Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay
  Все выпуски  

Л╕тературний Портал "Т" :: Точка лiтературного кипiння.


Информационный Канал Subscribe.Ru

Доброго дня чи ночi шановному панству!

Новий випуск розсилання Точки Лiтературного Кипiння - www.tochka.org.ua - до ваших послуг.

Тож читайте i пам'ятайте, що життя прекрасне.

Автор розсилання Ольга Клiпкова


Слухайте шепiт хво╖ на хребтах
i гомiн вiкових вiт.
Не можна затуляти сучасним
життям
життя тисячолiть.

Михайль Семенко 


Ц I К А В И Н К И


* * *

Шановн╕ в╕дв╕дувач╕ Точки Л╕тературного Кип╕ння!

За численними проханнями автор╕в публ╕кац╕й команда Точки в╕дкрива╓ нову стор╕нку в житт╕ сайту: нарешт╕ ви ма╓те можлив╕сть не лише розм╕щати ╕ читати твори на ТЛК, але й залишати коментар╕! Тепер автори д╕знаються, як реагу╓ на ╖хн╕ твори публ╕ка. Якщо, зв╕сно, публ╕ка виявиться небайдужою ╕ братиме активну участь у коментуванн╕.

До автор╕в: коли хочете, щоб люди обговорювали ваш╕ твори, роб╕ть кроки назустр╕ч ╕ провокуйте – довед╕ть, що ваш╕ твори варт╕ коментування.

Залишити коментар╕ можна п╕сля кожного твору. В раз╕ питань звертайтесь, як завжди, на k.o.s@ukrpost.net

Тож, шановне панство, ма╓те чудесну нагоду повправлятися у л╕тературн╕й критиц╕! Не ╕гноруйте!

 * * *

У Центр╕ театрального мистецтва ╕м. Леся Курбаса (вул. Володимирська, 23в) започаткували новий к╕но-л╕тературний проект – “К╕норомани”.

Проект полягатиме зовс╕м не у показах ф╕льм╕в, знятих на основ╕ видатних л╕тературних твор╕в. Насправд╕, письменники представлятимуть сво╖ улюблен╕ ф╕льми. Почнуть сер╕ю к╕нопоказ╕в Марина та Серг╕й Дяченки, як╕ 7 лютого представляють ф╕льм 66-го року “451 градус за Фаренгейтом” (реж. Франсуа Трюффо).

Дал╕ в програм╕ протягом м╕сяця заплановано к╕нопокази в╕д Любка Дереша (9 лютого, “Б╕йц╕вська рибка” Френс╕са Форда Копполи), Оксани Забужко (21 лютого, “Бочка з порохом”, реж. ╫оран Паскал╓вич), та Андр╕й Курков (“Незнайомц╕ в по╖зд╕”, реж. Альфред Г╕чкок).

 * * *

Новий Жадан вийде тиражем у 5000 екземпляр╕в

Про це заявили у харк╕вському видавництв╕ “Фол╕о”, куди письменник передав рукопис свого нового прозового твор╕ння п╕д назвою “Г╕мн демократично╖ молод╕”. Вих╕д книги заплановано на 1 березня. В╕дносини Жадана з “Фол╕о” останн╕м часом надзвичайно продуктивн╕: “Г╕мн демократично╖ молод╕” – це вже четверта його книга, що виходить у харк╕вському видавництв╕. До цього п╕д грифом “Фол╕о” св╕т побачили романи “Депеш мод”, “Anarchy in UKR” та поетична зб╕рка “Цитатник”. Таку пл╕дну сп╕впрацю м╕ж земляками можна пояснити останн╕ми тенденц╕ями, що спричиняють посилення ╕нтересу до сучасно╖ укра╖нсько╖ л╕тератури та ведуть до комерц╕ал╕зац╕╖ видавництва укра╖нських автор╕в. Серг╕й Жадан, як чи не найпопулярн╕ший сучасний автор, зробив на це великий вплив.

“Г╕мн демократично╖ молод╕” - ш╕сть л╕ричних ╕стор╕й про розвиток середнього б╕знесу в умовах формування в╕дкритого сусп╕льства. Сюжет книги по╓дну╓ в соб╕ л╕ричну опов╕дь ╕з фаховими публ╕цистичними розв╕дками, присвяченими легал╕зац╕╖ т╕ньового сектору економ╕ки. ╤деальне читво для домогосподарок.


C L O S E    T O    T H E    F L A M E


Вибране iз здобуткiв авторiв Точки. Вибране для них самих, ╖хнiх колег та широкого читацького кола. Якщо ви поки що належите до останньо╖ категорi╖, сподiваюсь, тепер вже зна╓те, де i як розмiстити власнi здобутки?

Не гортайте сторiнку в пошуках лiнка: www.tochka.org.ua

Кiлька слiв про авторiв – зайва рiч. Нехай читач складаe власнi “кiлька слiв”, без ангажування чи то навiть сугестii з нашого боку.

 

**************************************************************************************************************************

Алекс Бородин-Совецкий

Настоящая жизнь виртуальных людей

Часть 1. Водолазы.

Из-за занавеса появляются два водолаза. Старший из них (Дядя Коля) профессиональным движением скручивает с головы шлем и помогает снять шлем молодому напарнику.

Колян: Ух!

Дядя Коля: Ну, что, Колян, трудно было?

Колян: Не то слово. Не трудно, а очень трудно!

Дядя Коля: А я говорил! Говорил, что будет трудно! У нас ведь очень трудный труд!

Колян: А знаешь, дядя Коля, когда труднее всего было?

Дядя Коля: Даже не знаю. У нас тут всегда трудно.

Колян: А вот, когда втрудился уже и вроде как почти легко стало. А я как подумал, что не может быть легко, когда так трудно было, после этого совсем трудно стало.

Дядя Коля: Это потому, что ты — еще молодой. Молодым всегда трудно! Даже когда легко, им все равно трудно.

Колян: Это потому, что мы, молодые, стараемся, чтобы всегда трудно было! Иначе, зачем трудиться, если труд нетрудный?

Дядя Коля: Трудно нам, старикам, вас, молодых, понять. Но вижу я, что труд тебе в трудность. Я и мамке твоей сказал: «Слышь, Клавдия, а парню твоему, Коляну, трудно у нас будет!»

Колян: Спасибо тебе, дядя Коля, что мамке моей все рассказал. Я сегодня утром встаю, а она мне: «Знаю, сынок, что трудно тебе будет. И хорошо это! Ведь ежели труд не в трудность, то это и не труд, а так отдых. А ведь среди нас тех, кто отдыхать любит, трудно найти» Я ее послушал, пока котлеты кушал, и пошел.

Дядя Коля: Это ты, Колян, молодец, что котлеты покушал. Без котлет знаешь, как трудно было бы! Как, скажем, без шлема или вообще без воды. Никак в нашем трудном деле без котлет нельзя.

Колян: Вот и я мамке говорю: «Дай котлет-то, чтоб не так трудно было» А она мне: «Нет, уж пусть тебе также трудно будет, как товарищам твоим. Нельзя, чтоб одному трудно было, а другому легче, то есть, не совсем трудно».

Дядя Коля: Мамка у тебя, Колян, что надо! Отличная просто мамка! Трудно ей, конечно. Но кому сейчас не трудно? Разве, что только тем, кому сейчас легко.

Колян: Скажи, дядя Коля, а всегда так будет трудно или может потом будет не совсем трудно, а потом совсем не трудно?

Дядя Коля: Не знаю, Колян. Я сам об этом не раз думал. Трудно сразу ответить. Я вот уже тридцать лет тружусь, а все трудно и трудно, причем всегда трудно по-разному. А когда случается, что не трудно, то сразу думаешь, что что-то не так. Не может быть не трудно, если всегда трудно. Вот и думай.

Колян: Я и думаю. Только трудно обо всем этом думать…

Внезапно уходят.

 -------------

Хочете продовження?

Прошу: http://www.tochka.org.ua/view.php?uid=&view=text&id=1340

**************************************************************************************************************************

Ярослав

список публiкацiй автора: http://www.tochka.iatp.org.ua/view.php?uid=&view=author&id=22

ДНО

Коли мстивою бензопилою
Мене нарешт╕ зрубають ялинки -
Я гляну
Кр╕зь прост╕р
Туди,
Де лишив пон╕вечену в╕ру,
Й прошепочу востанн╓:
Прийди...


**************************************************************************************************************************

Олесь Бережний

Д З У М

Your time has come and the wind
Will blow my fears away
And dry my tears away


“Brother Wolf and Sister Moon”, Cult
by Ian Astbury and William H. Duffy


К╕мната тремтить в╕д н╕мого дзижчання. Пов╕тря щ╕льно насичене дзумом прозорих бдж╕л. Охоплю╓ скрон╕ та стиска╓ лещатами дужого пресу. Голова дзиготить ╕зсередини ╕ перетворю╓ться на вулик.

По вс╕й к╕мнат╕ недбало розкидано лахи. З-пом╕ж р╕зноман╕тного мотлоху й лахм╕ття трапляються випадков╕ реч╕: обмальований чорними тризубами глобус М╕сяця, блискуч╕ кулеметн╕ набо╖ р╕зного кал╕бру, порожн╕й гаманець, з╕жмакан╕ жмуком р╕знокольоров╕ пап╕рц╕ непотр╕бних вже ╓вропейських валют з минулих мандр╕в ╕ далеких рок╕в, пошматован╕ аркуш╕ лист╕в про кохання й одину, пожовкл╕ закордонн╕ конверти, що ╖х поштамповано поштами поштивих корол╕вств.

У покутт╕ висить оздоблений кунштовим рушником образок Матер╕ з Немовлям, перед яким у бронзовому непальскому паникадил╕ куриться заморський ладан. На ст╕нах – три кольоров╕ плакати з портретами.

Один з портрет╕в – Його Ясновельможности Гетьмана Вс╕╓╖ Укра╖ни Павла Скоропадського поставно на повний зр╕ст у розшитому ср╕бним гаптунком бешмет╕ з б╕лого п╕ке та б╕лосн╕жн╕й черкесц╕ з тонкого сукна, облямован╕й коштовним позументом, з ╫еор╜╕╓м поб╕ля серця на ср╕бних з позолотою газирях, ╕ ср╕бним кавказським кинджалом при пас╕.

Другий портет – щиро й лаг╕дно усм╕хненого Його Свят╕йшости XIV Далай-Лами Тяньзина ╫'яньцо, в жовтому й брунатному вбранн╕ простого т╕бетського ченця.

╤ трет╕й – П╕тера ╫арета на тл╕ багряно╖ гори Угуру серед пекучо╖ центрально-австрал╕йсько╖ пустел╕, сп╕вака з рок-гурту «Midnight Oil» ╕ головного борця за еколог╕ю та права кор╕нного населення Австрал╕╖.

В ус╕х трьох муж╕в ретельно поголено голови. Отже так вигляда╓, буц╕мто вс╕ тро╓ м╕ж собою чимось пов'язан╕. Либонь, не лишень в╕дсутн╕стю зач╕ски?

-----------------------

Читати дал╕: http://www.tochka.org.ua/view.php?uid=&view=text&id=1323

**************************************************************************************************************************

Роман Лихограй

список публiкацiй автора: http://www.tochka.org.ua/view.php?uid=&view=author&id=8

Божий промисел

1

Пахнуть асфальтом зелен╕ газони
дикого м╕ста, що диха╓ газом,
з рад╕усу в тридцять к╕лометр╕в зони
тягнеться чорна зараза.

Плавиться олово в котл╕ Бога.
На голову зливою пада╓ кисень.
З-п╕д шк╕ри тривожно сочиться тривога,
впливаючи на остаточн╕сть р╕шень.

Обличчя лиже п`ятипалий пес,
╕ його слина, залишаючись на шк╕р╕,
пов╕льно скапу╓ в Дн╕провське ГЕС,
хоч я не розум╕ю зм╕ст ╕ ц╕л╕,

а також насл╕дки, ╕де╖ та причини
цього процесу в метушн╕ Галактик.
Господь доп`╓ на кухн╕ капучино,
натягне син╕й стяганий халатик,

╕, залишаючи немитий посуд,
з погордою п╕де чинити осуд.

2

╤сус чита╓ твою анафему. ╤сус добрий, в╕н дума╓: так ╕ треба,
принаймн╕, коли пов╕сять, востанн╓ побачиш небо,
по в╕нця наповниш небо,
на в╕стря настромиш небо.

3

Ми сьогодн╕ не годували голуб╕в на площ╕,
ми забули сво╖ домащн╕ адреси ╕ порядков╕ числа,
ми йшли, наче до прош╕,
╕ ти була, н╕би чиста.
Хоча хто тебе зна╓? У тебе вже не спитати:
ти гойда╓шся на площ╕ м╕ста,
тебе намага╓ться зняти тато.

4

Прив╕т, кажу, ╕ п╕дхожу ближче до старого,
як справи? ╥╖ треба гаком стягувати.
Справд╕, каже в╕н, а в тебе вже пробиваються роги.
Я дякую, хоч, мабуть, не треба дякувати.

5

П╕д веч╕р ми присову╓мо т╕ло до будинку,
вона виявля╓ться була досить важкою.
Чому не як вс╕х: чому не спалили дитинку?,
каже старий, було б мен╕ трохи спокою.

Так склалися вже обставини,
намагаюся пояснити я: сьогодн╕
день такий, тво╓╖ тут нема вини,
сам зна╓ш, кажуть як: “шляхи господн╕...”

╤ так ми сидимо коло багаття,
в╕н саме спалю╓ на шампор╕ ╖╖ лице,
я просто роздивляюся розп`яття,
що прикраша╓ на ст╕н╕ вуг╕льний цех.

6

На ранок було холодно й вогко: йшов дощ
я п╕дтягнув покривало трохи вище нирок,
╕ слухав, як вода пот╕чками змивала з брук╕вки площ
кров тих, кому вчора винесли смертний вирок.

Я чув як розбирали т╕ла мертвих родич╕ ╕ звичайн╕ люди,
як продавав ╕ндульгенц╕╖ з-п╕д ряси апостол Андр╕й,
як пересипаються 30 ср╕бняк╕в з руки в руку ╤уди,
як ╤сус-пас╕чник в с╕тчаст╕й шапц╕ винить божий р╕й.


P.S.
╤ пот╕м вже,
коли злива за в╕кном стихла ╕ виступило сонце,
коли кастрован╕ голуби прилет╕ли на подв╕р`я,
а старий сид╕в на розламан╕й лавц╕ п╕д стр╕хою будинку,
я п╕дсунувся ближче до вбитого горем батька, кришачи птахам св╕жий хл╕б,
╕ сказав:
Ти зна╓ш, взагал╕, ╤сус добрий, в╕н просто хоче здаватися поганим.
Хоче здаватися не таким, яким в╕н ╓ насправд╕.
Не знаю нав╕що, може мода у них там така тепер на неб╕?
Але насправд╕ в╕н добрий. Я бачив як в╕н годував голуб╕в
╕ плакав...

 **************************************************************************************************************************


К Н И Ж К А.  П Р О С Т I Р   П Р И Д А Т Н О С Т I


Отже, наша критика. Ма╓те iнший погляд на висвiтленi видання, хочете полемiзувати з авторами критичних статей – надсилайте коментарi: k.o.s@ukrpost.net

**************************************************************************************************************************

* Роман Лихограй

Суб`╓ктивн╕ думки навколо “Anarchy in the UKR”

М╕й “Депеш мод”

Я д╕став з картонно╖ коробки на шаф╕ “Депеш мод”. Я хот╕в нагадати соб╕ про роман ╕ подумати про те, як сильно зм╕нився Жадан з того часу. Адже не так давно я прочитав “Anarchy in the UKR” ╕ подумав, що було б непогано написати огляд. ╤ я уже хот╕в розпочати цю роботу словами на кшталт: “Anarchy in the UKR” – роман уже “не мальчика, но мужа” та й почав би саме так, якби не витяг цей св╕й “Депеш мод”. Свого часу я разом з багатьма ╕ншими книгами закинув роман в коробку, яку в свою чергу заставив на шафу з одягом. Я зробив це через в╕дсутн╕сть м╕сця у сво╖й маленьк╕й к╕мнат╕, яка ╕ так пост╕йно закидана книгами. Ну от ╕ вир╕шив тод╕ непотр╕бн╕ прочитан╕ книги десь заховати. “Депеш мод” став останньою книгою, яку я туди запроторив. Я дуже довго вагався, а коли вир╕шив таки це зробити, поклав роман з сам╕с╕нького верху коробки, так, щоб одразу д╕стати його в раз╕ чого, коли пол╕зу на шафу. Вагався ваш пок╕рний слуга через те, що цей “Депеш мод” став для мене чимось б╕льшим н╕ж просто художньою книгою. Це був, бл╕н, пос╕бник для життя, ╕нструкц╕я до д╕╖, Б╕бл╕я студента з радикальними поглядами ╕ ще багато-багато усього, що год╕ ╕ перел╕чити. Я “проковтнув” книгу за два дн╕ ╕ лишився у захват╕. Але цього мен╕ виявилося мало. Я прагнув нести ╕дею просв╕тлення в маси. Я був б╕лим м╕с╕онером, затраханим всюдисущим шароварництвом, а головне – спопсован╕стю темних ╕ бидлуватих укра╖нських н╕гер╕в, як╕ сид╕ли по сво╖х халунах ╕ лупили сало. ╤ от, я наче той “апостол чи добрий н╕герський пастор – як пише Жадан у одному з сво╖х в╕рш╕в – вистукуючи пальцями по словнику”, де “словником” став “Депеш мод” п╕вроку тягався з╕ сво╖ми пропов╕дями просторами Неньки ╕ несучи пром╕нц╕ св╕тла недолугому укра╖нському гопництву в╕д Карпат до Кримських г╕р. Я тягався з сво╓ю Б╕бл╕╓ю ус╕ма видами м╕ського транспорту: п╕дземкою, тролейбусами, трамваями, автобусами ╕ маршрутками, я тягав ╖╖ у по╖здах, коли ╖хав додому до Луцька ╕ повертався у Ки╖в, трясучись на верхн╕й полиц╕ плацкарту кол╕╓ю у напрям╕ ╤вано-Франк╕вська, розйобаним автобусом м╕жм╕ського сполучення до Львова ╕ ще б╕льш розйобаним до галицького села Нижн╓ Стинове. Я зачитував ╕ цитував найб╕льш смачн╕ уривки, лежачи на пляж╕ озера Св╕тязь луцьким приятелям, наполегливо сунув книгу “з святим письмом” п╕д н╕с свому бухому в сраку ки╖вському друзяц╕ серед карпатських г╕р, а пот╕м так само наполегливо забирав, коли зрозум╕в, що в╕н ╖╖ зараз просто обблю╓, я нав╕ть ус╕м сво╖м д╕вчатам розпов╕дав про цю книгу, перепов╕дав ╖╖ основн╕ ╕де╖ ╕ культов╕ еп╕зоди. Ця потрушена життям pocket-book з вирваними подекуди частинами стор╕нок, почорн╕лим в╕д яко╖сь саж╕ папером, з розлитою на ньому ж водярою ╕ жирними знаками р╕заних на пал╕турц╕ хл╕ба та ковбаси бачила таке, чого не бачили 7 покол╕нь домашн╕х хлопчик╕в та д╕вчаток, закоханих у лондонське “Челс╕” та “Космопол╕тан”. Вона бачила справжн╓ життя. Я не в╕рив у правдив╕сть “Депеш мод” допоки сам його не пережив. Пройшло зовс╕м небагато часу. Тим не менше я швидко доросл╕шаю. ╤ншими словами – потрапляю п╕д вплив сусп╕льства. Тепер я усе част╕ше говорю про “перспективи”, хоча про як╕ в дупу перспективи можна говорити, коли тоб╕ лише 19, я п╕дтримую нац╕онал╕стичн╕ погляди, хоча все б╕льше розум╕ю, що кожен з мо╖х праворадикальних друз╕в, п╕д “нац╕онал╕змом” розум╕╓ щось абсолютно сво╓ ╕ в╕дм╕нне в╕д ус╕╓╖ решти, я все б╕льше ц╕кавлюся пол╕тикою, хоча, гляньмо правд╕ у в╕ч╕, який сенс ц╕кавитися пол╕тикою людин╕, яка нею займатися не збира╓ться, тобто, ус╕м нам. Так от до чого я веду – ще б р╕к тому, якби я не весело розтранжирював ╕ просирав сво╓ життя, а вир╕шив зробити щось сусп╕льно корисне, як то написання книги, я б обов`язково написав щось схоже на “Депеш мод”. Але тепер, коли колишн╕й м╕с╕онер ос╕в десь в сам╕й гущавин╕ диких джунгл╕в чорного континенту, благословенного маляр╕╓ю ╕ р╕зним под╕бним паскудством, куди в╕н пригр╕б з сво╖м “словом Божим”, коли зайнявся там работорг╕влею чи ж ще краще – в╕дстр╕лом колишньо╖ пастви, коротше – з прекрасного фанатичного пастора перетворився на прекрасного, кровожерливого, продуманого ╕ п╕дступного колон╕ал╕ста of яких-небудь royal force... За таких обставин, я б написав “Anarchy in the UKR”. Романи довол╕ схож╕ за стилем написання, але в той же час р╕зн╕ за спрямуванням ╕ тому сказати, яка робота краща – неможливо. Ось що я подумав.


Моя “Anarchy”

Жадан таки подоросл╕шав. “Anarchy in the UKR” – це погляд на життя 31-р╕чного письменника. Тут уже зовс╕м небагато стьобу ╕ дуже багато роздум╕в, особливо л╕ричних. Мен╕ книга нагадала спов╕дь. Таку соб╕ лекц╕ю ветерана-п╕дп╕льника, що переда╓ св╕й досв╕д боротьби з сусп╕льною культурою молодому покол╕нню. Жадан уже не в╕дкида╓ пам`ять, як у “Депеш мод”, де в╕н у не╖ “не в╕рив”. Тепер пам`ять – то все, що залиша╓ться нав╕ть п╕сля смерт╕, ╓ визволенням п╕сля смерт╕, ╓ самою смертю, ╓ вселенським дзеркалом, що пересл╕ду╓ тебе повсякчас ╕ скр╕зь. Зазвичай, п╕сля таких речей л╕тературну ниву покидають. Але Жадан мусить лишитися, бо без нього там будуть куди г╕рш╕ врожа╖. “Anarchy in the UKR” – роман спок╕йний. В╕н, як ╕ б╕льш╕сть, роб╕т Серг╕я, ма╓ здатн╕сть переконувати. Про що ця книга? Б╕с його зна╓! Про життя. Про життя, як╕ перепл╕таються. Про нац╕оналанарх╕зм у контекст╕ демократичного сусп╕льства ╕ як противага зашуганому сучасному л╕берал╕зму. Про “депрес╕ю як складову систему осв╕ту” – дуже точно п╕дм╕чено в анонс╕ книжки. Про все той же комун╕зм ╕ совок. Про нежив╕ предмети, як нев╕дривн╕ елементи людини. Про себе. Про те, що навколо. Жадан не зраджу╓ б╕ограф╕зму. Правдивому натурал╕стичному б╕ограф╕зму. Ця книга у чотирьох частинах ╓ н╕чим ╕ншим, як самим життям з ус╕ма його привидами, як╕ нас пересл╕дуватимуть в╕чно.

╤дучи потупивши голову, в╕н снував невиразн╕ думки про помсту. В╕н м╕г би вдарити того слимака, розбити йому нахабне пенсне, тягати по п╕длоз╕ його випещене т╕ло, бо перевага його м'яз╕в була безперечна. ╤ тому, що т╕льки такий спос╕б помсти м╕г уявити, св╕дом╕сть безсилост╕ ще б╕льше його виснажувала. В ньому знову прокидався селюк з глухою ворож╕стю до всього, що в╕д нього вище.

Валер╕ан П╕дмогильний,

“М╕сто”

 


Зустрiнемось за два тижнi або на www.tochka.org.ua!

Ма╓те запитання, пропозицii, цiкавi матерiали - звертайтесь: k.o.s@ukrpost.net

Бережiть себе i своiх близьких.


Subscribe.Ru
Поддержка подписчиков
Другие рассылки этой тематики
Другие рассылки этого автора
Подписан адрес:
Код этой рассылки: lit.writer.tochka
Архив рассылки
Отписаться Вебом Почтой
Вспомнить пароль

В избранное