| ← Декабрь 2005 → | ||||||
|
1
|
2
|
3
|
4
|
|||
|---|---|---|---|---|---|---|
|
5
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
|
|
12
|
13
|
14
|
15
|
16
|
17
|
18
|
|
19
|
20
|
21
|
22
|
23
|
24
|
25
|
|
27
|
28
|
29
|
30
|
31
|
||
За последние 60 дней ни разу не выходила
Сайт рассылки:
http://www.ukrlib.com.ua
Открыта:
02-11-2005
Статистика
0 за неделю
Новости Библиотеки Украины. Михаил Старицкий
Михайло Старицький / За двома зайцями / Реферати
Б╕бл╕отека Укра╖нсько╖ Л╕тератури пропону╓ Вам ознайомитись з життям та творч╕стю видатного укра╖нського драматурга - Михайла Старицького. Докладн╕ше >>>
Т╕льки для тих, хто п╕дписався на наш╕ новини ми пропону╓мо завантажити драму Михайла Старицького "За двома зайцями". Оф╕ц╕йно на сайт╕ Б╕бл╕отеки, "За двома зайцями" з'явиться вже п╕сля Нового Року. Завантажити у вигляд╕ zip-арх╕ву >>>
В школах Укра╖ни вже розпочалися зимов╕ кан╕кули, але учн╕вськ╕ розд╕ли "Б╕бл╕отеки Укра╖нсько╖ Л╕тератури" в╕дпочивати не збираються! В╕та╓мо вс╕х школяр╕в ╕з зак╕нченням учбового семестру, та запрошу╓мо в╕дразу п╕сля зимових кан╕кул зав╕тати до оновленого розд╕лу "Реферати з укра╖нсько╖ л╕тератури". Вперше в укра╖нському ╕нтернет╕ ми пропону╓мо б╕льше н╕ж 700 як╕сних безкоштовних реферат╕в з л╕тератури. Для зручност╕ користувача, реферати можуть бути в╕дсортован╕ як за назвою реферату, так ╕ за авторськими категор╕ями. Зав╕тати до оновлених "Реферат╕в" >>>
Ваша «Б╕бл╕отека Укра╖нсько╖ Л╕тератури».
--------------------------------------------------------------------------------------------
Михаил Старицкий / За двумя зайцами / Рефераты
Библиотека Украинской Литературы предлагает Вам познакомиться с жизнью и творчеством выдающегося украинского драматурга - Михаила Старицкого. Подробнее>>>
Только для тех, кто подписан на наши новости, мы предлагаем скачать драму Михаила Старицкого "За двумя зайцами" (на украинском языке. Официально на сайте Библиотеки, "За двумя зайцами" появится уже после Нового Года. Скачать в виде zip-архива>>>
В школах Украины начались зимние каникулы, но учебные разделы "Библиотеки Украинской Литературы" отдыхать не собираются! Поздравляем всех учеников с окончанием учебного семестра, и приглашаем сразу после окончания зимних каникул посетить обновленный раздел "Рефераты по украинской литературе". Впервые в украинском интернете мы предлагаем вашему вниманию более 700 качественных бесплатных рефератов по украинской литературе. Для Вашего удобства, рефераты могут быть отсортированы как по названию реферата, таки и по авторским категориям. Посетить обновленные "Рефераты" >>>
Ваша «Библиотека Украинской Литературы».
--------------------------------------------------------------------------------------------
|
Михайло Петрович
Старицький народився 14 грудня 1840р. у родин╕ др╕бного пом╕щика-дворянина,
в╕дставного ротм╕стра в с Кл╕щинц╕ на Полтавщин╕. Рано осирот╕вши, виховувався
п╕д оп╕кою дядька — В. Лисенка, двоюр╕дного брата його матер╕, батька
славетного укра╖нського композитора Миколи Лисенка. Отримав гарну домашню
осв╕ту. З 1851 р. Михайло
навчався в Полтавськ╕й г╕мназ╕╖. Як сам св╕дчив, «пробував тод╕ в╕ршувати». П╕сля г╕мназ╕╖
разом ╕з троюр╕дним братом М. Лисенком у 1858р. вступив до Харк╕вського
ун╕верситету. У 1860 р. обидва
брати перейшли до Ки╖вського ун╕верситету, де М. Старицький спочатку навчався
на ф╕зико-математичному факультет╕, а пот╕м на юридичному. Наступного
року в╕н повернувся до Кл╕щинц╕в — вступив у волод╕ння батьк╕вською спадщиною. У 1862 р. М.
Старицький одружився з Соф╕╓ю В╕тал╕╖вною, сестрою М. Лисенка. Через два
роки повернувся до Ки╓ва на навчання, ╕ у 1865 р. зак╕нчив ун╕верситет. У 1868 р. М.
Старицький купив ма╓ток в с. Карп╕вц╕ на Под╕лл╕ й пере╖хав туди з родиною. Брав активну
участь у робот╕ П╕вденно-Зах╕дного в╕дд╕лу Рос╕йського географ╕чного товариства,
який тод╕ очолював талановитий учений-народознавець, автор п╕сн╕ «Ще не
вмерла Укра╖ни…» Павло Чубинський. Протягом 1873—1876
pp. M. Старицький писав в╕рш╕, перекладав з Г. Андерсена, ╤. Крилова,
М. Л╓рмонтова, сербськ╕ народн╕ думи та п╕сн╕. На початку 80-х pp. в╕н
дом╕гся видання л╕тературно-художнього альманаху «Рада». Очолив першу
укра╖нську профес╕йну трупу. Продав ма╓ток у Карп╕вц╕, щоб зм╕цнити трупу
матер╕ально. Створив новий хор ╕ оркестр, обновив декорац╕╖, костюми ╕
рекв╕зит, дбав про репертуар. П╕сля розколу трупи на два колективи (М.
Старицького ╕ М. Кропивницького) з╕ Старицьким залишилася молодь (М. Садовська-Бар╕лотт╕,
О. В╕рина та ╕нш╕). У 1886—1887 pp. трупа з усп╕хом гастролювала в Москв╕
та Петербурз╕, пот╕м — у Варшав╕, М╕нську, В╕льнюс╕, Астрахан╕, Тифл╕с╕.
За станом здоров'я у 1893 р. М. Старицький залишив трупу. Наступного
року Рос╕йська Академ╕я наук призначила драматургу персональну пенс╕ю
«За л╕тературн╕ прац╕ р╕дною мовою». В╕н брав участь у створенн╕ Всерос╕йського
театрального товариства. У 1897 р. в╕дбувся
Перший Всерос╕йський з'╖зд д╕яч╕в сцени, на якому виступив М. Старицький.
У Ки╓в╕ в╕н керував драматичним гуртком Л╕тературно-артистичного товариства,
продовжував л╕тературну д╕яльн╕сть. У 1903 р. письменник готував видання
альманаху «Нова рада», але за його життя альманах не вийшов. Михайло Старицький
помер 27 кв╕тня 1904 р. Похований на Байковому кладовищ╕. Творча спадщина
М. Старицького дуже багатогранна: поез╕╖ «Борв╕й», «До молод╕», «До Укра╖ни»,
«Виклик», «Поету», «Поклик до брат╕в-слов'ян» та ╕нш╕; ╕сторичн╕ романи
╕ пов╕ст╕, опов╕дання, написан╕ здеб╕льшого рос╕йською мовою: «Осада Буши»,
«Богдан Хмельницкий», «Последние орлы», «Разбойник Кармелюк»; драматичн╕
твори: «Не судилось», «Талан», «У темряв╕», «Ой не ходи, Грицю, та й на
вечорниц╕», «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка»; блискуч╕ драматичн╕
переробки твор╕в ╕нших автор╕в (ц╕каво, що в б╕льшост╕ випадк╕в переробки
стали в╕дом╕ш╕ за ориг╕нали), «На Кожум'яках» ╤. Нечуя-Левицького — «За
двома зайцями», «Ночь перед Рождеством» М. Гоголя — «Р╕здвяна н╕ч», «Хата
за селом» Ю. Крашевського — «Циганка Аза»; «Зимовий веч╕р» Е. Ожешко —
«Зимовий веч╕р», «Чорноморський побит на Кубан╕» Я. Кухаренка — «Чорноморц╕»
(ц╕ переробки зд╕йснювалися за згодою автор╕в, на театральних аф╕шах вказувалося,
що текст нових п'╓с належить двом авторам», а проведен╕ вченими текстолог╕чн╕
досл╕дження засв╕дчили значний внесок Старицького в зд╕йснен╕ ним ╕нсцен╕зац╕╖
та переробки, що дало п╕дстави включати ╖х у видання спадщини драматурга);
чисельн╕ переклади та пересп╕ви твор╕в Й. ╫ете, Г. Гейне, Ч. Байрона,
В. Шексп╕ра, А. М╕цкевича, ╤. Крилова, М. Л╓рмонтова, В. Гюго, О. Пушк╕на,
М. Некрасова, словацького та сербського фольклору. |
| Subscribe.Ru
Поддержка подписчиков Другие рассылки этой тематики Другие рассылки этого автора |
Подписан адрес:
Код этой рассылки: lit.book.library.ukrlib Архив рассылки |
Отписаться
Вебом
Почтой
Вспомнить пароль |
| В избранное | ||
