Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay

Неориторика: искусство и наука эффективной коммуникации

Рассылка закрыта

При закрытии подписчики были переданы в рассылку "Левитас: Переговоры и манипуляции" на которую и рекомендуем вам подписаться.

Вы можете найти рассылки сходной тематики в Каталоге рассылок.

←   Октябрь 2001   →
 1
 2
 3
 4
 5
 6
 7
 8
 9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
Автор
Александр Левитас

Статистика

788 подписчиков
0 за неделю
←   Все выпуски   →

Неориторика = наука + мистецтво №13


Служба Рассылок Subscribe.Ru

Неориторика = наука + мистецтво

№13

Ус╕ гарн╕ оратори починали як поган╕ оратори.
Ральф Уолдо Эмерсон

Передмова.
1. Нове на Неориториц╕
2. "Риторика" Ар╕стотеля.

Передмова

Добридень, шановне панство. Насамперед, маю попросити у Вас вибачення за двом╕сячну перерву м╕ж 12 та 13 випусками розсилки. Спод╕ваюсь це був перший ╕ останн╕й прокол ╕ надал╕ встановиться хоч-якась регулярн╕сть у виходах Неориторики. Вимушений засмутити рос╕йських читач╕в. Справа в тому, що розсилка пережива╓ важк╕ часи становлення та завоювання житт╓вого простору в електронному св╕т╕ Internet, тому поки-що перекладу на рос╕йську мову не буде. Проте це не стосу╓ться оф╕ц╕йного сайту розсилки - рос╕йська верс╕я функц╕ону╓, тому прошу на www.rytoryka.com.ua

Чому шановне панство не пише автору данно╖ розсилки? Невже вона така нец╕кава, що нема про що запитати чи дор╕кнути? Адреса та сама neorytor@ukr.net

Щодо тематики тринадцятого випуску, то мова п╕де про вчення Ар╕стотеля , викладене у його прац╕ "Риторика". Хоча порадам, що да╓ нам давньогрецький риторик вже понад два тисячол╕ття, вони актуальн╕ й сьогодн╕. Читаючи його "Риторику" знову-таки диву╓шся розвитку думки в Античному Св╕т╕. Проте, досить реклами, краще переконайтесь сам╕.

1. Нове на Неориториц╕

1) нов╕ статт╕ :

Переговори (31.10.2001) - всякий раз, коли двом людям потр╕бно прийти до згоди, вони повинн╕ вести переговори...

Повед╕нка при проведенн╕ переговор╕в (31.10.2001) - рекомендац╕╖ та поради для правильно╖ побудови, орган╕зац╕╖ перговор╕в...

2) продовжу╓ формуватись б╕бл╕отека , але без Вашо╖ допомоги робота йде пов╕льно , тому л╕нки електронних книг , що Ви зна╓те по риториц╕ , прошу над╕слати за ц╕╓ю адресою

2. "Риторика" Ар╕стотеля

1. Легше знайти одного або дек╕лькох, чим багатьох людей, що мають правильний склад розуму.
2. Розум╕ння свого власного задоволення або невдоволення заважають правильному р╕шенню справи.
3. Спос╕б переконання ╓ деякого роду доказом.
4. Люди в╕д природи в достатн╕й м╕р╕ схильн╕ до пощуку ╕стини ╕ часто знаходять ╖╖.
5. Якщо ганебно , коли не можеш допомогти соб╕ т╕лом, то не може бути не ганебним безсилля допомогти соб╕ словом.
6. В╕д однакових причин виходять однаков╕ насл╕дки.
7. У всяко╖ людини окремо й в ус╕х разом ╓ в╕дома мета, прагнучи до яко╖ вони одне обирають, ╕ншого - уникають; ця мета ╓ щастя.
8. Сутн╕сть багатства поляга╓ б╕льш у користуванн╕, чим у волод╕нн╕.
9. Друг - це така людина, що робить для ╕ншо╖ людини те, що вважа╓ для не╖ благом, ╕ робить це заради ц╕╓╖ людини.
10. Саме життя ╓ благо, тому що, якби нав╕ть з ним не було сполучено н╕яке ╕нше благо, воно бажане саме по соб╕.
11. Легко робиться те, що робиться без невдоволення.
12. З двох причин при╓мн╕ша та, котра робить при╓мн╕сть з меншою дом╕шкою г╕ркоти ╕ б╕льш тривалий час.
13. Те, що бува╓ п╕д к╕нець життя, у б╕льш╕й м╕р╕ ма╓ властивост╕ мети.
14. Важлив╕ше бути кращим, н╕ж здаватися.
15. Прекрасно все те, що скор╕ше може в╕дноситися до людини померло╖, чим живо╖, тому що те, що робиться для людини, що знаходиться в живих, сполучено з его╖стичними ╕нтересами того що робить.
16. Мужн╕й людин╕ властиво не допускати перемог над собою.
17. В╕н пиша╓ться не тим, що даровано йому долею, а тим, що придбано ним самим.
18. Коли ти хочеш хвалити, подивися, що б ти м╕г порадити, а коли хочеш дати пораду, подивися, що б ти м╕г похвалити.
19. М╕ж помстою ╕ покаранням ╓ р╕зниця: покарання робиться заради того, кого карають, а помста заради того, що мстить, щоб угамувати його гн╕в.
20. Люди в силу звички з задоволенням роблять те, що по сво╖й природ╕ не представля╓ н╕чого при╓много.
21. Усяка необх╕дн╕сть по сво╖й природ╕ тяжка.
22. Для людей любов почина╓ться тим, що вони не т╕льки одержують задоволення в╕д присутност╕ кохано╖ людини, але й у його в╕дсутн╕сть отримують насолоду, згадуючи його, ╕ в них ╓ смуток, через ╖╖ в╕дсутн╕сть.
23. Де ╓ боротьба, там ╓ м╕сце ╕ перемоз╕.
24. Бути улюбленим значить бути ц╕нним заради самого себе.
25. Усе звичне при╓мно.
26. Раз люди себелюбн╕, для всяко╖ людини бува╓ при╓мно усе сво╓, наприклад сво╖ справи ╕ слова.
27. Людина легко дозволя╓ соб╕ т╕ несправедлив╕ вчинки, робити як╕ вв╕йшло в звичку у вс╕х або багатьох.
28. Правда ╓ те, що справедливо всупереч писаному законов╕.
29. Найб╕льшим вважа╓ться той злочин, для якого нема╓ р╕вносильного покарання: кожне покарання зда╓ться незначним перед ним.
30. Краще бути дурним заради чого-небудь, чим без усяко╖ причини.
31. Друг - той, хто любить ╕ вза╓мно любимий.
32. Люди без страху в╕дносяться до небезпеки по одн╕й ╕з двох причин: тому що не випробували ╖╖ ╕ тому, що знають як д╕яти.
33. Ми в╕дчува╓мо жаль до людей, коли з ними трапля╓ться те, чого ми бо╖мося для самих себе.
34. Не всяке благо г╕дне всяко╖ людини.
35. У перший день життя нема про що пам'ятати, спод╕ватися ж можна на ус╕х.
36. Дотепн╕сть ╓ в╕дшл╕фована зарозум╕л╕сть.
37. Багат╕ вважають себе г╕дними панувати, тому що, на ╖хню думку, вони волод╕ють тим, що робить людей г╕дними влади.
38. По б╕льш╕й частин╕ майбутн╓ под╕бне минулому.
39. Недостатньо знати, що варто сказати, необх╕дно також знати як сказати.
40. Природн╓ здатно переконувати.
41. Не сл╕д уживати двухзначних вираз╕в, кр╕м тих випадк╕в, коли це робиться навмисне, як, наприклад, роблять люди, яким н╕чого сказати, але як╕ роблять вигляд, що говорять щось.

Всього найкращого. З повагою , Олександр Потребчук

www.rytoryka.com.ua

E-mail

http://subscribe.ru/
E-mail: ask@subscribe.ru 		Отписаться
Убрать рекламу 		Рейтингуется SpyLog
В избранное