Валютн╕ розрахунки з нерезидентами: меж╕ дозволеного п╕д час в╕йни
Чи може п╕дпри╓мство розрахуватися з нерезидентом п╕д час в╕йни гот╕вкою? Зокрема, гот╕вкою, знятою у банкомат╕ прац╕вниками, як╕ ви╖хали за кордон? Чи можна внести оплату в касу нерезидента, оформивши в╕дрядження на прац╕вника за кордон?
Останн╕м часом багато укра╖нц╕в перебувають за кордоном через в╕йну. Переважно це ж╕нки, часто л╕тн╕ або з д╕тьми, але бувають й винятки. Та головне, що переважна частина з них в Укра╖н╕ були найманими прац╕вниками. ╤ часто так╕ прац╕вники ╖дуть з картками, як╕ надають доступ до ╖х власних рахунк╕в, а то ╕ до рахунк╕в п╕дпри╓мств (корпоративними картками). Дехто з них продовжу╓ працювати з-за кордону. ╤ роботодавц╕ вже замислилися, чи можна таким прац╕вникам оформити закороднне в╕дрядження, чи все ж таки оформляти дистанц╕йну роботу.
Проте, як не дивно, саме зараз нам часто надходять питання ╕ про те, чи можна використати валютну гот╕вку за кордоном, щоб погасити нею борги перед ╕ноземними постачальниками.
Справа в тому, що держава максимально розширила можлив╕сть використання плат╕жних карток, зокрема, ╕ для зняття гот╕вки за кордоном в банкоматах (про що дал╕). Тому деяким роботодавцям хочеться використати таку можлив╕сть у господарських, так би мовити, ц╕лях.
Наприклад, п╕дпри╓мство винне постачальнику-нерезиденту за ран╕ше поставлений товар. За загальними правилами, п╕дпри╓мство, якщо у нього нема╓ потр╕бно╖ к╕лькост╕ валюти для оплати, ма╓ придбати безгот╕вкову валюту на м╕жбанк╕вському ринку, ╕ пот╕м зробити безгот╕вковий валютний переказ постачальнику. При цьому банк перев╕ря╓ документи, на п╕дстав╕ яких зд╕йсню╓ться валютний переказ – догов╕р, ╕нвойс тощо. Але зараз, п╕д час в╕йни, розрахунки з нерезидентами обмежен╕ – купити валюту можна т╕льки для розрахунк╕в за товари критичного ╕мпорту.
Чи можна всього цього уникнути, якщо прац╕вник п╕дпри╓мства як раз перебува╓ за кордоном у кра╖н╕ постачальника ╕ може погасити цей борг гот╕вкою в кас╕ постачальника? Наприклад, гот╕вку у необх╕дн╕й валют╕ прац╕вник може зняти з власно╖ картки або з корпоративно╖ картки п╕дпри╓мства, що ем╕тована на цього прац╕вника.
Давайте розбиратися.
Обмеження щодо валютних операц╕й п╕д час в╕йни
24 лютого 2022 року Нацбанк видав Постанову №18, у як╕й прописав особливост╕ роботи банк╕в в пер╕од запровадження во╓нного стану. Вт╕м, ця постанова вже зазнала низки зм╕н, останн╕ зм╕ни до не╖ внесено 9 травня.
з рахунку кл╕╓нта банку, в╕дкритого в Укра╖н╕ у нац╕ональн╕й валют╕, в обсяз╕, що перевищу╓ в екв╕валент╕ 100000 гривень на календарний м╕сяць;
з рахунку кл╕╓нта банку, в╕дкритого в Укра╖н╕ в ╕ноземн╕й валют╕, що перевищу╓ в екв╕валент╕ 100000 гривень у день (без урахування ком╕с╕╖ банку). До загального обсягу врахову╓ться сума гот╕вкових кошт╕в в ╕ноземн╕й валют╕, як╕ видано того самого дня з рахунку цього кл╕╓нта в ╕ноземн╕й валют╕ в межах Укра╖ни.
Це стосу╓ться в тому числ╕ зняття гот╕вки за кордоном за допомогою корпоративних та особистих плат╕жних карт.
Щодо безгот╕вкових валютних операц╕й: зараз банкам забороня╓ться купувати валюту за дорученням кл╕╓нт╕в, кр╕м куп╕вл╕ валюти для оплати товар╕в критичного ╕мпорту за перел╕ком, затвердженим Кабм╕ном, за умови, якщо поставка товар╕в за такими операц╕ями зд╕йснена/зд╕йсню╓ться п╕сля 23 лютого 2021 року (див. пп. 4 п. 12 та пп. 2 п. 14 Постанови № 18). Перел╕к товар╕в критичного ╕мпорту затверджений Постановою Кабм╕ну в╕д 24 лютого 2022 р. № 153, ╕ в╕н пост╕йно розширю╓ться. Уряд встановив перел╕к критер╕╖в визначення товар╕в критичного ╕мпорту в умовах во╓нного стану, за якими можна в╕днести товар до товар╕в критичного ╕мпорту (Постанова Кабм╕ну в╕д 16 березня 2022 р. № 289).
Тож, якщо поставка товар╕в критичного ╕мпорту, що присутн╕ в Перел╕ку №153, зд╕йснена п╕сля 23.02.2021 р. на умовах подальшо╖ оплати, така поставка може бути оплачена у безгот╕вков╕й форм╕, для чого можна буде придбати безгот╕вкову валюту.
Нагада╓мо, що розрахунки за валютними операц╕ями, зазначеними в пунктах 27-30 розд╕лу IV Положення № 2 в╕д 02.01.2019 р., зд╕йснюються виключно через банки. Зокрема, у п. 28 розд╕лу IV Положення № 2 згадан╕ поточн╕ торговельн╕ операц╕╖, тобто ╕мпортн╕/експортн╕ операц╕╖. Тож оплатити ╕ноземному постачальнику за товар можна т╕льки через банк в безгот╕вков╕й форм╕.
На даний момент можна придбати безгот╕вкову валюту т╕льки для оплати товар╕в з перел╕ку критичного ╕мпорту, як╕ були поставлен╕ п╕сля 23 лютого 2021 року, тобто протягом року до початку в╕йни.
А як щодо ╕нших товар╕в? Якщо СГ ма╓ заборгован╕сть перед ╕ноземним постачальником за товари, яких нема╓ в Перел╕ку № 153, або якщо вони там ╓, але були поставлен╕ ран╕ше 23 лютого 2021 року, то нараз╕ такий СГ, якщо у нього нема╓ потр╕бно╖ к╕лькост╕ валюти, не може погасити цю заборгован╕сть, адже в╕н не може придбати валюту для цього. Н╕чого не залиша╓ться, кр╕м як чекати зак╕нчення д╕╖ цих обмежень. Зауважимо, що такий випадок п╕дпада╓ п╕д визначення форс-мажору. Сторони ЗЕД-контракту можуть звернути на це увагу та застосувати вимоги ЗЕД-контракту щодо застереження про форс-мажор.
Чи можна об╕йти валютн╕ обмеження, розрахувавшись валютною гот╕вкою?
З огляду на вищевказан╕ обмеження розрахунк╕в у валют╕, декому приходить думка про гот╕вков╕ розрахунки з ╕ноземними контрагентами «на м╕сц╕», через касу. Прац╕вник п╕дпри╓мства-боржника, який перебува╓ в кра╖н╕ постачальника, зн╕ма╓ в банкомат╕ гот╕вку за допомогою сво╓╖ або корпоративно╖ картки у валют╕ платежу, або обм╕ню╓ гот╕вку на валюту платежу, пот╕м зд╕йсню╓ гот╕вковий плат╕ж постачальнику.
Одразу скажемо – так не можна робити. З к╕лькох причин.
По-перше, через обмежений перел╕к витрат, на як╕ можна спрямовувати гот╕вкову валюту.
Порядок проведення розрахунк╕в за валютними операц╕ями з використанням гот╕вково╖ ╕ноземно╖ валюти регламентовано розд╕лом VI Положення № 2.
В╕дпов╕дно до п. 42 та п. 43 Положення № 2 резиденти - юридичн╕ особи мають право проводити розрахунки щодо забезпечення витрат на в╕дрядження прац╕вник╕в за кордон, а також розрахунки з оплати представницьких витрат на орган╕зац╕ю оф╕ц╕йних заход╕в за кордоном, ╕з використанням знято╖ для цих ц╕лей ╕з власних поточних рахунк╕в гот╕вково╖ ╕ноземно╖ валюти.
Юридичн╕ особи - резиденти, як╕ мають власн╕ транспортн╕ засоби (орендують, фрахтують), мають право використовувати гот╕вкову ╕ноземну валюту з поточних рахунк╕в для зд╕йснення розрахунк╕в з оплати експлуатац╕йних витрат, пов’язаних з обслуговуванням транспортних засоб╕в за кордоном.
Це, власне, ╕ все, на що можна витратити гот╕вкову валюту за кордоном – в╕дрядження, представницьк╕ витрати та обслуговування транспорту. Жодн╕ гот╕вков╕ розрахунки з ╕ноземними постачальниками не передбачен╕ в принцип╕.
Зв╕сно, що приписи Положення № 148 про обмеження обсяг╕в гот╕вкових операц╕й на день (зокрема, в розм╕р╕ 10000 грн м╕ж суб’╓ктами господарювання) жодним чином не стосуються гот╕вкових розрахунк╕в у валют╕, тож будь-який обсяг валютних розрахунк╕в з постачальниками буде незаконним.
По-друге, тому, що, як ми вказали вище, для суб'╓кт╕в господарювання базовий принцип розрахунк╕в ╕з ╕ноземними постачальниками передбача╓ безгот╕вков╕ розрахунки. Тобто з рахунку на рахунок, ╕ жодно╖ гот╕вки. Ус╕ винятки ми навели вище.
Як╕ санкц╕╖ можуть бути застосован╕, якщо гот╕вковий розрахунок таки буде проведений?
Зг╕дно з ч. 1 ст. 14 Закону про валюту за порушення вимог валютного законодавства (кр╕м порушення строк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в, в╕дпов╕дальн╕сть за яке встановлю╓ться зг╕дно ╕з ст. 13 цього Закону) можуть бути застосован╕:
штрафн╕ санкц╕╖ до юридичних ос╕б, тобто до самого п╕дпри╓мства;
до посадових ос╕б п╕дпри╓мства (як правило, це кер╕вник) – адм╕н╕стративн╕ штрафи за КУпАП.
Податк╕вц╕ застосовують штрафи за кожний вид порушення вимог валютного законодавства, зокрема з питань проведення розрахунк╕в за валютними операц╕ями. Розм╕р штрафу становить 25% суми операц╕╖, проведено╖ з порушенням валютного законодавства, перераховано╖ у гривню за оф╕ц╕йним курсом Нацбанку на день зд╕йснення тако╖ операц╕╖, за кожен випадок порушення, встановленого в результат╕ перев╕рки.
Т╕ сам╕ д╕╖, вчинен╕ повторно юридичною особою, до яко╖ протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу (штрафно╖ санкц╕╖) у розм╕р╕ 50 % суми операц╕╖, проведено╖ з порушенням валютного законодавства.
Податков╕ органи застосовують до юридичних ос╕б за порушення вимог валютного законодавства заходи впливу у вигляд╕ штрафних санкц╕й протягом шести м╕сяц╕в з дня виявлення порушення, але не п╕зн╕ше н╕ж через три роки з дня його вчинення.
В╕дпов╕дно до ст. 162-1 КУпАП порушення порядку зд╕йснення валютних операц╕й тягне за собою накладення штрафу на посадових ос╕б юридичних ос╕б, громадян - суб’╓кт╕в п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ в╕д одн╕╓╖ тисяч╕ до трьох тисяч н.м.д.г. (в╕д 17000 до 51000 грн).