Основи християнсько╖ в╕ри - Катехизм УГКЦ СТАРИЙ ЗАВ╤Т. Частина 12
ОСНОВИ ХРИСТИЯНСЬКО╥ В╤РИ КАТЕХИЗМ
УГКЦ
СТАРИЙ ЗАВ╤Т
ДРУГИЙ ЧЛЕН СИМВОЛА
В╤РИ
"╤ в ╓диного Господа ╤суса Христа, Сина Божого, ╢динородного, в╕д Отця родженого перед вс╕ма в╕ками, Св╕тло в╕д Св╕тла, Бога ╕стинного в╕д Бога ╕стинного, родженого, несотвореного, ╓диносущного з Отцем, що через Нього все сталося".
ВИБРАНИЙ НАРОД У ПУСТИН╤
Манна
По виход╕ з ╢гипту опинився вибраний народ у пустин╕. Там йому не стало поживи, ╕ люди почали нар╕кати на Мойсея, нащо в╕н вив╕в ╖х з ╢гипту, де вони мали завжди що з'╖сти. Тод╕ сталося чудо. Вранц╕ впали з неба б╕л╕ зернятка, що наче ╕ней покрили землю. Це була манна, чудесна пожива, що мала смак мед╕вника. Та манна падала щодня впродовж сорока рок╕в, доки ╕зра╖льтяни не вв╕йшли до об╕товано╖ земл╕.
Манна ╓ прообразом Пресвято╖ ╢вхарист╕╖, тобто Т╕ла ╕ Крови Господа нашого ╤суса Христа п╕д видами хл╕ба ╕ вина (Вих╕д 16, 14-16).
Господь Бог да╓ десять запов╕дей
Третього м╕сяця по виход╕ з ╢гипту, прийшли ╕зра╖льтяни п╕д гору Синай. Там сказав Господь Бог до Мойсея: "Скажи людям, нехай повипирають свою одежу ╕ стануть готов╕, бо третього дня з╕йде Господь на Синай-гору (Вих╕д 19, 10-11).
Третього дня вранц╕ гора Синай покрилася хмарою, стало блискати й грим╕ти, ц╕ла гора тряслася, ╕ дався чути голос труби. Народ станув п╕д самою горою ╕ дуже боявся. Тод╕ з темно╖ хмари проголосив Господь Бог вибраному народов╕ Сво╖х десять запов╕дей.
Я ╓ Господь Бог тв╕й, що вив╕в тебе з земл╕ ╢гипетсько╖, з дому невол╕:
1. Нехай не буде в тебе ╕нших бог╕в, кр╕м Мене.
2. Не взивай намарне ╕мени Господа Бога твого.
3. Пам'ятай день святий святкувати.
4. Шануй в╕тця твого ╕ мат╕р твою, щоб тоб╕ було добре ╕ щоб ти довго прожив на земл╕.
5. Не убивай.
6. Не чужолож.
7. Не кради.
8. Не св╕дчи ложно на ближнього твого.
9. Не пожадай жени ближнього твого.
10. Не пожадай н╕чого того, що ╓ власн╕стю ближнього твого.
Оп╕сля Господь Бог дав Мойсе╓в╕ ц╕ запов╕д╕, списан╕ на двох кам'яних таблицях. Мойсей ка-зав спорудити кивот (скриню) зав╕та, в якому вложив таблиц╕ з Божими запов╕дями й дещо манни на пам'ятку (Вих╕д 20, 1-17).
М╕дяний зм╕й
У пустин╕ доводилося ╕зра╖льтянам переносити всяк╕ невигоди: манна ╖м збуденн╕ла, а дорога кр╕зь пустиню була нераз дуже важкою. Тому вони часто нар╕кали на Господа Бога, а Бог карав ╖х зате. Раз п╕слав Господь Бог на вибраний народ лют╕ червон╕ зм╕╖ ╕ в╕д ╖хнього укушення вигинуло тод╕ багато людей. Народ навернувся до Бога й щиро каявся, ╕ Бог простив йому. Тод╕ на вел╕ння Боже зробив Мойсей м╕дяного зм╕я ╕ пов╕сив його на стовп╕. Хто, вкушений гадюкою, поглянув на
цей знак, оставався при житт╕ (Чилса 21, 4-9).
М╕дяний зм╕й, пов╕шений на стовп╕, ╓ прообразом хреста, на якому був розп'ятий ╤сус Христос, Спаситель св╕ту.
Що це "десять запов╕дей Божих"? Десять запов╕дей Божих - це Божий Закон, який керу╓ життям людини у в╕дношенн╕ до Бога ╕ до ближн╕х.
Де ╕ коли проголосив Господь Бог цей Св╕й Закон? Господь Бог проголосив цей Св╕й Закон на гор╕ Синай через пророка Мойсея, в час╕ мандр╕вки вибраного народу до об╕товано╖ земл╕.
Чи десять запов╕дей Божих обов'язують кожну людину? Десять запов╕дей Божих, як Закон Божий, а водночас ╕ закон природи, обов'язують кожну людину, нав╕ть поган; а хто ╖х не придержу╓ться, той гр╕шить.
Чому ми, християни, ма╓мо виконувати десять запов╕дей Божих? Християни мають виконувати все, що доручив Господь Бог у десяти запов╕дях; по-перше тому, що ц╕ запов╕д╕ обов'язують вс╕х людей, а по-друге ще й тому, що так наказав ╤сус Христос.
Чи Господь Бог установив закони т╕льки для людей? Господь Бог установив закони не т╕льки для людей, але для ц╕лого всесв╕ту. Ц╕ закони назива╓мо природними законами, бо ╖х знаходимо в сотворен╕й Богом природ╕.
Чи людина з╕ своб╕дною волею мусить п╕длягати Божим Законам? Господь Бог, даючи людин╕ своб╕дну волю, не виключив ╖╖ в╕д Сво╖х Закон╕в, як╕ вона ма╓ виконувати добров╕льно, щоб осягнути мету свого життя, тобто в╕чну щаслив╕сть.
Як людина в╕дчува╓ в соб╕ Божий Закон?
Людина в╕дчува╓ в соб╕ Божий Закон "голосом сумл╕ння", який каже кожному робити добре, а уникати злого.
Пояснення запов╕дей Божих: 1. Перша запов╕дь забороня╓ визнавати ╕нших, вигаданих бог╕в, а каже в╕рити т╕льки в ╓диного Бога, Його любити, на Нього над╕ятися, Йому служити ╕ молитися до Нього. Отже не в╕льно займатися чар╕вництвом, ворожбитством ╕ викликуванням дух╕в.
2. Друга запов╕дь каже нам шанувати Боже ╕м'я ╕ не вимовляти його надаремно. Не в╕льно хулити, проклинати, кривоприсягати, божитися, ан╕ робити соб╕ жарти з╕ святих ос╕б або речей.
3. Третя запов╕дь каже нам святкувати святий день. У Старому Зав╕т╕ святим днем була субота, у Новому Зав╕т╕ ╓ нед╕ля. Не в╕льно в нед╕лю виконувати важко╖ роботи, але треба бути на ц╕л╕й Служб╕ Бож╕й, вислухати пропов╕д╕ та брати участь в ╕нших Богослуженнях.
4. У четверт╕й запов╕д╕ велить Господь Бог шанувати, любити й слухатися сво╖х батьк╕в.Також треба шанувати, любити ╕ слухатись сво╖х настоятел╕в, духовно╖ ╕ св╕тсько╖ влади, учител╕в ╕ вс╕х старших.
5. У п'ят╕й запов╕д╕ забороня╓ Господь Бог в╕дбирати життя ╕ шкодити на здоров'ю ближньому або соб╕ самому; також не в╕льно н╕кого проклинати, ан╕ зг╕ршувати бес╕дою чи повед╕нкою.
6. У шост╕й запов╕д╕ забороня╓ Господь Бог всяк╕ безстидн╕ думки, бажання, слова ╕ вчинки. Хоч гр╕шн╕ думки сам╕ в соб╕ не ╓ завжди гр╕хом, все-таки вони ╓ завжди небезпечн╕. Стаються гр╕хом тод╕, коли людина знаходить при╓мн╕сть у таких думках, або як вони розбуджують нечист╕ бажання та пристраст╕, ╕ людина погоджу╓ться на них. Найб╕льшою небезпекою для невинности ╓ л╕нощ╕, гр╕шна ц╕кав╕сть, поган╕ товариства, пияцтво, нескромний одяг, непристойн╕ книжки, пуст╕ забави,
неморальн╕ театральн╕ й к╕нов╕ вистави та телев╕з╕йн╕ програми.
7. У сьом╕й запов╕д╕ забороня╓ Господь Бог шкодити другим на майн╕. Отже, не в╕льно красти, ан╕ обманювати чи робити шкоду, а позичену, або знайдену р╕ч треба в╕ддати.
8. У восьм╕й запов╕д╕ забороня╓ Господь Бог говорити неправду, ╕ шкодити ╕ншим на чест╕. Отже, не в╕льно ложно св╕дчити, обмовляти, робити наклепи ╕ зневажати.
9. У дев'ят╕й запов╕д╕ забороня╓ Господь Бог поган╕ й нечист╕ бажання.
10. У десят╕й запов╕д╕ забороня╓ Господь Бог пожадати чужого добра.
