

Як ╤сус Христос заснував Свою Церкву?

╤сус Христос заснував Свою Церкву в той спос╕б, що збирав людей ╕ ╖х навчав, в╕дтак вибрав з-пом╕ж них дванадцять Апостол╕в ╕ дав ╖м учительську, священичу ╕ пастирську владу; настановив св. Апостола Петра видимим Головою Церкви, а Сам остався нав╕ки невидимим Головою.

Чи Римський ╢пископ як наступник святого Петра ╕ видимий Голова Церкви, ма╓ як╕сь особлив╕ дарування?

Римський ╢пископ, як видимий Голова Церкви ╕ наступник святого Петра, ма╓ дар непомильности у справах в╕ри й обича╖в, що ╓ даний Христом ц╕л╕й Церкв╕, з ╢пископським Збором на чол╕, у злуц╕ з Римським Архи╓ре╓м.

Хто чува╓ над п╕сланництвом Христово╖ Церкви?

Над п╕сланництвом Христово╖ Церкви чува╓ Сам ╤сус Христос, як Божественний Основник ╕ невидимий Голова Церкви; В╕н перебува╓ в Церкв╕ невидимо аж до к╕нця св╕ту, а Святий Дух провадить Церкву дорогою правди ╕ непомильности та освячу╓ ╖╖ член╕в.

Яке завдання ма╓ Христова Церква?

Христова Церква ма╓ завдання голосити вс╕м народам Христову ╢вангел╕ю, робити ╖х учасниками Божо╖ ласки (благодат╕), що ╖╖ заслужив Божественний Спаситель, ╕ провадити людей до в╕чного щастя.

Чи можна спастися поза Христовою Церквою?

Н╕хто не може бути спасеним без освячуючо╖ Божо╖ ласки (благодат╕), яку Господь Бог да╓ у свят╕й Тайн╕ Хрещення, а через яку людина ста╓ живим членом Христово╖ Церкви, учасником Христового Божества ╕ насл╕дником щасливо╖ в╕чности.
Та з огляду на те, що Христос – Богочолов╕к прин╕с Себе в жертву за вс╕х людей, а жертва Христа ╓ безм╕рно╖ вартости, - люди, до яких не д╕йшла ще благов╕сть Христа, а також люди, як╕ не з╕ сво╓╖ вини не прийняли ╢вангел╕╖ й не охрестилися, ╓ р╕зними ╕ншими способами напрямлен╕ до народу Божого й можуть спастися через свою в╕ру в Бога, коли виконують Його волю д╕лами, йдучи за голосом
сумл╕ння, завдяки благодат╕ Святого Духа, що д╕╓ в Церкв╕, а через не╖ на все людство (II. Ват. Собор, - Про Церкву, Розд╕л II.: «Народ Божий»).

Чи можна бути ╕ мертвим членом Церкви?

Християнин, який поповню╓ смертний гр╕х, тратить освячуючу Божу ласку (благодать), ╕ без не╖ ста╓ мертвим членом Церкви, якщо не в╕дзиска╓ Божо╖ ласки через святу Тайну Покаяння (Спов╕д╕).

Чи сама в╕ра вистача╓ до спас╕ння?

Сама в╕ра не вистача╓ до спас╕ння, бо для спас╕ння треба конечно ╕ Божо╖ ласки, яку нам заслужив ╤сус Христос, ╕ яку одержу╓ людина у свят╕й Тайн╕ Хрещення.

Як ╤сус Христос д╕╓ у Сво╖й Церкв╕?

Особисто д╕╓ ╤сус Христос у Сво╖й Церкв╕ невидимо через свят╕ Тайни, а видимим способом через священик╕в, як╕ з Його вол╕ ╓ учасниками властей Його в╕чного священства.

Що збер╕га╓ в соб╕ Христова Церква?

Христова Церква збер╕га╓ в соб╕ безм╕рн╕ заслуги ╤суса Христа для людського роду ╕ вс╕ правди Божого Об'явлення, як╕ д╕янням Святого Духа непомильно поясню╓.

Чи Христова Церква в╕чна?

Христова Церква ╕снуватиме на земл╕ до к╕нця св╕ту, як це запевнив Сам ╤сус Христос.
Прославлена в неб╕, вона ╕снуватиме як в╕чне Небесне Христове Царство.

Чи ╤сус Христос освячу╓ член╕в Сво╓╖ Церкви?

╤сус Христос та╖нственно в╕дновля╓ Свою Жертву на хрест╕ у свят╕й Л╕тург╕╖, живить член╕в Сво╓╖ Церкви Пречистим Сво╖м Т╕лом ╕ Пресвятою Кров'ю п╕д видами хл╕ба ╕ вина, та цим робить ╖х учасниками Свого Божества.

Чого треба, щоб стати членом Христово╖ Церкви?

Щоб стати членом Христово╖ Церкви, треба прийняти святу Тайну Хрещення, ув╕рувати в Бога у Тройц╕ Свят╕й ╓диного ╕ в Божого Сина ╤суса Христа, нашого Спасителя.

Чи вс╕ члени Церкви ╓ однаков╕?

Не вс╕ члени Церкви ╓ однаков╕, бо Христова Церква, як видима установа, ╓ побудована за ╕╓рарх╕чним принципом р╕зних служ╕нь ╕ завдань. Деяк╕ члени Церкви ╓ учасниками Христового священства, тобто ╓ священиками. Через них Христос освячу╓ ╕нших член╕в Свого Божественного Т╕ла.

Як╕ прикмети ма╓ правдива Христова Церква?

Правдива Христова Церква ╓: одна, свята, соборна, апостольська.

Що це значить, що Христова Церква ╓ одна?

Христова Церква ╓ одна – це значить, що Христос заснував на земл╕ т╕льки одну Церкву, яко╖ В╕н Сам ╓ невидимим Головою.

Чому кажемо, що Христова Церква ╓ свята?

Кажемо, що Христова Церква ╓ свята, бо вона ╓ досконалий Божий тв╕р: ╖╖ Божественний Основник ╓ Святий й ус╕ члени церкви, як члени М╕стичного (Та╖нственного) Христового т╕ла, ╓ свят╕, а також Тайни, якими Церква освячу╓ в╕рних, ╓ свят╕.

Що означа╓, що Христова Церква ╓ соборна?

Назви: соборна, «вселенська», або «католицька» означають, що увесь людський р╕д ╓ покликаний бути членами Христово╖ Церкви ╕ творити в Христ╕ одне т╕ло.

Як треба розум╕ти, що Христова Церква ╓ апостольська?

╤сус Христос оснував Свою Церкву на дванадцятьох Апостолах, з Петром на чол╕, даючи ╖м найвищу владу, й тому Апостоли та ╖х наступники ╢пископи, творитимуть основу Христово╖ Церкви до к╕нця св╕ту.

Що значить, що в Христов╕й Церкв╕ ╓ «православна в╕ра»?

Цей висл╕в означа╓, що в Христов╕й Церкв╕ збер╕га╓ться правдива в╕ра з ус╕ма в╕чними правдами, як╕ нам об'явив ╤сус Христос.

Чи р╕знор╕дн╕сть обряд╕в противиться ╓дност╕ Церкви?

Р╕знор╕дн╕сть в обрядах не противиться ╓дност╕ Христово╖ Церкви, але ще краще ╖╖ п╕дкреслю╓.

Що це ╓ свята Тайна Священства?

Святою Тайною Священства ╤сус Христос робить учасниками Свого в╕чного священства вибраних людей, яким да╓ священич╕ власт╕ для освячування в╕рних ╕ особливу ласку для виконування того священичого уряду.

Ск╕льки ╓ ступен╕в священства?

╢ три ступен╕ священства: диякон, священик ╕ ╓пископ.

Хто ма╓ повноту священства?

Повноту священства мають ╢пископи, бо вони ╓ наступниками Апостол╕в ╕ пастирями в╕рних. Священики ╓ пом╕чниками ╢пископ╕в у ╖хньому служ╕нн╕.

Хто може уд╕лити святу Тайну Священства?

Святу Тайну Священства можуть уд╕ляти лише ╢пископи.

Як╕ ╓ обов'язки священика?

Священик ма╓ пропов╕дувати людям Христову ╢вангел╕ю та освячувати себе ╕ в╕рних святими Тайнами ╕ молитвою.

Чи Христове священство ╓ в╕чне?

Свята Тайна Священства витиска╓ на душ╕ незатертий знак, силою якого людина ста╓ нав╕ки учасником Христового священства, й тому святу Тайну Священства можна приймати лише раз у житт╕.

Як╕ вимоги ставиться до чолов╕ка, який хоче г╕дно прийняти святу Тайну Священства?

Щоб чолов╕к м╕г г╕дно прийняти святу Тайну священства в╕н повинен:
1. бути в стан╕ освячуючо╖ ласки й мати добру вдачу;
2. мати приписаний в╕к ╕ осв╕ту;
3. мати нам╕р посвятити себе священич╕й служб╕;
4. бути покликаним до свято╖ Тайни Священства сво╖м ╢пископом.

Що це ╓ сполука Святих?

Сполука Святих – це зв'язок м╕ж в╕рними на земл╕ ╕ м╕ж душами в неб╕ та чистилищ╕.

Хто належить до сполуки Святих?

До сполуки Святих належать: 1. в╕рн╕ Вселенсько╖ Христово╖ Церкви або Церква-паломниця, 2. Свят╕ в неб╕ або Церква прославлена, 3. душ╕ в чистилищ╕ або Церква очищуюча.
Ми на земл╕ молимося за тих, що ╓ в чистилищ╕, а свят╕ в неб╕ моляться за нас ╕ за тих, що в чистилищ╕.
*
Невидимим Головою свято╖ Вселенсько╖ Церкви ╓ Сам ╤сус Христос. Видимим Його Нам╕сником на земл╕ ╓ кожночасний наступник Апостола Петра, Римський ╢пископ. Назива╓мо його: Свят╕ший Отець або Римський Папа.
М╕сце, де живе Свят╕ший Отець, ╕ зв╕дки управля╓ Церквою, ╓ м╕сто Рим.
Вселенська Христова Церква, яка ╓ ╓дина, свята, соборна й апостольська, под╕лилася на окрем╕ частини, як╕ утворюють так зван╕ Пом╕сн╕ Церкви. Ц╕ Пом╕сн╕ Церкви придержуються у житт╕ сво╖х власних традиц╕й, л╕тург╕чних ╕ обрядових звича╖в, та сво╖х власних форм церковного управл╕ння, ╕ користуються сво╓ю богословською спадщиною.
Найстаршим видом Пом╕сних Церков ╓ Церкви з Патр╕яршим правл╕нням. На ╖х чол╕ сто╖ть Патр╕ярх, або у патр╕ярших правах ╕ почестях р╕вний з Патр╕ярхами Митрополит, чи Верховний Архи╓пископ Пом╕сно╖ Церкви.
Пом╕сн╕ Церкви д╕ляться знову ж на менш╕ церковн╕ адм╕н╕страц╕йн╕ одиниц╕ – митропол╕╖, епарх╕╖ та екзарх╕╖, якими управляють Митрополити, епарх╕яльн╕ ╢пископи, чи Екзархи, п╕д арх╕пастирським кер╕вництвом Патр╕ярха або Верховного Архи╓пископа (Вселен. Собор, II. Ватик.: Декрети: Про Сх╕дн╕ Католицьк╕ Церкви ╕ про Екумен╕зм, Розд╕л
III (Сх╕дн╕ Церкви).
Епарх╕╖ д╕ляться на протопресв╕терати, а на ╖х чол╕ стоять протопресв╕тери (декани). Протопресв╕терати складаються з парох╕й, а ╖х обслуговують парохи. У б╕льших парох╕ях мають парохи до помоч╕ священик╕в, що називаються сотрудники. Священики, що навчають рел╕г╕╖ в школах, називаються катихити.
Дякуймо Господев╕ Богов╕, що ми належимо до Вселенсько╖ Христово╖ Церкви. Слухаймо наших духовних наставник╕в, бо сам ╤сус Христос наказав слухати ╖х.


Дорогi в Христi брати i сестри!

Попереднi роздiли Катехизму Ви можете прочитати на iнтернет-сторiнцi «УГКЦ в Рос╕╖» ( http://www.ugcc-in-russia.narod.ru/ ), де також знайдете новини з життя нашо╖ Церкви в Рос╕╖ та рiзноманiтну корисну д