* Документ дня: Лист вiд 07.03.2019 No 7615/7/99-99-19-04-01-17 [Щодо виконання правила "прямого транспортування" в рамках укладених Украiною Угод про ЗВ...
НОВОСТИ
КОРПОРАТИВНОГО САЙТА
"WWW MDOFFICE"
по вопросам внешнеэкономической деятельности в
Украине
на 29/04/2020
* Документ дня: Лист вiд 07.03.2019 № 7615/7/99-99-19-04-01-17 [Щодо виконання правила "прямого транспортування" в рамках укладених Укра╖ною Угод про ЗВ...
Количество просмотров: 12 (за период c 00:00 по 18:04 29/04/20), всего просмотров: 43
****Подключение к общему вайбер чату, нужно делать с телефона. Последующие общение может проходить с приложения viber для ПК, но первое должно подключится через приложение на телефоне.
Вибачте за можлив╕ незручност╕. Намага╓мося
оптим╕зувати в╕ддалену роботу оф╕су якомога швидше
***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Формат прикрепленных копий документов к электронной декларации
29-04-2020 15:54, Iriada Регион:скрыт Формат прикрепленных копий документов к электронной декларации
Добрый день, подскажите, пожалуйста, номер законодательно акта, в котором указано, в каком формате допускается прикреплять копии
документов к электронной декларации. Заранее спасибо.
Як правильно зд╕йснювати платеж╕ з 28 кв╕тня: роз'яснення НБУ
Прес-служба НБУ
Нац╕ональний банк пов╕домля╓, що з 28 кв╕тня 2020 року набирають чинност╕ нов╕ вимоги для зд╕йснення платеж╕в в╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни "Про запоб╕гання та протид╕ю легал╕зац╕╖ (в╕дмиванню) доход╕в, одержаних злочинним шляхом, ф╕нансуванню тероризму та ф╕нансуванню розповсюдження збро╖ масового знищення".
У НБУ зазначили, що це жодним чином не вплине на б╕льш╕сть звичайних операц╕й з переказу грошей. Проблем
╕з дистанц╕йною сплатою комунальних послуг, оплатою податк╕в, товар╕в та послуг чи ╕ншими звичайними переказами громадян, зокрема з картки на картку, не ма╓ виникати.
Так, щоб докладн╕ше пояснити норми закону, Нацбанк п╕дготував в╕дпов╕д╕ на найактуальн╕ш╕ запитання щодо цього.
Якщо громадянин ма╓ 10 тисяч гривень, як╕ хоче переказати родичу чи
знайомому, як в╕н ма╓ це зробити та ╕дентиф╕куватися? Чи треба йти виключно до в╕дд╕лення банку та з якими документами?
Якщо громадянин ма╓ ц╕ кошти на сво╓му рахунку, то краще зд╕йснити безгот╕вковий плат╕ж на рахунок знайомого чи родича. Так╕ платеж╕ зд╕йснюються, як ╕ ран╕ше, без обмежень за сумою. Адже власники банк╕вських рахунк╕в вже ╕дентиф╕кован╕ та вериф╕кован╕ банками, як╕ в╕дкривали ╖м так╕ рахунки. Таку сплату просто ╕ зручно можна зд╕йснити в╕ддалено за допомогою дистанц╕йних
серв╕с╕в банку.
Якщо ж у громадянин ма╓ виключно гот╕вку – тод╕ цей плат╕ж можна зробити:
у в╕дд╕ленн╕ банку, маючи з собою паспорт;
через пристро╖ з функц╕╓ю прийому гот╕вки – терм╕нали самообслуговування, банкомати (дал╕ – ПТКС), як╕ технолог╕чно зможуть забезпечити вериф╕кац╕ю платника. Якщо це, наприклад, ПТКС банку, в якому платник ма╓ картку, тод╕ банк зможе вериф╕кувати його за допомогою тако╖ картки.
У будь-якому раз╕ ф╕нансов╕
компан╕╖ мають достатньо часу, щоб обладнати ПТКС р╕зними техн╕чними можливостями. Адже Нац╕ональний банк встановив довготривалий перех╕дний пер╕од – до к╕нця 2020 року.
Якщо переказу╓ш кошти родичу, треба робити переказ меншим за 5 тисяч гривень? Як часто можна робити перекази по 5 тисяч гривень?
Безгот╕вков╕ платеж╕ з картки на картку чи з рахунка на рахунок, як ╕ ран╕ше, можна зд╕йснювати без будь-яких обмежень, ╕ дробити платеж╕ на частини не потр╕бно. Власники
банк╕вських рахунк╕в, до яких прив'язан╕ плат╕жн╕ картки, ╕ зараз вже ╓ достатньо ╕дентиф╕кованими.
Банки мають ╕нформац╕ю про кожного власника рахунка ╕ власника картки. Вони знають звичн╕ операц╕╖ з ╕стор╕╖ його платеж╕в, мають ╕нформац╕ю, яку в╕н сам надав банку, в╕дкриваючи рахунок.
Кр╕м того, звичайн╕ операц╕╖ громадян на невелик╕ суми не ╓ об’╓ктом ф╕нансового мон╕торингу. Адже це – низькоризиков╕ операц╕╖, банк ╖х не буде приск╕пливо перев╕ряти. Натом╕сть новий закон зм╕щу╓
акцент на анал╕з ризикових та великомасштабних операц╕й на суму понад 400 тисяч гривень.
Б╕льше того, Нац╕ональний банк н╕коли не вимагав, щоб кл╕╓нти банк╕в надавали ╕нформац╕ю про джерела походження кошт╕в за звичайними операц╕ями на невелик╕ суми.
Чи заблокують плат╕жну картку, якщо кл╕╓нт дв╕ч╕ за день отримав на не╖ по 5 тисяч гривень в╕д родича чи знайомого?
Н╕. Зарахування на картков╕ рахунки кл╕╓нт╕в – тобто звичайн╕ операц╕╖ укра╖нц╕в – не ╓ об’╓ктом перев╕рок для ф╕нансового мон╕торингу. Так╕ низькоризиков╕ операц╕╖ не ц╕кавитимуть банки. Мета закону зовс╕м у ╕ншому. Банки, в╕дпов╕дно до вимог нового закону, мають акцентувати увагу на найвищих зонах ризику – ризикованих та
великомасштабних операц╕ях понад 400 тисяч гривень.
Проте ф╕нансов╕ установи мають виконувати деяк╕ техн╕чн╕ вимоги закону, наприклад, присво╖ти кожн╕й операц╕╖ св╕й ун╕кальний номер. Для цього вони матимуть достатньо часу, адже буде встановлений тривалий перех╕дний пер╕од – до к╕нця 2020 року. За цей час вони зможуть виконати вс╕ техн╕чн╕ моменти.
Якщо громадянин хоче переказати у в╕дд╕ленн╕ банку гот╕вкою б╕льше 5 тисяч гривень, маючи при соб╕ паспорт, чи повинен в╕н
п╕дтвердити ╖хн╓ походження? Наприклад, переказуючи кошти за послуги, допомагаючи р╕дним тощо.
Н╕, не повинен.
Нац╕ональний банк н╕коли не вимагав, щоб кл╕╓нти банк╕в надавали ╕нформац╕ю про джерела походження кошт╕в за звичайними операц╕ями на невелик╕ суми.
Громадянам не треба для кожного невеликого платежу мати при соб╕ дов╕дку про доходи чи ╕нш╕ документи.
Це стосу╓ться не т╕льки переказу кошт╕в ╕ншим громадянам та оплати товар╕в ╕ послуг, а й переказу кошт╕в
на власний рахунок.
П╕дтверджувати походження кошт╕в треба лише п╕д час великих – понад 400 тисяч гривень – операц╕й.
Чи потр╕бна ╕дентиф╕кац╕я при переказ╕ через терм╕нали самообслуговування на карту наприклад 10 тисяч гривень?
Такий плат╕ж можна зробити у в╕дд╕ленн╕ банку, маючи з собою паспорт, або через ПТКС, що технолог╕чно може забезпечити вериф╕кац╕ю платника (зчитати дан╕ з його картки).
Якщо ПТКС ма╓ так╕ технолог╕чн╕ функц╕╖, тод╕
можна спок╕йно зд╕йснити операц╕ю на ту суму, яка потр╕бна кл╕╓нту.
Якщо н╕, тод╕ у ПТКС буде встановлений л╕м╕т, ╕ кл╕╓нт просто не зможе зд╕йснити операц╕ю на суму понад 5 тисяч гривень.
Чи потр╕бна ╕дентиф╕кац╕я п╕д час переказу з карти на ╕ншу картку 10 тисяч гривень?
Н╕, не потр╕бна. Адже ус╕ власники карток вже ╕дентиф╕кован╕ банками.
Вони спок╕йно можуть зд╕йснювати перекази, як ╕ ран╕ше, без жодних обмежень.
Банки уже мають ╕нформац╕ю про них,
знають звичн╕ операц╕╖ з ╕стор╕╖ платеж╕в тощо.
А як щодо поповнення кредитки через терм╕нал?
Це можливо.
До 5 тисяч гривень в ПТКС можна поповнити гот╕вкою рахунок або картку без ╕дентиф╕кац╕╖ платника. В╕д 5 тисяч гривень – через банк╕вське в╕дд╕лення або ПТКС, що технолог╕чно може забезпечити вериф╕кац╕ю платника (зчитати дан╕ з його картки).
Як бути з переказом з-за кордону на валютний рахунок? Чи ╓ л╕м╕ти, обмеження?
Оск╕льки
йдеться про валютний рахунок наявного та уже ╕дентиф╕кованого кл╕╓нта банку, жодних л╕м╕т╕в на зарахування кошт╕в на рахунок законодавством не встановлено.
Як ╕ ран╕ше, жодних л╕м╕т╕в та обмежень на зарахування кошт╕в на рахунок, перерахованих з-за кордону, валютним законодавством чи законодавством з ф╕нансового мон╕торингу не встановлено.
А як можна буде отримати переказ св╕фтом на картку?
Тут йдеться про переказ кошт╕в у ╕ноземн╕й валют╕, який зд╕йснюються з рахунку на рахунок.
Тобто це уже наявн╕ ╕дентиф╕кован╕ кл╕╓нти банку. В╕н уже ма╓ ╕нформац╕ю про цих кл╕╓нт╕в, вивчив та розум╕╓ ╖хн╕ звичайн╕ операц╕╖.
Якщо
банку такий переказ зда╓ться незвичним ╕ у нього виникнуть запитання – необх╕дно буде лише пояснити банку суть операц╕╖.
Чи потр╕бна ╕дентиф╕кац╕я п╕д час куп╕вл╕ товару в ╕нтернет-магазин╕ на 40 тисяч гривень, якщо це буде переказ на карту? Якщо поставка товару буде через поштового оператора?
Якщо оплата карткою зд╕йсню╓ться в ╕нтернет-магазин╕ за товар або послугу, то такий переказ кошт╕в необх╕дно лише супроводити номером картки платника. Це одне з виключень щодо
╕дентиф╕кац╕╖, передбачене у закон╕.
Чи потр╕бна ╕дентиф╕кац╕я п╕д час переказу кошт╕в гот╕вкою через м╕жнародну систему переказу кошт╕в 10 тисяч гривень?
Так, при зд╕йсненн╕ ц╕╓╖ операц╕╖ необх╕дно ╕дентиф╕кувати та вериф╕кувати платника. Тобто кл╕╓нту треба мати з собою паспорт та пояснити, що це за плат╕ж, наприклад, зазначити у рекв╕зитах, що це допомога родичам.
Якщо йдеться про переказ б╕льше 400 тисяч гривень, ╕ нема╓ п╕дтвердження про джерела
╖хнього походження, чи можуть рахунок заблокувати, а кошти на ньому – заморозити?
Банк не блоку╓ безп╕дставно рахунки кл╕╓нт╕в, якщо ма╓ про них всю необх╕дну ╕нформац╕ю.
В╕дкриваючи рахунок, кл╕╓нт нада╓ банку ╕нформац╕ю про себе, про сво╖ доходи тощо. Банк щодня спостер╕га╓ та зна╓ ╕стор╕ю операц╕й кл╕╓нта ╕ зна╓, як╕ ╓ звичними для нього.
Тож т╕льки якщо йдеться про нетипову операц╕ю, яка не в╕дпов╕да╓ ф╕нансовим можливостям кл╕╓нта, тод╕ банк звернеться за
в╕дпов╕дними поясненнями.
Якщо кл╕╓нт пояснить, що це, наприклад, результат отримання спадщини, тод╕ банк зд╕йснить операц╕ю, ╕ кл╕╓нт зможе спок╕йно використовувати ц╕ кошти.
Чи можна робити платеж╕ на благод╕йн╕ ц╕л╕ 10 тисяч гривень на л╕кування людям. Як тепер з цим буде?
Все буде як ╕ ран╕ше. Жодних обмежень на безгот╕вков╕ платеж╕ закон не встановлю╓.
Як тепер користуватися електронним гаманцем? Чи потр╕бно кл╕╓нту ╕дентиф╕куватися? ╤ як╕ документи потр╕бно показати? Чи треба ╕дентиф╕кувати користувач╕в моб╕льних оператор╕в?
Так, ╕дентиф╕кац╕я та вериф╕кац╕я власник╕в електронних гаманц╕в буде потр╕бна.
Але не таких гаманц╕в, що використовуються
абонентами для оплати моб╕льних послуг. Закон не встановлю╓ вимог до моб╕льних оператор╕в.
Йдеться про кл╕╓нт╕в, як╕ самост╕йно в╕дкривають електронн╕ гаманц╕, щоб зд╕йснювати по них р╕зн╕ операц╕╖ – купувати товари, платити за послуги.
Таких користувач╕в ф╕нансов╕ установи повинн╕ будуть до к╕нця року ╕дентиф╕кувати та вериф╕кувати. Зазвичай для цього потр╕бен буде ╖х паспорт та ╕дентиф╕кац╕йний код.
Операц╕╖ через так╕ гаманц╕ будуть л╕м╕тованими, ╕ якщо кл╕╓нт дотримуватиметься
цих л╕м╕т╕в, в╕н зможе пройти спрощену ╕дентиф╕кац╕ю.
Министр финансов Сергей Марченко: "Есть достаточные основания для расследования деятельности экс-глав таможни и налоговой правоохранителями"
Министр финансов Сергей Марченко в интервью агентству "Интерфакс-Украина" рассказал об увольнении глав Государственной таможенной службы Максима Нефьодова и Государственной налоговой службы Сергея Верланов, которое произошло в пятницу, 24 апреля. Однако министр никак не прокомментировал возможное назначение в свою команду Василия Цушко и Алексея Любченко, чьи декларации на должности замминистра финансов появились накануне на сайте НАПК.
(подается на языке
оригинала)
- Чому р╕шення про кадров╕ зм╕ни - зв╕льнення оч╕льник╕в Державно╖ податково╖ служби Серг╕я Верланова та Держмитно╖ служби Максима Нефьодова - були наст╕льки блискавичними? Ви н╕де в╕дкрито не заявляли про так╕ р╕шуч╕ ╕ швидк╕ нам╕ри зв╕льнення кер╕вник╕в податково╖ та митниц╕.
- Я не часто виходжу з комун╕кац╕╓ю, бо працюю на результат, а не тому що мен╕ н╕чого сказати. Мен╕ важливо було зв╕льнити кер╕вний склад в╕домств, а не просто
заявити про сво╖ нам╕ри в ЗМ╤. Без кадрових зм╕н забезпечення належного функц╕онування цих структур було неможливим. Але наголошу, це т╕льки перший крок до рестарту служб. Невдовз╕ в обох в╕домствах будуть повноправн╕ профес╕йн╕ кер╕вники, як╕ забезпечать в першу чергу кадрове посилення дал╕ по систем╕.
- Нефьодов ╕ Верланов стверджують, що з ними це питання не обговорювалося.
- Вони знали мою позиц╕ю ╕ насправд╕ жодних неспод╕ванок не було. ╥х в╕дставка -
це було просто питання часу. Я неодноразово публ╕чно наголошував, що кадров╕ зм╕ни в цих структурах назр╕ли. Мо╓ р╕шення виважене ╕ об╜рунтоване, оск╕льки саме м╕н╕стр ф╕нанс╕в несе в╕дпов╕дальн╕сть за податкову ╕ митну сфери.
- Як╕ у вас були претенз╕╖ до них?
- Тут суто профес╕йний п╕дх╕д - кер╕вники ДМС ╕ ДПС не впоралися ╕з визначеними ╖м завданнями ╕ не виправдали оч╕кувань. У них було достатньо часу, щоб показати результат. Нав╕ть у докризовий
пер╕од вони не змогли налагодити роботу сво╖х в╕домств. На жаль, б╕льш╕сть цього часу було потрачено на формування бренду служб, а не на п╕двищення ╖х ефективност╕.
Зараз уже нема╓ часу на “розкачку” чи експерименти. Треба посилювати роботу цих служб. В умовах пандем╕╖ та економ╕чно╖ кризи держав╕ потр╕бн╕ д╕╓в╕ ф╕скальн╕ органи ╕ швидк╕ результативн╕ д╕╖ щодо боротьби з т╕ньовими схемами з метою наповнення бюджету.
- Можете вказати на як╕сь конкретн╕
факти, з чим саме вони не справились? Чи пов'язано це з╕ створенням Радою спец╕ально╖ сл╕дчо╖ ком╕с╕╖?
- Нам важливо, щоб податкова ╕ митниця наповнювали бюджет, особливо у нин╕шн╕й ситуац╕╖, коли держав╕ житт╓во необх╕дн╕ кошти, аби забезпечити ф╕нансову стаб╕льн╕сть, виплачувати пенс╕╖, зарплати медикам та вчителям, утримування бо╓здатну арм╕ю...
Безумовно, реал╕╖ з пандем╕╓ю, карантином вносять сво╖ корективи ╕ ╓ об’╓ктивн╕ чинники, чому може бути
недоб╕р. Але ж подив╕ться на цифри: митниця не виконала план за 2019 р╕к на 56 млрд грн, розпис першого кварталу майже на 20 млрд грн.
Те саме з податковою: якби не було одноразових надходжень до бюджету в╕д НАК "Нафтогазу", план першого кварталу не був би виконаний на 15,5 млрд грн (у першому квартал╕ 2020 року НАК "Нафтогаз Укра╖ни" одноразово сплатив до бюджету податок на прибуток в обсяз╕ б╕льше 9 млрд грн внасл╕док перерахування кошт╕в "Газпромом" НАКу за р╕шенням
Стокгольмського суду – ╤Ф.).
Але виконувати плани треба не будь-якою ц╕ною. Тиск на б╕знес чи як╕сь силов╕ практики ╓ неприпустимими. А тут якраз ╕ ╓ питання до виконання плану за будь-яку ц╕ну. Адже мають м╕сце затримки з автоматичним в╕дшкодуванням ПДВ, безп╕дставне блокування податкових накладних, що призводить до блокування д╕яльност╕
активних п╕дпри╓мств з сотнями ╕ тисячами робочих м╕сць. З таким п╕дходом люди просто втрачають св╕й б╕знес. ╤ це зам╕сть того, щоб в такий складний пер╕од допомогти йому вижити.
Ми пост╕йно сп╕лку╓мось ╕з представниками б╕знес-середовища, ╕ таких скарг надходило останн╕м часом все б╕льше ╕ б╕льше. На митниц╕ заф╕ксован╕ порушення при митному оформленн╕ товар╕в - це стосу╓ться ╕ визначення митно╖ вартост╕, ╕ недотримання строк╕в митного оформлення. Дос╕ не запущено систему
автоматичних сканер╕в на пунктах пропуску. Ну ╕ зв╕сно контрабанда н╕куди не зникла.
╤ коли кер╕вник одного з в╕домств заявля╓, що схемний податковий кредит та псевдо-експорт - це звичайна б╕знес-модель, а не злочин, то в мене до таких “б╕знесмен╕в” при влад╕ ╓ багато запитань.
- Як╕ КР╤ ви поставите новим оч╕льникам цих
в╕домств?
- Насамперед це мають бути компетентн╕ фах╕вц╕ ╕з розум╕нням проблематики цих сфер, здатн╕ одразу стати до роботи ╕ виправляти критичний стан речей. М╕нф╕н нараз╕ доопрацьову╓ ч╕тк╕ КР╤ ╕ конкретн╕ строки ╖х досягнення. Головне – профес╕онал╕зм, порядн╕сть ╕ прозор╕сть у робот╕, готовн╕сть працювати чесно ╕ забезпечити належний результат як в ф╕скальному план╕, так ╕ в безпековому.
- Коли можна оч╕кувати призначення нових кер╕вник╕в митниц╕
╕ податково╖? Як довго ц╕ служби будуть працювати з тво на чол╕?
- Найближчим часом буде призначено нового оч╕льника податково╖. П╕зн╕ше ╕ митниц╕. В умовах карантину д╕╓ тимчасово спрощена процедура в╕дбору кандидат╕в на ц╕ посади. У нин╕шн╕й ситуац╕╖ цей п╕дх╕д ╓ оптимальним, оск╕льки дасть змогу швидко посилити управл╕нську вертикаль для в╕домств з тисячами службовц╕в ╕ в╕дкри╓ шлях до д╕╓вих зм╕н.
П╕сля завершення карантину, як це передбачено
законодавством, ми проведемо конкурсний в╕дб╕р - ╕з залученням експерт╕в ╕ громадськост╕.
- Що означа╓ рестарт митниц╕ ╕ податково╖? В╕д яких ╕дей у ц╕й реформ╕ ви в╕дмовля╓теся, а в╕д яких н╕?
- Важливо, щоб у цих двох службах в╕дбулись як╕сн╕ ╕нституц╕йн╕ зм╕ни. Ми ма╓мо зупинити вит╕к кошт╕в з податково╖ та митниц╕, забезпечити прозор╕сть, зупинити корупц╕ю та гарантувати митну безпеку держави.
Нараз╕ ми форму╓мо нов╕
управл╕нськ╕ команди для обох служб. Уточню╓мо внутр╕шн╕ структури ╕ функц╕онал, аби запустити процес зм╕н ╕ наблизити ц╕ в╕домства до м╕с╕╖, яку ╖м визнача╓ держава.
Кр╕м того, ми доопрацьову╓мо концепц╕╖ реформування податково╖ ╕ митниц╕ ╕ в╕дпов╕дн╕ плани ╖х реал╕зац╕╖ на основ╕ обговорень з представниками б╕знесу, експертами та громадськ╕стю. Скоро ми оприлюднимо наше бачення щодо реформування цих служб.
- Яка подальша доля податково╖ м╕л╕ц╕╖? Ви вже
говорили, що хочете зм╕нити ╖╖ роботу ╕ створити Intelligence Service без законодавчих зм╕н. Йдеться про трансфертне ц╕ноутворення?
- Так╕ плани ╓. Це ма╓ бути в першу чергу анал╕тичний орган з╕ сл╕дчими функц╕ями щодо ф╕нансових розсл╕дувань, який зможе протид╕яти злочинам проти держави у тому числ╕ в частин╕ ухилення в╕д сплати податк╕в, в╕дмивання та вимивання кошт╕в з Укра╖ни. Ми вже над цим працю╓мо.
Прир╕ст експорту вироб╕в з деревини склав 8%, – Держл╕сагентство
За ╤ квартал 2020 року експорт вироб╕в з деревини п╕дпри╓мствами галуз╕ склав б╕льше 185 тис. куб. метр╕в. У пор╕внянн╕ з аналог╕чним пер╕одом минулого року загальне зростання становить +8%. Про це пов╕домив Голова Державного агентства л╕сових ресурс╕в Андр╕й Заблоцький.
В╕н зазначив, що експортний р╕ст показали так╕ види продукц╕╖: паркет ╕ндустр╕альний (експортовано 32,2 тис. квадратних метр╕в, +7%), дрова колот╕ (3,9 тис. куб╕чних метр╕в, + 11%), пиломатер╕ал
обр╕зний (81,9 тис. куб. м, +12%).
«Варто зазначити, що зростання експорту в╕дбува╓ться тенденц╕йно, а не стрибками. Наша продукц╕я продовжу╓ впевнено закр╕плюватись на м╕жнародних ринках та приносити прибуток», – написав Голова Держл╕сагентства.
Характерно те, що б╕льш╕сть з того, що експорту╓ться, це вироби з деревини з доданою варт╕стю, а це св╕дчить про поступове зростання виробничих потужностей. Це також ╕ нов╕ робоч╕ м╕сця, сплачен╕ податки ╕
надходження до бюджету.
«У п╕дсумку: розвиток ╕ стаб╕льн╕сть – ось ключов╕ показники, яких ми прагнемо досягнути в л╕сов╕й галуз╕! Попереду клоп╕тка праця ╕ значн╕ виклики, але ми ч╕тко розум╕╓мо, куди рухатись ╕ перш╕ кроки вже зроблено», – п╕дкреслив Андр╕й Заблоцький.
***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Особенности преференции по Канаде
28-04-2020 16:53, Nata_Kiev Регион:Киев Особенности преференции по Канаде
Коллеги, добрый день! В начале 2019 г. мы на форуме широко обсуждали вопрос о том, что таможня (в т.ч. в а/п Борисполь) не хочет давать преференцию на товары из Канады, если груз
доставлялся непрямым рейсом. Тогда мы жаловались в посольство Канады и еще куда-то, уже не помню. Для нашей фирмы вопрос решился, когда МАУ запустил прямые рейсы. Сейчас прямых рейсов нет. Как Вы растамаживаете в Борисполе товары из Канады?Нам опять говорят про "non-manitulation certificate"...