Формування сусп╕льного авторитету ВНЗ через онлайн-енциклопед╕ю В╕к╕пед╕я

Даний матер╕ал був основою пленарно╖ допов╕д╕ на щор╕чн╕й науков╕й конференц╕╖ "Computer Scince and Information Technologies" CSIT-2009, що проводилася у жовтн╕ 2009 у Нац╕ональному ун╕верситет╕ "Льв╕вська пол╕техн╕ка", У м╕ст╕ Львов╕
. Вступ

Р╕ст конкуренц╕╖ в сфер╕ вищо╖ осв╕ти та зм╕на п╕дход╕в споживач╕в осв╕тн╕х та наукових послуг до пошуку партнер╕в ставлять перед пров╕дними навчальними закладами нов╕ завдання по формуванню позитивного образу в сусп╕льств╕ з довготривалим ефектом д╕╖. Традиц╕йн╕ п╕дходи, як то – реклама, паперове ╕нформування уже не задовольняють вимоги сучасних споживач╕в ╕нформац╕╖. Окр╕м того, сл╕д зауважити, що молод╕ комерц╕йн╕ ВНЗ часто досягають б╕льшого ефекту в╕д рекламно╖ кампан╕╖, використовуючи значн╕ ф╕нансов╕ ресурси, високу моб╕льн╕сть, та сучасн╕ ╤нтернет-технолог╕╖.

Проте, велик╕ державн╕ ВНЗ, волод╕ють значним ╕нформац╕йним потенц╕алом, який при належному використанн╕ може дати принципову перевагу над конкурентами, сформувати довготривалий сусп╕льний ефект та закр╕пити л╕дерськ╕ позиц╕╖ в окремих напрямах д╕яльност╕.

Одним з╕ способ╕в реал╕зац╕╖ ╕снуючого потенц╕алу ╓ проведення роб╕т з повноц╕нного наповнення св╕тово╖ енциклопедично╖ системи В╕к╕пед╕я ╕нформац╕╓ю, яка ╓ сформована у конкретному ВНЗ або академ╕чному заклад╕. Це визначатиме ВНЗ як активного учасника формування ╕нформац╕йного сусп╕льства в Укра╖н╕ та засв╕дчить його високий науковий та осв╕тн╕й р╕вень.

II. Основн╕ засади подання ВНЗ в систем╕ В╕к╕пед╕я

Основними засадами подання ВНЗ в систем╕ В╕к╕пед╕я ╓:

1. формування ╓дино╖ команди редактор╕в В╕к╕пед╕я;
2. використання ╕снуючих ╕нформац╕йних матер╕ал╕в про ВНЗ;
3. безсторонн╕сть та фактограф╕чн╕сть матер╕ал╕в;
4. готовн╕сть до безкоштовно╖ та безконтрольно╖ дистрибуц╕╖ матер╕ал╕в;
5. багатопланов╕сть ╕нформац╕йного наповнення;
6. в╕дображення структури ВНЗ в розпод╕л╕ окремих стор╕нок;
7. використання принципу зворотного подання;
8. багатомовн╕сть подання з пр╕оритезац╕╓ю;
9. плановане, координоване, тривале виконання роб╕т на пост╕йн╕й основ╕.

Дал╕ кожна з засад роз’ясню╓ться детальн╕ше.

Формування у ВНЗ команди редактор╕в В╕к╕пед╕я. Представникам ВНЗ у В╕к╕пед╕╖ доведеться в╕дстоювати власну точку зору щодо трактувань окремих понять та под╕й, що вимага╓ належного р╕вня готовност╕ користувача, його ум╕ння толерантно й аргументовано дисктувати та багато╖ ╕стор╕╖ усп╕шного редагування. В перспектив╕, окрем╕ користувач╕ – представники ВНЗ можуть обиратися в╕к╕-сп╕льнотою адм╕н╕страторами В╕к╕пед╕╖. Тому пропону╓ться акумулювати редакторськ╕ д╕╖ ВНЗ п╕д окремою невеликою групою лог╕н╕в у систем╕ В╕к╕пед╕я.

Використання ╕снуючих ╕нформац╕йних матер╕ал╕в про ВНЗ. Головною особлив╕стю В╕к╕пед╕╖ ╓ ╖╖ енциклопедичний характер. Одним з насл╕дк╕в ╓ потреба в п╕дтвердженн╕ матер╕алу в╕дпов╕дним джерелом (друкованим або онлайновим). Повинн╕ розм╕щатися уже опубл╕кован╕ матер╕али з необх╕дним редакторським опрацюванням (вичитка, реферування, безуособлення) та зазначенням першоджерела.

Безсторонн╕сть та фактограф╕чн╕сть матер╕ал╕в. Окрем╕ матер╕али, що наявн╕ в ВНЗ, носять не лише ╕нформативний, але й рекламний або оц╕ночний характер У такому вид╕ вони не можуть бути безпосередньо розм╕щен╕ у В╕к╕пед╕╖, а повинн╕ пройти попередн╓ редакторське опрацювання. Аналог╕чно, це стосу╓ться також текст╕в «в╕д першо╖ особи» («ми розробля╓мо...», «ми плану╓мо...»).

Готовн╕сть до безкоштовно╖ та безконтрольно╖ дистрибуц╕╖ матер╕ал╕в. ВНЗ потр╕бно бути готовим до використання опубл╕кованих матер╕ал╕в ╕ншими людьми та орган╕зац╕ями. При публ╕кац╕╖ матер╕ал╕в потр╕бно зд╕йснювати контроль за в╕дсутн╕стю л╕ценз╕йних обмежень на публ╕кац╕ю матер╕ал╕в

Багатопланов╕сть ╕нформац╕йного наповнення. Оф╕ц╕йн╕ правила В╕к╕пед╕╖ дозволяють розм╕щення ╕нформац╕йного наповнення р╕зних тип╕в. Тому доц╕льно розм╕щати не лише дов╕дкову ╕нформац╕ю про ВНЗ, але й р╕зн╕ ╕нформац╕йн╕ масиви, зокрема про структурн╕ п╕дрозд╕ли, вчених ВНЗ та ╖х науков╕ здобутки. За певних умов може бути створено до 500 статтей лише укра╖нською мовою.

В╕дображення структури ВНЗ в розпод╕л╕ окремих стор╕нок. Доц╕льно для основних наукових, навчальних, виробничих п╕дрозд╕л╕в Пол╕техн╕ки формувати окрему статтю у В╕к╕пед╕╖. Аналог╕чно – для ос╕б, ╕нформац╕я про яких буде розм╕щена в В╕к╕пед╕╖ (принцип прямого подання). При внесенн╕ ╕нформац╕╖ про структурн╕ п╕дрозд╕ли повинна використовуватися ╓дина система нотац╕╖ та ун╕ф╕кована структура стор╕нок.

Використання принципу зворотного подання. Окр╕м прямого в╕дображення ╕нформац╕йного образу ВНЗ в В╕к╕пед╕╖, доц╕льно ╕ перспективно використовувати принцип зворотного подання – формування зворотних зв’язк╕в з ╕снуючих статтей та формування нових статтей, як╕ мають стосунок до ВНЗ. У випадку усп╕шно╖ реал╕зац╕╖ принципу зворотно╖ д╕╖ отриманий в╕д редагування В╕к╕пед╕╖ результат носить довготривалий результат та зб╕льшу╓ сусп╕льну авторитетн╕сть ВНЗ на глибинному р╕вн╕ ╕нформац╕йного простору.

Багатомовн╕сть подання з пр╕оритезац╕╓ю. Подання матер╕ал╕в доц╕льно робити у р╕зномовн╕ В╕к╕пед╕╖ з урахуванням певних пр╕оритет╕в. Ц╕ пр╕оритети повинн╕ визначати частку ╕нформац╕йних матер╕ал╕в, як╕ повинн╕ бути подан╕ ц╕╓ю мовою. Очевидно, для Льв╕всько╖ пол╕техн╕ки такими В╕к╕пед╕ями доц╕льно вважати: англ╕йську, польську, рос╕йську, н╕мецьку. ╤мов╕рно, що для окремих мов доц╕льно робити окреме вид╕лення ╕нформац╕йного наповнення – матер╕али з поглибленим поданням наукових досягнень для англ╕йсько╖, польсько╖ та н╕мецько╖ мови, матер╕али щодо осв╕тньо╖ д╕яльност╕ та словникову ╕нформац╕ю – для рос╕йсько╖ мови.

III. Планування д╕й та необх╕дн╕ ресурси

Для реал╕зац╕╖ пропоновано╖ схеми подання ВНЗ в В╕к╕пед╕╖ необх╕дним ╓ формування пост╕йно д╕ючо╖ робочо╖ групи, яка би реал╕зовувала основну частину завдань та координувала виконання окремих делегованих завдань для ╕нших ос╕б та п╕дрозд╕л╕в.

Основними вимогами до член╕в робочо╖ групи повинн╕ бути:

• Висока особиста культура та ерудиц╕я;
• Достатн╕й р╕вень компютерно╖ грамотност╕;
• Досв╕д ц╕льово╖ участ╕ у Веб-сп╕льнотах, досв╕д дискутування та формування сусп╕льно╖ думки, комун╕кабельн╕сть, толерантн╕сть;
• Досконале розум╕ння принцип╕в функц╕онування В╕к╕пед╕╖ та внесення ╕нформац╕╖ до не╖;
• Окр╕м того, необх╕дно в склад робочо╖ групи включити перекладач╕в-л╕нгв╕ст╕в на вказан╕ вище мови.
• Кр╕м того, доц╕льним ╓ включення в склад групи сп╕вроб╕тника, який ма╓ досв╕д як╕сного фотографування буд╕вель та ╕нтер’╓р╕в.

У робочу групу повинн╕ вв╕йти представники служб та п╕дрозд╕л╕в, як╕ волод╕ють значними масивами ╕нформац╕╖.

Загальний склад робочо╖ групи повинен бути в межах 4-6 чолов╕к.

Окр╕м робочо╖ групи для попередн╕х п╕дготовчих роб╕т (сканування матер╕ал╕в, чорновий переклад, верстання статтей низького пр╕оритету тощо) необх╕дне залучення ╕нших виконавц╕в. Можлив╕ виконавц╕ – техн╕чний персонал окремих п╕дрозд╕л╕в ВНЗ, окрем╕ студенти належно╖ квал╕ф╕кац╕╖, зокрема в межах виконання курсових, лабораторних, практичних та дипломних роб╕т. У деяких випадках для такого залучення доц╕льно формувати окреме погодження з кер╕вництвом кафедр та навчальною частиною ВНЗ. Оптимальним ╓ вар╕ант, що завдання, як╕ виконують студенти ╓ частиною навчального навантаження викладач╕в, як╕ входять у робочу групу.

Робоча група безпосередньо:

• Веде обл╕к статтей та виконання роб╕т;
• Реал╕зу╓ окрем╕ шаблони та вз╕рц╕ стор╕нок;
• Мон╕торить зм╕ни сторонн╕ми особами найважлив╕ших статтей про ВНЗ та форму╓ заходи для протид╕╖ зм╕нам, що не ╓ вериф╕ковуваними;
• Бере участь у дискус╕ях та обговореннях питань формування окремих статей матер╕ал╕в та розвитку В╕к╕пед╕╖;
• Анал╕зу╓ ефективн╕сть подання ВНЗ в В╕к╕пед╕╖;

Основними етапами виконання роб╕т ╓:

• орган╕зац╕йний;
• п╕дготовчий;
• етап структурування;
• етап ╕нтенсивного наповнення;
• етап формування зворотн╕х зв’язк╕в;
• етап анал╕зу та розвитку.

Орган╕зац╕йний етап. На орган╕зац╕йному етап╕ повинн╕ бути:

• сформована робоча група;
• визначено перел╕к роб╕т;
• визначено множину виконавц╕в та засади, на яких виконуватимуться роботи;
• визначено основн╕ масиви ╕нформац╕╖, з яких формуватиметься наповнення В╕к╕пед╕╖.

П╕дготовчий етап. На п╕дготовчому етап╕ потр╕бно:

• Сформувати ор╕╓нтовний перел╕к статтей та класиф╕кац╕ю статтей до занесення в В╕к╕пед╕ю та статей, що потребують редагування;
• Визначити критер╕╖ в╕дбору для в╕дбору ╕снуючих чи нових статтей при реал╕зац╕╖ принципу зворотного подання;
• Вид╕лити фрагменти з ╕снуючих ╕нформац╕йних матер╕ал╕в ВНЗ для подальшого занесення в В╕к╕пед╕ю.

Етап структурування. На етап╕ структурування потр╕бно:

• Сформувати загальну структуру ╕нформац╕йного наповнення, що складатиме ╓диний ╕нформац╕йний комплекс у В╕к╕пед╕╖;
• П╕дготувати шаблони статтей р╕зних клас╕в.

Етап ╕нтенсивного наповнення. На цьому етап╕ зд╕йсню╓ться формування та внесення в В╕к╕пед╕ю основного ╕нформац╕йного наповнення.

Етап формування зворотн╕х зв’язк╕в. На цьому етап╕ реал╕зу╓ться описаний вище принцип зворотного подання в найважлив╕ших статтях В╕к╕пед╕╖.

Етап анал╕зу та розвитку. На цьому етап╕ продовжуються роботи, що закладен╕ в зм╕ст попередн╕х етап╕в. Кр╕м того проводиться активний мон╕торинг ефективност╕ подання ВНЗ в В╕к╕пед╕╖. Можливими ╕нструментами такого мон╕торингу ╓:

• анал╕з траф╕ку сайту ВНЗ та сайт╕в п╕дрозд╕л╕в;
• анал╕з траф╕ку доступу до статей у В╕к╕пед╕╖, що стосуються ВНЗ;
• опитування (аб╕тур╕╓нт╕в, студент╕в, учасник╕в конференц╕й тощо);
• анал╕з цитованост╕ створених стор╕нок у В╕к╕пед╕╖.

Основними ресурсами, що необх╕дн╕ для подання Пол╕техн╕ки в В╕к╕пед╕╖ ╓:

• людськ╕;
• ╕нформац╕йн╕;
• матер╕ально-техн╕чн╕.

Людськ╕ ресурси. Як уже було сказано вище, головними людськими ресурсами повинн╕ бути робоча група та супутн╕ виконавц╕. Для усп╕шно╖ реал╕зац╕╖ програми необх╕дно застосовувати окрем╕ методи матер╕ального стимулювання та морального заохочення (прем╕ювання, надбавки, зменшення навчального навантаження, оформлення акт╕в про впровадження дисертац╕йних досл╕джень тощо). З головою та членами робочо╖ групи доц╕льно укласти окрем╕ трудов╕ угоди або внести доповнення до ╕снуючих. Для студент╕в, зад╕яних у робот╕ необх╕дно передбачити можлив╕сть оформлення окремих роб╕т як матер╕ал╕в для навчально╖ зв╕тност╕.

╤нформац╕йн╕ ресурси. Ключовим моментом програми ╓ використання наявних у ВНЗ ╕нформац╕йних ресурс╕в. Для цього в╕дпов╕дним службам ╕ п╕дрозд╕лам необх╕дно надавати робоч╕й груп╕ доступ до таких матер╕ал╕в. У випадку якщо ╕снують електронн╕ верс╕╖ матер╕ал╕в – надати так╕ верс╕╖.

Матер╕ально-техн╕чн╕ ресурси. Для усп╕шно╖ роботи робочо╖ групи та ╕нших виконавц╕в потр╕бно забезпечити ╖х як╕сним доступом до ╤нтернету, комп’ютерною техн╕кою, сканером та ПЗ для розп╕знавання сканованих текст╕в.

Висновок

Онлайн-енциклопед╕я В╕к╕пед╕я уже вступила в таку фазу розвитку, що подальше наповнення лише ресурсами ентуз╕аст╕в вигляда╓ мало перспективним. Це стосу╓ться ╕ об’╓м╕в ╕нформац╕╖ ╕ ╖╖ якост╕. У той же час велик╕ науков╕ установи (академ╕чн╕ ╕нститути та ВНЗ) волод╕ють значними ╕нформац╕йними масивами, як╕ за умови певно╖ адаптац╕╖ можуть як╕сно ув╕йти в В╕к╕пед╕ю. Це стосу╓ться ╕ дов╕дково╖ ╕нформац╕╖, ╕ питань ╕стор╕╖ науки, ╕ безпосередньо науково╖ терм╕нолог╕╖.

Проте, безпосередня участь великих наукових установ вигляда╓ на перший погляд проблемною з огляду на необх╕дн╕сть певних затрат людських ╕ матер╕альних ресурс╕в для виконання таких роб╕т.

Тому, як ╕ в будь-як╕й складн╕й самоорган╕зовн╕й систем╕, у систем╕ В╕к╕пед╕я потр╕бно формувати не лише загальну ц╕льову функц╕ю, а й окрем╕ ц╕л╕ для активних учасник╕в.

Метою пропованого п╕дходу ╓ формування мотивац╕╖ у ВНЗ щодо активно╖ участ╕ у важливих сусп╕льних проектах онлайн-енциклопед╕й та досягнення вза╓мовиг╕дно╖ сп╕впрац╕╖ м╕ж орган╕заторами таких проект╕в та власниками великих масив╕в ╕нформац╕╖ без порушення регламенту проекту та з дотриманням його ╕деолог╕╖.

Як насл╕док, ми отриму╓мо можлив╕сть, з одного боку, активного розвитку та позиц╕онування ВНЗ завдяки В╕к╕пед╕╖, з другого – можлив╕сть залучення висококвал╕ф╕кованих наукових кадр╕в та доступ перев╕рених ╕нформац╕йних масив╕в.

Проте, не сл╕д забувати що на сьогодн╕ ╕нформац╕йний прост╕р об’╓ктивно ╓ конкурентим середовищем, в якому «н╕хто не зробить вашу роботу за вас». Тобто, т╕ велик╕ ВНЗ та академ╕чн╕ структури як╕ активно включаться у процес, отримають безсумн╕вн╕ преференц╕╖ в соц╕ум╕ користувач╕в WWW та зм╕цнять сво╖ позиц╕╖. Т╕ ж науков╕ та осв╕тн╕ структури, як╕ дистанц╕юватимуться в╕д процесу, ризикують сво╖м сусп╕льним авторитетом, документуванням пр╕оритетност╕, популярн╕стю.

Л╕тература

1. Пелещишин А.М. Позиц╕нування сайт╕в у глобальному ╕нформац╕йному середовищ╕.- Льв╕в: Вид-во Нац╕онального ун╕верситету "Льв╕вська пол╕техн╕ка", 2007. - 258с.
2. Пелещишин А.М. Веб 2.0 - другий шанс для Уанету// Онлайн-журнал Наукового товариства ╕м.Т.Шевченка, 2006.- http://ntsh.org/uaweb2
3. Пелещишин А. Тенденц╕╖ в глобальному розвитку ╤нтернету// Онлайн-журнал Наукового Товариства Шевченка, 2007.- http://ntsh.org/internet-shift
4. Пелещишин А.М., Березко О.Л. Анал╕з сучасних концепц╕й розвитку середовища WWW //В╕сник Нац╕онального ун╕верситету "Льв╕вська пол╕техн╕ка": Комп’ютерн╕ науки та ╕нформац╕йн╕ технолог╕╖.- 2006.- №565 С.57-64.
5. http://uk.wikipedia.org/wiki/В╕к╕пед╕я:Правила
6. http://uk.wikipedia.org/wiki/В╕к╕пед╕я:Авторськ╕_права
7. http://uk.wikipedia.org/wiki/Дов╕дка:Вериф╕ковуван╕сть
8. http://uk.wikipedia.org/wiki/В╕к╕пед╕я:Нейтральна_точка_зору
9. http://uk.wikipedia.org/wiki/В╕к╕пед╕я:Критер╕╖_значимост╕_ос╕б