Основи християнсько╖ в╕ри - Катехизм УГКЦ Переображення ╤суса Христа. В’╖зд ╤суса Христа до ╢русалиму
ОСНОВИ ХРИСТИЯНСЬКО╥ В╤РИ КАТЕХИЗМ
УГКЦ
НОВИЙ ЗАВ╤Т
Переображення ╤суса Христа
Одного разу взяв ╤сус Христос з╕ собою трьох учн╕в: Петра, Якова й ╤вана, та п╕шов з ними на гору Тавор помолитися. В час╕ молитви переобразився перед ними: Його лице засяяло наче сонце, а Його одежа поб╕л╕ла як св╕тло. ╤ з’явилися там Мойсей ╕ ╤лля та розмовляли з ╤сусом. Апостол Петро сказав до Христа Господа: «Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розложу тут три намети: один для Тебе, один для Мойсея ╕ один для ╤лл╕».
Коли ще Петро говорив, огорнула ╖х ясна хмара ╕ дався чути голос: «Це – М╕й улюблений Син, що Я Його вподобав; Його слухайте».
Учн╕ Христов╕ з╕ страху впали лицем до земл╕. Тод╕ ╤сус приступив до них, доторкнувся ╖х ╕ сказав: « Устаньте, не страхайтеся!» А коли вони п╕днесли сво╖ голови в╕д земл╕, вже н╕кого не бачили, лише самого ╤суса (Матей 17, 1-9).
На пам’ятку т╕╓╖ под╕╖, свята Церква установила свято Переображення Господнього на день 19 (6-го) серпня.
Де ╕ як показав ╤сус Христос Свою небесну славу учням? ╤сус Христос показав Свою небесну славу учням на гор╕ Тавор таким способом, що переобразився перед ними.
Нав╕що переобразився ╤сус Христос? ╤сус Христос переобразився перед учнями на те, щоб вони не втратили в╕ри в Нього, коли побачать Його пониженим ╕ висм╕яним, як буде терп╕ти муки ╕ смерть на хрест╕.
* * *
Наше життя на земл╕ – це приготування до в╕чного життя в неб╕. Життя в неб╕ – це в╕чне щастя. Там будемо оглядати Бога лицем в лице, у повн╕й Його слав╕, як учн╕ оглядали ╤суса Христа на гор╕ Тавор. Свят╕ в неб╕ зазнають ще б╕льшого щастя, н╕ж його зазнали три вибран╕ Апостоли на гор╕ Тавор. Христове Переображення лиш коротко тривало, а щастя в неб╕ буде тривати в╕чно. Про те безм╕рне щастя говорить Святе Письмо: «Чого ан╕ око не бачило, ан╕ вухо не чуло, що ан╕ на гадку
людям не прийшло, - те приготовив Бог для тих, що Його люблять».
В’╖зд ╤суса Христа до ╢русалиму
Зближалися свята Пасхи, на як╕ сходилося до ╢русалиму багато народу з ц╕лого краю. Нар╕д спод╕вався, що ╤сус Христос також прийде на свята. А жид╕вська старшина постановила при т╕й нагод╕ сп╕ймати Його. ╤ д╕йсно, ╤сус Христос ш╕сть дн╕в перед святами вибрався до ╢русалиму. По дороз╕ сказав до Апостол╕в: «Отож ми вируша╓мо в ╢русалим, ╕ Син Чолов╕чий буде в╕дданий первосвященникам ╕ книжникам, ╕ засудять Його на смерть. ╤ в╕ддадуть Його поганам, щоб т╕ глумилися, катували
та роз╕п’яли Його: а третього дня В╕н воскресне» (Матей 20, 18-20).
Коли ж ╤сус приблизився ╕ поглянув на м╕сто, заплакав над ним ╕ сказав: «Якби й ти цього дня зрозум╕ло те, що веде до миру! Але тепер воно закрите перед тво╖ми очима! Бо прийдуть дн╕ на тебе, ╕ вороги тво╖ валом тебе оточать ╕ тебе обляжуть, ╕ стиснуть тебе зв╕дусюди; вони розчавлять тебе й тво╖х д╕тей, як╕ будуть у тоб╕, ╕ не зоставлять каменя на камен╕ – за те, що ти не зрозум╕ло часу тво╖х в╕дв╕дин» (Лука 19, 41-44).
Перед самим ╢русалимом сказав Христос привести соб╕ осла, на котрому ще н╕хто не сид╕в. С╕в на нього ╕ так в’╖здив до м╕ста. ╤ з╕бралося дуже багато народу, що в╕тав ╤суса Христа, як царя. Одн╕ стелили сво╖ одеж╕, ╕нш╕ р╕зали галуззя з дерев ╕ кидали по дороз╕, куди ╖хав Христос, та з великим захопленням кликали: «Осанна Синов╕ Давида! Благословен той, хто йде в ╕м’я Господн╓, ╕зра╖льський цар». В╕дтак ╤сус Христос ув╕йшов до храму ╕ вигнав торговц╕в, що там продавали
╕ купували, кажучи до них: «Написано: д╕м м╕й – д╕м молитви, а ви з нього зробили печеру розб╕йник╕в». Тод╕ приступили до Нього в храм╕ сл╕п╕ та крив╕, ╕ уздоровив ╖х. Первосвященники та книжники, побачивши чуда, як╕ Христос творив, ╕ д╕тей, що кричали в храм╕: «Осанна Синов╕ Давида!» - обурилися. А ╤сус сказав до них: «Х╕ба ви н╕коли не читали: устами немовлят та ссущих ти вчинив соб╕ хвалу». Та п╕шов у Витан╕ю ╕ там заночував (Матей 21, 1-17; Марко 11, 1-11; Лука 19, 29-40; ╤ван 12, 12-19).
Чому жиди сходилися до ╢русалиму на свято Пасхи? Жиди сходилися до ╢русалиму на свято Пасхи, щоб сповнити старозав╕тн╕ запов╕д╕ Мойсе╓вого закону. Пасха була найб╕льшим святом у Старому Зав╕т╕, а в ╢русалим╕ находилася ╓дина жид╕вська святиня.
На яку пам’ятку встановив Мойсей празник Пасхи? Мойсей встановив празник Пасхи на пам’ятку зв╕льнення ╕зра╖льтян з ╓гипетсько╖ невол╕ ╕ чудесного переходу через Червоне море.
Котр╕ ╓ головн╕ церковн╕ запов╕д╕ в Новому Зав╕т╕? Головн╕ церковн╕ запов╕д╕ в Новому Зав╕т╕ ╓ оц╕ ш╕сть:
1. Установлен╕ свята святкувати.
2. В нед╕л╕ ╕ свята в св. Л╕тург╕╖ брати участь.
3. Наказан╕ пости постити.
4. Кожного року, бодай раз, в Пасхальному час╕ спов╕датися ╕ причащатися.
5. У заборонен╕ часи вес╕ль ╕ забав не справляти.
6. Злих книжок ╕ писем не читати.
Хто дав Церкв╕ владу видавати закони? ╤сус Христос дав Церкв╕ владу видавати закони, як сказав до Апостол╕в – перших ╓пископ╕в Його Церкви, що те, що вони зв’яжуть на земл╕, буде зв’язане на неб╕, а що розв’яжуть на земл╕, буде розв’язане на неб╕.
Хто вида╓ церковн╕ закони? Церковн╕ закони видають: Собори, вселенськ╕ ╕ пом╕сн╕, Вселенський Архи╓рей Папа Римський, наступник святого Петра, що був головою Апостол╕в, а також ╢пископи – наступники Апостол╕в, для сво╖х ╓парх╕й.
Що значить святкувати встановлен╕ Церквою свята? Святкувати встановлен╕ Церквою свята – це значить здержатися в╕д тяжко╖ ф╕зично╖ прац╕ та побожно взяти участь у свят╕й Л╕тург╕╖, так само як у кожну нед╕лю.
Як╕ ма╓мо свята? Ма╓мо свята: а) Господськ╕ – в честь Господа Бога; б) Богородичн╕ – в честь Пречисто╖ Д╕ви Мар╕╖; в) свята Святих – в честь Святих.
Коли в нед╕лю ╕ свято можна опустити Службу Божу (св. Л╕тург╕ю)? В нед╕лю ╕ свято можна опустити Службу Божу (св. Л╕тург╕ю) лише тод╕, коли ╓ якась поважна перешкода чи невигода, як: недуга, велика в╕ддаль в╕д церкви, недостача в╕дпов╕дно╖ одеж╕, оп╕ка над хворими та нем╕чними ╕ таке ╕нше.
Якого гр╕ха допуска╓ться християнин, що без важно╖ причини, самов╕льно, опуска╓ в нед╕лю ╕ свято ц╕лу Службу Божу, або ╖╖ велику частину? Християнин, який самов╕льно, без важно╖ причини опуска╓ ц╕лу Службу Божу, або ╖╖ велику частину, допуска╓ться тяжкого гр╕ха.
Що це ╓ п╕ст? П╕ст – це встановлений Церквою святий час, в якому в╕рн╕ обов’язан╕ умертвляти сво╓ т╕ло, здержуючись в╕д споживання деяких, головно м’ясних, страв.
Як╕ ма╓мо пости? В наш╕й дотепер╕шн╕й практиц╕ збер╕гано ╕ прим╕нювано в житт╕ так╕ пости:
1. Великий П╕ст або Чотиридесятниця, що тривав сорок дн╕в, в╕д понед╕лка по Сиропусн╕й нед╕л╕ до Страсно╖ суботи включно. Страсний тиждень дочислювано до Великого Посту, а Сиропусний тиждень, в якому було вже також заборонене споживання м’яса, був приготуванням до Великого Посту.
2. Петр╕вка, в╕д понед╕лка п╕сля нед╕л╕ Вс╕х Святих до навечер’я празника верховних Апостол╕в Петра ╕ Павла включно.
3. Успенський П╕ст або Спас╕вка (Маковейка), починаючи в╕д 1 серпня до навечер’я Успення Пресвято╖ Богородиц╕ включно.
4. Р╕здвяний П╕ст або Пилип╕вка (40 дн╕в) в╕д дня п╕сля св. Апостола Пилипа до навечер’я Р╕здва включно.
В час╕ тих пост╕в дозволено було ╖сти м’ясо у в╕второк, четвер, суботу ╕ нед╕лю з обов’язком для мирян в╕дмовляти 5 «Отче наш» ╕ 5 «Богородице Д╕во», а для духовних, монах╕в ╕ монахинь 50-тий Псалом, перед м’ясним об╕дом ╕ перед м’ясною вечерею. В перший тиждень Великого Посту ╕ в Страсний тиждень був дозволений наб╕л у в╕второк, четвер ╕ суботу, а в ╕нш╕ дн╕ без наб╕лу.
Така ж заборона споживати м’ясо ╕ наб╕л обов’язувала теж в однодневн╕ пости: Навечер’я Р╕здва, Навечер’я Богоявлення, Воздвиження Чесного Хреста, Ус╕кновення Чесно╖ Глави св. ╤вана Хрестителя; окр╕м того заборонено було споживати м’ясо в ус╕ середи ╕ п’ятниц╕ ц╕лого року (кр╕м загальниць).
Похвальним строгим постом був, кр╕м обов’язкового перед св. Причастям, також добров╕льний ╕ загальний до свячено╖ Йордансько╖ води, до Пасхального яйця ╕ до кут╕ чи то просфори з медом на святих Вечерях. Як злаг╕днення пост╕в у нашому обряд╕, були установлен╕ Загальниц╕.
Що це ╓ Загальниц╕? Загальниц╕ – це тижн╕, в яких також у середу ╕ п’ятницю ╓ дозволено ╖сти м’ясо. ╢ чотири Загальниц╕, а саме:
а) в╕д Р╕здва Христового до Навечер’я Богоявлення;
б) в╕д нед╕л╕ про Митаря ╕ фарисея до нед╕л╕ про Блудного сина;
в) в╕д нед╕л╕ Пасхи до Томино╖ нед╕л╕;
г) в╕д З╕слання Святого Духа до нед╕л╕ Вс╕х Святих.
Також, якщо Господськ╕ ╕ Богородичн╕ празники припадають упродовж року в середи ╕ п’ятниц╕ (кр╕м Великого Посту, Навечер╕й Р╕здва ╕ Богоявлення, празника Воздвиження Чесного Хреста ╕ Ус╕кновення), зг╕дно з старовинним укра╖нським ки╖вським звича╓м ╓ дозволено ╖сти м’ясо.
Чи тепер ма╓мо додержуватися тих припис╕в посту? ╢пископський Синод, п╕д проводом Верховного Архи╓пископа, завзива╓ все духовенство ╕ в╕рних до ревного насл╕дування ╕ придержування посно╖ традиц╕╖, долучуючи до не╖ гаряч╕ молитви ╕ милостин╕ для церков ╕ ближн╕х, а передовс╕м у цих святих посних часах оминати гр╕х╕в ╕ проступк╕в.
Який п╕ст обов’язу╓ нас до часу ╕ншого зарядження? З огляду на част╕ вибухи голоду, зростаюч╕ недуги ╕ послаблення душ╕ ╕ т╕ла, на зростаюче убозтво ╕ велик╕ недостатки, на важк╕ роботи, як╕ мусять виконувати ╕ мужчини ╕ ж╕нки по фабриках, на полях ╕ в копальнях, в пов╕тр╕ ╕ на мор╕, з огляду на р╕зн╕ кл╕матичн╕ й економ╕чн╕ умовини, ╢пископський Синод, до часу остаточного управильнення пост╕в Всеукра╖нським Католицьким Церковним Собором, постановив наступне: вс╕ духовн╕ особи, монахи, монахин╕ та миряни ╓ обов’язан╕
в сов╕ст╕ до такого посту: 1. В ус╕ п’ятниц╕ ц╕лого року, за ви╖мком Загальниць ╕ припадаючих Господських та Богородичних празник╕в, належить здержатися в╕д споживання м’яса.
2. В перший день Великого Посту ╕ Страсну П’ятницю, не можна споживати ан╕ м’яса, ан╕ наб╕лу.
3. В Навечер’я Р╕здва ╕ Богоявлення, та у свята Воздвиження Чесного Хреста ╕ Ус╕кновення Чесно╖ Глави св. ╤вана Хрестителя, здержатися в╕д ╖дження м’яса, з одноразовою ╖дою досита.
Вийнят╕ з-п╕д цього закону ╓ д╕ти до ук╕нченого 14 року життя ╕ т╕ люди, що пок╕нчили 59 л╕т життя, недуж╕, мами, а також т╕, що не розпоряджають вповн╕ сво╓ю особою, задля прийнятих на себе обов’язк╕в (Благов╕сник Верховного Архи╓пископа, р╕к II. кн. 2-4. Постанова про п╕ст).
Чим ми повинн╕ надолужити, коли користа╓мо з полегш╕ посту? Коли користа╓мо з полегш╕ посту, сл╕д нам надолужити добров╕льною покутою, молитвою в нам╕ренн╕ Свят╕шого Отця, та добров╕льними датками на церковн╕ й доброд╕йн╕ ц╕л╕.
Чому Церква наклада╓ п╕ст? Церква наклада╓ п╕ст, щоб християнин, через посне умертвлення, волод╕в низькими ╕нстинктами ╕ порухами свого т╕ла, щоб душа людини не попала в рабство низьких сил людсько╖ природи, щоб думки своб╕дн╕ше зверталися до Бога, а також щоб покутувати за сво╖ гр╕хи.
Що пригаду╓ нам наложений Церквою п╕ст у п’ятницю? Цей п╕ст пригаду╓ нам муки ╕ смерть Христа Спасителя. Постом ╓дна╓мося з Терплячим Христом Чолов╕колюбцем.
Що це заборонен╕ часи? Заборонен╕ часи – це так╕, в котрих нев╕льно справляти вес╕ль та гучних забав.
Зг╕дно з нашою високопохвальною традиц╕╓ю, такими забороненими часами ╓:
1. вс╕ пости;
2. час в╕д Р╕здва до Богоявлення;
3. тиждень в╕д Великодня до Томино╖ нед╕л╕.
Котр╕ книжки ╕ письма ╓ зл╕, тобто Церквою заборонен╕? Зл╕, тобто Церквою заборонен╕, ╓ т╕ книжки ╕ письма, як╕ ширять ненависть до рел╕г╕╖, до Христово╖ Церкви, та п╕дривають основи в╕ри й людсько╖ морал╕.
* * *
Сльози ╤суса Христа над ╢русалимом ╓ виявом Його велико╖ любови до Свого краю ╕ народу. Бер╕ть соб╕ ╤суса Христа ╕ тут за вз╕р. Люб╕ть св╕й край, свою батьк╕вщину. Той край, що видав так багато святих угодник╕в Божих та ╕спов╕дник╕в в╕ри, що ст╕льки витерп╕в ╕ терпить дальше за збереження Христово╖ в╕ри. Люб╕ть св╕й народ, що збудував у Божу честь ╕ славу багато храм╕в, у серц╕ якого глибоко вкор╕нена любов до Бога, до Спасителя, до Пречисто╖ Д╕ви Мар╕╖ ╕ вс╕х Святих.
Люб╕ть свою р╕дну мову! Ту мову, якою ваша мати навчила вас говорити перш╕ слова молитви, якою написано багато гарних книжок ╕ якою сп╕ва╓те п╕сн╕ на Божу славу. Мол╕ться часто за нашу укра╖нську землю ╕ за укра╖нський народ.
Дорогi в Христi брати i сестри!
Попереднi роздiли Катехизму Ви можете прочитати на iнтернет-сторiнцi «УГКЦ в Рос╕╖» ( http://www.ugcc-in-russia.narod.ru/ ), де також знайдете новини з життя нашо╖ Церкви в Рос╕╖ та рiзноманiтну корисну духовну iнформацiю (молитовник, духовнi повчання).
Якщо ма╓те як╕сь побажання до автора
розсилки - пиш╕ть:
