Думы, мысли, мыслишечки :)))) Мультики в нашому житті.
Вже пару днів як запланував написати роздуми про них… Дуже вразив мультик «9» і енний(n>3 точно) перегляд «Братец медвежонок»…
І ось на цьому місці завис… Зявляються думки-тормози, які примушують відійти від написання… Вносять неспокій… А раптом комусь не сподобається? А раптом ….? І тут згадав Жозе Моурінйо (зараз тренерує міланський «Інтер»), особливо останній матч Челсі - Інтер, на Стемфорд Брідж. Грати проти команди, якій ти віддав біля 5 років життя… За цей час вже виростає маленька людина, яка вже багато чого
в цьому світі розуміє. І знаєте, як він себе повів? Ні каплі жалю, ні шматочка сентиментів… «Я ніколи не програвав на Стемфорді». А в очах вогонь, в очах перемога… І таки не програв, паразітіна… О, класна афірмація народилася: Я наче Жозе Моурінйо. І моє життя - це гра на Стемфорді, за Челсі(гг, а то ще програвати буду весь час)