ЧИТАТИСловаччина є однією з найближчих до України країн. Як географічно, так і культурно. Навіть словацька мова, для більшості українців, зрозуміла на інтуїтивному рівні. Це країна гірськолижних курортів та безлічі термальних джерел. А ще тут є багато унікальних містечок. Таких, наприклад, як Банська Штявниця, що вважається срібною столицею Словацької Республіки. І ось чому.
Банська Штявниця (Banská Štiavnica ) знаходиться в мальовничій гірській місцевості, біля підніжжя гірського масиву Штявницькі Врхі. Це невеличке містечко з населенням 11 тисяч людей, є однією з найбільш відвідуваних туристичних місцевостей Словаччини. А почалося все ще більше тисячі років тому, коли в цій місцевості з’явилися перші копальні та перші шахтарі. Однак, видобували тут не вугілля, а срібло – основний дорогоцінний метал того часу. А крім срібла, час від часу, тут знаходили золото та деякі дорогоцінні камені.
Варто сказати, що уже в 1238 році, угорські королі зробили Банську Штявницю вільним королівським містом з правом видобування всього вищенаведеного. З часом, місто стало основним постачальником срібла в Угорському королівстві. Щоправда, тоді місто називалося Шелмецбанья (Selmecbánya ). Угорці називають його так й дотепер. В середині 18 сторіччя тут була організована Гірнича Академія – найбільший вищий навчальний заклад Угорщини такого профілю. До речі, в кінці 18 сторіччя, Шелмецбанья було третім за величиною містом Угорщини, після Пожоні ( так угорці називали сучасну Братиславу) та Дебрецена. Про Будапешт тоді ще й мови не йшло. Та й сама Угорщина знаходилася під владою Австрійської Імперії.
Сьогодні, Банська Штявниця є цікавим, з архитектурної точки зору, містечком, яке приваблює величезну кількість туристів кожного року. До того ж, місто з околицями в 1993 році занесено до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.
Ансамбль Ратушної площі
В центрі міста розташована Ратушна площа ( Radničné námestie ). Сама Ратуша Банської Штявниці не є чимось особливим. Однак, привертає увагу чудернацький годинник на Ратушній вежі. Годинна та хвилинна стрілки на цьому годиннику поплутані місцями. Кажуть, що майстер який помилився, встиг поїхати з міста, поки міське керівництво святкувало закінчення побудови Ратуші. Було це в кінці 18 сторіччя, коли Ратушна площа міста отримала саме той вигляд, який сьогодні можуть бачити туристи.
ЧИТАТИ ДАЛІ
Это интересно
0
|
|||
Последние откомментированные темы: