Количество просмотров: 9 (за период c 00:00 по 18:04 11/05/19), всего просмотров: 2679

Наказ вiд 21.11.2000 № 644 М╕нтранс Про затвердження окремих розд╕л╕в Правил перевезення вантаж╕в Вступил в силу с 21.11.2000

• Все хиты документов

MDoffice

Документы, которые вносили изменения, по разделам:
Классификаторы
	нет изменений
Новые / модифицированные документы		Кол.
	Листи ДМСУ	7
	Постанови Каб╕нету М╕н╕стр╕в Укра╖ни	1
	ВСЕГО:	8

MDoffice

ДЕРЖАВНА ФIСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРА╥НИ

     За результатами монiторингу заповнення митних декларацiй на бланку ╓диного адмiнiстративного документа, за якими здiйснювалось завершення митного режиму тимчасового ввезення Державна фiскальна служба Укра╖ни повiдомля╓ таке.

     Частиною третьою статтi 108 Митного кодексу Укра╖ни (далi - Кодекс) встановлено, що з урахуванням мети ввезення товарiв та/або транспортних засобiв комерцiйного призначення, особливостей транспортних операцiй та iнших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарiв вiдповiдно до частини першо╖ цi╓╖ статтi та/або транспортних засобiв; комерцiйного призначення вiдповiдно до частини друго╖ цi╓╖ статтi за письмовою заявою власника цих товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення або уповноважено╖ ним особи може бути продовжений вiдповiдним органом доходiв i зборiв.

     Згiдно з абзацом другим пункту 37 Положення про митнi декларацi╖, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра╖ни вiд 21 травня 2012 року N 450 (зi змiнами), пiсля завершення митного оформлення змiни до митно╖ декларацi╖ на бланку ╓диного адмiнiстративного документа можуть вноситися шляхом подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарiв з частковим звiльненням вiд оподаткування митними платежами, а також у випадках, визначених Кодексом, декларантом або уповноваженою ним особою додатково╖ митно╖ декларацi╖ та оформлення ╖╖ митним органом.

     Вiдповiдно до частини першо╖ статтi 112 Кодексу митний режим тимчасового ввезення завершу╓ться шляхом реекспорту товарiв, транспортних засобiв комерцiйного призначення, помiщених у цей митний режим, або шляхом помiщення ╖х в iнший митний режим, що допуска╓ться цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цi╓╖ статтi.

     Згiдно з главами 1 та 2 роздiлу II Порядку заповнення митно╖ декларацi╖ на бланку ╓диного адмiнiстративного документа, затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв Укра╖ни вiд 30.05.2012 N 651, графа 40 "Загальна декларацiя/Попереднiй документ" митно╖ декларацi╖ заповню╓ться, якщо заявленому за митною декларацi╓ю митному режиму передував iнший митний режим або поданню митно╖ декларацi╖ передувало оформлення, тимчасово╖ або перiодично╖ митно╖ декларацi╖. У графi зазначаються вiдомостi про попереднiй документ, у тому числi той, який при оформленнi товару в митний режим, що переду╓ заявленому, використовувався замiсть митно╖ декларацi╖. Якщо товари, що декларуються, послiдовно розмiщувалися в кiлькох митних режимах, то в графi зазначаються вiдомостi про митну декларацiю або iнший документ, що використовувався замiсть митно╖ декларацi╖, за якою (яким) цi товари розмiщувалися в останнiй митний режим, що переду╓ заявленому.

     З огляду на зазначене, у разi подання для завершення митного режиму тимчасового ввезення з умовним частковим звiльненням вiд оподаткуванню митними платежами митно╖ декларацi╖ на бланку ╓диного адмiнiстративного документа, до графи 40 тако╖ митно╖ декларацi╖ вносяться вiдомостi про митну декларацiю, згiдно з якою товари ввозились у митному режимi тимчасового ввезення. Вiдомостi про додаткову митну декларацiю, за якою здiйснювалось продовження строку тимчасового ввезення товарiв, до графи 40 тако╖ митно╖ декларацi╖ не вносяться.

     Керiвникам митниць ДФС забезпечити доведення зазначено╖ iнформацi╖ до особового складу митниць, а також юридичних i фiзичних осiб.

8 травня 2019 року Каб╕нет М╕н╕стр╕в Укра╖ни затвердив Постанову № 383 «Про затвердження Порядку проведення перев╕рки сертиф╕кат╕в та п╕дтверджень у раз╕ ввезення та/або вивезення нас╕ння ╕ садивного матер╕алу, досл╕дних зразк╕в сорт╕в державним ф╕тосан╕тарним ╕нспектором п╕д час зд╕йснення ф╕тосан╕тарного контролю».

Постанова дозволить оптим╕зувати зд╕йснення контрольних процедур при перем╕щенн╕ товар╕в через митний кордон Укра╖ни для забезпечення об’╓ктивност╕, прозорост╕ та неупередженост╕ зд╕йснення Державною службою з питань безпечност╕ харчових продукт╕в та захисту споживач╕в заход╕в державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства у сфер╕ нас╕нництва ╕ розсадництва.

Постанова ма╓ створити сприятлив╕ умови при зд╕йсненн╕ перев╕рки наступних документ╕в державним ф╕тосан╕тарним ╕нспектором перед зд╕йсненням ф╕тосан╕тарного контролю нас╕ння та садивного матер╕алу при його ╕мпорт╕ та/або експорт╕ з використанням механ╕зму «╓диного в╕кна»:

- сертиф╕кат╕в кра╖ни експортера, що засв╕дчу╓ як╕сть нас╕ння та/або садивного матер╕алу, сертиф╕кату ОЕСР ╕ сертиф╕кату ISTA для нас╕ння та садивного матер╕алу за умови належност╕ його до сорту, занесеного до Ре╓стру сорт╕в рослин Укра╖ни та/або Перел╕ку сорт╕в рослин ОЕСР тих с╕льськогосподарських рослин, до схем сортово╖ сертиф╕кац╕╖, яких при╓дналася Укра╖на.

- п╕дтвердження на ввезення нас╕ння ╕ садивного матер╕алу для селекц╕йних, досл╕дних роб╕т та експонування, п╕дтвердження (пов╕домлення) на ввезення досл╕дних зразк╕в сорт╕в рослин для проведення експертизи заявки.

Постанова дозволить зменшити час, необх╕дний для зд╕йснення експортно-╕мпортних операц╕й, що, в свою чергу, пол╕пшить ╕нвестиц╕йну приваблив╕сть Укра╖ни забезпечу╓ врегулювання вза╓мод╕╖ м╕ж органами доход╕в ╕ збор╕в, ╕ншими державними органами та учасниками транскордонно╖ торг╕вл╕ з використанням механ╕зму «╓диного в╕кна».

MD Office: Постанова набуде чинност╕ з дня ╖╖ оприлюднення.

Державна служба Укра╖ни з питань безпечност╕ харчових продукт╕в та захисту споживач╕в

   Протягом с╕чня-кв╕тня 2019 року митницями заф╕ксовано майже 2,6 тис. випадк╕в призупинення митного оформлення товар╕в за п╕дозрою у порушенн╕ прав ╕нтелектуально╖ власност╕.

   Митницями ДФС з початку 2019 року порушено 3 справи про порушення митних правил за фактами ввезення товар╕в з порушенням прав ╕нтелектуально╖ власност╕ на загальну суму понад 25,2 млн грн.

   Ц╕ справи порушен╕ Одеською митницею ДФС за статтею 476 Митного кодексу Укра╖ни. Предметами правопорушень були так╕ товари, як автозапчастини «TOYOTA» (варт╕стю близько 23,5 млн грн), автокосметика (варт╕стю близько 1,7 млн грн), взуття з позначеннями, схоже на торговельну марку «три смужки» (варт╕стю близько 117 тис. грн).

   Загалом, станом на 1 травня 2019 року у митний ре╓стр об’╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕ за заявами правовласник╕в внесено 4015 об’╓кт╕в. З них 48 – внесено з початку 2019 року.

   Нагада╓мо, що для сприяння захисту прав ╕нтелектуально╖ власност╕ п╕д час зовн╕шньоеконом╕чно╖ д╕яльност╕ Державна ф╕скальна служба Укра╖ни веде митний ре╓стр об’╓кт╕в права ╕нтелектуально╖ власност╕. До них належать об’╓кти авторського права ╕ сум╕жних прав, винаходи, корисн╕ модел╕, промислов╕ зразки, торговельн╕ марки, географ╕чн╕ зазначення (зазначення походження товар╕в) та сорти рослин.

Державна ф╕скальна служба Укра╖ни

10-05-2019 15:42, AlexT
Регион: Киев
Македон╕я. Проблеми - в╕дмова у митному оформленн╕.

Добрий день!
Хто-небудь вже мав проблеми пов"язан╕ з╕ зм╕ною назви Республ╕ки Македон╕я на П╕вн╕чну Македон╕ю? ╢ якась реакц╕я (роз"яснення?) ДФС як з цим жити до внесення в╕дпов╕дних зм╕н у класиф╕катори?
Дякую завчасно за ╕нформац╕ю!

ДЕРЖАВНА Ф╤СКАЛЬНА
СЛУЖБА УКРА╥НИ
╤НДИВ╤ДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦ╤Я

17.04.2019 р. N 1630/Т/99-99-13-02-03-14/╤ПК

    Державна ф╕скальна служба Укра╖ни, керуючись ст. 52 Податкового кодексу Укра╖ни (дал╕ - Кодекс), розглянула звернення щодо визначення резидентського статусу ф╕зично╖ особи ╕ в межах компетенц╕╖ пов╕домля╓, що в╕дпов╕дь нада╓ться з урахуванням фактичних обставин, викладених у лист╕.

    Визначення резидентського статусу ф╕зично╖ особи ╓ визначальним для з'ясування порядку оподаткування доход╕в тако╖ особи зг╕дно з нормами Кодексу.

    Нерезиденти - це ф╕зичн╕ особи, як╕ не ╓ резидентами Укра╖ни (пп. "в" 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

    Поняття "резидент" та умови набуття платником податку статусу резидента Укра╖ни встановлено пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, зокрема, ф╕зична особа - резидент - це ф╕зична особа, яка ма╓ м╕сце проживання в Укра╖н╕.

    М╕сцем проживання ф╕зично╖ особи ╓ житло, в якому вона прожива╓ пост╕йно або тимчасово (ст. 29 Цив╕льного кодексу Укра╖ни).

    Кр╕м того, ст. 3 Закону Укра╖ни в╕д 11 грудня 2003 року N 1382-IV "Про свободу пересування ╕ в╕льний виб╕р м╕сця проживання в Укра╖н╕" визначено, що м╕сце проживання - це житло, розташоване на територ╕╖ адм╕н╕стративно-територ╕ально╖ одиниц╕, в якому особа прожива╓.

    У раз╕ якщо ф╕зична особа ма╓ м╕сце проживання також в ╕ноземн╕й держав╕, вона вважа╓ться резидентом, якщо така особа ма╓ м╕сце пост╕йного проживання в Укра╖н╕; якщо особа ма╓ м╕сце пост╕йного проживання також в ╕ноземн╕й держав╕, вона вважа╓ться резидентом, якщо ма╓ б╕льш т╕сн╕ особист╕ чи економ╕чн╕ зв'язки (центр житт╓вих ╕нтерес╕в) в Укра╖н╕. У раз╕ якщо державу, в як╕й ф╕зична особа ма╓ центр житт╓вих ╕нтерес╕в, не можна визначити, або якщо ф╕зична особа не ма╓ м╕сця пост╕йного проживання у жодн╕й з держав, вона вважа╓ться резидентом, якщо перебува╓ в Укра╖н╕ не менше 183 дн╕в (включаючи день при╖зду та в╕д'╖зду) протягом пер╕оду або пер╕од╕в податкового року.

    Достатньою (але не виключною) умовою визначення м╕сця знаходження центру житт╓вих ╕нтерес╕в ф╕зично╖ особи ╓ м╕сце пост╕йного проживання член╕в ╖╖ с╕м'╖ або ╖╖ ре╓страц╕╖ як суб'╓кта п╕дпри╓мницько╖ д╕яльност╕.

    Якщо неможливо визначити резидентський статус ф╕зично╖ особи, використовуючи попередн╕ положення цього п╕дпункту, ф╕зична особа вважа╓ться резидентом, якщо вона ╓ громадянином Укра╖ни.

    Достатньою п╕дставою для визначення особи резидентом ╓ самост╕йне визначення нею основного м╕сця проживання на територ╕╖ Укра╖ни у порядку, встановленому цим Кодексом, або ╖╖ ре╓страц╕я як самозайнято╖ особи.

    При цьому за результатами зв╕тного податкового року, в якому ╕ноземець набув статусу резидента Укра╖ни, в╕н ма╓ подати р╕чну податкову декларац╕ю, в як╕й зазнача╓ доходи з джерелом ╖х походження в Укра╖н╕ та ╕ноземн╕ доходи (пп. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу).

    Отже, з метою оподаткування для визначення статусу резидента Укра╖ни платнику податку - ф╕зичн╕й особ╕ сл╕д керуватися положеннями пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

    Кр╕м того, Кодекс не м╕стить норм щодо необх╕дност╕ одержання нерезидентами будь-яких документ╕в в╕д контролюючих орган╕в, що п╕дтверджують статус резидента Укра╖ни.

    Водночас зауважу╓мо, що в╕дпов╕дно до абзацу першого ст. 1 Закону Укра╖ни в╕д 02 вересня 1993 року N 3425-XII "Про нотар╕ат" (дал╕ - Закон N 3425) нотар╕ат в Укра╖н╕ - це система орган╕в ╕ посадових ос╕б, на як╕ покладено обов'язок посв╕дчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти ╕нш╕ нотар╕альн╕ д╕╖, передбачен╕ Законом, з метою надання ╖м юридично╖ в╕рог╕дност╕.

    Нотар╕ус або посадова особа, яка вчиня╓ нотар╕альн╕ д╕╖, ма╓ право витребовувати в╕д ф╕зичних ос╕б в╕домост╕ та документи, необх╕дн╕ для вчинення нотар╕ально╖ д╕╖ (ст. 46 Закону N 3425).

    Зг╕дно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу ╕ндив╕дуальна податкова консультац╕я ма╓ ╕ндив╕дуальний характер ╕ може використовуватися виключно платником податк╕в, якому надано таку консультац╕ю.

   Олександр Федоришин
Доцент кафедри цив╕льного, господарського права та процесу Академ╕╖ адвокатури Укра╖ни, кандидат юридичних наук, адвокат

   Використовуючи власн╕ узагальнення та бачення з розвитку стратег╕╖ реформування митно╖ служби, нижче наводяться окрем╕ аспекти мо╓╖ програми, яка була п╕дготовлена для презентац╕╖ на конкурс╕.

   Умови турбулентност╕ через як╕ проходить конкурс на зайняття вакантно╖ посади голови Державно╖ митно╖ служби Укра╖ни (ДМСУ) ╓ абсолютно законом╕рними, зважаючи на його значим╕сть та насл╕дки, насамперед для б╕знесу та для розпод╕лу впливу. Так чи ╕накше в найближчому майбутньому конкурс в╕дновиться, а в╕д його потенц╕йного переможця сусп╕льство бажатиме почути покрокову ╕нструкц╕ю з реформування одн╕╓╖ з ключових державних структур.

   Використовуючи власн╕ узагальнення та бачення з розвитку стратег╕╖ реформування митно╖ служби, нижче наводяться окрем╕ аспекти мо╓╖ програми, яка була п╕дготовлена для презентац╕╖ на конкурс╕.

   1. Необх╕дно оптим╕зувати структуру митно╖ служби.

   1.1. Вся тарифна пол╕тика ма╓ формуватися та реал╕зовуватися лише департаментом тариф╕в у центральному апарат╕ ДМСУ. Структурн╕ п╕дрозд╕ли тариф╕в у територ╕альних органах мають бути л╕кв╕дованими. Це дасть можлив╕сть вести ╓дину митно-тарифну пол╕тику на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни.

   1.2. Об’╓днання митниць м. Ки╓ва та Ки╖всько╖ област╕ в одну та винесення вантажних митних терм╕нал╕в за меж╕ столиц╕ (це практика ╓вропейських столиць), залишивши лише т╕ п╕дрозд╕ли, що обслуговують громадян (пункти пропуску в аеропортах).

   Такий крок дозволить:

   а) виключити причину для нездорово╖ та шк╕дливо╖ конкуренц╕╖ м╕ж цими двома митницями (наявна практика, коли митниц╕ в погон╕ за виконанням планових показник╕в навипередки пропонують «кращ╕» умови для розмитнення ╕мпортних товар╕в для б╕знесу).

   б) розвантажити головн╕ автомаг╕страл╕ та п╕д’╖зди до м╕ста в╕д значно╖ к╕лькост╕ великотоннажних транспортних засоб╕в, що насамперед пол╕пшить еколог╕чну ситуац╕ю в столиц╕.

   2. Кадрова пол╕тика

   Важливо для новоприйнятих сп╕вроб╕тник╕в провести прозор╕ кадров╕ конкурси ╕з залученням громадськост╕ та ЗМ╤.

   Митна система – це внутр╕шньо вза╓мозалежна структура, де у вс╕х ╖╖ територ╕альних органах мають д╕яти ун╕тарн╕ правила. Якщо хоча б один ╕з територ╕альних орган╕в отрима╓ керованого зовн╕ кер╕вника, то ця митниця (чи митний пост) з великою ймов╕рн╕стю стане лаз╕вкою для нелегального ╕мпорту та р╕зних незаконних схем.

   Грошове та соц╕альне забезпечення прац╕вник╕в ДМСУ необх╕дно переглянути. Сьогодн╕ рядовий митник з вищою осв╕тою, на профес╕йну п╕дготовку якого держава витратила м╕н╕мум 6 рок╕в, отриму╓ зарплату в рази меншу чим на ринку пропонують за не квал╕ф╕ковану роботу.

   3. Чистота декларування

   Створення умов для повноти та достов╕рност╕ декларування ВС╤Х товар╕в, що перем╕щуються через митний кордон. Це фундамент на якому базу╓ться повнота сплати митних платеж╕в ╕ в╕дпов╕дно економ╕чна безпека держави. Саме в╕дсутн╕сть чистоти та повноти декларування створю╓ умови для функц╕онування т╕ньово╖ економ╕ки всередин╕ кра╖ни в тому числ╕. Забезпечення ╕снування таких умов можливе за допомогою наступного.

   3.1. В рамках д╕ючого законодавства прибрати основу для ман╕пуляц╕й ╕з митною варт╕стю:

   а) в таких серв╕сах, як наприклад видача р╕шення про визначення митно╖ вартост╕, правильност╕ класиф╕кац╕╖ товар╕в, визначення кра╖ни походження тощо, де ╕сну╓ високий ризик корупц╕╖, необх╕дно запровадити автоматичний розпод╕л запит╕в/звернень «рандомним» методом серед посадових ос╕б, без ╖х особисто╖ ╕дентиф╕кац╕╖ для ╕ншо╖ сторони та з виключенням можливост╕ сп╕лкування з безпосередн╕м виконавцем запиту та з функц╕╓ю подання онлайн-запиту на попередн╕ р╕шення щодо митно╖ вартост╕ та класиф╕кац╕╖ товар╕в;

   б) запровадити зручний доступ до в╕дкрито╖ статистично╖ тарифно╖ ╕нформац╕╖ за аналог╕╓ю з ╓вропейською системою TARIC. Це дасть можлив╕сть публ╕чного контролю м╕н╕мального р╕вня податкового навантаження на одиницю конкретного ╕мпортного товару (ц╕ дан╕ не ╓ комерц╕йною та╓мницею).

   3.2. Направлення зусиль на забезпечення функц╕онування системи авторизованого економ╕чного оператора.

   Сьогодн╕ де-факто в Укра╖н╕ функц╕онують т╕ньов╕ аналоги авторизованого економ╕чного оператора (АЕО). Працюють вони в нап╕влегальному становищ╕ ╕ конкурують не за рахунок вартост╕ послуг, лог╕стики тощо, а за рахунок того, хто виг╕дн╕ше домовиться за менш╕ тарифи з митниками та правоохоронцями.

   В╕дтак необх╕дно якнайшвидше зак╕нчити законодавче врегулювання умов функц╕онування АЕО. Зазначене дозволить спростити митн╕ процедури, встановити новий формат вза╓мод╕╖ з б╕знесом та розпочати ╕мплементац╕ю Митного кодексу ╢вропейського Союзу.

   Перш╕ кроки на цьому шляху вже зроблен╕ Верховною Радою Укра╖ни, яка 28.02.2019 прийняла в першому читанн╕ законопроект про зм╕ни до Митного кодексу Укра╖ни щодо запровадження ╕нституту уповноваженого економ╕чного оператора (№ 7473). Важливо продовжити роботу в цьому напрямку та прийняти зазначений проект у другому читанн╕.

   3.3. Переглянути наявн╕ проф╕л╕ ризик╕в системи управл╕ння ризиками (АСАУР) та прибрати неефективн╕.

   Середн╕й показник в╕дсотку складених протокол╕в про порушення митних правил за результатами спрацювання АСАУР становить близько 4,6%. При цьому наявн╕ критер╕╖ спрацювання ризик╕в не актуальн╕ для б╕льшост╕ д╕ючих незаконних схем.

   Як приклад, ситуац╕╖ ╕з пост╕йними затриманнями правоохоронними органами морських контейнер╕в з товарами народного вжитку. Так╕ випадки широко висв╕тлюються в новинах. В╕дбува╓ться це системно ╕з року в р╕к! ╤ що головне по таких контейнерах, як правило, не спрацьовують наявн╕ проф╕л╕ ризик╕в АСАУР, наприклад «до проведення митного огляду» тощо.

   Недоплат╕ митних платеж╕в з таких контейнер╕в та порушенню митного законодавства можна запоб╕гти переглянувши проф╕ль ризик╕в по наведен╕й ситуац╕╖. Для прикладу даний проф╕ль ризику ма╓ зобов’язувати проводити частковий митний огляд (з розкриттям до 20% пакувальних м╕сць та виб╕рковим обстеженням транспортних засоб╕в) вс╕х морських контейнер╕в з товарами народного вжитку (саме тут концентру╓ться 90% вс╕х правопорушень) ╕ вже за результатами часткового огляду надавати ╕нспектору право приймати р╕шення про доц╕льн╕сть чи недоц╕льн╕сть повного митного огляду (100% розкриття пакувальних м╕сць та поглибленим обстеженням транспортних засоб╕в).

   3.4. Пропону╓ться створити економ╕чно-стимулюючу систему для заохочення боротьби з порушеннями митних правил:

   На р╕вн╕ Митно╖ служби – за виявлення порушень митних правил посадова особа, що виявила ма╓ обов’язково матер╕ально та морально заохочуватись.

   На р╕вн╕ рег╕ону (област╕):

   Держава вже частково п╕шла на введення економ╕чно стимулюючих заход╕в на р╕вн╕ областей. Так, зараз д╕╓ норма коли 50% кошт╕в в╕д перевиконання плану надходжень митниць йдуть на ремонт дор╕г окремих рег╕он╕в. Однак такий п╕дх╕д не ╓ об’╓ктивним, оск╕льки в╕н д╕╓ не для вс╕х рег╕он╕в та доведений плановий показник надходжень митних платеж╕в форму╓ться суб'╓ктивно (його можна за домовлен╕стю в╕дкоригувати). Виходячи з цього, пропону╓ться розглянути можлив╕сть запровадити ╕нший п╕дх╕д, а саме коли кошти на розвиток вс╕х без виключення рег╕он╕в автоматично перераховувалися б в розм╕р╕ до 5-10% в╕д митних платеж╕в митниц╕ з╕браних у вказаному рег╕он╕.

   3.5. Митний Аташе в Кита╖ та Туреччин╕.

   Митний аташе ╓ представником ДМСУ ╕ п╕д загальним пол╕тичним кер╕вництвом посла ма╓ в╕дпов╕дати за роботу по розвитку ╕ п╕дтримц╕ зв’язк╕в по л╕н╕╖ митних та податкових питань (обм╕н митною ╕нформац╕╓ю, в╕дсл╕дкування реальност╕ експортних ц╕н тощо).

   Так, за даними Генерально╖ митно╖ адм╕н╕страц╕╖ КНР у 2013 роц╕ з КНР в Укра╖ну експортовано товар╕в на загальну суму 7,8 млрд. $, а за даними з бази даних ДФС ╕мпортовано з КНР товар╕в на суму 5,6 млрд. $. Р╕зниця становить 2,2 млрд. $. Умовн╕ недонадходження до бюджету т╕льки за 2013 р╕к близько 400 млн. $ в р╕к. Аналог╕чна ситуац╕я ╕ з товарами народного вжитку ╕з Туреччини.

   Тому впровадження посади митних аташе при посольствах Укра╖ни в Кита╖ та Туреччин╕ покликано забезпечити можлив╕сть максимального усунення нелегального та нап╕влегального ╕мпорту, зб╕льшення надходжень податк╕в до бюджету Укра╖ни через контроль реальност╕ експортних ц╕н в основному на товари з цих кра╖н.

   Тим б╕льше, що така практика для Укра╖ни не нова.

   3.6. Прийняти правов╕ р╕шення для унеможливлення легал╕зац╕╖ незаконно ввезених товар╕в, в тому числ╕ через придбання ф╕ктивних документ╕в на товар коли ввезли один товар, а пот╕м з’явився ╕нший – в «10 раз╕в» дорожчий, а держава недоотримала податки.

   Звичайно в перспектив╕ необх╕дно законодавчо зобов’язати п╕дпри╓мц╕в вс╕х форм д╕яльност╕ при продаж╕ товар╕в видавати ф╕скальний чек (в т.ч. електронний). Це дасть можлив╕сть в╕дсл╕дковувати ╕стор╕ю товару в╕д кордону до к╕нцевого споживача та остаточно унеможливить легал╕зац╕ю та продаж незаконно ввезеного товару.

   3.7. Окрема важлива частина – перех╕д в╕д контролю п╕д час зд╕йснення митного оформлення до митного контролю п╕сля завершення митного оформлення товар╕в – митного пост-аудиту. Це той важ╕ль, який потр╕бно розвивати, за яким майбутн╓, але який, станом на сьогодн╕, повн╕стю знищений. Сл╕д особливо наголосити, що такий перех╕д допустимий лише за умови забезпечення можливост╕ просл╕дкувати рух товар╕в в╕д кордону до споживач╕в.

   Окремими елементами побудови ефективного митного пост-аудиту бачу:

   а) ╕мплементац╕я законодавчих норм взятих на себе Укра╖ною за умовами Угоди про асоц╕ац╕ю в частин╕ питань орган╕зац╕╖ та зд╕йснення пост-митного аудиту;

   б) залучення профес╕йно╖ команди митних аудитор╕в, наприклад з визнаних м╕жнародних аудиторських компан╕й, як основного ядра, для роботи в Митн╕й служб╕ ╕з законодавчо встановленою системою мотивац╕╖ за результатами роботи.

   4. Розмежувати функц╕╖ митниц╕ та прикордонно╖ служби в пунктах пропуску.

   Законодавство Укра╖ни з-пом╕ж ╕ншого поклада╓ на Державну прикордонну службу Укра╖ни обов’язок боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил. Хоча по духу закону ма╓ться на уваз╕ на «зеленому кордон╕», тобто поза пунктами пропуску, де нема╓ митних п╕дрозд╕л╕в. Однак на практиц╕ прикордонники реал╕зують це право в переб╕льшеному вигляд╕ саме в пунктах пропуску, де ╓ також митн╕ п╕дрозд╕ли. В зв’язку з чим в╕дбува╓ться дублювання функц╕й, розмива╓ться в╕дпов╕дальн╕сть стор╕н та створю╓ться додатковий тиск на б╕знес.

   Вир╕шення зазначеного питання лежить не лише в нормативному розмежуванн╕ функц╕й. На мою думку, сл╕д рухатися дал╕ ╕, враховуючи досв╕д зах╕дних кра╖н (США) та укра╖нську практику, безпеков╕ питання д╕яльност╕ Митно╖ служби, як╕ визначенн╕ Митним кодексом в╕днести до компетенц╕╖ М╕н╕стерства внутр╕шн╕х справ, а ф╕скальн╕ питання залишити п╕д кураторством М╕н╕стерства ф╕нанс╕в.

   Таким чином, реал╕зац╕я наведених та ╕нших положень, насамперед, покликана на ствердження того, що «Митниця ма╓ бути митницею» – органом безпеки митного кордону.

https://blog.liga.net

   ╤рина Артишук
експерт ╕з захисту персональних даних, компан╕я "АВТОР"

   Чим ближче Укра╖на до електронного документооб╕гу, тим б╕льше питань виника╓. Днями потрапила на гарячу дискус╕ю в Мереж╕ на цю тему. Основн╕ питання, як╕ ц╕кавлять сусп╕льство: Що буде з електронним цифровим п╕дписом? Як╕ зм╕ни впроваджу╓ новий закон “Про електронн╕ дов╕рч╕ послуги”? Що з цим робити б╕знесу та приватним особам?

   Щоб уникнути таких питань в подальшому, вир╕шила розкласти все по поличках. Отже, перше: Чому це важливо?

   Найголовн╕ше, закон передбача╓ зм╕ну способу збер╕гання особистого ключа електронного п╕дпису. Особистий ключ - це основа вашого електронного цифрового п╕дпису, по сут╕ це ун╕кальн╕ електронн╕ дан╕ для створення електронного п╕дпису чи печатки. Сам ключ доступний т╕льки п╕дписувачу чи створювачу електронно╖ печатки. Для того, щоб зрозум╕ти чому ╕ наск╕льки це важливо, необх╕дно тр╕шки повернутись до ╕стор╕╖.

   Без належного юридичного регулювання п╕дтверджувати угоди в електронному вигляд╕ неможливо. Вперше цю проблему вир╕шили в ╢С. Ще в 1999 роц╕ там прийняли Директиву ╢С 1999/93/╢С “Про систему електронних п╕дпис╕в”. Нею в юридичний об╕г було введено поняття “електронного п╕дпису”. Кр╕м того, кра╖ни-члени ╢С мали змогу самост╕йно формувати пол╕тику електронного документооб╕гу. Прийняття Директиви стало поштовхом до створення цього ринку та запровадження послуги “електронних п╕дпис╕в” у кра╖нах-членах ╢С.

   Вт╕м вона мала й певн╕ недол╕ки. Зокрема, юридичними угодами суд м╕г визнавати нав╕ть звичайну переписку по e-mail або так зван╕ “кл╕к-договори”, коли ви натиска╓те кнопку “Згоден” на будь-якому сайт╕.

   У рамках наближення укра╖нського законодавства до ╓вропейського, ще в 2003 роц╕ прийняли Закон Укра╖ни “Про електронний цифровий п╕дпис”. Саме в╕н ╕ вн╕с в укра╖нську законодавчу терм╕нолог╕ю поняття “електронного цифрового п╕дпису”. Важливим аспектом цього закону було визнання ЕЦП повноц╕нним юридичним ╕нструментом на р╕вн╕ з╕ звичайним, власноручним п╕дписом. Прийняття цього закону можна вважати початком ери електронного документооб╕гу в Укра╖н╕.

   Однак, на той час, н╕ укра╖нським, н╕ ╓вропейським законодавством питання безпеки ЕЦП не було практично врегульоване. Особистий ключ електронного п╕дпису можна було збер╕гати будь-де та будь-яким чином. Для розум╕ння абсурдност╕ ситуац╕╖, наведу простий приклад. Уяв╕ть, що ви п╕дпису╓те будь-як╕ папери не вникаючи у зм╕ст або взагал╕ не читаючи, або п╕дпису╓те чист╕ аркуш╕ паперу та переда╓те незнайом╕й особ╕. Ситуац╕я з цифровим п╕дписом абсолютно ╕дентична.

   Вир╕шенням ц╕╓╖ проблеми стало скасування попередньо╖ Директиви та прийняття у 2014 роц╕ нового Регламенту ╢С “Про електронну ╕дентиф╕кац╕ю, вериф╕кац╕ю та дов╕рч╕ послуги”, в╕н набув чинност╕ у 2016 роц╕. Основною новац╕╓ю ╓ вимога збер╕гати особист╕ ключ╕ квал╕ф╕кованого електронного п╕дпису (прир╕вняного в правах до власноручного) лише на захищених апаратних нос╕ях (електронних ключах, токенах, централ╕зованих сховищах ключ╕в тощо), котр╕ пройшли в╕дпов╕дну сертиф╕кац╕ю в державних органах. Що це дасть б╕знесу?

   Передус╕м, потр╕бно розум╕ти, що ратиф╕кувавши Угоду про асоц╕ац╕ю з ╢С, Укра╖на взяла на себе зобов’язання гармон╕зувати сво╓ законодавство з законодавством ╢вропейського союзу. За в╕дсутн╕сть норми про обов’язкове збер╕гання особистого ключа електронного цифрового п╕дпису на захищеному нос╕╓в╕ ╢С неодноразово критикував Укра╖ну, адже при такому п╕дход╕ абсолютно порушений принцип безпеки.

   Тому ц╕лком лог╕чним кроком власне й стало прийняття Закону Укра╖ни “Про електронн╕ дов╕рч╕ послуги”, який повн╕стю врахову╓ вимоги оновленого Регламенту ╢С. Закон вступив у д╕ю в 2018 роц╕, п╕дзаконн╕ акти Каб╕нет м╕н╕стр╕в повинен розробити до 7 листопада 2019 року. Якщо ж ви отримали ЕЦП до 7 листопада 2018 року ви можете його використовувати без захищеного нос╕я аж до завершення його терм╕ну д╕╖, але при наступн╕й генерац╕╖ ключових даних для квал╕ф╕кованого електронного п╕дпису чи печатки необх╕дно буде використовувати виключно захищен╕ нос╕╖. Кр╕м того, закон дозволя╓ використання ще одн╕╓╖ технолог╕╖, п╕д назвою Mobile ID, яка передбача╓ створення квал╕ф╕кованого електронного п╕дпису за допомогою вашого моб╕льного телефону, при цьому роль захищеного нос╕я зд╕йсню╓ с╕м-карта, на як╕й записаний особистий ключ.

   Для кого ц╕ зм╕ни ╕ як ╖х врахувати в сво╖й робот╕?

   Зм╕ни стосуються вс╕х тримач╕в електронного цифрового п╕дпису. Оск╕льки квал╕ф╕кований п╕дпис прир╕вню╓ться до власноручного, основним пр╕оритетом ╓ безпека та захист в╕д шахрайства. При використанн╕ спец╕ального апаратного засобу (токену), особистий ключ, який використову╓ться як ун╕кальн╕ електронн╕ дан╕ для створення електронного п╕дпису чи печатки знаходиться всередин╕ токену, ╕ н╕коли не покида╓ його меж. Кр╕м того, токен захищений п╕н-кодом з обмеженою к╕льк╕стю можливих спроб входу. П╕д╕брати п╕н-код практично неможливо, адже в раз╕ дек╕лькох невдалих спроб, токен просто блоку╓ться. Для його повторного використання необх╕дно в╕дформатувати та згенерувати особистий ключ заново. Тобто нав╕ть у раз╕ його викрадення та спроб взлому, ваш особистий ключ просто знищиться. Якщо провести просту аналог╕ю, то токен ╓ сво╓р╕дним м╕н╕-сейфом для вашого особистого ключа. Закон фактично захища╓ б╕знес, зокрема його кер╕вник╕в, в╕д несанкц╕онованого використання ╖х квал╕ф╕кованого п╕дпису.

   Разом з тим, закон дозволя╓ використовувати й ╕нш╕ способи захисту. Це можуть бути ╕ спец╕ал╕зоване програмне забезпечення, ╕ вище згаданий Mobile ID та нав╕ть ID-картка. До реч╕, саме останн╕й спос╕б використову╓ться у д╕джитал╕зован╕й Естон╕╖. В╕дтак, в естонських ID-картках вже вмонтований ч╕п з криптограф╕чною парою, що дозволя╓ п╕дписувати документи за допомогою сво╓╖ ID-картки. Ця технолог╕я вже апробована в Укра╖н╕ ╕ незабаром оч╕ку╓ться можлив╕сть використання такого способу.

   Також можливе використання "серверного" або "хмарного" п╕дпису на основ╕ централ╕зованого сховища ключ╕в. Ця технолог╕я також вже апробована в Укра╖н╕ ╕ незабаром буде готова до використання.

   П╕дсумовуючи, хочу зазначити, що прийняттям закону “Про електронн╕ дов╕рч╕ послуги” Укра╖на зробила сутт╓вий крок вперед в сфер╕ використання електронних технолог╕й в повсякденному житт╕.

"Цензор.НЕТ"

06-05-2019 12:04, Федя
Регион: скрыт
Заключение эксперта на соответствие авто экологическим стандартам.

Добрый день. Подскажите пожалуйста, нужно ли сейчас для растаможки заключение эксперта на соответствие авто экологическим стандартам. В техпаспорте указано EURO5. Спасибо.

ДЕРЖАВНА Ф╤СКАЛЬНА
СЛУЖБА УКРА╥НИ

26.04.2019 р. № 20447/6/99-99-18-02-02-15

    На звернення № 319 в╕д 01.04.2019 (вх. ДФС в╕д 04.04.2019 № 12623/6) щодо заповнення графи 50 митно╖ декларац╕╖ (дал╕ - МД) пов╕домля╓мо наступне.

    В╕дпов╕дно до положень глави першо╖ розд╕лу II Порядку заповнення митних декларац╕й на бланку ╓диного адм╕н╕стративного документа, затвердженого наказом М╕н╕стерства ф╕нанс╕в Укра╖ни в╕д 30.05.2012 № 651, заре╓строваного у М╕н╕стерств╕ юстиц╕╖ Укра╖ни 14.08.2012 за № 1372/21684, графа 50 "Принципал" заповню╓ться, якщо зд╕йсню╓ться перем╕щення митною територ╕╓ю Укра╖ни.

    У граф╕ зг╕дно з додатком до вищезазначеного Порядку зазначаються в╕домост╕ про перев╕зника (експедитора) товар╕в, задекларованих у МД, номер його телефону в м╕жнародному формат╕ (з урахуванням коду кра╖ни та населеного пункту або мереж╕ оператора моб╕льного зв'язку) та в╕домост╕ про особу, що прийма╓ задекларован╕ товари до перевезення: пр╕звище, ╕н╕ц╕али, сер╕я та номер паспорта (для громадян нерезидент╕в: пр╕звище, ╕м'я та по батьков╕ (за наявност╕), громадянство, рекв╕зити паспортного документа або документа, що його зам╕ню╓).

    При зал╕зничних перевезеннях зазнача╓ться назва зал╕зниц╕, що прийма╓ товари до перевезення.

    Можливост╕ зазначення у митн╕й декларац╕╖ в╕домостей про дек╕лькох ос╕б, що приймають задекларован╕ товари до перевезення, зазначеним Порядком не передбачено.

06-05-2019 21:00, Владислав vlad-dndz@ukr.net
Регион: Днепропетровск
Отбор образцов после подачи декларации

Добрый вечер ! Подскажите пожалуйста, возможен ли отбор образцов декларантом после подачи декларации. Это необходимо нам для проведения независимой експертизы на случай неправильной класификации. Таможня не разрешает, ссылаясь на пункт 2 статьи 266 Кодекса. Но как быть тогда с пунктом 1 статьи 325 Кодекса, где написано , что " власник товару з дозволу митного органу може зд╕йснювати у тому числ╕ в╕дб╕р проб та зразк╕в таких товар╕в". Получаеться эти две статьи противоречат друг другу? Заранее благодарен за ответы

   У Верховн╕й Рад╕ заре╓стровано законопроект № 10263 «Про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни та Закону Укра╖ни «Про внесення зм╕н до Митного кодексу Укра╖ни та деяких ╕нших законодавчих акт╕в Укра╖ни щодо ввезення транспортних засоб╕в на митну територ╕ю Укра╖ни» щодо продовження строк╕в п╕льгового ввезення транспортних засоб╕в на митну територ╕ю Укра╖ни».

   Документ передбача╓ продовження строк╕в п╕льгового розмитнення ран╕ше ввезених на митну територ╕ю Укра╖ни автомоб╕л╕в з ╕ноземною ре╓страц╕╓ю з╕ 180 дн╕в до 360, тобто ще на ш╕сть м╕сяц╕в.

   Прийняття законопроекту, на думку його автор╕в, дасть змогу зменшити варт╕сть транспортних засоб╕в, створить правов╕ та економ╕чн╕ умови для ре╓страц╕╖ ран╕ше ввезених на митну територ╕ю Укра╖ни автомоб╕л╕в на ╕ноземн╕й ре╓страц╕╖ та як насл╕док — знизить р╕вень соц╕ально╖ напруги щодо цього питання.

В╕сник податково╖ служби Укра╖ни

   Умови перебування ФОП на ╓диному податку першо╖ – четверто╖ груп встановлен╕ п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

   Пунктами 291.5 та 291.51 ст. 291 ПКУ визначен╕ види д╕яльност╕, зд╕йснюючи як╕ ФОП не можуть бути платниками ╓диного податку першо╖ - четверто╖ груп.

   Отже, ф╕зичн╕ особи – п╕дпри╓мц╕ – платники ╓диного податку першо╖ – четверто╖ груп можуть зд╕йснювати зовн╕шньоеконом╕чну д╕яльн╕сть (за умови дотримання вимог ПКУ щодо перебування на спрощен╕й систем╕ оподаткування).

   За матер╕алами З╤Р (категор╕я 107.01)

В╕сник податково╖ служби Укра╖ни

   ДФС введе в експлуатац╕ю перш╕ 7 сканер╕в на митниц╕ у травн╕-червн╕
Державна ф╕скальна служба (ДФС) введе в експлуатац╕ю с╕м сканер╕в у травн╕-червн╕ 2019 року, пов╕домив новопризначений глава Державно╖ податково╖ служби та екс-заступник м╕н╕стра ф╕нанс╕в Серг╕й Верланов.

   "Перш╕ с╕м систем ми закупили та встановили, ╖х буде введено в експлуатац╕ю в травн╕-червн╕", - сказав в╕н в еф╕р╕ "Рад╕о НВ" у п'ятницю.

   Загалом щодо реформи ДФС в╕н наголосив на необх╕дност╕ реформи системи ╓диного оподаткування.

   "Частка доход╕в в╕д ф╕зичних ос╕б-п╕дпри╓мц╕в та юридичних ос╕б на ╓дин╕й систем╕ оподаткування в державному бюджет╕ незначна. Реформа ╓дино╖ системи оподаткування актуальна", - прокоментував С.Верланов.

   Водночас, коментуючи ╕дею команди новообраного президента Володимира Зеленського списати ФОП заборгован╕сть за ╓диним внеском, в╕н зазначив: "Це питання справедливост╕ стосовно тих ф╕зос╕б, як╕ сплатили цей внесок. Це питання перебува╓ у площин╕ пол╕тичного компром╕су. Тод╕ (в раз╕ списання боргу боржникам - ╤Ф) потр╕бно повернути внесок тим, хто його сплатив".

https://ua.interfax.com.ua

   В╕дпов╕дно до пп. 14.1.225 ст. 14 ПКУ роялт╕ — будь-який плат╕ж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’╓кта права ╕нтелектуально╖ власност╕, а саме на будь-як╕ л╕тературн╕ твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерн╕ програми, ╕нш╕ записи на нос╕ях ╕нформац╕╖, в╕део- або ауд╕окасети, к╕нематограф╕чн╕ ф╕льми або пл╕вки для рад╕о- чи телев╕з╕йного мовлення, передач╕ (програми) орган╕зац╕й мовлення, ╕нш╕ ауд╕ов╕зуальн╕ твори, будь-як╕ права, як╕ охороняються патентом, будь-як╕ заре╓строван╕ торговельн╕ марки (знаки на товари ╕ послуги), права ╕нтелектуально╖ власност╕ на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права ╕нтелектуально╖ власност╕ на ╕нформац╕ю щодо промислового, комерц╕йного або наукового досв╕ду (ноу-хау).

   Не вважаються роялт╕ платеж╕, отриман╕:

   - як винагорода за використання комп’ютерно╖ програми, якщо умови використання обмежен╕ функц╕ональним призначенням тако╖ програми та ╖╖ в╕дтворення обмежене к╕льк╕стю коп╕й, необх╕дних для такого використання (використання «к╕нцевим споживачем»);
- за придбання прим╕рник╕в (коп╕й, екземпляр╕в) об’╓кт╕в ╕нтелектуально╖ власност╕, у тому числ╕ в електронн╕й форм╕, для використання за сво╖м функц╕ональним призначенням для к╕нцевого - споживання або для перепродажу такого прим╕рника (коп╕╖, екземпляра);
- за придбання речей (у тому числ╕ нос╕╖в ╕нформац╕╖), в яких вт╕лен╕ або на яких м╕стяться об’╓кти права ╕нтелектуально╖ власност╕, визначен╕ в абзац╕ першому цього п╕дпункту, у користування, волод╕ння та/або розпорядження особи;
- за передачу прав на об’╓кти права ╕нтелектуально╖ власност╕, якщо умови передач╕ прав на об’╓кт права ╕нтелектуально╖ власност╕ надають право особ╕, яка отриму╓ так╕ права, продати або зд╕йснити в╕дчуження в ╕нший спос╕б права ╕нтелектуально╖ власност╕ або оприлюднити (розголосити) секретн╕ креслення, модел╕, формули, процеси, права ╕нтелектуально╖ власност╕ на ╕нформац╕ю щодо промислового, комерц╕йного або наукового досв╕ду (ноу-хау), кр╕м випадк╕в, коли таке оприлюднення (розголошення) ╓ обов’язковим зг╕дно ╕з законодавством Укра╖ни;
- за передачу права на розповсюдження прим╕рник╕в програмно╖ продукц╕╖ без права на ╖х в╕дтворення або якщо ╖х в╕дтворення обмежено використанням к╕нцевим споживачем.

В╕сник податково╖ служби Укра╖ни

Подруга спрашивает:
- Интересно, а твой муж помнит дату вашей свадьбы?
- К счастью, нет.
- А почему к счастью?
- Я напоминаю ему об этом несколько раз в году и каждый раз получаю подарки.

Каждый день спрашиваю мужа, что он хочет на ужин.
Он никогда не угадывает.