Коментар╕ фах╕вц╕в: Чи скасовуються та яким чином спец╕альн╕ санкц╕╖, що були застосован╕ до суб’╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ до введення в д╕ю Закону Укра╖ни «Про валюту ╕ валютн╕ ...
Чи скасовуються та яким чином спец╕альн╕ санкц╕╖, що були застосован╕ до суб’╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ до введення в д╕ю Закону Укра╖ни «Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖»?
З питання скасування спец╕альних санкц╕й, що були застосован╕ до суб’╓кт╕в зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ до введення в д╕ю
Закону Укра╖ни «Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖» необх╕дно звертатись до органу, який ╖х застосовував.
Повна:
Спец╕альн╕ санкц╕╖ за порушення у сфер╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ (дал╕ – ЗЕД), передбачен╕ ст. 37 Закону Укра╖ни в╕д 16 кв╕тня 1991 року № 959-XII «Про зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть» (дал╕ – Закон № 959) застосовувались центральним органом виконавчо╖ влади з питань економ╕чно╖ пол╕тики за поданням контролюючих
орган╕в та контрольно-рев╕з╕йних служб, правоохоронних орган╕в, орган╕в Антимонопольного ком╕тету Укра╖ни, нац╕онально╖ ком╕с╕╖, що зд╕йсню╓ державне регулювання у сфер╕ ринк╕в ф╕нансових послуг, та Нац╕онального банку Укра╖ни або за р╕шенням суду.
В той же час Законом Укра╖ни в╕д 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту та валютн╕ операц╕╖» (дал╕ – Закон № 2473), який введено в д╕ю 07.02.2019, ст. 37 Закону № 959 було виключено.
При цьому М╕н╕стерство економ╕чного розвитку ╕ торг╕вл╕ Укра╖ни листом в╕д 06.02.2019 № 4102-17/4808-05 надало роз’яснення, що до моменту усунення порушень законодавства Укра╖ни або застосування практичних заход╕в, що гарантують виконання Закону № 959 та/або пов’язаних з ним закон╕в Укра╖ни, державн╕ органи та суб’╓кти господарювання мають керуватися законодавством, що д╕яло до дня введення в д╕ю Закону № 2473.
Враховуючи
вищевикладене, з питання скасування спец╕альних санкц╕й, що були застосован╕ до суб’╓кт╕в ЗЕД до введення в д╕ю Закону № 2473 необх╕дно звертатись до органу, який ╖х застосовував.
[0|0|0|0|1]
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/
Коментар╕ фах╕вц╕в: З якого пер╕оду розпочина╓ться в╕дл╕к граничного строку розрахунк╕в при зд╕йсненн╕ ╕мпортних операц╕й та з яко╖ дати розпочина╓ться та припиня╓ться нарахування пен╕ за по...
З якого пер╕оду розпочина╓ться в╕дл╕к граничного строку розрахунк╕в при зд╕йсненн╕ ╕мпортних операц╕й та з яко╖ дати розпочина╓ться та припиня╓ться нарахування пен╕ за порушення терм╕н╕в таких розрахунк╕в?
В╕дл╕к граничного строку розрахунк╕в за операц╕ями з ╕мпорту товар╕в банк розпочина╓ з дати
зд╕йснення платежу (списання кошт╕в з рахунку кл╕╓нта), а в раз╕ застосування розрахунк╕в у форм╕ документарного акредитива – зд╕йснення банком платежу на користь нерезидента (списання кошт╕в з рахунку банку).
У раз╕ порушення законодавчо встановленого строку розрахунк╕в за операц╕ями з ╕мпорту товар╕в нарахування пен╕ розпочина╓ться з першого дня п╕сля зак╕нчення такого строку та зд╕йсню╓ться за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду
в╕дпов╕дно до п. 9 розд. ╤╤╤ ╤нструкц╕╖ про порядок валютного нагляду банк╕в за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в.
Повна:
В╕дпов╕дно до п. 21 розд. II Положення про заходи захисту та визначення порядку зд╕йснення окремих операц╕й в ╕ноземн╕й валют╕ (дал╕ – Положення), затвердженого постановою Правл╕ння Нац╕онального банку Укра╖ни (дал╕ – НБУ) в╕д 02 с╕чня 2019
року № 5 ╕з зм╕нами ╕ доповненнями, граничн╕ строки розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в становлять 365 календарних дн╕в (граничн╕ строки розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в, визначен╕ в п. 21 Положення, не поширюються на товари, роботи та послуги, визначен╕ п. 1 постанови Правл╕ння НБУ в╕д 14 травня 2019 року № 67 «Про встановлення винятк╕в та (або) особливостей запровадження граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в ╕ внесення зм╕н до
деяких нормативно-правових акт╕в».
Зг╕дно з п. 7 розд. ╤╤ ╤нструкц╕╖ про порядок валютного нагляду банк╕в за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в, затверджено╖ постановою НБУ в╕д 02 с╕чня 2019 року № 7 (дал╕ – ╤нструкц╕я № 7) банк розпочина╓ в╕дл╕к установлених НБУ граничних строк╕в розрахунк╕в з дати зд╕йснення платежу (списання кошт╕в з рахунку кл╕╓нта), а в раз╕ застосування розрахунк╕в у форм╕
документарного акредитива – зд╕йснення банком платежу на користь нерезидента (списання кошт╕в з рахунку банку) – за операц╕ями з ╕мпорту товар╕в.
Датою зд╕йснення платежу на користь нерезидента – постачальника товару вважа╓ться дата зд╕йснення банком платежу на користь нерезидента – постачальника товару, якщо оплата зобов’язань резидента за операц╕╓ю з ╕мпорту товару зд╕йсню╓ться за рахунок кошт╕в, отриманих в╕д банку на п╕дстав╕ кредитного договору без зарахування
цих кошт╕в на поточний рахунок такого резидента в банку.
В╕дпов╕дно до п. 9 розд. ╤╤╤ ╤нструкц╕╖ № 7 банк завершу╓ зд╕йснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строк╕в розрахунк╕в:
якщо сума незавершених розрахунк╕в за операц╕╓ю з експорту, ╕мпорту товар╕в не перевищу╓ незначно╖ суми. У раз╕ зд╕йснення розрахунк╕в за експорт, ╕мпорт товар╕в в ╕ноземн╕й валют╕ сума незавершених розрахунк╕в за операц╕╓ю з
експорту, ╕мпорту товар╕в визнача╓ться за оф╕ц╕йним курсом гривн╕ до ╕ноземних валют, установленим НБУ на дату останньо╖ под╕╖ за в╕дпов╕дною операц╕╓ю (остання дата платежу/надходження грошових кошт╕в, дата поставки товару, дата зарахування зустр╕чних однор╕дних вимог);
у раз╕ ╕мпорту продукц╕╖, яка ввозиться в Укра╖ну, – п╕сля отримання ╕нформац╕╖ з ре╓стру митних декларац╕й (дал╕ – МД) про зд╕йснення поставки за ╕мпортною операц╕╓ю з оформленням МД типу ╤М-40
«╤мпорт», ╤М-41 «Ре╕мпорт», ╤М-51 «Переробка на митн╕й територ╕╖», ╤М-72 «Безмитна торг╕вля», ╤М-75 «В╕дмова на користь держави», ╤М-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукц╕я зг╕дно ╕з законодавством Укра╖ни п╕дляга╓ митному оформленню) або п╕сля пред’явлення резидентом документа (кр╕м МД), який використову╓ться для митного оформлення продукц╕╖ (якщо на продукц╕ю, що ╕мпорту╓ться, зг╕дно ╕з законодавством Укра╖ни не оформля╓ться МД);
у раз╕ ╕мпорту роб╕т, послуг,
прав ╕нтелектуально╖ власност╕ та ╕нших немайнових прав, призначених для продажу (оплатно╖ передач╕), – п╕сля пред’явлення резидентом акта, рахунку (╕нвойсу) або ╕ншого документа, який зг╕дно з умовами договору засв╕дчу╓ виконання нерезидентом роб╕т, надання послуг, передавання прав ╕нтелектуально╖ власност╕ та ╕нших немайнових прав, призначених для продажу (оплатно╖ передач╕);
у раз╕ ╕мпорту продукц╕╖ без ╖╖ увезення на територ╕ю Укра╖ни – п╕сля зарахування
грошових кошт╕в в╕д нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в раз╕ продажу нерезиденту продукц╕╖ в повному обсяз╕ за межами Укра╖ни (уключаючи кошти, переказан╕ резидентом ╕з власного рахунку, в╕дкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукц╕╖ за межами Укра╖ни зд╕йснювалися через рахунок резидента, в╕дкритий за кордоном, та резидентом подано документи ╕ноземного банку, як╕ п╕дтверджують зарахування кошт╕в в╕д нерезидента за продукц╕ю) або подання документ╕в, що п╕дтверджують
використання резидентом продукц╕╖ за межами Укра╖ни на п╕дстав╕ договор╕в (контракт╕в, угод), ╕нших форм документ╕в, що застосовуються в м╕жнародн╕й практиц╕ та можуть уважатися договором.
Водночас, в╕дпов╕дно до ст. 13 Закону Укра╖ни в╕д 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖» (дал╕ – Закон № 2473)
НБУ ма╓ право встановлювати граничн╕ строки розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в.
У раз╕ встановлення НБУ граничного строку розрахунк╕в за операц╕ями резидент╕в з ╕мпорту товар╕в ╖х поставка ма╓ зд╕йснюватися у строки, зазначен╕ в договорах, але не п╕зн╕ше встановленого НБУ граничного строку розрахунк╕в з дня зд╕йснення авансового платежу (попередньо╖ оплати).
За окремими операц╕ями з експорту та ╕мпорту
товар╕в граничн╕ строки розрахунк╕в, встановлен╕ НБУ, можуть бути подовжен╕ центральним органом виконавчо╖ влади, що забезпечу╓ формування та реал╕зу╓ державну пол╕тику у сфер╕ економ╕чного розвитку, шляхом видач╕ висновку.
Порушення резидентами строку розрахунк╕в, встановленого зг╕дно з ст. 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пен╕ за кожний день прострочення в розм╕р╕ 0,3 в╕дс. суми неодержаних грошових кошт╕в за договором (вартост╕ недопоставленого
товару) у нац╕ональн╕й валют╕ (у раз╕ зд╕йснення розрахунк╕в за зовн╕шньоеконом╕чним договором (контрактом) у нац╕ональн╕й валют╕) або в ╕ноземн╕й валют╕, перерахован╕й у нац╕ональну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованост╕. Загальний розм╕р нараховано╖ пен╕ не може перевищувати суми неодержаних грошових кошт╕в за договором (вартост╕ недопоставленого товару).
Зг╕дно ╕з п.п. 4 п. 3 ╤нструкц╕╖ № 7 день виникнення порушення – перший день
п╕сля зак╕нчення встановленого НБУ граничного строку розрахунк╕в за операц╕╓ю з експорту, ╕мпорту товар╕в або строку, установленого в╕дпов╕дно до ран╕ше виданих за ц╕╓ю операц╕╓ю висновк╕в.
Враховуючи вищевикладене, в╕дл╕к граничного строку розрахунк╕в за операц╕ями з ╕мпорту товар╕в банк розпочина╓ з дати зд╕йснення платежу (списання кошт╕в з рахунку кл╕╓нта), а в раз╕ застосування розрахунк╕в у форм╕ документарного акредитива – зд╕йснення банком платежу на
користь нерезидента (списання кошт╕в з рахунку банку).
У раз╕ порушення граничного строку розрахунк╕в за операц╕ями з ╕мпорту товар╕в нарахування пен╕ розпочина╓ться з першого дня п╕сля зак╕нчення такого строку та зд╕йсню╓ться за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду в╕дпов╕дно до п. 9 розд. ╤╤╤ ╤нструкц╕╖ № 7.
Нарахування пен╕ за порушення строк╕в розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в зупиня╓ться:
у зв’язку з виникненням
форс-мажорних обставин;
у раз╕ прийняття до розгляду судом, м╕жнародним комерц╕йним арб╕тражем позовно╖ заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованост╕, що виникла внасл╕док недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовн╕шньоеконом╕чним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом в╕дпов╕дно╖ кра╖ни документа про стягнення тако╖ заборгованост╕ з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому)
примусовому порядку.
Повна:
В╕дпов╕дно до частини першо╖ ст. 13 Закону Укра╖ни в╕д 21 червня 2018 року
№ 2473-VIII «Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖» (дал╕ – Закон № 2473) Нац╕ональний банк Укра╖ни (дал╕ – НБУ) ма╓ право встановлювати граничн╕ строки розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в.
Зг╕дно ╕з частиною другою ст. 13
Закону № 2473 у раз╕ встановлення НБУ граничного строку розрахунк╕в за операц╕ями резидент╕в з експорту товар╕в грошов╕ кошти п╕длягають зарахуванню на рахунки резидент╕в у банках Укра╖ни у строки, зазначен╕ в договорах, але не п╕зн╕ше строку та в обсяз╕, встановлених НБУ. Строк виплати заборгованост╕ обчислю╓ться з дня митного оформлення продукц╕╖, що експорту╓ться, а в раз╕ експорту роб╕т, послуг, прав ╕нтелектуально╖ власност╕ та (або) ╕нших немайнових прав – з дня оформлення у письмов╕й форм╕ (у
паперовому або електронному вигляд╕) акта, рахунка (╕нвойсу) або ╕ншого документа, що засв╕дчу╓ ╖х надання.
В╕дпов╕дно до частини третьо╖ ст. 13 Закону № 2473 у раз╕ встановлення НБУ граничного строку розрахунк╕в за операц╕ями резидент╕в з ╕мпорту товар╕в ╖х поставка ма╓ зд╕йснюватися у строки, зазначен╕ в договорах, але не п╕зн╕ше встановленого НБУ граничного строку розрахунк╕в з дня зд╕йснення авансового платежу (попередньо╖ оплати).
Частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473 визначено, що порушення резидентами строку розрахунк╕в, встановленого зг╕дно ╕з ст. 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пен╕ за кожний день прострочення в розм╕р╕ 0,3 в╕дс. суми неодержаних грошових кошт╕в за договором (вартост╕ недопоставленого товару) у нац╕ональн╕й валют╕ (у раз╕ зд╕йснення розрахунк╕в за зовн╕шньоеконом╕чним договором (контрактом) у нац╕ональн╕й валют╕) або в ╕ноземн╕й валют╕, перерахован╕й у нац╕ональну
валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованост╕. Загальний розм╕р нараховано╖ пен╕ не може перевищувати суми неодержаних грошових кошт╕в за договором (вартост╕ недопоставленого товару).
Зг╕дно з частиною шостою ст. 13 Закону № 2473 у раз╕ якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою ст. 13 Закону № 2473, зупиня╓ться у зв’язку з виникненням форс-мажорних обставин, переб╕г строку розрахунк╕в, установленого зг╕дно з
частиною першою ст. 13 Закону № 2473, та нарахування пен╕ в╕дпов╕дно до частини п’ято╖ ст. 13 Закону № 2473 зупиня╓ться на весь пер╕од д╕╖ форс-мажорних обставин та поновлю╓ться з дня, наступного за днем зак╕нчення д╕╖ таких обставин.
П╕дтвердженням виникнення та зак╕нчення д╕╖ форс-мажорних обставин ╓ в╕дпов╕дна дов╕дка уповноважено╖ орган╕зац╕╖ (органу) кра╖ни розташування сторони зовн╕шньоеконом╕чного договору (контракту) або третьо╖ кра╖ни в╕дпов╕дно
до умов цього договору (контракту).
В╕дпов╕дно до частини сьомо╖ ст. 13 Закону № 2473 у раз╕ прийняття до розгляду судом, м╕жнародним комерц╕йним арб╕тражем позовно╖ заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованост╕, що виникла внасл╕док недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовн╕шньоеконом╕чним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом в╕дпов╕дно╖ кра╖ни документа про стягнення тако╖ заборгованост╕ з
боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений в╕дпов╕дно до ст. 13 Закону
№ 2473, зупиня╓ться з дня прийняття до розгляду тако╖ заяви (прийняття до провадження в╕дпов╕дного документа) ╕ пеня за порушення строку в цей пер╕од не нарахову╓ться.
У раз╕ ухвалення судом, м╕жнародним комерц╕йним арб╕тражем р╕шення про в╕дмову в позов╕ повн╕стю чи частково в частин╕
майнових вимог або про в╕дмову у в╕дкритт╕ провадження у справ╕ чи про залишення позову без розгляду, а також у раз╕ визнання документа про стягнення заборгованост╕ з боржника-нерезидента таким, що не п╕дляга╓ виконанню, нед╕йсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових кошт╕в на рахунки резидент╕в у банках Укра╖ни за таким документом строк, встановлений в╕дпов╕дно до ст. 13 Закону № 2473, поновлю╓ться ╕ пеня за його порушення нарахову╓ться за кожний день
прострочення, включаючи пер╕од, на який цей строк було зупинено.
У раз╕ ухвалення судом, м╕жнародним комерц╕йним арб╕тражем р╕шення про задоволення позову сплат╕ п╕дляга╓ лише пеня, нарахована до дня прийняття позовно╖ заяви до розгляду судом, м╕жнародним комерц╕йним арб╕тражем.
[0|0|0|0|1]
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/
Коментар╕ фах╕вц╕в: Яка в╕дпов╕дальн╕сть передбачена у раз╕ порушення терм╕ну сплати пен╕, нараховано╖ контролюючим органом за порушення резидентами терм╕ну розрахунк╕в за операц╕ями з експо...
Яка в╕дпов╕дальн╕сть передбачена у раз╕ порушення терм╕ну сплати пен╕, нараховано╖ контролюючим органом за порушення резидентами терм╕ну розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в?
За порушення терм╕ну сплати пен╕, нараховано╖ контролюючим органом за порушення резидентами терм╕ну розрахунк╕в
за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в, так╕ резиденти притягуються до в╕дпов╕дальност╕ у вигляд╕ штрафу у розм╕рах, встановлених п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу Укра╖ни.
Водночас Кодексом Укра╖ни про адм╕н╕стративн╕ правопорушення в╕дпов╕дальност╕ за порушення такого терм╕ну не передбачено.
Повна:
Зг╕дно з частиною п’ятою ст. 13 Закону Укра╖ни в╕д 21 червня 2018 року №
2473-VIII «Про валюту ╕ валютн╕ операц╕╖» (дал╕ – Закон № 2473) порушення резидентами строку розрахунк╕в, встановленого зг╕дно з ст. 13 Закону № 2473, тягне за собою нарахування пен╕ за кожний день прострочення в розм╕р╕ 0,3 в╕дс. суми неодержаних грошових кошт╕в за договором (вартост╕ недопоставленого товару) у нац╕ональн╕й валют╕ (у раз╕ зд╕йснення розрахунк╕в за зовн╕шньоеконом╕чним договором (контрактом) у нац╕ональн╕й валют╕) або в ╕ноземн╕й валют╕, перерахован╕й у нац╕ональну валюту за курсом
Нац╕онального банку Укра╖ни (дал╕ – НБУ), встановленим на день виникнення заборгованост╕. Загальний розм╕р нараховано╖ пен╕ не може перевищувати суми неодержаних грошових кошт╕в за договором (вартост╕ недопоставленого товару).
Центральний орган виконавчо╖ влади, що реал╕зу╓ державну податкову ╕ митну пол╕тику, за результатами перев╕рки стягу╓ у встановленому законом порядку з резидент╕в пеню, передбачену частиною п’ятою ст. 13 Закону № 2473 (частина восьма ст. 13
Закону № 2473).
В╕дпов╕дно до частини першо╖ ст. 10 Закону № 2473 уповноважен╕ установи зобов’язан╕ надавати НБУ ╕нформац╕ю про валютн╕ операц╕╖, що зд╕йснюються суб’╓ктами валютних операц╕й через ц╕ установи, а також про власн╕ валютн╕ операц╕╖.
Зг╕дно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу Укра╖ни в╕д 02 грудня 2010 року № 2755-V╤ з╕ зм╕нами та доповненнями (дал╕ – ПКУ) зг╕дно з податковим та ╕ншим законодавством
особою, в╕дпов╕дальною за нарахування сум податкових зобов’язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (ф╕нансових) санкц╕й та пен╕, у тому числ╕ за порушення у сфер╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕, ╓ контролюючий орган, то в╕н зобов’язаний самост╕йно визначити суму грошових зобов’язань, зг╕дно з податковим та ╕ншим законодавством.
При цьому грошове зобов’язання платника податк╕в – сума кошт╕в, яку платник податк╕в повинен сплатити до в╕дпов╕дного
бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (ф╕нансову) санкц╕ю, що справля╓ться з платника податк╕в у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та ╕ншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролююч╕ органи, а також санкц╕╖ за порушення законодавства у сфер╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Якщо зг╕дно з нормами ст. 54 ПКУ сума грошового зобов’язання розрахову╓ться контролюючим органом,
платник податк╕в не несе в╕дпов╕дальност╕ за сво╓часн╕сть, достов╕рн╕сть ╕ повноту нарахування тако╖ суми, проте несе в╕дпов╕дальн╕сть за сво╓часне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання ╕ ма╓ право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому (п. 54.5 ст. 54 ПКУ).
Пунктом 2 розд. ╤╤ Порядку над╕слання контролюючими органами податкових пов╕домлень-р╕шень платникам податк╕в, затвердженого наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д
28.12.2015 № 1204 визначено, що у раз╕ застосування пен╕, зокрема, за порушення у сфер╕ зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ склада╓ться податкове пов╕домлення-р╕шення за формою «С».
У раз╕ визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за п╕дставами, зазначеними у п╕дпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податк╕в зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних дн╕в, що настають за днем отримання податкового
пов╕домлення-р╕шення, кр╕м випадк╕в, коли протягом такого строку такий платник податк╕в розпочина╓ процедуру оскарження р╕шення контролюючого органу (п. 57.3 ст. 57 ПКУ).
Зг╕дно з п. 126.1 ст. 126 ПКУ якщо платник податк╕в не сплачу╓ узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строк╕в, визначених ПКУ, такий платник податк╕в притягу╓ться до в╕дпов╕дальност╕ у вигляд╕ штрафу у таких розм╕рах:
при затримц╕ до 30 календарних
дн╕в включно, наступних за останн╕м днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розм╕р╕ 10 в╕дс. погашено╖ суми податкового боргу;
при затримц╕ б╕льше 30 календарних дн╕в, наступних за останн╕м днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розм╕р╕ 20 в╕дс. погашено╖ суми податкового боргу.
Таким чином, у раз╕ порушення терм╕ну сплати пен╕, нараховано╖ контролюючим органом за порушення резидентами строк╕в
розрахунк╕в за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в, так╕ резиденти притягуються до в╕дпов╕дальност╕ у вигляд╕ штрафу у розм╕рах, встановлених п. 126.1 ст. 126 ПКУ.
Водночас Кодексом Укра╖ни про адм╕н╕стративн╕ правопорушення в╕дпов╕дальност╕ за порушення такого терм╕ну не передбачено.
[0|0|0|0|1]
З ╕нформац╕йних ресурс╕в ╤нтернету: http://zir.sfs.gov.ua/
Украинские компании полностью использовали 9 экспортных квот в ес. что больше всего продают
Украинские предприятия в этом году уже полностью использовали девять из 40 квот на беспошлинный экспорт товаров в Евросоюз.
Об этом сообщили в Министерстве экономического развития и торговли Украины, пишет УНН.
"Украинские экспортеры активно используют возможности беспошлинного экспорта в рамках тарифных квот. По состоянию на 22.08.2019 используются возможности беспошлинного экспорта 31 из 40 тарифных квот. Уже полностью использовано 9
тарифных квот на кукурузу, мед, виноградный и яблочный соки, сахар, обработанные томаты, обработанный крахмал, пшеницу мягкую, муку и гранулы, ячменную крупу и муку, сливочное масло и молочные пасты", - сообщили в министерстве.
Почти полностью – на 99,9% - уже использовано квоту на продукты переработки солода и крахмала.
"Также, используются тарифные квоты на ячмень, ячменную муку и гранулы (79,4%), мясо птицы и полуфабрикаты из мяса птицы (основная 75% и
дополнительная 44,1%), крахмал (65,9%), обработанную продукцию из зерновых (62,9%), солод и клейковину (59,1%), яйца и альбумины (основная 55,9% и дополнительная 38,4%), отруби, отходы и остатки (53,6%), продукцию из обработанного молока (31,8%), сухое молоко (29,4%), чеснок (26,7%), овес (18,0%), молоко, сливки, сгущенное молоко и йогурты (14,7%), обработанную продукцию из сахара (10,2%), этанол (5,1%), другие сахарные продукты (4,6%), пищевые продукты (2,6%), обработанную продукцию из молочных сливок
(1,9%), сахарные сиропы (0,2%)", - уточнили в МЭРТ.
Беспошлинные тарифные квоты Евросоюза для Украины предусмотрены углубленной и всеобъемлющей зоной свободной торговли между Украиной и ЕС, которая вступила в силу с 1 января 2016-го. ЕС ежегодно корректирует объемы товаров по разным видам квот. Больше читайте здесь: https://ru.tsn.ua/groshi/ukrainskie-kompanii-polnostyu-ispolzovali-9-e...
Чи ма╓ право суб’╓кт господарювання зд╕йснювати розрахунки з нерезидентами за операц╕ями з експорт/╕мпорту товар╕в через рахунки в ╕ноземних ф╕нансових установах, як╕ знаходяться за межами Укра╖ни?
Суб’╓кт господарювання — резидент ма╓ право зд╕йснювати розрахунки з нерезидентами за операц╕ями з експорту та ╕мпорту товар╕в через рахунки, в╕дкрит╕ в ╕ноземних ф╕нансових установах, як╕ знаходяться за межами Укра╖ни.
Повернення частини експортованого товару: в╕добража╓мо у Зв╕т╕ про контрольован╕ операц╕╖
У раз╕ якщо операц╕я з поставки товару ╕ повернення частини цього товару в╕дбулась протягом одного зв╕тного календарного року, то так╕ операц╕╖ в╕дображаються у Зв╕т╕ згорнуто, шляхом зменшення вартост╕ поставки на варт╕сть поверненого товару
Оф╕с великих платник╕в податк╕в ДФСУ розпов╕да╓, що ст. 1 Закону Укра╖ни в╕д 16.07.1999 р. №996-Х╤V «Про бухгалтерський обл╕к та ф╕нансову зв╕тн╕сть в Укра╖н╕» визначено, що господарська операц╕я – це д╕я або под╕я, яка
виклика╓ зм╕ни в структур╕ актив╕в та зобов’язань, власному кап╕тал╕ п╕дпри╓мства.
В╕дпов╕дно до пп. 39.2.1.4 ПКУ господарською операц╕╓ю для ц╕лей трансфертного ц╕ноутворення ╓ вс╕ види операц╕й, договор╕в або домовленостей, документально п╕дтверджених або неп╕дтверджених, що можуть впливати на об’╓кт оподаткування податком на прибуток
п╕дпри╓мств платника податк╕в, зокрема, операц╕╖ з товарами, такими як сировина, готова продукц╕я тощо.
Нагада╓мо, що об’╓ктом оподаткування для ц╕лей податку на прибуток ╓ прибуток ╕з джерелом походження з Укра╖ни та за ╖╖ межами, який визнача╓ться шляхом коригування (зб╕льшення або зменшення) ф╕нансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у ф╕нансов╕й зв╕тност╕ п╕дпри╓мства в╕дпов╕дно до нац╕ональних положень (стандарт╕в) бухгалтерського обл╕ку або
м╕жнародних стандарт╕в ф╕нансово╖ зв╕тност╕, на р╕зниц╕, як╕ виникають в╕дпов╕дно до положень ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ).
Зг╕дно з п. 44.2 ПКУ для обрахунку об’╓кта оподаткування платник податку на прибуток використову╓ дан╕ бухгалтерського обл╕ку та ф╕нансово╖ зв╕тност╕ щодо доход╕в, витрат та ф╕нансового результату до оподаткування.
П╕дпунктом 39.2.1.7 ПКУ визначено, що господарськ╕ операц╕╖, передбачен╕ пп. 39.2.1.1 – 39.2.1.3 ╕ 39.2.1.5 ПКУ, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються так╕ умови:
р╕чний дох╕д платника податк╕в в╕д будь-яко╖ д╕яльност╕, визначений за правилами бухгалтерського обл╕ку, перевищу╓ 150 м╕льйон╕в
гривень (за вирахуванням непрямих податк╕в) за в╕дпов╕дний податковий (зв╕тний) р╕к; обсяг таких господарських операц╕й платника податк╕в з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обл╕ку, перевищу╓ 10 м╕льйон╕в гривень (за вирахуванням непрямих податк╕в) за в╕дпов╕дний податковий (зв╕тний) р╕к. Форма Зв╕ту про контрольован╕ операц╕╖ (дал╕ – Зв╕т) та Порядок складання Зв╕ту про контрольован╕ операц╕╖ (дал╕ – Порядок), затверджен╕ наказом М╕нф╕ну в╕д 18.01.2016 р. №8 (з╕ зм╕нами та
доповненнями).
В╕дпов╕дно до п. 4 розд╕лу III Порядку у граф╕ 4 Зв╕ту «Загальн╕ в╕домост╕ про контрольован╕ операц╕╖» зазнача╓ться варт╕сний показник загально╖ суми контрольованих операц╕й платника податк╕в з кожним контрагентом протягом зв╕тного пер╕оду за даними бухгалтерського обл╕ку платника.
У розд╕л╕ «В╕домост╕ про контрольован╕ операц╕╖» зазначаються детал╕зован╕ в╕домост╕ про вс╕ контрольован╕ операц╕╖, зд╕йснен╕ платником податк╕в у зв╕тному
пер╕од╕ ╕з особою, ╕нформац╕я про яку зазначена у розд╕л╕ «В╕домост╕ про особу, яка бере участь у контрольованих операц╕ях» додатка до Зв╕ту (п. 5 розд╕лу IV Порядку).
При цьому кожна задекларована контрольована операц╕я ма╓ бути ╕дентиф╕кована та ╖╖ найменування повинно бути зазначене у граф╕ 2 розд╕лу III «Порядок заповнення основно╖ частини Зв╕ту «Загальн╕ в╕домост╕ про контрольован╕ операц╕╖» Порядку.
Таким чином, з метою ╕дентиф╕кац╕╖ контрольовано╖
операц╕╖ у Зв╕т╕ в╕дображаються вс╕ зд╕йснен╕ господарськ╕ операц╕╖ за в╕дпов╕дний податковий (зв╕тний) р╕к, що можуть впливати на об’╓кт оподаткування податком на прибуток п╕дпри╓мств.
У раз╕ якщо операц╕я з поставки товару ╕ повернення частини цього товару в╕дбулась протягом одного зв╕тного календарного року, то так╕ операц╕╖ в╕дображаються згорнуто у Зв╕т╕ шляхом зменшення вартост╕ поставки на варт╕сть поверненого товару.