Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay
  Все выпуски  

Морское административное право Украины 'О концепции развития отрасли морского и речного транспорта'


Морское административное право Украины.

Избранные параграфы из учебника.


 

Уважаемые коллеги, друзья.

Вот тут опубликован проектик Концепции.

Если Вы не скажете своего слова - его таки могут принять. И потом мы с вами опять будет носить деньги чиновникам за согласование любых вопросов.

Некоторые заметки по этому поводу от Коллегии юристов морского права прилагаются ниже.

Нотатки для своїх

(щодо проекту Концепції розвитку МРТ на період до 2020 року (за версією ДДМРТУ))

 

Перш за все треба звернути увагу на те, що як й за радянських часів чиновники намагаються зберегти галузеву спрямованість державної політики. Сьогодні, коли не можна із впевненістю провести грань між  судновласником та транспортним оператором, між морським агентом та комісіонером, між морським портом та морським терміналом, між моряком та простим громадянином, що виїжджає за кордон на заробіток намагання створити та затвердити галузеву спрямованість державної морської політики це не просто свідчення відсутності стратегічного бачення, це – диверсія щодо українського майбутнього.

Нажаль у нас є дуже яскраві приклади того, як чиновники впорюються із стратегічними завданнями. Всі добре пом’ятають долю таких стратегічних державних підприємств як ЧМП, Керчрибпром, СДП «Атлантика», Південрибпошук. Тому в черговий раз віддавати завдання національного стратегічного планування хлопцям та дівчинкам із Державного департаменту морського і річкового транспорту, які перевантажені, загублені у папірцях та за положенням ніякої  відповідальності не несуть це - звичайнісінька дурниця. Маємо надію, що час дурниць в українських морських справах потрохи спливає.

Дуже приємно було читати у проекті нормативного документу критичні висловлювання на кшталт «Внаслідок недостатнього розвитку нормативно-правової бази, низького інвестиційного потенціалу…». Та чому ж не написати прямо:- «Внаслідок недосконалої системи державного управління галуззю, що є копією радянської, низької кваліфікації управлінських кадрів»?  Звичайно, на момент створення незалежної України в ній не було взагалі ніякої системи державного управління морегосподарським комплексом. Усе прийшлося створювати с нуля. Але ж 16 років показали, що радянський приклад галузевої організації народного господарства в сучасних умовах себе не виправдав. Те, що ми зараз маємо  із державним управлінням морськими справами - яскравий приклад того, яким не потрібно бути державне управління. Сучасний розвал системи державного управління морегосподарським комплексом може переконати в цьому будь-кого. Поки що система тримається «на плаву» лише завдяки здоровому глузду морських професіоналів старої школи та приватних інтересів окремих осіб. Ніякої системи підготовки управлінських кадрів не створено. Хто втілюватиме розові мрії хлопців та дівчаток із ДДМРТУ за п’ять-десять років?

Серце радіє (серйозно) як прочитати такі стрічки: - «Стратегічним завданням Концепції є чітке визначення, розподілення та ефективна реалізація основних функцій держави». Чи свідчить  це про те, що чиновники намагаються самі собі висікти? Отже що ж вони робили усі роки незалежності якщо немає чіткого визначення функцій держави? Та хто зараз відповідатиме за дурні кошти що сплачені на розробку, затвердження попередніх державних концепцій та програм розвитку?

Що стосується болючій теми правового регулювання морської діяльності, в якої, як свідчить практика, тільки ледащій не вважає себе фахівцем, то можна відмітити такій пункт: «створення системи застосування у національному законодавстві офіційних документів та інших інструментів міжнародних організацій сфери торговельного судноплавства та морського бізнесу на офіційних мовах міжнародних організації». Що це? Прямий призив к порушенню Конституції України, яка зобов’язує державних службовців користуватися державною мовою під час здійснення державних функцій? Це добре відомо, що колишній директор ДДМРТУ, колишній начальник Держфлотінспекції Работньов В.Г. пропагував застосовувати для проведення офіційних перевірок суден неофіційні переклади міжнародних конвенцій на російській мові. Адже, для електромеханіка за освітою таке ставлення до законодавства можна було пробачити. Та і час був такий – кожен рулів сам собі як на велосипеді, тобто як заманеться. Але ж закріплювати цій правовий нігілізм у концепції – це нахабство! Не вистачає грошів перекласти тексти конвенцій на українську? Та на що ж, в цьому випадку, витрачаються кошти цільового адміністративного збору з суден в українських портах ­(вельми непогані кошти, які, до речі, були цілком у розпорядженні того ж Работньова, а зараз - сучасного директора ДДМРТУ Кушніренка)?

Як юристи стверджуємо, що немає ніякої іншої правової підстави застосування офіційних документів міжнародних організацій, ніж імплементація їх на умовах, передбачених законом України «Про міжнародні договори України»!

Надалі перейдемо до пункту концепції «2.4.1. Наукове забезпечення». Там ми можемо побачити явні, кричущі, неприховані сліди кондово-радянського галузевого лобізму. Ось, концепцією передбачається «надання провідним державним галузевим науково-технічним установам пріоритету виконавців державного замовлення» (в тому числі й на покращення правової бази держаного управління, яка, за попередніми пунктами концепції, конче потребує змін). Які ж в Україні є провідні державні галузеві наукової установи у сфері права? Може УкрНДІМФ? Хтось чув про наукові конференції УкрНДІМФа з правових питань? Чи може назвати відомих юристів, які там працюють? Може ЧорноморНДІпроект? Або «Інформаційно-аналітичний центр з безпеки судноплавства»? Хтось може пригадати вчених, морських юристів, що займаються науковими дослідженнями питань державного управління в цих державних науково-практичних установах?

Хто ж тоді писатиме нове морське  законодавство? Інженері, гідротехніки, економісти? Головне, щоб – галузеві! Хибне ставлення до професіоналізму. Як здається – у Одеській національній юридичній академії знайдеться більш фахівців в галузі права, які спроможні розробити нові морські закони. Набагато кращі ніж в галузевих  державних науково-практичних установах фахівці в галузі права є в громадських об’єднаннях – Колегії юристів з морського права, Асоціації «Укрпорт», Асоціації судновласників та інших.

Взагалі назва цього документу не відповідає його змісту. За змістом це – єссе, реферат з питань можливого розвитку морського та річкового транспорту, або пояснювальна записка до можливо більш вдалого проекту. Про це свідчать таки, наприклад вислови: «Торговельне судноплавство є засобом міжнародного співробітництва та поглиблення інтеграції України до світового морського співтовариства», «На даний час органи управління МРТ відчувають дефіцит фінансових ресурсів для впровадження ефективної кадрової політики. Не вирішуються соціально-побутові проблеми кваліфікованих фахівців…» «Згідно з прийнятими міжнародними зобов'язаннями, в Україні повинна ефективно діяти система реагування на випадок виникнення надзвичайних ситуацій». Але ж ніяк не концепція! Самій концепції немає, є якісь опис, бо «має бути» (використаний скрізь в тексті) – це не вислів правового документу. І це – черговий яскравий приклад того, коли за справу беруться не фахівці в цій справі, а аматори.

Разом з тим, було б несправедливо не відмітити й позитивні моменти тексту. Вперше ми можемо бачити декларацію наявності геополітичних цілей України в морської сфері. «Державне регулювання МРТ – це сукупність принципів та напрямів досягнення національних інтересів, сфера яких розповсюджується на світовий океан». Це дуже добре!

Але ж місце цього вислову – не в концепції розвитку МРТ до 2020 року, а в Законі України «Про засади зовнішньої та внутрішньої політики». Як, до речі, й кількох інших вдалих висловів.

Взагалі, запропонований в якості проекту Концепції розвитку МРТ на період до 2020 року текст – непогана основа для розробки дійсно потрібного Закону України «Про засади національної морської політики», яка потребує переформатування та доповнення фахівцями-юристами.

 

Колегія юристів з морського права візьметься за цю справу. Хто ще готовий приєднатися до нас?

 

 

До встречи !

С уважением,

(C) C.Горчаков, 2007


В избранное