Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay
  Все выпуски  

Основи християнської віри - Катехизм УГКЦ Частина 2


Информационный Канал Subscribe.Ru

ОСНОВИ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ВІРИ
КАТЕХИЗМ УГКЦ


СЛАВА ІСУСУ ХРИСТУ!

Чи знаємо ми, християни, основні засади нашої віри? Чи можемо передати їх нашим дітям? Питання риторичні.
Ця розсилка допоможе тим християнам, які бажають, щоби їхня віра базувалась на твердому грунті знань, бажають поновити у власній пам'яті та мати можливість навчити своїх дітей основним положенням християнства. Вона особливо актуальна для вірних Греко-Католицької Церкви, яких за політичними та історичними обставинами доля розкидала по всьому світу, які не завжди мають можливість спілкування зі священниками та монахами рідної Церкви, і які не мають іншого доступу до церковної літератури, крім використання можливостей всесвітньої мережі.
Над укладанням нового офіційного Катехизму Української Греко-Католицької Церкви йде зараз клопітка робота в Патріаршій катехитичній комісії. Вашій же увазі буде представлено текст Катехизму християнської віри для молоді і старших за виданням 1988 р., м. Вільнюс. В розсилці збережено без правок лексичні, орфографічні та синтаксичні особливості тексту вищезазначеного видання.
Перший номер розсилки можна прочитати тут: "Частина 1"


ВСТУП. ЧАСТИНА 2

ВІРА АПОСТОЛІВ

      Одного разу промовив Ісус Христос до людей, що зібралися біля Нього, щоб послухати Його науки: "Направду кажу вам, Я є хліб життя. Коли хтось їстиме цей хліб, житиме повіки. І хліб, що його Я дам, це - Моє тіло для життя світу". "Коли ж не будете споживати тіло Чоловічого Сина і не будете пити Його крови, не матимете життя в собі".
      Після цієї науки деякі з Христових учнів залишили Його. Тоді Ісус Христос запитав Апостолів: "Чи не хочете й ви відійти?" А Симон Петро відповів: "Господи, до кого підемо? Ти маєш слова життя вічного; ми увірували й пізнали, що Ти Христос, Син Бога живого" (Іван 6, 48-69).
      В нашому щоденному житті ми віримо іншим людям. Ціле життя наше спирається на вірі й довір'ї до інших, які передають нам своє знання і свій досвід. Без такої віри і довір'я на слово других, наше життя було б не до подумання, а той взагалі неможливе, бо людина не в силі сама в усьому переконатися. Тим більше потрібна, а то й конечна, віра в питаннях духових, у справах Божих. Бо в об'явленні є такі правди, яких власним умом не можна пізнати. Вони перевищають пізнавальну силу нашого розуму. І тому наскрізь природним є, коли ми віримо Богові, що то все, що Він нам про Себе і наше спасіння об'явив, є непохитною правдою.

      Що ж, отже, є віра?
      Віра - це беззастережне прийняття за правду того, що Бог об'явив, а свята Церква подає до вірування.

      На чому спирається наша віра?
      Наша віра в існування Бога і надприродного світу спирається, насамперед, на довір'ї до нашого власного розуму, а дальше на переконанні, що Бог, як найдосконаліше єство, є правдомовний. Він ні сам не може помилитися, ні інших впровадити в блуд.

      Якої ми віри?
      Ми є християнської віри, бо визнаємо все те, чого навчав наш Спаситель Ісус Христос, а що свята Вселенська Церква подає нам тепер до вірування.

      Як ще уточнюємо нашу віру?
      Наша віра зветься також православна і католицька, тобто правдива і вселенська, Христова віра. Щойно після нещасливого роз'єднання християн на початку нашого тисячоліття, християни, з'єдинені з Апостольским Римським Престолом, почали називати себе християнами-католиками, а нез'єдинені - православними. Тому назви "християни-католики", до яких ми належимо, та "християни-православні", радше нагадують той болючий стан, що заіснував з моментом роз'єднання християн, ніж визначують істоту нашої віри.

      Котрий нарід був першим, що прийняв Христову віру?
      Першими, хто прийняв Христову віру, були деякі ізраїльтяни, бо Ісус Христос проповідував в ізраїльському народі; з-поміж поган першими прийняли Христову віру греки. Майже рівночасно поширилася Христова віра теж поміж римлянами. З часом постали поміж народами різні християнські обряди, з яких найважнішими є грецький, пізніша назва візантійський, та римський або латинський.

      Що це таке обряд?
      Обряд - це зовнішній вияв богопочитання, тобто звичаї і богослуження, якими Церква прославляє Господа Бога.

      В чому виявляються різниці між поодинокими обрядами?
      Різниця між обрядами виявляється в церковній архітектурі, у внутрішньому влаштуванні церков, у церковному мистецтві, в музиці і співі, в богослужбовій мові, у способі служення літургічних богослужб, у священичих одягах та в інших виявах богопочитання.

      До якого обряду належимо ми, українці?
      Ми належимо до грецького або візантійського обряду.

      Від кого і коли прийняли наші предки Христову віру?
      Наші предки прийняли Христову віру від греків, точніше з Візантії, а з вірою також і обряд. Початки християнства на Україні сягають апостольських часів. Ап. Андрей, що голосив св. Євангелію і хрестив на берегах Чорного моря та благословив Київські гори, вважається апостолом України. З пізніших часів відомо, що Київські князі Аскольд і Дир, охрестилися 865 року, княгиня Ольга сталася християнкою в 957 р., а її внук, Великий князь Володимир, охрестив себе та свій княжий город Київ 988 року.Відтоді християнство поширилося по всій українській землі. Тому рік 988-ий вважається історичною датою просвічення цілої землі української світлом віри і благодаті.

      Якою мовою написані наші церковні книги?
      Наші церковні книги написані старослов'янською або староукраїнською мовою. Це була книжна мова наших предків. Ті церковні книги були перекладами грецьких церковних книг, що їх переклади виготовили в IX столітті апостоли слов'ян, святі брати Кирило і Методій. Цим братам приписується також винахід кириличного письма, яким написані наші церковні книги.

      Як називаємо себе, коли хочемо визначити нашу віру і разом з тим наш обряд?
      Коли хочемо визначити нашу віру і обряд, кажемо, що ми християни-католики греко-українського або візантійсько-українського обряду.

      Чи можна самовільно зміняти обряд?
      Ні. Апостольський Престол виразно забороняє самовільно зміняти обряд. Тому без важної причини зміна обряду в Христовій Церкві недозволена. Лише в надзвичайних випадках, Апостольський Престол може дозволити на таку зміну.

      Як ми поздоровляємо себе по-християнськи?
      Ми поздоровляємо себе нашим стародавнім привітом: "Слава Ісусу Христу!"
      Відповідаємо на привіт: "Слава навіки!"
      В різдвяному часі до празника Стрітення поздоровляємо себе словами: "Христос рождається!" Відповідаємо: "Славіте Його!"
      В часі від Господнього Воскресення до Вознесення вітаємо себе взаємно радісним великоднім привітом: "Христос Воскрес!" Відповідаємо: "Воістину воскрес!"

      Який є найважніший знак нашої віри?
      Найважніший знак нашої віри - це святий хрест, бо на хресті вмер для спасіння людей Господь наш Ісус Христос. Тому хрест стався знаком нашого спасіння і нашої віри. Знаком святого хреста починаємо і кінчаємо наші молитви. Цим знаком повинні ми також зачинати й закінчувати кожну нашу працю і кожний день нашого життя, а навіть кожне наше починання.
      В нашому обряді хрестимося, тобто робимо на собі знак хреста, тричі.

      Як робимо на собі знак святого хреста?
      Знак святого хреста робимо на собі ось так:
      Ліву руку кладемо на груди, перші три пальці правої руки (які при цій чинності означають символічно три Божі Особи) складаємо разом, а два крайні пальці (що означають дві природи Ісуса Христа - Божу і людську) пригинаємо до долоні. Підносимо й прикладаємо праву руку до чола й кажемо: "В ім'я Отця", відтак кладемо цю ж руку на груди й кажемо: "і Сина", потім звертаємо руку й кладемо її на праве рам'я й говоримо при цьому: "і Святого", вкінці, поклавши праву руку на ліве рам'я, закінчуємо знак святого хреста словами: "Духа. Амінь".

      Які правди віри визнаємо, коли знаменуємо себе святим хрестом?
      Знаком святого хреста визнаємо такі правди віри:
      1. що в Бозі є три Особи: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий;
      2. що друга Божа Особа, Син Божий, стався чоловіком і вмер, розп'ятий на хресті, задля нашого спасіння.

      Котрі правди віри повинен знати кожний християнин?
      Кожний християнин повинен знати оці шість правд віри:
      1. Є один Бог, що все сотворив і всім управляє.
      2. Бог є справедливий суддя, що за добро нагороджує, а за зло карає.
      3. Є три Божі Особи: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий: Це є Пресвята Тройця.
      4. Друга Особа Божа, Син Божий, стався чоловіком і вмер на хресті задля нашого спасіння.
      5. Людська душа є безсмертна.
      6. Божа ласка (благодать) є до спасіння конче потрібна.


      Якою молитвою визнаємо торжественно свою віру?
      Свою віру визнаємо торжественно молитвою: Символ віри.

      Що таке Символ віри?
      Символ віри, це коротке зібрання найважніших правд християнської віри. Його уклали Апостоли, а їх наступники, Єпископи, доповнили його на Вселенських Соборах: в Нікеї 325 р. і в Царгороді 381 р. Тому це торжественне визнаня нашої віри зветься також Нікейсько-Царгородський Символ віри.
      Символ віри складається з 12 частин або членів.

      * * *

      Найбільшим скарбом, що його має наш нарід, - це наша свята віра. Її твердині - це наші святі храми-церкви. Її охоронці - це священники. Її живі свідки й сповідники - це всі вірні християни. Прапор і священне знамено нашої віри - це святий хрест. Всією душею люби свою святу Церкву, вогнище і благовісницю Христової віри. Пам'ятай, що свята Христова віра, це основа дочасного життя і щастя народу та запорука вічного щастя і спасіння кожної людини.
      Чи сміливо визнаєш свою Христову віру?
      Чи дорожиш своїм предківським обрядом?
      Чи ти готовий, як Бог цього забажає, за Христову віру навіть життя своє віддати?



Якщо маєте якісь побажання до автора розсилки - пишіть:
ПІДПИСКА

Розсилки Subscribe.Ru
Основи християнської віри - Катехизм УГКЦ

Subscribe.Ru
Поддержка подписчиков
Другие рассылки этой тематики
Другие рассылки этого автора
Подписан адрес:
Код этой рассылки: religion.katechesisugcc
Отписаться
Вспомнить пароль

В избранное