Нац╕ональний банк Укра╖ни п╕двищив обл╕кову ставку до 8,5%
Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни ухвалило р╕шення п╕двищити обл╕кову ставку до 8,5% р╕чних. Кр╕м того, Нац╕ональний банк припиня╓ використання антикризових монетарних заход╕в з початку IV кварталу.
Посилення монетарно╖ пол╕тики сприятиме утриманню п╕д контролем ╕нфляц╕йних оч╕кувань ╕ поверненню ╕нфляц╕╖ на тра╓ктор╕ю ст╕йкого спов╕льнення до ц╕л╕ 5%, досягнення яко╖ прогнозу╓ться в 2022 роц╕.
╤нфляц╕я впродовж останн╕х м╕сяц╕в перевищу╓ 10% п╕д впливом як тимчасових, так ╕ фундаментальних чинник╕в, проте залиша╓ться близькою до прогнозно╖ тра╓ктор╕╖.
У липн╕ 2021 року споживч╕ ц╕ни зросли на 10,2% у р╕чному вим╕р╕, що в╕дпов╕дало останньому макроеконом╕чному прогнозу (╤нфляц╕йний зв╕т, липень 2021 року). За попередн╕ми оц╕нками Нац╕онального банку, у серпн╕ ╕нфляц╕я ╕ дал╕ прискорювалася.
Попри корекц╕ю вартост╕ окремих продукт╕в харчування та поступове вичерпання ефекту низько╖ бази пор╕вняння, збереження високих св╕тових ц╕н на енергонос╕╖ та продовольство мало значний внесок у загальну ╕нфляц╕ю. Несприятлив╕ погодн╕ умови в липн╕-серпн╕ також позначилися на вартост╕ низки продукт╕в харчування на внутр╕шньому ринку.
Збер╕га╓ться також фундаментальний ╕нфляц╕йний тиск. Зг╕дно з оперативною оц╕нкою Державно╖ служби статистики зростання ВВП у ╤╤ квартал╕ 2021 року (5,4% р/р) виявилося нижчим за прогноз Нац╕онального банку (7,5% р/р) насамперед п╕д впливом тимчасових та техн╕чних чинник╕в. Водночас на початку ╤╤╤ кварталу економ╕ка стр╕мко в╕дновлю╓ться завдяки високим врожаям, сприятливим зовн╕шн╕м умовам, ст╕йкому споживчому попиту та пожвавленню ╕нвестиц╕йно╖ активност╕. З огляду на економ╕чне в╕дновлення, посилення м╕грац╕йного тиску та вплив структурних чинник╕в, темпи зростання зароб╕тних плат залишаються значними. Швидке п╕двищення реальних доход╕в громадян п╕дтриму╓ високий внутр╕шн╕й попит. Про це, зокрема, св╕дчать зростання роздр╕бно╖ торг╕вл╕ та значний попит на товари довгострокового користування.
╤нфляц╕йн╕ оч╕кування залишаються п╕двищеними та дещо пог╕ршилися з часу попереднього зас╕дання Правл╕ння Нац╕онального банку з питань монетарно╖ пол╕тики. Збер╕га╓ться ризик ╖х подальшого розбалансування.
Водночас упродовж останн╕х м╕сяц╕в базова ╕нфляц╕я стаб╕л╕зувалася, зокрема завдяки корекц╕╖ ц╕н на соняшникову ол╕ю та зм╕цненню курсу гривн╕. Останн╓ зумовлювалося як сприятливою зовн╕шньою кон’юнктурою для укра╖нських експортер╕в, так ╕ виваженою монетарною пол╕тикою Нац╕онального банку.
╤нфляц╕я спов╕льниться наприк╕нц╕ цього року, а в наступному – поступово повернеться до ц╕л╕ 5%.
За оч╕куваннями Нац╕онального банку, протягом вересня-жовтня ╕нфляц╕я залишатиметься в д╕апазон╕ 10–11%, а в останн╕ м╕сяц╕ року спов╕льниться нижче 10%. У наступному роц╕ зниження темп╕в ╕нфляц╕╖ триватиме – вона поступово повернеться до ц╕л╕ 5%.
Спов╕льненню ╕нфляц╕╖ сприятимуть вичерпання ефект╕в низько╖ бази пор╕вняння минулого року, корекц╕я св╕тових ц╕н на сировинн╕ товари та надходження нового б╕льшого врожаю с╕льськогосподарських культур. Стримуючий влив на ц╕нову динам╕ку також матиме посилення монетарно╖ пол╕тики Нац╕онального банку.
Основним припущенням, яке Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни бере до уваги, залиша╓ться продовження сп╕впрац╕ з МВФ.
Отримання Укра╖ною 2,7 млрд дол. США в межах розпод╕лу спец╕альних прав запозичень (СПЗ) МВФ спростило ф╕нансування бюджетних потреб у короткостроков╕й перспектив╕, зокрема виплат за зовн╕шн╕ми зобов’язаннями. Водночас продовження сп╕впрац╕ з МВФ за чинною програмою stand-by ╓ необх╕дним для п╕дтримки макроф╕нансово╖ стаб╕льност╕ в наступн╕ роки.
Виконання програми МВФ дасть змогу отримати оф╕ц╕йне ф╕нансування з ╕нших джерел, а також сприятиме нижчим ставкам за зовн╕шн╕ми запозиченнями та п╕дтримц╕ ╕нтересу ╕ноземних ╕нвестор╕в до гривневих актив╕в.
Ключовими ризиками для економ╕ки ╓ значне посилення карантину в Укра╖н╕ та у св╕т╕, а також тривал╕ший ╕ сутт╓в╕ший, н╕ж передбачалося, ╕нфляц╕йний сплеск у св╕т╕.
Поширення нових вар╕ант╕в коронав╕русу може призвести до чергового посилення карантинних обмежень та послаблення економ╕чно╖ активност╕. Напрям впливу на ╕нфляц╕ю визначатиметься сп╕вв╕дношенням про╕нфляц╕йних (через порушення виробничих ланцюг╕в) та дез╕нфляц╕йних (через пригн╕чення сукупного попиту) чинник╕в.
Довший, н╕ж оч╕ку╓ться зараз, ц╕новий сплеск на сировинних ринках та в кра╖нах – торговельних партнерах тиснутиме на внутр╕шн╕ ц╕ни та загрожуватиме тривал╕шим в╕дхиленням ╕нфляц╕╖ в╕д ц╕л╕ 5%.
Актуальними ╓ й ╕нш╕ ризики про╕нфляц╕йного характеру, зокрема ескалац╕я в╕йськового конфл╕кту з Рос╕╓ю та р╕зке пог╕ршення умов торг╕вл╕.
Ураховуючи баланс ризик╕в та близьк╕сть фактично╖ динам╕ки макропоказник╕в до поточного прогнозу, Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни вир╕шило п╕двищити обл╕кову ставку до 8,5%. Це р╕шення в╕дпов╕да╓ прогнозн╕й тра╓ктор╕╖ ставки (╤нфляц╕йний зв╕т, липень 2021 року).
Кр╕м того, як анонсувалося ран╕ше, затверджено згортання антикризових монетарних заход╕в, а саме припинення проведення тендер╕в з довгострокового реф╕нансування та аукц╕он╕в своп процентно╖ ставки з початку IV кварталу 2021 року.
Для п╕двищення ефективност╕ монетарно╖ трансм╕с╕╖ Нац╕ональний банк також продовжив нормал╕зац╕ю дизайну монетарно╖ пол╕тики. Так, з 1 жовтня строков╕сть операц╕й з надання кредит╕в реф╕нансування скорочено з 90 до 30 дн╕в.
У раз╕ сутт╓вого посилення фундаментального ╕нфляц╕йного тиску, а також ст╕йкого пог╕ршення ╕нфляц╕йних оч╕кувань Нац╕ональний банк готовий вжити додаткових заход╕в для повернення ╕нфляц╕╖ до ц╕л╕ 5%.
П╕дсумки дискус╕╖ член╕в Ком╕тету з монетарно╖ пол╕тики, яка передувала прийняттю Правл╕нням Нац╕онального банку Укра╖ни цього р╕шення, буде оприлюднено 20 вересня 2021 року.
Наступне зас╕дання Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни з питань монетарно╖ пол╕тики в╕дбудеться 21 жовтня 2021 року в╕дпов╕дно до затвердженого та оприлюдненого граф╕ка.
╤нтернет-торг╕вля з нерезидентами ф╕зособою-«╓динником»: як╕ особливост╕?
Чи можна зд╕йснювати ЗЕД ФОП-«╓диннику»? Чи потр╕бно про це пов╕домляти державн╕ органи? Як зд╕йсню╓ться валютний нагляд? Що з РРО? Як правильно документально оформлювати так╕ операц╕╖? Розглянемо на приклад╕ ФОП 3 групи (не платник ПДВ), який торгу╓ спорт╕нвентаремЧи можна зд╕йснювати ЗЕД ФОП-«╓диннику»?
Зг╕дно з╕ ст. 3, 5 Закону «Про зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть» ╕ ст. 378 ГКУ суб’╓ктами ЗЕД в Укра╖н╕ можуть бути як ф╕зичн╕, так ╕ юридичн╕ особи. До того ж ус╕ вони мають однаков╕ права зд╕йснювати будь-як╕ ╖╖ види, прямо не заборонен╕ законами Укра╖ни, незалежно в╕д форм власност╕ та ╕нших ознак. Тобто ф╕зособи-п╕дпри╓мц╕ мають право зд╕йснювати ЗЕД нар╕вн╕ з юрособами.
Податковий статус ф╕зособи-п╕дпри╓мця також для ЗЕД не перешкода. Що стосу╓ться спрощено╖ системи оподаткування, то в╕дпов╕дно до роз’яснення у п╕дкатегор╕╖ 107.05 ресурсу «З╤Р» (питання «Чи можуть ФОП – платники ╢П першо╖ – четверто╖ груп зд╕йснювати ЗЕД?») ФОП – платники ╓диного податку першо╖ – четверто╖ груп можуть зд╕йснювати зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть за умови дотримання вимог розд. XIV ПКУ щодо перебування на спрощен╕й систем╕ оподаткування. Також ми писали про це у ц╕й консультац╕╖.
Як╕ ж це умови? ╢ загальн╕ обмеження для спрощено╖ системи в ц╕лому, а ╓ ╕ндив╕дуальн╕ для певно╖ групи. Для платник╕в ╢П 3 групи при продажу товар╕в ╕ндив╕дуальних обмежень нема╓. Щодо загальних обмежень, то зг╕дно з пп. 3 пп. 291.5.1 ПКУ ФОП на ╢П першо╖, друго╖ та третьо╖ груп не може зд╕йснювати виробництво, експорт, ╕мпорт, продаж п╕дакцизних товар╕в.
Оск╕льки спортивний ╕нвентар не ╓ п╕дакцизним товаром зг╕дно з пп. 14.1.145 та п. 215.1 ПКУ, то ФОП може виробляти та експортувати спортивний ╕нвентар за кордон, перебуваючи на спрощен╕й систем╕ оподаткування.
До яких орган╕в звертатися у раз╕ бажання зд╕йснення ЗЕД?
Щоб стати суб’╓ктом ЗЕД, спец╕альна ре╓страц╕я не потр╕бна. В╕дпов╕дно звертатися до держорган╕в чи ДПС перед початком зд╕йснення ЗЕД, аби вони знали, що ФОП буде зд╕йснювати ЗЕД, не потр╕бно.
Податк╕вц╕ роз’яснюють: чинним законодавством не передбачена додаткова ре╓страц╕я в контролюючих органах суб’╓кт╕в ЗЕД. Вт╕м, сл╕д виконати певн╕ д╕╖ та оформити низку документ╕в, необх╕дних для ведення ЗЕД.
Який КВЕД обрати?
Для запоб╕гання непотр╕бних питань податк╕вц╕в та настання негативних насл╕дк╕в необх╕дно перев╕рити сво╖ КВЕД на в╕дпов╕дн╕сть реальн╕й господарськ╕й д╕яльност╕. Адже для «╓динника» – це сутт╓во1.
1 Так, у раз╕ зд╕йснення вид╕в д╕яльност╕, не зазначених в обл╕кових даних ФОП та в ре╓стр╕ платник╕в ╓диного податку, такий ФОП зобов’язаний перейти на сплату ╕нших податк╕в ╕ збор╕в (загальна система оподаткування) з першого числа м╕сяця, наступного за податковим (зв╕тним) кварталом, у якому зд╕йснювалися види д╕яльност╕, як╕ не зазначен╕ в його обл╕кових даних та ре╓стр╕ платник╕в ╓диного податку (пп. 7 пп. 298.2.3 ПКУ). Кр╕м цього, в╕дпов╕дно до п. 293.4 ПКУ сл╕д сплатити 15% ╢П з╕ суми доходу, отриманого в╕д провадження д╕яльност╕, не зазначено╖ у ре╓стр╕ платник╕в ╓диного податку, в╕днесеного до першо╖ або друго╖ групи.
Оптова торг╕вля – це сфера п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ з придбання ╕ в╕дпов╕дного перетворення товар╕в для наступно╖ ╖х реал╕зац╕╖ п╕дпри╓мствам роздр╕бно╖ торг╕вл╕, ╕ншим суб'╓ктам п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ з метою подальшого продажу.
Роздр╕бна торг╕вля – сфера п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕ з продажу товар╕в або послуг безпосередньо к╕нцевим споживачам для ╖х особистого некомерц╕йного використання.
В╕дм╕нн╕сть м╕ж оптом ╕ роздр╕бом – не к╕льк╕сть реал╕зованого товару, а перш за все мета придбання товару покупцем: чи в╕н придбава╓ товар для особистого використання або подальшого продажу. СГ-оптовик ╓ посередником м╕ж виробником ╕ роздр╕бними торг╕вцями, а СГ-роздр╕бний торговець, сво╓ю чергою, обслугову╓ попит к╕нцевого споживача.
Якщо СГ, як╕ придбавають у ФОП спортивний ╕нвентар, придбавають його для власних ц╕лей, наприклад, для облаштування куточк╕в в╕дпочинку у прим╕щеннях СГ, то йдеться про роздр╕бний продаж. Якщо СГ придбава╓ спорт╕нвентар на пост╕йн╕й основ╕ та пер╕одично, тобто з метою його перепродажу, то йдеться про оптовий продаж. Який саме продаж в╕дбува╓ться, виплива╓ з догов╕рних в╕дносин м╕ж продавцем та покупцем.
З огляду на умови питання, ФОП може зд╕йснювати як оптову, так ╕ роздр╕бну торг╕влю. Якщо це так, то радимо ФОП, аби у нього були в╕дкрит╕ так╕ КВЕДИ:
47.91 Роздр╕бна торг╕вля, що зд╕йсню╓ться ф╕рмами поштового замовлення або через мережу ╤нтернет (основний);
47.99 ╤нш╕ види роздр╕бно╖ торг╕вл╕ поза магазинами;
47.64 Роздр╕бна торг╕вля спортивним ╕нвентарем у спец╕ал╕зованих магазинах;
Розрахунки м╕ж резидентами ╕ нерезидентами за такими валютними операц╕ями, як експорт та ╕мпорт товар╕в, послуг, роб╕т зд╕йснюються виключно через банки в ╕ноземн╕й валют╕ та гривн╕. Тож п╕дпри╓мцю сл╕д в╕дкрити поточний валютний рахунок для зд╕йснення ЗЕД-розрахунк╕в.
Також зазначимо, що податк╕вц╕ нагадали, що суб’╓кт господарювання – резидент ма╓ право зд╕йснювати розрахунки з нерезидентами за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в, через рахунки в╕дкрит╕ в ╕ноземних ф╕нансових установах, як╕ знаходяться за межами Укра╖ни. Таке право в резидент╕в (зокрема, ╕ у ФОП) з’явилось завдяки набранню чинност╕ Закону про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖. Але при цьому сл╕д буде виконувати вимоги валютного нагляду. Його зд╕йснюватиме банк, у якому в╕дкрито п╕дпри╓мницький рахунок ФОП. Якщо сума операц╕╖ буде б╕льшою, н╕ж незначна (нараз╕ – ╕нвалютний екв╕валент 400 тис. грн в╕дпов╕дно до ст. 20 Закону№361-IX), то у раз╕ експорту товару валютний нагляд припиня╓ться, якщо розрахунки за експорт товару зд╕йснювалися через рахунок резидента, в╕дкритий за кордоном, якщо резидентом подано документи ╕ноземного банку, як╕ п╕дтверджують зарахування кошт╕в в╕д нерезидента за товар.
Докладн╕ше про валютний нагляд
З 7 лютого 2019 року граничн╕ строки розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в становлять 365 календарних дн╕в в╕дпов╕дно до п. 21 розд╕лу ╤╤ Положення №5.
Незначн╕ зовн╕шньоеконом╕чн╕ операц╕╖ (у сум╕ менше 400 тис. грн) валютному нагляду не п╕длягають, але лише у раз╕ в╕дсутност╕ ознак дроблення операц╕й – докладн╕ше про це ми писали тут, а про ознаки дроблення операц╕й – тут.
Граничн╕ строки розрахунк╕в, зазначен╕ в п. 21 розд. II Положення №5, не поширюються на операц╕ю з експорту, ╕мпорту товар╕в (включаючи незавершен╕ розрахунки за операц╕╓ю), сума яко╖ (в екв╕валент╕ за оф╕ц╕йним курсом гривн╕ до ╕ноземних валют, установленим НБУ на дату зд╕йснення операц╕╖) ╓ меншою, н╕ж розм╕р, установлений для ф╕нансових операц╕й, що п╕длягають обов’язковому ф╕нансовому мон╕торингу зг╕дно з╕ ст. 20 Закону №361-IX, кр╕м дроблення операц╕й з експорту товар╕в або дроблення валютних операц╕й. На даний час цей розм╕р становить 400 000 грн.
В╕дпов╕дно до ч. 5 ст. 13 Закону про валюту порушення резидентами строку розрахунк╕в, встановленого зг╕дно з╕ ст. 13 Закону про валюту, тягне за собою нарахування пен╕ за кожний день прострочення в розм╕р╕ 0,3% суми неодержаних грошових кошт╕в за договором (вартост╕ недопоставленого товару) у нац╕ональн╕й валют╕ (у раз╕ зд╕йснення розрахунк╕в за зовн╕шньоеконом╕чним договором (контрактом) у нац╕ональн╕й валют╕) або в ╕ноземн╕й валют╕, перерахован╕й у нац╕ональну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованост╕. Загальний розм╕р нараховано╖ пен╕ не може перевищувати суми неодержаних грошових кошт╕в за договором (вартост╕ недопоставленого товару).
Це означа╓, що за операц╕ями, сума яких не перевищу╓ 400 тис. грн (або приблизно 14800 долар╕в США чи 12500 ╓вро за курсом НБУ на дату зд╕йснення операц╕╖ – платежу або поставки), валютного нагляду не буде, ╕ пеня за ненадходження валюти або ╕мпортного товару (послуги) на цю суму не буде нараховуватися нав╕ть, якщо валюта або товар (послуга) взагал╕ не над╕йдуть в╕д нерезидента.
Якщо операц╕я за сво╖м обсягом потрапля╓ п╕д валютний нагляд, то пеня буде нараховуватися на всю суму тако╖ операц╕╖ без ╖╖ зменшення на «неконтрольовану» суму в екв╕валент╕ 400 000 грн.
╤нструкц╕╓ю №7 регламентовано порядок валютного нагляду банк╕в за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в.
В╕дл╕к граничного строку розрахунк╕в за операц╕ями з експорту товар╕в банк розпочина╓ з дати оформлення митно╖ декларац╕╖ типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» на продукц╕ю, що експорту╓ться (якщо продукц╕я зг╕дно з╕ законодавством Укра╖ни п╕дляга╓ митному оформленню), або п╕дписання акта чи ╕ншого документа, що засв╕дчу╓ поставку нерезидентов╕ товару в╕дпов╕дно до умов експортного договору (якщо товар зг╕дно з╕ законодавством Укра╖ни не п╕дляга╓ митному оформленню).
У раз╕ порушення граничного строку розрахунк╕в за операц╕ями з експорту товар╕в нарахування пен╕ розпочина╓ться з першого дня п╕сля зак╕нчення такого строку та зд╕йсню╓ться за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду в╕дпов╕дно до п. 9 розд╕лу ╤╤╤ ╤нструкц╕╖ №7.
Зверн╕ть увагу: якщо СГ в╕дкри╓ закордонний валютний рахунок, то валютний нагляд з експорту зак╕нчиться лише п╕сля зарахування на поточний рахунок «╓динника» в укра╖нському банку (пп. 2 п. 9 ╤нструкц╕╖ №7).
Зауважимо, що чинне законодавство у сфер╕ ЗЕД не зв╕льня╓ в╕д застосування штрафних санкц╕й та пен╕ за порушення валютного законодавства у пер╕од карантину. Докладн╕ше про це ми писали тут.
Документування ЗЕД-операц╕й
Основними документами, як╕ будуть потр╕бн╕ для роботи з кл╕╓нтом при експорт╕, ╓:
контракт,
╕нвойс (рахунок-фактура),
СМR (вантажно-митна декларац╕я) або морська накладна, або ав╕анакладна, або зал╕знична накладна (залежно в╕д виду транспорту).
У п╕дкатегор╕╖ 112.04 ресурсу «З╤Р» (питання «Чи обов’язково укладати зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р в письмов╕й форм╕ при наданн╕ СГ-резидентом послуг нерезидентам через мережу ╤нтернет?») податк╕вц╕ роз'яснили, що на сьогодн╕ законодавство Укра╖ни передбача╓ укладення зовн╕шньоеконом╕чного договору (контракту) у прост╕й письмов╕й або в електронн╕й форм╕, якщо ╕нше не передбачено м╕жнародним договором Укра╖ни чи законом.
Обов’язков╕сть скр╕плення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовлен╕стю стор╕н або у раз╕ експорту послуг (кр╕м транспортних) – шляхом прийняття публ╕чно╖ пропозиц╕╖ про угоду (оферти) або шляхом обм╕ну електронними пов╕домленнями, або в ╕нший спос╕б, зокрема, шляхом виставлення рахунка (╕нвойсу), у тому числ╕ в електронному вигляд╕, за надан╕ послуги.
При поставц╕ товару використову╓ться письмова форма ЗЕД-договору, адже саме в╕н потр╕бний для митного контролю. Електронна форма передбачена для надання послуг.
Що стосу╓ться питань мови, якою укладаються зовн╕шньоеконом╕чн╕ контракти, то податк╕вц╕ у п╕дкатегор╕╖ 112.04 ресурсу «З╤Р» (питання «Якою мовою укладаються зовн╕шньоеконом╕чн╕ контракти?») зауважують, що зг╕дно з╕ ст. 19 Закону № 2704-VIII м╕жнародн╕ двосторонн╕ договори Укра╖ни укладаються державною мовою та мовою ╕ншо╖ сторони, якщо ╕нше не передбачено таким м╕жнародним договором. М╕жнародн╕ багатосторонн╕ договори укладаються мовами, погодженими сторонами.
Зазвичай двосторонн╕й догов╕р куп╕вл╕-продажу складають одночасно двома мовами – укра╖нською та мовою покупця (чи м╕жнародною мовою – залежно що передбачено самим м╕жнародним договором) у дв╕ колонки.
╤нвойс – це документ, що нада╓ться продавцем покупцев╕ ╕ м╕стить перел╕к товар╕в, ╖х к╕льк╕сть ╕ ц╕ну, за якою вони будуть поставлен╕ покупцев╕, формальн╕ особливост╕ товару (кол╕р, вагу тощо), умови постачання ╕ в╕домост╕ про в╕дправника й одержувача. ╤нвойс також склада╓ться на двох мовах.
СМR – це м╕жнародна автомоб╕льна накладна, яка ╓ товарно-транспортною накладною, що застосову╓ться при м╕жнародних вантажних автомоб╕льних перевезеннях ╕ використову╓ться у кра╖нах, як╕ при╓днались до Конвенц╕╖ про догов╕р м╕жнародного автомоб╕льного перевезення вантаж╕в. Як правило, CMR заповню╓ться в╕дправником вантажу, на п╕дстав╕ ╕нструкц╕й ╕ вказ╕вок, як╕ в╕н отриму╓ в╕д транспортно–експедиторсько╖ компан╕╖. В╕дправник несе сол╕дарну в╕дпов╕дальн╕сть за правильн╕сть заповнення CMR.
Альтернатива – пересилання товар╕в через митний кордон Укра╖ни у м╕жнародних поштових та експрес-в╕дправленнях.
Залежно в╕д наявност╕ перев╕зника, в╕дправника, одержувача, а також договору на перевезення визначаються способи перем╕щення товар╕в, тобто товари можуть перем╕щуватись, зокрема, у:
м╕жнародних поштових в╕дправленнях;
м╕жнародних експрес-в╕дправленнях.
Декларування товар╕в, що перем╕щуються (пересилаються) через митний кордон Укра╖ни у м╕жнародних поштових та експрес-в╕дправленнях, зд╕йсню╓ться оператором поштового зв’язку, експрес-перев╕зником чи декларантом або уповноваженою ним особою. При цьому товари, як╕ не ╓ об’╓ктом оподаткування митними платежами, а також кореспонденц╕я, поштов╕ листи та лист╕вки, л╕тература для сл╕пих, друкован╕ матер╕али, м╕жнародн╕ експрес-в╕дправлення документарного характеру декларуються в усн╕й форм╕ на п╕дстав╕ товаросупров╕дних документ╕в. ╤нш╕ товари, що перем╕щуються (пересилаються) через митний кордон Укра╖ни у м╕жнародних поштових та експрес-в╕дправленнях, п╕длягають письмовому декларуванню (ст. 236 МКУ).
Детально про можлив╕сть такого пересилання податк╕вц╕ писали у «В╕снику» в╕д 03.02.2017 р. №5 (909).
Митне оформлення експорту товар╕в
Зг╕дно з р╕зними положеннями чинного законодавства для оформлення експорту, як правило, можуть знадобитися так╕ документи:
1) обл╕кова картка акредитац╕╖ п╕дпри╓мства (чи ФОП) на митниц╕. В╕дпов╕дно до п. 6 розд╕лу ╤ Порядку №552 взяття на обл╕к ос╕б, як╕ зд╕йснюють операц╕╖ з товарами, проводиться одноразово, до або при першому зд╕йсненн╕ такими особами операц╕й з товарами, контроль за якими в╕дпов╕дно до МКУ та ╕нших акт╕в законодавства Укра╖ни покладено на митн╕ органи, шляхом:
особистого звернення ФОП або його уповноважено╖ особи (представника), що д╕╓ на п╕дстав╕ договору або належно оформленого доручення, або агента з митного оформлення, що д╕╓ за письмовим договором м╕ж митним брокером та ФОП, до в╕дпов╕дного п╕дрозд╕лу митниц╕ або уповноважено╖ посадово╖ особи в пункт╕ пропуску;
направлення ФОП документ╕в у паперов╕й форм╕ поштовим зв’язком на адресу в╕дпов╕дного п╕дрозд╕лу митниц╕ (на поштову адресу митниц╕);
направлення ФОП електронних документ╕в засобами електронного зв’язку до ╢А╤С;
внесення ФОП обл╕кових даних на ╢диному державному ╕нформац╕йному вебпортал╕ «╢дине в╕кно для м╕жнародно╖ торг╕вл╕».
2) контракт з одержувачем вантажу з ус╕ма додатками або ╕нвойс за контрактом на перевезену парт╕ю вантажу ╕ пакувальний аркуш парт╕╖ вантажу;
3) сертиф╕кат якост╕, техн╕чн╕ документи, схеми, що додаються до товару, тощо;
4) сертиф╕кат походження СТ-1 (у раз╕ якщо товар з Укра╖ни);
5) документи, що п╕дтверджують покупку товару у виробника (догов╕р, накладн╕, плат╕жн╕ доручення, розрахунок виробничих витрат тощо);
6) бланки CMR або вантажн╕ накладн╕;
7) дан╕ перев╕зника вантажу (код ╢ДРПОУ, м╕сцезнаходження, контактна ╕нформац╕я) ╕ дан╕ вод╕я, як╕ включають паспорт, техн╕чний паспорт на автомоб╕ль та прич╕п).
Найважлив╕шою процедурою в експортному оформленн╕, звичайно, ╓ робота з митницею та правильне митне оформлення вантажу. Зазвичай, для цього наймають митного брокер
а, з яким уклада╓ться в╕дпов╕дний догов╕р. Тод╕ акредитац╕╓ю та/або митним оформленням вантаж╕в повн╕стю займатиметься брокер.
Р╕шення про застосування режиму л╕цензування експорту (╕мпорту) товар╕в, зокрема, встановлення квот (к╕льк╕сних або ╕нших обмежень), прийма╓ КМУ за поданням М╕неконом╕ки з визначенням перел╕ку конкретних товар╕в, експорт (╕мпорт) яких п╕дляга╓ л╕цензуванню, пер╕оду д╕╖ л╕цензування та к╕льк╕сних або ╕нших обмежень щодо кожного товару. Як правило, цей перел╕к щор╕чно перегляда╓ться.
Квоти на 2021 р╕к встановлен╕ постановою КМУ в╕д 2812.2020 р. №1329, якою було затверджено перел╕к товар╕в зг╕дно з кодом УКТ ЗЕД, при експорт╕ якого потр╕бно отримувати л╕ценз╕╖ чи дотримуватися квот.
Код УКТ ЗЕД 9506 «Iнвентар та обладнання для занять фiзкультурою, гiмнастикою, легкою атлетикою, iншими видами спорту (включаючи настiльний тенiс) або для гри на свiжому повiтрi, в iншому мiсцi не зазначенi; плавальнi басейни та басейни для д╕тей» не згаданий у ц╕й постанов╕. А тому експорт спортивного ╕нвентаря нараз╕ не потребу╓ н╕ отримання л╕ценз╕й, н╕ дотримання квот.
Оподаткування ЗЕД-операц╕й
╢диний податок ╕ курсов╕ р╕зниц╕. Доходом ф╕зособи-«╓динника» визна╓ться сума кошт╕в, яка над╕йшла на поточний рахунок в ╕ноземн╕й валют╕, перерахована у гривн╕ за оф╕ц╕йним курсом НБУ на дату надходження кошт╕в на рахунок. В╕дпов╕дно ФОП у сво╓му обл╕ку ма╓ в╕добразити дох╕д за датою зарахування цих кошт╕в на рахунок.
Щодо курсово╖ р╕зниц╕, яка виника╓ при продажу ╕ноземно╖ валюти ф╕зично╖ особи – п╕дпри╓мця, та включення тако╖ курсово╖ р╕зниц╕ до доходу платника ╓диного податку, нормами ПКУ не передбачено. Така курсова р╕зниця в поточних умовах може виникнути т╕льки у раз╕ продажу банком ╕ноземно╖ валюти за дорученням ф╕зично╖ особи – п╕дпри╓мця. Але вона також не ╓ доходом ФОП – платника ╓диного податку (див. нашу новину тут).
Також у п╕дкатегор╕╖ 107.01.03 «З╤Р» (питання «Чи зд╕йсню╓ться перерахунок ╕ноземно╖ валюти за оф╕ц╕йним курсом гривн╕, встановленим НБУ, яка на дату зак╕нчення зв╕тного пер╕оду обл╕кову╓ться на поточному рахунку ФОП - платника ╢П?») податк╕вц╕ вказували, що перерахунок ╕ноземно╖ валюти за оф╕ц╕йним курсом гривн╕, встановленим НБУ, яка на дату зак╕нчення зв╕тного пер╕оду обл╕кову╓ться на поточному рахунку ф╕зично╖ особи – п╕дпри╓мця – платника ╓диного податку, не зд╕йсню╓ться. В╕дпов╕дно дох╕д у вигляд╕ позитивно╖ курсово╖ р╕зниц╕ у ФОП на к╕нець календарного кварталу або року не виника╓.
Б╕льше того, податк╕вц╕ зазначають, що в╕дпов╕дно до пп. 165.1.51 ПКУ доходи в╕д операц╕й з валютними ц╕нностями (кр╕м ц╕нних папер╕в), пов'язаних з переходом права власност╕ на так╕ валютн╕ ц╕нност╕, не включаються до розрахунку загального оподатковуваного доходу ф╕зично╖ особи.
Тобто, якщо ФОП на ╢П отримав валютну виручку ╕ витратив ╖╖ або продав за власним р╕шенням, коливання курсу НБУ та м╕жбанк╕вського валютного ринку щодо ц╕╓╖ валюти на суму оподаткованого доходу такого п╕дпри╓мця не вплинуть. ╢диною датою, на яку визначатиметься дох╕д п╕дпри╓мця щодо тако╖ виручки, буде дата зарахування ц╕╓╖ виручки на його поточний валютний рахунок.
Якщо СГ в╕дкри╓ рахунок за кордоном, то вважа╓мо, що дох╕д сл╕д визнавати за датою отримання кошт╕в на такий «закордонний» рахунок, адже закордонний рахунок резидента – це його власний банк╕вський рахунок, як ╕ рахунок в укра╖нському банку. Вт╕м, радимо з цього питання також звернутися до ДПС за ╤ПК, адже поки що вони свого бачення щодо ц╕╓╖ ситуац╕╖ не надавали.
ПДВ. В╕дпов╕дно до п. 181.1 ПКУ, якщо загальна сума в╕д зд╕йснення операц╕й з постачання товар╕в/послуг, що п╕длягають оподаткуванню зг╕дно з розд. V ПКУ, у тому числ╕ з використанням локально╖ або глобально╖ комп’ютерно╖ мереж╕, нарахована (сплачена) так╕й особ╕ протягом останн╕х 12 календарних м╕сяц╕в, сукупно перевищу╓ 1 000 000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана заре╓струватися як платник податку у контролюючому орган╕ за сво╖м м╕сцезнаходженням (м╕сцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ, кр╕м особи, яка ╓ платником ╓диного податку першо╖ – третьо╖ групи.
Тож, якщо ФОП 3-╖ групи працюватиме на спрощен╕й систем╕ оподаткування за ставкою ╓диного податку, яка не передбача╓ сплату ПДВ (3%), то, нав╕ть, досягнувши обсягу 1 млн грн, п╕дпри╓мцю не обов’язково ре╓струватися платником ПДВ.
Чи потр╕бен п╕дпри╓мцю РРО?
При зд╕йсненн╕ розрахунк╕в за товари через ╕нтернет за допомогою плат╕жних карток потр╕бно ре╓струвати так╕ операц╕╖ через РРО.
Якщо споживач, використовуючи мережу ╤нтернет, замовив товар ╕ розрахунок за нього було зд╕йснено з╕ застосування плат╕жних карт Visa, MasterCard, LiqPay (СГ користу╓ться ╕нтернет-еквайрингом, тобто оплата зд╕йсню╓ться через сайт ╕нтернет-магазину ФОП) та ╕нших за умови доставки таких товар╕в поштою або кур’╓рською службою, суб’╓кт господарювання зобов’язаний видати розрахунковий документ встановлено╖ форми (чек з РРО) та в╕дпов╕дним чином оформлений гарант╕йний талон.
Якщо ФОП-«╓динник» зд╕йсню╓ реал╕зац╕ю техн╕чно складних побутових товар╕в, як╕ п╕длягають гарант╕йному ремонту (обслуговуванню) або гарант╕йн╕й зам╕н╕ (спортивний ╕нвентар м╕ститься серед Перел╕ку №231), то такий СГ зобов’язаний використовувати РРО без прив’язки до досягнення ним доходу в розм╕р╕ 220 розм╕р╕в м╕н╕мально╖ зароб╕тно╖ плати (у 2021 роц╕ - це 1,32 млн грн). Перех╕дн╕ правила використання РРО ф╕зособами-п╕дпри╓мцями, як╕ д╕ють у 2021 р., прописан╕ у п. 61 п╕дрозд╕лу 10 розд. ХХ ПКУ. З 1 с╕чня 2022 року вс╕ ФОП-"╓динники" мають застосовувати РРО, кр╕м платник╕в ╢П 1 групи (з 1 с╕чня 2022 року почнуть д╕яти загальн╕ правила п. 296.10 ПКУ).
У раз╕ проведення розрахунк╕в м╕ж суб’╓ктами господарювання без застосування плат╕жних карток, а саме при прямому переказ╕ кошт╕в з розрахункового рахунка покупця на розрахунковий рахунок постачальника товару, роб╕т (послуг) зг╕дно з рахунком-фактурою, договором тощо, РРО не застосову╓ться.
Для ситуац╕й, коли покупцями у ФОП ╓ нерезиденти, Закон про РРО винятк╕в не м╕стить. Отже, в ЗЕД д╕ють т╕ ж сам╕ правила.
Якщо покупцем ╓ нерезидент-п╕дпри╓мець, щоб уникнути обов’язку проводити розрахункову операц╕ю через РРО, бажано зд╕йснювати чисто безгот╕вков╕ розрахунки, тобто укласти зовн╕шньоеконом╕чний догов╕р (або хоча б розм╕стити на сайт╕ умови продажу та виставити рахунок) ╕ отримувати оплату з поточного рахунку покупця на поточний рахунок п╕дпри╓мця-продавця.
Якщо ж покупцем ╓ нерезидент-звичайна ф╕зособа (не п╕дпри╓мець), скор╕ш за все, в╕н проведе оплату за допомогою плат╕жно╖ карти просто на сайт╕ продавця (якщо в╕н ма╓ такий сайт). У цьому випадку застосовуватиметься ╕нтернет-еквайринг, а в╕н вимагатиме застосування РРО.
╤ ще одне – валюта платежу. Коли зд╕йснюються чисто безгот╕вков╕ розрахунки без застосування плат╕жних карт, в╕д нерезидента п╕дпри╓мцю надходить ╕ноземна валюта, на його валютний рахунок. ╤ тод╕ д╕ють правила, зазначен╕ нами вище (щодо ╓диного податку з валютно╖ виручки та курсових р╕зниць).
Але у випадку ╕нтернет-еквайрингу ситуац╕я може бути ╕ншою: якщо в╕н прив’язаний до гривневого рахунку п╕дпри╓мця, банк-еквайр може зараховувати на цей рахунок вже гривню, тобто проводити конвертац╕ю виручки п╕дпри╓мця. ╤нтернет-еквайринг прив’язу╓ться до поточного рахунку в нац╕ональн╕й валют╕, а тому, якщо оплата надходитиме з-за кордону в ╕ноземн╕й валют╕, то при зарахуванн╕ на рахунок ФОП ц╕ кошти будуть конвертуватися в нац╕ональну валюту. Але правила тако╖ конвертац╕╖ встановлюються кожним банком окремо, тому за детальн╕шою ╕нформац╕╓ю радимо звернутися до банку-еквайра щодо умов договору з ╕нтернет-еквайрингу.
Як оподатковувати акцизом ╕мпортован╕ електроавтомоб╕л╕?
Податк╕вц╕ навели правила оподаткування акцизним податком операц╕й ╕з ввезення на митну територ╕ю Укра╖ни з метою в╕льного об╕гу електроавтомоб╕л╕в
ДПС у Дн╕пропетровськ╕й област╕ ╕нформу╓, що ╕мпорт (випуск для в╕льного об╕гу) – це митний режим, в╕дпов╕дно до якого ╕ноземн╕ товари п╕сля сплати вс╕х митних платеж╕в, встановлених законами Укра╖ни на ╕мпорт цих товар╕в, та виконання ус╕х необх╕дних митних формальностей випускаються для в╕льного об╕гу на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни. Норми встановлен╕ ст. 74 Митного кодексу Укра╖ни в╕д 13 березня 2012 року № 4495-VI.
П╕дпунктом 215.3.5 прим. 1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу Укра╖ни визначено, зокрема, що ставка акцизного податку для транспортних засоб╕в, зазначених у товарн╕й позиц╕╖ 8703 90 10 10 зг╕дно з УКТ ЗЕД, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи к╕лькома), встановлю╓ться у розм╕р╕ 1 ╓вро за 1 к╕ловат-годину ╓мност╕ електричного акумулятора таких транспортних засоб╕в.
Кр╕м того, ставка акцизного податку для транспортних засоб╕в, зазначених у товарн╕й п╕дкатегор╕╖ 8703 10 18 00 (для транспортних засоб╕в, що приводяться в рух т╕льки електричним двигуном, одним або к╕лькома) встановлю╓ться у розм╕р╕ 100 ╓вро за 1 шт.
Дов╕дково: до товарно╖ категор╕╖ 8703 10 належать транспортн╕ засоби, спец╕ально призначен╕ для пересування сн╕гом; спец╕альн╕ автомоб╕л╕ для перевезення спортсмен╕в на майданчики для гри в гольф та аналог╕чн╕ транспортн╕ засоби:
8703 10 11 00 – транспортн╕ засоби спец╕ального призначення для перем╕щення сн╕гом, з двигуном внутр╕шнього згоряння ╕з запалюванням в╕д стиснення (дизелем або нап╕вдизелем) або з двигуном внутр╕шнього згоряння з ╕скровим запалюванням;
8703 10 18 00 – ╕нш╕.
Поряд з цим, оподаткування акцизним податком г╕бридних (HEV) та плаг╕н-г╕бридних (PHEV) транспортних засоб╕в, тобто тих як╕ оснащен╕ електричними двигунами разом з двигунами ╕нших вид╕в, зд╕йсню╓ться на загальних п╕дставах.
За яких умов можна сформувати податковий кредит за безоплатним ╕мпортом?
Сума сплаченого ПДВ при безоплатному ╕мпорт╕ включа╓ться до податкового кредиту на п╕дстав╕ належним чином оформлено╖ митно╖ декларац╕╖
ДПС у В╕нницьк╕й област╕ нагаду╓ платникам податку на додану варт╕сть, що п╕дстави для формування податкового кредиту ч╕тко прописан╕ в Податковому кодекс╕ Укра╖ни. Зокрема, податковий кредит зв╕тного пер╕оду визнача╓ться виходячи з догов╕рно╖ (контрактно╖) вартост╕ придбаних товар╕в/послуг та сплачено╖ суми ПДВ. У раз╕ ввезення товар╕в на митну територ╕ю Укра╖ни документом, що посв╕дчу╓ право на в╕днесення сум податку до податкового кредиту, вважа╓ться митна декларац╕я, оформлена в╕дпов╕дно до вимог законодавства, яка п╕дтверджу╓ сплату податку. При цьому, базою оподаткування для товар╕в, що ввозяться на митну територ╕ю Укра╖ни, ╓ догов╕рна (контрактна) варт╕сть, але не нижче митно╖ вартост╕ цих товар╕в, визначено╖ в╕дпов╕дно до розд╕лу III Митного кодексу Укра╖ни в╕д 13 березня 2012 року № 4495-VI з╕ зм╕нами та доповненнями, з урахуванням мита та акцизного податку, що п╕длягають сплат╕ ╕ включаються до ц╕ни товар╕в. Щодо безоплатно отриманних ╕з-за меж митних кордон╕в Укра╖ни товар╕в, то при ╖х розмитненн╕, сплачу╓ться податок на додану варт╕сть, який включа╓ться до складу податкового кредиту платника податку на п╕дстав╕ належним чином оформлено╖ митно╖ декларац╕╖.
Про внесення змiн до роздiлу XX «Перехiднi положення» Податкового кодексу Укра╖ни щодо стимулювання розвитку галузi екологiчного транспорту в Укра╖нi ...
#╤НФОРМАЦ╤ЙНА_РУБРИКА ⁉️ #ВАЖЛИВО_ЗНАТИ
Роз'яснення в╕д Харк╕вська митниця: «Про внесення змiн до роздiлу XX «Перехiднi положення» Податкового кодексу Укра╖ни щодо стимулювання розвитку галузi екологiчного транспорту в Укра╖нi та «Про внесення змiн до пункту 4 роздiлу XXI «Прикiнцевi та перехiднi положення» Митного кодексу Укра╖ни щодо стимулювання розвитку галузi екологiчного транспорту в Укра╖нi»
✅Законом Укра╖ни в╕д 15.07.2021 №1660-IX «Про внесення змiн до роздiлу XX «Перехiднi положення» Податкового кодексу Укра╖ни щодо стимулювання розвитку галузi екологiчного транспорту в Укра╖нi» до роздiлу XX «Перехiднi положення» Податкового кодексу Укра╖ни вносяться такi змiни:
1. У пiдроздiлi 2:
1) у пунктi 64 цифри i слова «31 грудня 2022 року» замiнити цифрами i словами «1 сiчня 2026 року», а слова i цифри «зазначенi у товарнiй пiдкатегорi╖ 8703 90 10 10 згiдно з УКТ ЗЕД» замiнити словами i цифрами «класифiкуються в товарнiй пiдпозицi╖ 8701 20 (виключно сiдельнi тягачi для автомобiльних напiвпричепiв), у товарних пiдкатегорiях 8703 80 10 10, 8703 80 90 10, 8704 90 00 00 згiдно з УКТ ЗЕД»;
2) доповнити пунктами 641 i 78 такого змiсту:
«641. Тимчасово, до 1 сiчня 2026 року, звiльняються вiд оподаткування податком на додану вартiсть операцi╖ iз ввезення на митну територiю Укра╖ни та з постачання на митнiй територi╖ Укра╖ни нових транспортних засобiв (у тому числi вироблених в Укра╖нi), оснащених двигунами внутрiшнього згоряння з iскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газi метанi, зрiдженому природному газi метанi або бiогазi, що класифiкуються в товарнiй пiдпозицi╖ 8701 20, товарних позицiях 8703, 8704 згiдно з УКТ ЗЕД»;
«78. Тимчасово, до 1 сiчня 2031 року, звiльняються вiд оподаткування податком на додану вартiсть операцi╖ з ввезення на митну територiю Укра╖ни у митному режимi iмпорту товарiв, визначених пiдпунктом 16 пункту 4 роздiлу XXI «Прикiнцевi та перехiднi положення» Митного кодексу Укра╖ни, що ввозяться пiдпри╓мствами, якi мають, створюють або модернiзують виробничi потужностi для промислового виробництва транспортних засобiв.
Звiльнення вiд оподаткування податком на додану вартiсть, передбачене цим пунктом, застосову╓ться, якщо ввезення товарiв на митну територiю Укра╖ни здiйсню╓ться пiдпри╓мствами, зазначеними в абзацi першому цього пункту, для власного виробництва:
транспортних засобiв, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декiлькома), що класифiкуються в товарнiй позицi╖ 8603 (тiльки самохiднi вагони трамвайнi та вагони метро), товарнiй пiдпозицi╖ 8701 20, товарних позицiях 8702 - 8705 згiдно з УКТ ЗЕД;
транспортних засобiв, оснащених двигунами внутрiшнього згоряння з iскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газi метанi, зрiдженому природному газi метанi або бiогазi, що класифiкуються в товарнiй пiдпозицi╖ 8701 20, товарних позицiях 8702 - 8705 згiдно з УКТ ЗЕД;
несамохiдних трамвайних вагонiв та вагонiв метро, що класифiкуються в товарнiй пiдкатегорi╖ 8605 00 00 00 згiдно з УКТ ЗЕД.
Порядок ввезення та цiльового використання зазначених товарiв встановлю╓ться Кабiнетом Мiнiстрiв Укра╖ни.
У разi нецiльового використання зазначених товарiв платник податку повинен збiльшити податковi зобов’язання за результатами податкового перiоду, на який припада╓ таке порушення, на суму податку на додану вартiсть, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територiю Укра╖ни таких товарiв, а також повинен сплатити пеню вiдповiдно до цього Кодексу.
При цьому встановленi статтею 102 цього Кодексу строки давностi не застосовуються.
У цьому пунктi термiни «пiдпри╓мство, яке ма╓ виробничi потужностi для промислового виробництва транспортних засобiв», «пiдпри╓мство, яке модернiзу╓ виробничi потужностi для промислового виробництва транспортних засобiв», «пiдпри╓мство, яке створю╓ виробничi потужностi для промислового виробництва транспортних засобiв», «промислове виробництво транспортних засобiв» вживаються у значеннях, наведених у пiдпунктi 16 пункту 4 роздiлу XXI «Прикiнцевi та перехiднi положення» Митного кодексу Укра╖ни.
Положення цього пункту не поширюються на товари, що мають походження з кра╖ни, визнано╖ державою-окупантом згiдно iз законом та/або державою-агресором щодо Укра╖ни згiдно iз законодавством, або ввозяться з територi╖ держави-окупанта (агресора) та/або з окуповано╖ територi╖ Укра╖ни, визначено╖ такою згiдно iз законом.
Цей Закон набира╓ чинностi з 1 сiчня 2022 року.
✅Законом Укра╖ни 15.07.2021 №1661-IX «Про внесення змiни до пункту 4 роздiлу XXI «Прикiнцевi та перехiднi положення» Митного кодексу Укра╖ни щодо стимулювання розвитку галузi екологiчного транспорту в Укра╖нi пункт 4 роздiлу XXI «Прикiнцевi та перехiднi положення» Митного кодексу Укра╖ни доповнено пiдпунктом 16 такого змiсту:
⏺до 1 сiчня 2031 року - товари, що ввозяться на митну територiю Укра╖ни пiдпри╓мствами, якi мають, створюють або модернiзують виробничi потужностi для промислового виробництва транспортних засобiв, за такими кодами згiдно з УКТ ЗЕД:
Зазначенi у цьому пiдпунктi товари звiльняються вiд оподаткування ввiзним митом, якщо вони ввозяться пiдпри╓мствами, визначеними абзацом першим цього пiдпункту, для власного виробництва:
транспортних засобiв, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декiлькома), що класифiкуються в товарнiй позицi╖ 8603 (тiльки самохiднi вагони трамвайнi та вагони метро), товарнiй пiдпозицi╖ 8701 20, товарних позицiях 8702 - 8705 згiдно з УКТ ЗЕД;
транспортних засобiв, оснащених двигунами внутрiшнього згоряння з iскровим запалюванням, що працюють виключно на стисненому природному газi метанi, зрiдженому природному газi метанi або бiогазi, що класифiкуються в товарнiй пiдпозицi╖ 8701 20, товарних позицiях 8702 - 8705 згiдно з УКТ ЗЕД;
несамохiдних трамвайних вагонiв та вагонiв метро, що класифiкуються в товарнiй пiдкатегорi╖ 8605 00 00 00 згiдно з УКТ ЗЕД.
При цьому встановленi статтею 102 Податкового кодексу Укра╖ни строки давностi не застосовуються.
Порядок ввезення та цiльового використання зазначених товарiв визнача╓ться Кабiнетом Мiнiстрiв Укра╖ни.
Зазначенi у цьому пiдпунктi товари не звiльняються вiд оподаткування ввiзним митом, якщо вони мають походження з кра╖ни, визнано╖ державою-окупантом згiдно iз законом та/або визнано╖ державою-агресором щодо Укра╖ни згiдно iз законодавством, або ввозяться з територi╖ держави-окупанта (агресора) та/або з окуповано╖ територi╖ Укра╖ни, визначено╖ такою згiдно iз законом.
Цей Закон набира╓ чинностi з 1 сiчня 2022 року.
Держмитслужба та брокерська сп╕льнота обговорили актуальн╕ питання вза╓мод╕╖
欄 Держмитслужба та брокерська сп╕льнота обговорили актуальн╕ питання вза╓мод╕╖
Державна митна служба Укра╖ни та представники Громадсько╖ ради при Держмитслужб╕ й брокерських асоц╕ац╕й та об'╓днань обговорили низку актуальних питань п╕д час наради у режим╕ в╕деоконференц╕╖ 7 вересня.
✅ Зокрема обговорено новац╕╖ в частин╕ надання адм╕н╕стративно╖ послуги, пов'язано╖ ╕з запровадженням митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕, результати мон╕торингу д╕яльност╕ митних брокер╕в та проблемн╕ питання, як╕ виникають у профес╕йних митних посередник╕в п╕д час зд╕йснення декларування товар╕в ╕ транспортних засоб╕в комерц╕йного призначення.
Окремо був обговорений п╕дготовлений М╕нф╕ном про╓кт наказу "Про деяк╕ питання провадження митно╖ брокерсько╖ д╕яльност╕". Цей документ окреслю╓ використання нов╕тн╕х ╕нформац╕йно-комун╕кац╕йних технолог╕й при наданн╕ адм╕н╕стративних послуг на укра╖нських митницях.
✅ Передбача╓ться, що його впровадження дозволить звертатися до митного органу з використанням електронного серв╕су, а також автоматизу╓ сам процес прийняття р╕шень на митниц╕. Ц╕ новац╕╖ стосуватимуться розгляду заяв про надання, переоформлення, зупинення д╕╖ та анулювання дозвол╕в на митну брокерську д╕яльн╕сть. Так╕ заяви подаватимуться в електронному вигляд╕ ╕з застосуванням електронного цифрового п╕дпису через особистий каб╕нет ╢диного державного вебпорталу "╢дине в╕кно для м╕жнародно╖ торг╕вл╕".
Окр╕м цього ухвалення наказу дозволить автоматичну зв╕рку даних стосовно п╕дпри╓мства, автоматизу╓ процес збирання, обробки та накопичення ╕нформац╕╖ та ведення ре╓стру митних брокер╕в тощо. Також багато робочих питань прац╕вники Держмитслужби та представники б╕знесу зможуть вир╕шувати в режим╕ в╕деоконференц╕й.
