Отправляет email-рассылки с помощью сервиса Sendsay
  Все выпуски  

Изменения в нормативной базе MDOffice за период c 21.10.2019 по 24.10.2019


НОВОСТИ КОРПОРАТИВНОГО САЙТА
"WWW MDOFFICE"  
по вопросам внешнеэкономической деятельности в Украине
на 24/10/2019
Изменения в нормативной базе MDOffice за период c 21.10.2019 по 24.10.2019

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Классификаторы
нет изменений
Новые / модифицированные документыКол.
В╕домчий документ7
Закони Укра╖ни17
Листи ДМСУ3
Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни5
ВСЕГО:32


MDoffice

* Документ дня: Лист вiд 22.11.2012 № 11.1/1-10/13151-ЕП Звернення Кал╓тн╕ка ╤.Г.

Количество просмотров: 99 (за период c 00:00 по 18:04 24/10/19), всего просмотров: 111
Лист вiд 22.11.2012 № 11.1/1-10/13151-ЕПДМСУ
Звернення Кал╓тн╕ка ╤.Г.
Вступил в силу с 22.11.2012
• Все хиты документов


MDoffice

Изменения в нормативной базе MDOffice за период c 21.10.2019 по 23.10.2019

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Классификаторы
нет изменений
Новые / модифицированные документыКол.
В╕домчий документ6
Закони Укра╖ни17
Листи ДМСУ3
Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни5
ВСЕГО:31


MDoffice

Нац╕ональний банк знизив обл╕кову ставку до 15,5%

Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни ухвалило р╕шення знизити обл╕кову ставку до 15,5% р╕чних ╕з 25 жовтня 2019 року. Нац╕ональний банк продовжу╓ цикл пом'якшення монетарно╖ пол╕тики, оск╕льки бачить ст╕йку тенденц╕ю до упов╕льнення ╕нфляц╕╖ до ц╕л╕ 5%.

У вересн╕ 2019 року споживча ╕нфляц╕я в р╕чному вим╕р╕ спов╕льнилася до 7,5% та була нав╕ть нижчою за прогноз, опубл╕кований у липневому ╤нфляц╕йному зв╕т╕. Зниження ╕нфляц╕╖ продовжилося ╕ в жовтн╕, як св╕дчать результати попередньо╖ оц╕нки Нац╕онального банку.

В основ╕ ц╕╓╖ ст╕йко╖ тенденц╕╖ – поступове послаблення фундаментального тиску на ц╕ни, ознакою якого ╓ стр╕мке упов╕льнення базово╖ ╕нфляц╕╖. Жорстка монетарна пол╕тика стала одн╕╓ю з причин зм╕цнення обм╕нного курсу та покращення ╕нфляц╕йних оч╕кувань. Це пом╕тно познача╓ться на ц╕нах та перевищу╓ вплив фактор╕в, як╕ навпаки тиснуть на ц╕ни в б╕к п╕двищення, зокрема вплив все ще ст╕йкого споживчого попиту.

╤нфляц╕я буде й надал╕ упов╕льнюватися до ц╕л╕ 5%

Як ╕ ран╕ше, оч╕ку╓ться, що ╕нфляц╕я знизиться до 6,3% на к╕нець цього року ╕ на початку наступного ув╕йде в ц╕льовий д╕апазон та досягне середньостроково╖ ц╕л╕ 5% наприк╕нц╕ 2020 року.

Базова ╕нфляц╕я упов╕льнюватиметься до к╕нця 2019 року сутт╓в╕ше, н╕ж передбачалося ран╕ше, а ц╕ни на паливо залишатимуться нижчими минулор╕чних через м╕цн╕ший обм╕нний курс гривн╕.  Водночас на ╕нфляц╕ю в б╕к зростання буде тиснути вплив несприятливих погодних умов на пропозиц╕ю овоч╕в. В╕дпов╕дно, зважаючи на вза╓мокомпенсуючий вплив цих чинник╕в, прогноз Нац╕онального банку з ╕нфляц╕╖ на к╕нець 2019 року ╓ незм╕нним.

Подальше упов╕льнення ╕нфляц╕╖ до 5% у 2020-2021 роках, як ╕ цього року, зумовлюватимуть досить жорстк╕ монетарн╕ умови. Нав╕ть за поступового зниження обл╕ково╖ ставки ╖╖ реальне значення залишатиметься високим з огляду на пол╕пшення ╕нфляц╕йних оч╕кувань. Пор╕вняно висок╕ реальн╕ процентн╕ ставки п╕дтримуватимуть ╕нвестиц╕йну приваблив╕сть гривневих ф╕нансових ╕нструмент╕в та, в╕дпов╕дно, позначатимуться на обм╕нному курсу гривн╕.

Як насл╕док, сприятлив╕ша, н╕ж оч╕кувалося ран╕ше, ситуац╕я на валютному ринку н╕велюватиме тиск на ц╕ни з боку внутр╕шнього попиту, який за новим прогнозом буде дещо вищими, н╕ж передбачалося дос╕.

Також поступов╕й дез╕нфляц╕╖ сприятимуть:

  • виважена ф╕скальна пол╕тика,
  • в╕дносно низьк╕ ц╕ни на енергоресурси на св╕тових ринках,
  • зростання пропозиц╕╖ продовольчих товар╕в завдяки п╕двищенню продуктивност╕ с╕льськогосподарського виробництва.

Економ╕ка Укра╖ни буде демонструвати ст╕йк╕ темпи зростання на р╕вн╕ 3,5-4% у 2019-2021 роках

Пор╕вняно з липневим  макроеконом╕чним прогнозом Нац╕ональний банк п╕двищив прогноз темп╕в економ╕чного зростання на 2019 ╕ 2020 роки до 3,5% та на 2021 р╕к – до 4%. Це зумовлено ст╕йк╕шим внутр╕шн╕м попитом, зб╕льшенням продуктивност╕ у с╕льськогосподарському виробництв╕, пол╕пшенням споживчих настро╖в.

Водночас стримуючими факторами для економ╕чного зростання у 2020 роц╕ будуть упов╕льнення св╕тово╖ економ╕ки та пог╕ршення умов торг╕вл╕.

Деф╕цит поточного рахунку у 2019-2021 роках залишатиметься в прийнятних межах

У 2019 роц╕ деф╕цит поточного рахунку звузиться до 2,9% ВВП, незважаючи на б╕льш м╕цний обм╕нний курс гривн╕, завдяки кращим умовам торг╕вл╕ та високому врожаю зернових.

У 2020-2021 роках деф╕цит поточного рахунку дещо розшириться внасл╕док зменшення обсяг╕в транзиту газу та пог╕ршення ц╕нових умов на св╕тових товарних ринках: нижчих ц╕н на зал╕зну руду та поступове подорожчання енергонос╕╖в.

Основним припущенням макроеконом╕чного прогнозу залиша╓ться подальша сп╕впраця з М╕жнародним валютним фондом

Поточний прогноз Нац╕онального банку передбача╓ укладання ново╖ програми сп╕впрац╕ з Фондом до к╕нця 2019 року.  Це дозволить Укра╖н╕ отримувати ╕нше оф╕ц╕йне ф╕нансування, покращувати умови доступу до м╕жнародних ринк╕в кап╕талу, а також п╕дтримувати ╕нтерес ╕нвестор╕в до укра╖нських актив╕в.

У результат╕, обсяг м╕жнародних резерв╕в, попри зд╕йснення сутт╓вих виплат за зовн╕шн╕м боргом, у цьому та наступних роках коливатиметься на р╕вн╕ близько 23-24 млрд дол. США, що достатньо для ф╕нансування майбутнього ╕мпорту впродовж трьох м╕сяц╕в.

В╕дпов╕дно, ключовими  ризиками для реал╕зац╕╖ зазначеного макроеконом╕чного прогнозу, зокрема зниження ╕нфляц╕╖ до ц╕л╕ у 2020 роц╕, ╓ в╕дтерм╕нування укладання ново╖ програми сп╕впрац╕ з МВФ та посилення загроз для макроф╕нансово╖ стаб╕льност╕, насамперед внасл╕док р╕шень укра╖нських суд╕в

Реал╕зац╕я цих ризик╕в може пог╕ршити курсов╕ й ╕нфляц╕йн╕ оч╕кування та ускладнити доступ до м╕жнародних ринк╕в кап╕талу в умовах необх╕дност╕ зд╕йснення п╕кових  боргових виплат.

Також актуальними залишаються так╕ ризики:

  • повне припинення транзиту газу з Рос╕╖ територ╕╓ю Укра╖ни,
  • посилення торговельних в╕йн та п╕двищення турбулентност╕ на глобальних ф╕нансових ринках,
  • ескалац╕я в╕йськового конфл╕кту та нов╕ торговельн╕ обмеження з боку Рос╕╖.

Таким чином, стр╕мк╕ше зниження фундаментального ╕нфляц╕йного тиску та незм╕нн╕сть балансу ризик╕в створили п╕дстави для дещо швидшого пом’якшення монетарно╖ пол╕тики у цьому роц╕, н╕ж передбачав попередн╕й макроеконом╕чний прогноз, ╕ Правл╕ння знизило обл╕кову ставку на 1 п.п. до 15,5%

Прогнозний сценар╕й Нац╕онального банку передбача╓ подальше зниження обл╕ково╖ ставки до 8% на к╕нець 2021 року за умови ст╕йкого зниження ╕нфляц╕╖ до ц╕л╕ 5%

Як ╕ ран╕ше, найб╕льш стр╕мке зниження обл╕ково╖ ставки оч╕ку╓ться впродовж 2020 року разом ╕з поверненням ╕нфляц╕╖ до ц╕льового д╕апазону та покращенням ╕нфляц╕йних оч╕кувань.

Реал╕зац╕я низки окреслених про╕нфляц╕йних ризик╕в як внутр╕шнього, так ╕ зовн╕шнього походження, може зумовити б╕льш пов╕льне зниження процентно╖ ставки до 8%.

Водночас ╕снують можливост╕ ╕ для б╕льш швидкого зниження обл╕ково╖ ставки до 8%. Важлива умова для цього - прискорена реал╕зац╕я ключових внутр╕шн╕х реформ. Мова йде як про реформи, передбачен╕ меморандумом про вза╓мод╕ю м╕ж Урядом та Нац╕ональним банком, так ╕ про судову реформу як необх╕дну передумову забезпечення верховенства права в Укра╖н╕.

Зниження обл╕ково╖ ставки до 15,5% ухвалене Р╕шенням Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни в╕д 24 жовтня 2019 року № 797-рш "Про розм╕р обл╕ково╖ ставки".

П╕дсумки дискус╕╖ член╕в Ком╕тету з монетарно╖ пол╕тики, яка передувала ухваленню Правл╕нням цього р╕шення, буде оприлюднено 4 листопада 2019 року.

Новий детальний макроеконом╕чний прогноз буде опубл╕ковано в ╤нфляц╕йному зв╕т╕ 31 жовтня 2019 року.

Наступне зас╕дання Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни з питань монетарно╖ пол╕тики в╕дбудеться 11 грудня 2019 року в╕дпов╕дно до затвердженого та оприлюдненого граф╕ка.



НБУ

***На форуме MDoffice интересный вопрос ... Аннулирование экспорта. Нерезидент отказался принимать товар

24-10-2019 10:00, Tone77
Регион: скрыт
Аннулирование экспорта. Нерезидент отказался принимать товар

Доброе утро. Подскажите как сейчас проходит аннулирование экспорта. Впервые сталкиваюсь. Зерно на экспорт, в вагонах еще не пересекли границу, не-резидент отказался принимать товар. Подскажите образец заявления на таможню. Какой механизм аннулирование ГТД ?

Сейчас Вы можете:
  • Посмотреть обсуждение
  • Ответить
  • Задать свой вопрос

    MDoffice

  • Дмитрий Дубилет: ... ми хочемо скасувати обов'язкову публ╕кац╕ю закон╕в у друкованих виданнях

    Ки╖в, 14 грудн╕ 2019: "Паралельний" ╕мпорт. Правила ╤нкотермс® 2020. Уповноважений економ╕чний оператор

    Шановн╕ колеги.

    На 14 грудня, суботу, готу╓мо традиц╕йний сем╕нар у Ки╓в╕.

    Плану╓мо розглянути:
    - законодавч╕ зм╕ни у питаннях ╕нтелектуально╖ власност╕ - яким був процес митного оформлення товар╕в ╕ як╕ зм╕ни оч╕куються;
    - Уповноважений економ╕чний оператор - що, де, як, коли...?
    - Правила "╤нкотермс-2020" - що нового?

    Докладна програма знаходиться на етап╕ розробки ╕ погодження.
    Протягом наступного тижня ма╓мо завершити вс╕ п╕дготовч╕ ╕ орган╕зац╕йн╕ питання ╕ запустити все у повному обсяз╕.
    Сл╕дкуйте за ╕нформац╕╓ю на нашому сайт╕.

    MDoffice

    Max Nefyodov : Тепер можу п╕дбити статистику сво╓╖ роботи в М╕н╕стерство розвитку економ╕ки, торг╕вл╕ по б╕знес-кл╕мату.

    Уряд схвалив зб╕льшення на 50 тис. тонн обсягу щор╕чно╖ квоти на безмитне ввезення м’яса птиц╕ з Укра╖ни до держав-член╕в ╢С

    Уряд схвалив проект Закону, який зб╕льшу╓ торговельн╕ преференц╕╖ щодо м’яса птиц╕ та переробленого м’яса птиц╕ на 50 тис. тонн обсягу щор╕чно╖ квоти на безмитне ввезення м’яса птиц╕ з Укра╖ни до держав-член╕в ╢С.

    Ц╕╓ю угодою ми знаходимо новий баланс у торг╕вл╕. Це важливо не лише щодо м‘яса птиц╕, усп╕х в експорт╕ якого схвилював наших торгових партнер╕в. Знаходження балансу потр╕бно ╕ в ╕нших товарах. Наша торг╕вля ма╓ не лише зростати, але ╕ бути збалансованою.

    Реал╕зац╕я проекту Закону дозволить завершити внутр╕шньодержавн╕ процедури, необх╕дн╕ для набрання чинност╕ Угодою, яка сприятиме зб╕льшенню обсяг╕в безмитного експорту до держав-член╕в ╢С укра╖нсько╖ продукц╕╖ та в подальшому розвитку двосторонн╕х торговельних в╕дносин м╕ж Укра╖ною та ╢вропейським Союзом.

    Дал╕ проект Закону направля╓ться до Верховно╖ Ради для подальшого прийняття.

    М╕некономрозвитку

    Працю╓те з давальницькою сировиною: як розмитнювати?

       Особлив╕стю операц╕й з давальницькою сировиною ╓ збереження права власност╕ за замовником як на сировину, так ╕ на готову продукц╕ю. Переробник лише нада╓ послуги з переробки, за як╕ отриму╓ певну плату. Поговоримо дал╕ про митне оформлення таких операц╕й

       «DeVisu» розпов╕да╓ наступне.

       Складники процесу роботи з давальницькою сировиною нерезидента

       Порядок проведення операц╕й з давальницькою сировиною та митне оформлення таких операц╕й регулю╓ гл. 23 Митного кодексу Укра╖ни (дал╕ – МКУ). З огляду на ╖╖ норми можемо вид╕лити так╕ основн╕ складники процесу роботи з давальницькою сировиною нерезидента:

       - отримання письмового дозволу митного органу;
    - пом╕щення ╕ноземно╖ сировини в митний режим переробки на митн╕й територ╕╖;
    - переробка ╕ноземно╖ сировини в готову продукц╕ю в установлений строк;
    - вивезення продукт╕в переробки шляхом ╖х реекспорту.

       Розглянемо кожну складову детальн╕ше.

       

    Дозв╕л на переробку

    Для ввезення на територ╕ю Укра╖ни давальницько╖ сировини необх╕дно насамперед отримати письмовий дозв╕л митного органу. Для цього потр╕бно подати документи зг╕дно з перел╕ком, визначеним ст. 149 МКУ: заяву; контракт з в╕домостями про обов’язковий обсяг виходу продукт╕в переробки, конкретний обсяг роб╕т ╕ строк ╖х виконання; технолог╕чн╕ схеми переробки.

       Дозв╕л видають безоплатно протягом п’яти робочих дн╕в в╕д дати ре╓страц╕╖ заяви. У раз╕ виявлення нев╕дпов╕дностей у в╕домостях або недостов╕рност╕ самих в╕домостей, встановлення в╕дсутност╕ належного технолог╕чного обладнання, прим╕щень, умов для обл╕ку й збер╕гання товар╕в, що ╖х ввозять з метою переробки, митний орган ма╓ право в╕дмовити у видач╕ дозволу. Нав╕ть п╕сля видач╕ дозволу його можуть в╕дкликати в раз╕ виявлення порушень.

       Операц╕╖ з переробки товар╕в можуть включати як власне переробку товар╕в, так ╕ ╖х ремонт. К╕льк╕сть таких операц╕й МКУ не обмежу╓. При цьому окрем╕ операц╕╖ за дорученням п╕дпри╓мства, якому видано дозв╕л на переробку, та за згодою митного органу можуть зд╕йснювати ╕нш╕ п╕дпри╓мства (ст. 150 МКУ).

       

    Митний режим переробки на митн╕й територ╕╖

    Такий митний режим передбача╓ переробку ╕ноземних товар╕в без застосування до них заход╕в нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕. Але за одн╕╓╖ умови – подальшого реекспорту продукт╕в переробки. У такому раз╕ пом╕щення товар╕в у митний режим переробки на митн╕й територ╕╖ зд╕йсню╓ться з умовним повним зв╕льненням в╕д оподаткування митними платежами.

       Також нагада╓мо, що постановою КМУ в╕д 27.03.2013 р. №295 затверджено Перел╕к товар╕в, пом╕щення яких у митний режим переробки на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни забороня╓ться.

       

    Строк переробки ╕ контроль за його виконанням

    Строк переробки встановлю╓ митний орган п╕д час видач╕ дозволу. В╕н залежить в╕д тривалост╕ процесу переробки товар╕в та розпорядження продуктами ╖х переробки. В окремих випадках за заявою п╕дпри╓мства, якому видано дозв╕л на переробку товар╕в, за наявност╕ документально п╕дтверджених причин строк переробки може бути продовжено. Водночас максимальний строк переробки не може перевищувати 365 дн╕в.

       Товари, пом╕щен╕ в митний режим переробки на митн╕й територ╕╖, а також продукти ╖х переробки перебувають п╕д митним контролем. Митники мають право проводити перев╕рки суб’╓кт╕в господарювання, яким надано дозв╕л на пом╕щення товар╕в у митний режим переробки на митн╕й територ╕╖. Також митн╕ органи зд╕йснюють контроль за обов’язковим обсягом виходу продукт╕в переробки, зазначеним у контракт╕.

       Реекспорт

       Митний режим переробки на митн╕й територ╕╖ завершу╓ться через:

       – реекспорт продукт╕в переробки

       або

       – пом╕щення ╖х в ╕нший митний режим.

       П╕д час реекспорту продукти переробки п╕длягають декларуванню митному органу з поданням перел╕ку укра╖нських товар╕в, витрачених п╕д час операц╕й з переробки ╕ноземних товар╕в, ╕з зазначенням ╖х к╕лькост╕ та вартост╕. До того ж декларант ма╓ право заявити в митн╕й декларац╕╖ укра╖нськ╕ товари (кр╕м палива та енерг╕╖), що повн╕стю використан╕ ним п╕д час переробки ╕мпортних товар╕в.

       Продукти переробки можна реекспортувати одн╕╓ю чи к╕лькома парт╕ями. Кр╕м цього, ╖х не обов’язково вивозити через ту митницю, через яку товари ввозили для переробки.

       Пом╕щення в ╕нший режим, наприклад режим ╕мпорту, застосовують якщо зг╕дно з умовами контракту частину таких товар╕в (сировини) буде використано як розрахунок з переробником. Так╕ товари (сировина) п╕длягають митному оформленню в╕дпов╕дно до митного режиму ╕мпорту з оподаткуванням митними платежами та застосуванням заход╕в нетарифного регулювання зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕.

       Ще один приклад – реал╕зац╕я продукт╕в переробки на митн╕й територ╕╖ Укра╖ни через заре╓строване в Укра╖н╕ представництво нерезидента-замовника. У такому раз╕ обов’язок з декларування продукт╕в переробки поклада╓ться на це представництво, а не на переробника (ст. 155 МКУ).

       Джерело DeVisu

    «Дебет-Кредит»

    Кабм╕н подав до ВР законопроект щодо скасування друку закон╕в в оф╕ц╕йних газетах

       КИ╥В. 23 жовтня. УНН. Каб╕нет м╕н╕стр╕в Укра╖ни подав до Верховно╖ ради законопроект щодо скасування обов’язкового друку закон╕в та п╕дзаконних нормативних акт╕в в газетах “Урядовий кур’╓р” та “Голос Укра╖ни”. Про це м╕н╕стр Каб╕нету м╕н╕стр╕в Дмитро Дуб╕лет пов╕домив у Facebook, переда╓ УНН.

       “Т╕льки що ми подали в Раду законопроект, який повинен позбавити нас в╕д дивного арха╖зму. Зараз, щоб якийсь закон або постанову вступили в силу, вони повинн╕ бути надрукован╕ в газетах „Голос Укра╖ни“ або „Урядовий Кур’╓р“. Ми пропону╓мо публ╕кувати закони та ╕нш╕ акти на оф╕ц╕йних сайтах, а не на папер╕, як ╕ личить в XXI стол╕тт╕”, — написав Дуб╕лет.

       Також, Дуб╕лет розпов╕в, як в╕н ╕н╕ц╕ював цей законопроект.

       “К╕лька тижн╕в тому Рада прийняла закон, який Кабм╕н дуже чекав — у нас п╕д нього був уже передбачений комплекс заход╕в. ╤ ось, на наступний день, коли закон повинен був вийти в газет╕ ╕, таким чином, вступити в силу, ми виявили, що цього не сталося. Чому? Тому що сп╕вроб╕тники друкарн╕ сказали, що текст не пом╕стився, ╕ вони вир╕шили перенести його на наступний день!”, — розпов╕в Дуб╕лет.

       За його словами, цей випадок напевно був непорозум╕нням, але взагал╕ ман╕пуляц╕╖ з друкарнями для в╕дтягування вступу в силу закон╕в траплялися в ╕стор╕╖ Укра╖ни не раз.

       “П╕сля того, як Рада прийме цей закон, будемо обговорювати з сусп╕льством подальшу долю цих двох друкованих видань”, — додав в╕н.

       Нагада╓мо, Кабм╕н хоче в╕дм╕нити “арха╖зм” щодо друку закон╕в в оф╕ц╕йн╕й газет╕.

    УНН

    Max Nefyodov: Нарешт╕ запустили створення рег╕онально╖ структури Нова митниця.

    Анекдот из Интернет

    Жена зашедшему супругу:
    - От тебя несёт женскими духами.
    - Согласись, это лучше, чем мужскими.

    Афоризм

    Знаете, когда нос чешется, а выпить нечего, пропадает всякое доверие к народным приметам.

    Перейти на WWW MD OFFICE http://www.mdoffice.com.ua
    E-mail: mdoffice@mdoffice.com.ua
    Рассылки Subscribe.Ru
    Новости  ВЭД в Украине от
    WWW MDOffice


    В избранное