Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay

Новини в╕д Укра╖нського ╕сторичного порталу

Подписаться Бесплатная новостная рассылка Подписчиков 41 RSS
←   Сентябрь 2007   →
 1
 2
 3
 4
 5
 6
 7
 8
 9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30


За последние 60 дней ни разу не выходила


Сайт рассылки: http://www.history.com.ua
Открыта: 14-03-2006

Автор
vkatunin

Статистика

41 подписчиков
0 за неделю
←   Все выпуски   →

Новини в╕д Укра╖нського ╕сторичного порталу


╤НФОРМАЦ╤ЙНИЙ ЛИСТ
Шановн╕ колеги!
Редакц╕йна колег╕я наукового зб╕рника «╤сторична панорама», який вида╓ться кафедрою ╕стор╕╖ нового та нов╕тнього часу факультету ╕стор╕╖, пол╕толог╕╖ та м╕жнародних в╕дносин Черн╕вецького нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Юр╕я Федьковича, оголошу╓ початок прийому матер╕ал╕в (наукових статей, реценз╕й, реферат╕в та полем╕чних матер╕ал╕в) до п’ятого випуску зазначеного зб╕рника. Матер╕али прийматимуться до 15 жовтня 2007 р.
Зб╕рник наукових праць «╤сторична панорама» включений до перел╕ку наукових фахових видань Укра╖ни з╕ спец╕альност╕ «╤сторичн╕ науки» (Додаток до постанови презид╕╖ ВАК Укра╖ни № 1-05/7 в╕д 4.07.2006 р. // Бюлетень ВАК Укра╖ни. – 2006. - № 8).
Вимоги щодо зм╕сту поданих матер╕ал╕в:
Текст повинен бути оформлений в╕дпов╕дно до постанови ВАК Укра╖ни в╕д 15.01.2003 р. № 7-05/01 (Бюлетень ВАК Укра╖ни. – 2003. - № 1)
Вимоги щодо техн╕чного оформлення поданих матер╕ал╕в:
1. Формат файлу: Microsoft Word.
2. Обсяг поданих матер╕ал╕в: в╕д 0,5 до 1 д. а.
3. Шрифт – Times New Roman, кегль 14, ╕нтервал 1, текст одн╕╓ю колонкою.
4. Поля: верхн╓ та нижн╓ – 2 см, л╕ве – 3 см, праве – 1,5 см.
5. Перед початком статт╕, в правому верхньому кут╕ – ╕м’я та пр╕звище автора/автор╕в, набира╓ться жирним шрифтом.
6. Через ╕нтервал п╕сля автор╕в – назва статт╕, набира╓ться посередин╕ жирним шрифтом.
7. Посилання (1, 2, 3…) оформлюються вручну (статт╕ з автоматичними посиланнями прийматись не будуть!!!), як прим╕тки наприк╕нц╕ статт╕; слово «Прим╕тки» посередин╕, жирним шрифтом. Список прим╕ток пода╓ться у порядку розм╕щення посилань в основному текст╕. Текст посилань набира╓ться 12-м кеглем.
До зб╕рки приймаються матер╕али укра╖нською та рос╕йською мовами. Наприк╕нц╕ статт╕ (п╕сля прим╕ток) пода╓ться резюме рос╕йською та англ╕йською (якщо основний текст викладений укра╖нською) або укра╖нською та англ╕йською (якщо основний текст - рос╕йською) мовами.
На окрем╕й стор╕нц╕ ма╓ бути вказана ╕нформац╕я про автора: П.╤.П., науковий ступ╕нь, посада, повна назва закладу та структурного п╕дрозд╕лу, контактн╕ адреса та телефони, електронна адреса).
Просимо максимально ретельно вичитувати ваш╕ матер╕али на предмет грамотност╕, стилю та лог╕ки викладу! Пам’ятайте: ус╕ опубл╕кован╕ в зб╕рц╕ матер╕али подаються в авторськ╕й редакц╕╖. За достов╕рн╕сть наведених даних та посилань несе в╕дпов╕дальн╕сть також автор публ╕кац╕╖.
Редакц╕йна колег╕я автоматично в╕дхиля╓ матер╕али, у яких не дотримано наведених вище вимог щодо зм╕сту статт╕ та ╖╖ техн╕чного оформлення. У раз╕ в╕дмови автора буде про це пов╕домлено.
Враховуючи, що наукове видання «╤сторична панорама» виходить за власн╕ кошти автор╕в, оплата за друк склада╓ 15 грн. за 1 с. формату А4 (кегль 14, одинарний ╕нтервал). Оплата проводиться п╕сля отримання висновку редколег╕╖ про доц╕льн╕сть публ╕кац╕╖ поданих матер╕ал╕в.
e-mail: hist_panorama@yahoo.com чи av_mw@yahoo.com
Контактний тел.: (0372) 52-27-39.
==============================================================
==============================================================
ЧИ ╢ СПАС╤ННЯ ПАМ’ЯТКАМ НА БЕРЕСТОВ╤?
*****************************************************************
╤нтерв’ю з Яною ПРЕОБРАЖЕНСЬКОЮ, зав╕дуючою науково-досл╕дним в╕дд╕лом охорони ╕ вивчення пам’яток арх╕тектури та ╕сторичного середовища Нац╕онального Ки╓во-Печерського ╕сторико-культурного запов╕дника
*****************************************************************
21 вересня 2007 року. – м. Ки╖в. – вул. С╕чневого повстання 21, корпус 9.
*****************************************************************
– Яно Михайл╕вно, цими днями стр╕чками ╤нтернет-новин розповсюджу╓ться ╕нформац╕я про чергову передачу к╕лькох об’╓кт╕в Нац╕онального Ки╓во-Печерського ╕сторико-культурного запов╕дника д╕ючому монастирю. Чи могли б Ви прокоментувати це пов╕домлення?
– Д╕йсно, к╕лька дн╕в тому до дирекц╕╖ Запов╕дника над╕йшов лист за п╕дписом нам╕сника Свято-Успенсько╖ лаври з проханням укласти з ними охоронн╕ договори на церкву Спаса на Берестов╕, П╕вденну башту та сторожку на Гостинному двор╕. В сво╓му посланн╕ арх╕╓пископ Павло вказував на те, що у них ╓ дозв╕л М╕н╕стерства культури на передачу цих буд╕вель в користування Укра╖нськ╕й православн╕й церкв╕ Московського патр╕архату.
– А Запов╕дник про такий дозв╕л не знав?
– До отримання листа арх╕╓пископа Павла Запов╕дник про цей дозв╕л н╕чого не знав. Натом╕сть нам╕сник монастиря до свого листа п╕дклав коп╕ю в╕дпов╕д╕ м╕н╕стра, в як╕й ч╕тко зазначено, що М╕н╕стерство в╕дпов╕да╓ згодою на попередн╓ прохання обител╕ щодо передач╕ ╖й згаданих трьох об’╓кт╕в. Оф╕ц╕йних наказ╕в М╕н╕стерства або якихось ╕нших письмових розпоряджень Запов╕дник дос╕ не отримував. Адже за процедурою повинен бути в╕дпов╕дний наказ м╕н╕стра, який в свою чергу повинен над╕йти до Запов╕дника для виконання.
– М╕ж тим, пропозиц╕я монастиря укласти охоронн╕ договори ╓ фактично шляхом оформлення тако╖ передач╕. Адже охоронна угода з суб’╓ктом, який не ма╓ права на користування пам’яткою, не ма╓ сенсу?
– Справа в тому, що за нин╕ д╕ючим законом «Про охорону культурно╖ спадщини» Запов╕дник усунутий в╕д управл╕ння об’╓ктами на сво╖й територ╕╖. Тобто, вс╕ охоронн╕ договори на лаврськ╕ об’╓кти укладаються безпосередньо м╕ж Державною службою з питань нац╕онально╖ культурно╖ спадщини та користувачем (в цьому випадку – Свято-Успенською лаврою). Запов╕дник тут не ╓ нав╕ть третьою стороною.
– А як взагал╕ Ви ставитеся до передач╕ названих об’╓кт╕в монастирю?
– Це дуже складне питання, оск╕льки церква Спаса на Берестов╕ дос╕ лиша╓ться не досл╕дженою до к╕нця пам’яткою. Вона вимага╓ багатор╕чних ╜рунтовних досл╕джень з залученням (обов’язково!) м╕жнародних фах╕вц╕в.
– ╤ в н╕й же експонуються ун╕кальн╕ давньоруськ╕ фрески... А що буде, коли передача храму стане реальн╕стю?
– Ви зна╓те, ми ма╓мо вже досить плачевний досв╕д тимчасового користування рел╕г╕йною громадою саме храмом Спаса на Берестов╕. Адже н╕коли не можна точно прогнозувати ╖хн╕ практичн╕ кроки по пристосуванню споруди до сво╖х потреб.
– А конкретн╕ше можете описати цей досв╕д?
– Справа в тому, що колись була укладена угода м╕ж колишньою дирекц╕╓ю Запов╕дника (ще в попередньому його статус╕) ╕ православною громадою на користування храмом Спаса на Берестов╕ у вих╕дн╕ та святков╕ дн╕. Сп╕вроб╕тники Запов╕дника тод╕ неодноразово зверталися до тод╕шнього настоятеля церкви з╕ скаргами на неналежне поводження з пам’яткою. Наприклад, у в╕втарн╕й частин╕ прямо у фрески 14-го – 17-го стол╕ть самов╕льно забивалися цвяхи п╕д як╕сь полиц╕ та шафки. ╤ фрески в тих м╕сцях пошкоджен╕ безповоротно.
– Тобто, хоча Запов╕дник, за Вашими словами, ╕ не ╓ юридично нав╕ть третьою стороною у процес╕ передач╕ лаврських пам’яток, ваш колектив ще скаже сво╓ слово?
– Ми зробимо все, щоб сьогодн╕ тако╖ передач╕ не допустити. Адже це ╓ надзвичайно принциповим питанням.
Розмову в╕в ╤ван ДИВНИЙ
*****************************************************************
Ориг╕нал ╕нтерв’ю за адресою:
http://www.pamjatky.org.ua/DetailedNews.aspx?NewsID=3344
*****************************************************************
*****************************************************************
╤нтерв’ю з Яковом Д╤ХТЯРЕМ, Першим заступником голови Державно╖ служби з питань нац╕онально╖ культурно╖ спадщини
*****************************************************************
21 вересня 2007 року. – м. Ки╖в. – вул. С╕чневого повстання 21, корпус 20.
*****************************************************************
– Якове Яковичу, у ц╕ дн╕ стр╕чками ╤нтернет-новин розповсюджу╓ться ╕нформац╕я про чергову передачу к╕лькох об’╓кт╕в Нац╕онального Ки╓во-Печерського ╕сторико-культурного запов╕дника д╕ючому монастирю. Чи могли б Ви прокоментувати це пов╕домлення?
– Загальний коментар такий: сьогодн╕ настоятель Ки╓во-Печерського монастиря д╕йсно п╕дн╕ма╓ питання про передачу ╖м деяких корпус╕в.
– Але питання ще не вир╕шене?
– Остаточно вир╕шене питання лише по 58-му корпусу. В╕н зв╕льня╓ться…
– Це в╕дома ╕стор╕я. А нин╕ йдеться вже про ╕нш╕ об’╓кти.
– Справа в тому, що зг╕дно договору, який укладений м╕ж М╕н╕стерством культури ╕ Ки╖вською м╕ською радою, М╕н╕стерство культури не ма╓ права одноос╕бно комусь ц╕ корпуси передавати. Не лише церква чи корпус, а й взагал╕ будь-яке прим╕щення переда╓ться р╕шенням Ки╖всько╖ м╕сько╖ територ╕ально╖ громади. ╤ якщо Ки╖врада прийме таке р╕шення, то ми просто не матимемо права йому суперечити.
– Наш╕ колеги з журналу «Музе╖ Укра╖ни» у сво╖й публ╕кац╕╖ називають номер наказу М╕н╕стерства культури про передачу Спаса на Берестов╕ – № 1200/22/13-07. Ви такого наказу не зна╓те?
– Н╕, такого наказу я не знаю.
– Вказувалося, що в╕н виданий ще 7-го вересня. Якби такий наказ ╕снував, то Ви б мали знати про нього обов’язково…
– Думаю, що знав би. Але на сьогодн╕ у мене нема╓ ц╕╓╖ ╕нформац╕╖. Я знаю, що питання п╕дн╕малося настоятелем монастиря – приблизно м╕сяць тому.
– Але ╕нформац╕╖ про вир╕шення цього питання Ви не ма╓те?
– Не маю. Я знаю, що на Спаса на Берестов╕ ран╕ше претендувала «чорнобильська» рел╕г╕йна громада. Ран╕ше я к╕лька раз╕в бачив ╖х б╕ля цього храму.
– А нин╕ церква використову╓ться, як звичайне музейне прим╕щення?
– Вона зараз перебува╓ на реставрац╕╖.
– ╤ для богослуж╕ння Спаса на Берестов╕ не використову╓ться зовс╕м?
– Так. Зараз цього нема╓. Навесн╕ т╕льки зняли риштування всередин╕ храму, оск╕льки почалися археолог╕чн╕ досл╕дження давньо╖ п╕длоги. Там ╓ певн╕ проблеми – саме з досл╕дженнями, – але п╕д богослуж╕ння споруда не передавалася. Десь приблизно у 1994-му чи 1995-му роках к╕лька раз╕в вона надавалася для рел╕г╕йних служб. Це було на велик╕ православн╕ свята, особливо на Спас. Але принаймн╕ останн╕ к╕лька рок╕в жодних служб там не було.
Розмову в╕в ╤ван ДИВНИЙ
*****************************************************************
Ориг╕нал ╕нтерв’ю за адресою:
http://www.pamjatky.org.ua/DetailedNews.aspx?NewsID=3345
*****************************************************************
Ц╕ матер╕али можна в╕льно передруковувати ╕ цитувати з посиланням на джерело
*****************************************************************
Про переб╕г останн╕х под╕й:
http://www.museum-ukraine.org.ua/index.php?go=News&in=view&id=2624,
http://www.pk.kiev.ua/city/2007/09/21/130035.html,
Стенограма зас╕дання «Конфл╕кт довкола Ки╓во-Печерсько╖ лаври. Д╕йов╕ особи та виконавц╕» з циклу «Пам’яткознавч╕ дискус╕╖»:
http://www.pamjatky.org.ua/Discussions.aspx
*****************************************************************
"В╕длуння в╕к╕в"
==============================================================
==============================================================
"ХРАМ РОЗБРАТУ"
*****************************************************************
╤нтерв’ю з В╕ктором ТКАЧЕНКОМ, вченим секретарем Нац╕онального ╕сторико-етнограф╕чного запов╕дника "Переяслав"
*****************************************************************
9 вересня 2007 року. – м. Переяслав-Хмельницький, вул. Сковороди, 50. – Нац╕ональний ╕сторико-етнограф╕чний запов╕дник "Переяслав".
*****************************************************************
– В╕кторе Миколайовичу, наприк╕нц╕ липня було чимало тривожно╖ ╕нформац╕╖ про под╕╖ навколо Михайл╕всько╖ церкви у Переяслав╕. А яка ситуац╕я там зараз?
– Сьогодн╕ на територ╕╖ Михайл╕всько╖ церкви перебува╓ священик в╕д Московського патр╕архату – ╕╓ромонах отець Анатол╕й. Вони там розбили намети, де ╕ проводять богослуж╕ння.
– Про все це вже пов╕домлялося на самому початку под╕й. Отже, за останн╕ п╕втора м╕сяц╕ практично н╕чого не зм╕нилося?
– Зм╕н на краще, на жаль, нема╓ н╕яких. Б╕льше того, на минулому тижн╕ вони звернулися до нас з проханням ╕ пропозиц╕╓ю п╕дписати догов╕р щодо сп╕льного використання буд╕вл╕ Михайл╕всько╖ церкви. Але, ретельно опрацювавши проект цього договору, ми зробили однозначний висновок, що п╕дписати його не зможемо. Цей документ ╕де врозр╕з з чинним законодавством Укра╖ни. Адже ╕сну╓ норма, що передача культових споруд церкв╕ зд╕йсню╓ться виключно за умови, що закладам (зокрема, й закладам культури), як╕ займають ц╕ прим╕щення, буде надана можлив╕сть перем╕ститися в ╕нш╕ буд╕вл╕.
– А у вас зараз тако╖ можливост╕ нема╓? Наск╕льки мен╕ в╕домо, нова споруда Переяславського ╕сторичного музею ще не зак╕нчена, тож ╕ перем╕щувати колекц╕ю н╕куди?
– Так, нова споруда ╕сторичного музею ще далека до завершення. ╤ вже зрозум╕ло, що найближчим часом завершена не буде. Отже, колекц╕ю, що перебува╓ саме в Михайл╕вськ╕й церкв╕, розм╕стити нема╓ де. А там збер╕гаються д╕йсно ун╕кальн╕ реч╕.
– Йдеться про колекц╕ю давн╕х вироб╕в з тканини. Отже, режим збер╕гання таких експонат╕в повинен бути особливо ретельним.
– Безумовно. Основна експозиц╕я – це вироби з тканини, народн╕ вбрання, як╕ в╕д недогляду швидко можуть загинути. ╥х треба збер╕гати або в спец╕альних в╕тринах, або в обладнаних фондових прим╕щеннях (чого ми, на жаль, зараз не можемо соб╕ дозволити).
– А ваш╕ опоненти якось в╕дреагували на ваш╕ проблеми?
– В╕дреагували. Нам було запропоновано зд╕йснити ремонт якогось прим╕щення в м╕ст╕, щоб туди перем╕стити експонати з Михайл╕всько╖ церкви. Але ж поки таких прим╕щень нема╓.
– Тобто, потрошку вони вас витискають.
– Так. Я не буду коментувати д╕╖ та висловлювання юриста, який супроводжував отця Анатол╕я… Але певний тиск на нас зд╕йсню╓ться – з метою добитися зв╕льнення цього прим╕щення.
– Ран╕ше в коментарях Ви говорили, що запов╕дник ма╓ п╕дтримку м╕сцево╖ влади. Ця п╕дтримка дос╕ нада╓ться?
– На сьогодн╕шн╕й день п╕дтримка не лише м╕сцево╖, а й обласно╖ влади зводиться до ╓диного: вс╕ за те, що цей комплекс ма╓ належати Нац╕ональному запов╕днику.
– Тобто, держав╕.
– Так, держав╕.
– А нин╕ все лиша╓ться так, як ╕ в липн╕ – обидва музе╖ на територ╕╖ Михайл╕вського комплексу не працюють.
– Нин╕ експозиц╕я Музею укра╖нського народного одягу Середньо╖ Наддн╕прянщини, яка м╕ститься у буд╕вл╕ Михайл╕всько╖ церкви, закрита для в╕дв╕дувач╕в.
– Так само, як ╕ археолог╕чна експозиц╕я – Музей арх╕тектури Переяслава час╕в Ки╖всько╖ Рус╕?
– ╤ археолог╕чна експозиц╕я також.
– Тобто, ви просто не ризику╓те ╖х в╕дчиняти, оск╕льки побою╓теся протилежно╖ сторони? Вони ж уже спробували вдатися до активних д╕й у липн╕… Я правильно зрозум╕в?
– Ви правильно все зрозум╕ли. Ми не ризику╓мо в╕дкривати музе╖, бо нема певност╕, що д╕╖ ╕ншо╖ сторони будуть адекватними.
– Але ж як╕сь проф╕лактичн╕ заходи для збереження експонат╕в ви проводите? Ваш╕ сп╕вроб╕тники мають можлив╕сть зайти до Михайл╕вського храму?
–Пер╕одично науков╕ сп╕вроб╕тники музею в╕дкривають прим╕щення, але обов’язково в присутност╕ кер╕вництва запов╕дника.
– Для гарант╕╖?
– Так, для гарант╕╖.
Розмову в╕в ╤ван ДИВНИЙ
************************************************************************
Ориг╕нал ╕нтерв’ю за адресами:
http://www.pamjatky.org.ua/DetailedNews.aspx?NewsID=3250
http://www.pamjatky.org.ua/DetailedNews.aspx?NewsID=3251
Цей матер╕ал можна в╕льно передруковувати ╕ цитувати з посиланням на джерело
************************************************************************
Про початок под╕й -
http://history.com.ua/phorum/topic.php?forum=3&topic=28&v=
************************************************************************
╤нтерв’ю з Ольгою СКОРОСП╢ХОВОЮ, членом Свято-Михайл╕всько╖ церковно╖ громади, жителькою м. Переяслава-Хмельницького, читайте за адресою:
http://www.pamjatky.org.ua/DetailedNews.aspx?NewsID=3252
************************************************************************
"В╕длуння в╕к╕в"
==============================================================
==============================================================
"ВСЕ ЭТИ МУЗЕИ, ПАРАЗИТИРУЮЩИЕ НА МОНАСТЫРЯХ, Я ГОВОРЮ НЕ ТОЛЬКО О ЛАВРЕ, - ЭТО ОПУХОЛЬ НА ТЕЛЕ УКРАИНЫ"
Фрагмент ╕нтерв'ю нам╕сника Свято-Успенсько╖ Ки╓во-Печерсько╖ Лаври арх╕╓пископа Вишгородського ПАВЛА (Лебедя) оф╕ц╕йному ╕нтернет-сайту Комун╕стично╖ парт╕╖ Укра╖ни (http://www.kpu.net.ua)
31 серпня 2007 року
************************************************************************
- Владыко, как бы Вы могли охарактеризовать нынешнюю ситуацию, складывающуюся вокруг Украинской Православной Церкви и одного из ее оплотов - Свято-Успенской Киево-Печерской Лавры? Что это, “черный” пиар, грязные предвыборные технологии или за этим кроется нечто глубинное, направленное на разрушение и уничтожение канонического украинского Православия?
- Дело в том, что каждая названная вами проблема имеет свою подоплеку. Поэтому давайте рассмотрим их по отдельности. Начнем с отношений Лавры и заповедника. Да, музейное руководство не раз обвиняло нас в том, что мы ведем бурную хозяйственную деятельность. В ответ могу сказать, что бурная деятельность монастыря должна быть, она была, есть и будет. И когда говорят, что от нее произошел обвал в пещерах, то это даже не полуправда, а откровенная ложь.
А правда заключается в том, что все эти провалы, обвалы, оползни происходят вначале на верхних территориях, именно там, где находится заповедник. И виной этому - бездеятельность музейных работников. Судите сами, прорвало там канализацию, а вода куда девается? Она идет к нам! В 1999-м, кажется, году был полностью вымыт фундамент из-под 44-го корпуса. Многочисленные исследования показали, что очень большие потоки воды идут из резервуаров, захороненных на Печерске.
Но мы постоянно работаем, занимаемся реконструкцией, украшаем святыню, заботимся о ней. Братия монастыря не только молится и живет тут, но и трудится, чтобы сберечь памятники истории, сохранившиеся еще с одиннадцатого века. Мы, монахи, работаем безвозмездно, не получаем никаких денег. И возродим святыню, сколько бы сил и лет на это не ушло. И уж тем более не будем оглядываться, что там скажет руководство заповедника.
А суть всех этих конфликтов и обвинений заключается в обычной человеческой алчности. Всем этим, так называемым ученым, хорошо при монастыре: они ни за что не отвечают - ни за реставрацию, ни за разрушения, ни за восстановление разрушенного.
Они получают хорошую зарплату, зарабатывают пенсию, музейное начальство делает свой бизнес, продавая все, что только можно продать. И все эти музеи, паразитирующие на монастырях, я говорю не только о Лавре, - это опухоль на теле Украины.
Розмову в╕в Олег АФОН╤Н
************************************************************************
Повн╕стю ╕нтерв’ю за адресою:
http://www.kpu.net.ua/namestnik-svjato-uspenskoj-kievo-pecherskoj-lavri-arhiepiskop-pavel-kommunistov-ja-uvazhaju/
************************************************************************
"В╕длуння в╕к╕в"
В избранное