Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay
  Все выпуски  

Основи християнсько╖ в╕ри - Катехизм УГКЦ СТАРИЙ ЗАВ╤Т. Частина 5


Информационный Канал Subscribe.Ru

ОСНОВИ ХРИСТИЯНСЬКО╥ В╤РИ
КАТЕХИЗМ УГКЦ



СТАРИЙ ЗАВ╤Т

ПЕРШИЙ ЧЛЕН СИМВОЛА В╤РИ

"В╕рую в ╓диного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба ╕ земл╕ ╕ всього видимого й невидимого".

Первородний гр╕х

      Злий дух, сатана позавидував щастя нашим прародичам ╕ постановив довести ╖х до гр╕ха. В╕н перем╕нився у зм╕я ╕ запитав Еву: "Чи справд╕ Господь Бог вел╕в вам не ╖сти н╕ з якого дерева, що в сад╕?" Ева на це в╕дпов╕ла, що з ус╕х дерев можуть ╖сти овоч╕, т╕льки з дерева, що ╓ посеред раю Бог заборонив споживати плоди, а нав╕ть доторкатися до нього, щоб через те вони не померли.
      Тод╕ злий дух почав ╖╖ п╕дмовляти, кажучи: "Н╕, напевно не помрете, але коли з'╖сте овоч з того дерева, то в╕дкриються вам оч╕ й ви станете так╕, як Бог, що зна╓ добро ╕ зло".
      Ева послухала злого духа, з╕рвала овоч з дерева п╕знання добра ╕ зла, ╖ла сама та ще й дала Адамов╕, ╕ в╕н також ╖в.
      Коли вони з'╖ли той овоч, п╕знали що згр╕шили ╕ що через те втратили свою свят╕сть. Побачили, що вони наг╕, ╕ почали стидатися. З╕ страху перед Господом Богом сховалися в кущ╕.
      ╤ сказав тод╕ Господь Бог до Адама: "Чи не ╖в ти з дерева, що Я наказав тоб╕ не ╖сти?" Адам, виправдуючись, в╕дпов╕в: "Ж╕нка, яку ти дав мен╕, що була зо мною, дала мен╕ з дерева, ╕ я ╖в". А Ева знову складала вину на зм╕я: " Зм╕й обманув мене, ╕ я ╖ла".
      ╤ так, Адам ╕ Ева, зам╕сть пожалувати за св╕й поганий вчинок та перепросити Господа Бога, почали скидати провину одне на одного.
      Тод╕ сказав Господь Бог Ев╕: "Помножу тво╖ терп╕ння ╕ журби, багато клопоту матимеш з д╕тьми, а чолов╕к буде панувати над тобою".
      До Адама промовив Господь Бог: "Проклята буде земля через тв╕й гр╕х. В тяжк╕м труд╕ живитимешся з не╖ по вс╕ дн╕ життя твого. Терня й будяки буде вона тоб╕ родити. В пот╕ лиця твого будеш ╖сти тв╕й хл╕б, доки не вернешся в землю, що з не╖ тебе взято; бо ти ╓ порох ╕ вернешся в порох".
      Пот╕м вигнав Господь Бог Адама й Еву з раю ╕ поставив Херувима з полум'яним мечем, щоб стер╕г входу до раю (Буття 3, 1-13; 16-24).
      ╤ так той чолов╕к, що його Господь Бог над╕лив особливими ласками, под╕бно як частина Ангел╕в, не видержав у добр╕м. А що був головою людського роду, то й ми вс╕ опинилися також п╕д гр╕хом.

      Як довго були наш╕ прародич╕ щаслив╕ в раю?
      Наш╕ прародич╕, Адам ╕ Ева, були так довго щаслив╕, доки сво╓ю своб╕дною волею не переступили Божо╖ запов╕д╕ тим, що з'╖ли овоч ╕з забороненого дерева, ╕ позбавили себе та сво╖х нащадк╕в Божо╖ ласки, а з нею в╕чного щастя в неб╕ та перв╕сно╖ природно╖ щасливости на земл╕.

      Що робить той, хто переступа╓ Божу запов╕дь?
      Хто св╕домо ╕ добров╕льно переступа╓ Божу запов╕дь, той гр╕шить.

      Як назива╓мо гр╕х наших прародич╕в?
      Гр╕х наших прародич╕в назива╓мо первородним (або прародительським) гр╕хом.

      Як пошкодив первородний гр╕х прародичам?
      Первородний гр╕х пошкодив прародичам на душ╕ ╕ на т╕л╕. На душ╕ тим, що вони втратили освячуючу ласку (благодать) ╕ право до неба, ╖х воля стала схильною до злого, а розум притемнився; на т╕л╕ той гр╕х пошкодив тим, що прародич╕ втратили рай, мус╕ли важко працювати, терп╕ти ╕ вмирати. Залишилося ╖м т╕льки те, чого вимагала ╖хня людська природа до життя.

      Чи первородний гр╕х пошкодив лише прародичам?
      Первородний гр╕х пошкодив не лише прародичам, але ╕ вс╕м людям, бо в╕н разом з карою ╕ вс╕ма сво╖ми насл╕дками перейшов на вс╕х людей.

      Як╕ насл╕дки од╕дичили ми по Адам╕ через первородний гр╕х?
      Через первородний гр╕х ми од╕дичили по Адам╕ смерть, терп╕ння, послаблення наших духових сил ╕ велику схильн╕сть до гр╕ха.

      Чи можна сказати, що Господь Бог ╓ несправедливий, якщо кара╓ нас за гр╕х Адама?
      Господь Бог не ╓ несправедливий, як нас кара╓ за гр╕х Адама, бо т╕╓ю карою за первородний гр╕х В╕н не в╕дбира╓ нам н╕чого, що нам з природи належиться, а лише позбавля╓ дар╕в, якими у Сво╖й доброт╕ був би нас обдарував, якщо б Адам був не згр╕шив.

      Як назива╓ться гр╕х, який ми сам╕ поповню╓мо?
      Гр╕х, що його ми сам╕ поповню╓мо, назива╓ться особистим гр╕хом. Його може людина поповнити думками, словами, вчинками ╕ занедбанням доброго д╕ла.

      Чи вс╕ особист╕ гр╕хи однаково тяжк╕?
      Н╕, не вс╕: ╓ гр╕хи тяжк╕, що ╖х також назива╓мо смертними, ╕ ╓ гр╕хи легк╕, що ╖х назива╓мо простимими, - залежно в╕д ваги переступлення Божих запов╕дей.

      Чому тяжкий гр╕х назива╓мо смертним?
      Тяжкий гр╕х назива╓мо смертним, бо через нього тратимо освячуючу ласку (благодать); в╕н наче вбива╓ божественне життя ласки, без яко╖ душа людини ста╓ вмерлою для неба.

      Хто допуска╓ться смертного гр╕ха?
      Смертного гр╕ха допуска╓ться той, хто св╕домо й добров╕льно не викону╓ Божих запов╕дей у чомусь дуже важливому.

      Хто допуска╓ться щоденного, або легкого, гр╕ха?
      Щоденного, або легкого, гр╕ха допуска╓ться той, хто не викону╓ Божих запов╕дей у чомусь менше важливому, або ╕ нав╕ть в дуже важливому, але не зовс╕м св╕домо ╕ добров╕льно.

      Що втрача╓ людина, коли тяжко згр╕шить?
      Коли людина тяжко згр╕шить, вона знову втрача╓ привернену Спасителем Божу ласку, право на в╕чне щастя в неб╕, ╕ переста╓ бути Божою дитиною.

      Як╕ насл╕дки полиша╓ легкий гр╕х?
      Легким гр╕хом також переступа╓ться Бож╕ запов╕д╕, але в╕н не позбавля╓ людину Божо╖ ласки, лише послаблю╓ ╖╖ д╕яння, зменшу╓ ревн╕сть людини в служб╕ Богов╕, послаблю╓ теж в╕дпорн╕сть на смертний гр╕х, а це все може легко довести людину до тяжкого гр╕ха.

      Як Господь Бог кара╓ за гр╕хи?
      За тяжк╕, або смертн╕, непрощен╕ гр╕хи Господь Бог кара╓ в╕чними муками в пекл╕; за легк╕ гр╕хи Бог кара╓ дочасними карами вже тут на земл╕ або на другому св╕т╕, в чистилищ╕.

      Чи можна легко доступити прощення гр╕х╕в?
      Тому, що наш Спаситель ╤сус Христос умер на хрест╕ за вс╕х людей ╕ сплатив Бож╕й справедливост╕ за вс╕ гр╕хи, то задля заслуг Спасителя можна одержати прощення вс╕х гр╕х╕в у святому Хрещенн╕, а в╕дтак у свят╕й Спов╕д╕.

      Як можемо вистер╕гатися гр╕ха?
      Можемо вистер╕гатися гр╕ха при помоч╕ ось таких засоб╕в: молитва, приймання святих Тайн, пам'ять про Божу присутн╕сть та св╕дом╕сть, що наш╕ т╕ла ╓ храмом Святого Духа. Кожну чинн╕сть, як працю так ╕ забаву, треба зачинати з Богом, опиратися гр╕хов╕ та оминати ближч╕ нагоди до гр╕ха.

      Що таке близька нагода до гр╕ха?
      Близька нагода до гр╕ха - це люди, м╕сця або реч╕, що легко можуть довести нас до гр╕ха.

      Чи т╕льки з╕ страху перед Божою карою люди повинн╕ оминати гр╕х╕в?
      Н╕, не т╕льки з╕ страху перед Божою карою, але насамперед з любови до Господа Бога, люди повинн╕ вистер╕гатися гр╕х╕в.

      Хто з людей не мав первородного гр╕ха?
      З людей т╕льки ╓дина Пречиста Д╕ва Мар╕я не мала первородного гр╕ха. Вона була охоронена в╕д нього, бо була вибрана на Мат╕р Божого Сина ╤суса Христа.
      (Свято Непорочного Зачаття Пречисто╖ Д╕ви святою Анною обходимо 22 (9 ст. ст.) грудня).

      Котра свята Тайна очищу╓ нас в╕д первородного гр╕ха?
      В╕д первородного гр╕ха очищу╓ нас свята Тайна Хрещення через освячуючу ласку (благодать).

      
* * *

      Зле зробили перш╕ люди, що не слухалися Господа Бога, а послухали злого духа. Нещасн╕ переступили Божу запов╕дь, згр╕шили, ╕ через те втратили право до неба та стягнули на себе р╕зн╕ терп╕ння, а в╕дтак мус╕ли умерти. Те нещастя наш╕ прародич╕ стягнули не т╕льки на себе самих, але й на вс╕х сво╖х нащадк╕в - тобто на ц╕ле людство.
      Перед гр╕хом Адам ╕ Ева з рад╕стю думали про Господа Бога, а по гр╕с╕ вони боялися, дрижали ╕ ховалися перед Богом. Перед гр╕хом вони знали, що Господь Бог ╓ всюди ╕ що перед Ним не можна сховатися, а по гр╕с╕ так ╖х розум затемнився, що думали начебто можна перед Богом скритися в кущах. Так дума╓ ╕ тепер кожний, хто допуска╓ться гр╕ха. Пам'ятай, що Бог усе бачить й все зна╓, бо В╕н ╓ всюди.
      Пор╕вняй стан перших людей перед гр╕хом ╕ по гр╕с╕; а також пор╕вняй свою душу, якою вона ╓ перед гр╕хом ╕ якою вона була б по гр╕с╕.

      
* * *

      Перш╕ глави Книги Буття ╕з Святого Письма Старого Зав╕ту об'являють нам у простих ╕ зрозум╕лих, нав╕ть ╕ для невчено╖ людини, образах, правди, яких так ч╕тко неспроможна подати нам н╕яка ╕нша наука, оперта виключно на силах нашого умового п╕знання. Основн╕ правди нашо╖ християнсько╖ в╕ри, як╕ кожний християнин, у глибокому дов╕р'╖ до Творця Бога та в св╕домост╕, що людськ╕ п╕знавальн╕ сили ╓ дуже обмежен╕, повинен визнавати, ╓ так╕:
      ╤сну╓ Бог, Творець ╕ Вседержитель вселенно╖;
      Господь Бог сотворив видимий св╕т ╕ все, що т╕льки в ньому знаходиться;
      Сотворення - це чинн╕сть, яку спроможний виконувати лише один Бог;
      Кр╕м видимого св╕ту, Господь Бог сотворив ще й невидимий св╕т, небо, а в ньому незл╕ченн╕ чист╕ духов╕ ╕стоти, що ╖х звемо Ангелами;
      М╕ж сотвор╕ннями, що ╖х покликав Господь Бог до буття тут, на земл╕, найб╕льш досконалою, бо сотвореною на образ ╕ подобу Божу, ╕стотою - ╓ людина;
      Обидва св╕ти, видимий ╕ невидимий, стоять м╕ж собою у т╕сних вза╓минах. Про це св╕дчать вза╓мини м╕ж Ангелами ╕ людьми, на це вказу╓ також ╕ те, що весь видимий св╕т спрямований у в╕чн╕сть, особливо ж людина призначена до в╕чного життя в неб╕.
      Найб╕льшим даром для Ангел╕в ╕ людей - це св╕дом╕сть, яко╖ виявами ╓ розум ╕ своб╕дна воля, тобто найб╕льше богопод╕бн╕ сили сотвор╕ння;
      ╤ в видимому ╕ в невидимому св╕т╕ в╕дбулися порушення встановленого Богом-Творцем щасливого ладу, тобто упадки частини Ангел╕в та прародич╕в людського роду. Суть цих порушень, чи то упадк╕в, лежить у спротив╕ Бож╕й вол╕ та у спроб╕ з╕рвати зв'язок, що виплива╓ з Божого творчого акту, м╕ж сотвор╕ннями ╕ Творцем. Це порушення назива╓мо гр╕хом. З уваги на те, що порушниками у видимому св╕т╕, на земл╕, були прародич╕ людини, гр╕х цей назива╓мо первородним.
      У висл╕д╕ упадку перших людей, перв╕сний стан людини, у якому Господь Бог над╕лив людину кр╕м природних, ще й надприродними даруваннями, зм╕нився: людина втратила надзвичайн╕ дари, що ними була вив╕нувана в перв╕сному стан╕ "райського" буття. Вона втратила право на в╕чне щастя й попала у волод╕ння смерти. Замирення м╕ж Богом ╕ людиною довершив щойно ╤сус Христос, друга Божа Особа, Син Божий, що прийшов на землю, ставшися чолов╕ком, та Сво╓ю смертю ╕ воскресенням в╕дкупив людину ╕ встановив основи для в╕днови людини та ц╕ло╖ вселенно╖.




Попередн╕ частини розсилки можна прочитати тут:
"БОЖЕСТВЕННИЙ С╤ЯЧ",
"В╤РА АПОСТОЛ╤В",
"ГОСПОДЬ БОГ",
"СОТВОРЕННЯ СВ╤ТУ",
"СОТВОРЕННЯ НЕВИДИМОГО СВ╤ТУ",
"СОТВОРЕННЯ ВИДИМОГО СВ╤ТУ ╤ ПЕРШИХ ЛЮДЕЙ".



Якщо ма╓те як╕сь побажання до автора розсилки - пиш╕ть:
П╤ДПИСКА

Розсилки Subscribe.Ru
Основи християнсько╖ в╕ри - Катехизм УГКЦ

Subscribe.Ru
Поддержка подписчиков
Другие рассылки этой тематики
Другие рассылки этого автора
Подписан адрес:
Код этой рассылки: religion.katechesisugcc
Архив рассылки
Отписаться
Вспомнить пароль

В избранное